Ухвала суду № 58813835, 06.07.2016, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.07.2016 Справа № 908/1775/16

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С., розглянувши матеріали до позовної заяви

За позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банка «ІНДУСТРІАЛБАНК», м. Запоріжжя

до відповідача: Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, смт. Кушу гум, Запорізька область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, смт. Кушу гум, Запорізька область

про визнання договорів дарування № 1449 від 21.06.2010р. та № 1453 від 21.06.2010р. недійсними,

ВСТАНОВИВ:

04.07.2016р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 2894 від 29.06.2016р.; вх. № 1925/09-05/16 від 04.07.2016р.) Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банка «ІНДУСТРІАЛБАНК» до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про визнання договорів дарування № 1449 від 21.06.2010р. та № 1453 від 21.06.2010р. недійсними.

Дослідивши матеріали до позовної заяви, господарським суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню заявнику у зв'язку з наступним:

Відповідно до ч. 1, п. 2-1 ч. 2 ст. 54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Суд звертає увагу позивача на те, що додані до позовної заяви фотокопії документів, які належним чином завірені, окрім витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача, яка належним чином не завірена.

Згідно п 2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (ст. 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55.

Правила нотаріального засвідчення копій документів встановлюються чинним законодавством.

У разі невідповідності наданих суду копій документів відповідним вимогам, вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до Роз'яснень, викладених у п. 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Як вбачається зі змісту позовної заяви № 2894 від 29.06.2016р., позивачем об'єднано вимоги за 2 (двома) різними самостійними договорами, а саме:

1. Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений 21.06.2010 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., реєстровий номер 1449.

2. Визнати недійсним договір дарування частки власності 63/100 в об'єкті нерухомого майна майстерня літ. Е (2), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, укладений 21.06.2010 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., реєстровий номер 1453.

Відповідно до договорів дарування № 1449 від 21.06.2010р. та № 1453 від 21.06.2010р. об'єкти є індивідуальними самостійними об'єктами нерухомості, що знаходяться за різними адресами, а саме:

- 1-й об'єкт за договором дарування № 1449 від 21.06.2010р. знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

- 2-й об'єкт за договором дарування № 1453 від 21.06.2010р. знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

Для вирішення спору по суті необхідно окремо по кожному з договорів досліджувати його умови, докази його виконання чи неналежного виконання, надавати оцінку правовідносинам позивача з відповідачем по кожному договору окремо, встановлювати факти невиконання (неналежного виконання) відповідачем своїх зобов'язань.

Розгляд справи по кожній з вимог є самостійним предметом спору.

Таким чином, суд вважає, що об'єднання позивачем таких вимог та сумісний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

Крім того, в позовній заяві позивачем зазначено третю особу ОСОБА_2.

В абзаці 4 пункту 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Відтак, при новому зверненні до суду позивачу, з урахуванням вимог ст. 27 ГПК України, слід не тільки обґрунтувати в тексті позовної заяви необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи ОСОБА_2, але і подати суду відповідну письмову заяву чи вказати про це у прохальній частині позовної заяви.

Згідно роз'яснень, що містяться в абзацах 1, 10 пункту 3.5 постанови пленуму ВГСУ від 26.12.2011 N 18, недодержання вимог ст. 54, 56 та п. 2 і 3 ч. 1 ст. 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 ГПК.

Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що, у відповідності до ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з ним у господарський суд у загальному порядку після усунення допущених порушень.

Керуючись ст. 36, п. 5 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ПуАТ АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» та додані до неї матеріали повернути без розгляду.

Додаток для позивача: позовна заява (вих. № 2894 від 29.06.2016р.) з матеріалами усього на 85 арк., в тому числі оригінал платіжного доручення № 64-39-1 від 30.06.2016р. на суму 5512 грн. 00 коп.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет