Ухвала суду № 58813646, 07.07.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

07 липня 2016 року Справа № 905/1188/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Дунаєвської Н.Г.,

Саранюка В.І.

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду

від 21.04.2016 року

у справі № 905/1188/16

господарського суду Донецької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Донецький

металопрокатний завод"

за участю третьої особи, яка не

заявляє самостійних вимог на

предмет спору на стороні

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"

про звернення стягнення на предмет застави

В С Т А Н О В И В:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню з наступних підстав.

Так, з матеріалів касаційної скарги вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, підписаною представником ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності.

Однак, в матеріалах справи відсутня будь-яка довіреність, видана Товариством з обмеженою відповідальністю "Елекстросталь" ОСОБА_5, що уповноважує останнього правом підпису касаційних скарг від імені товариства.

Крім того, згідно ч.1 ст.1111 цього ж Кодексу особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію касаційної скарги і додані до неї документи, які у цієї сторони відсутні. Даний обов"язок покладено на скаржника також приписами частини 4 статті 111 цього ж Кодексу.

Проте, копія поштового фіскального чеку від 05.11.2015 року не може бути належним доказом надсилання Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" копії касаційної скарги на процесуальний документ апеляційної інстанції від 21.04.2016 року.

Згідно ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору, порядок справляння і розмір якого встановлений Законом України "Про судовий збір".

Разом з тим, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору з посиланням на перебування його у скрутному матеріальному становищі.

Водночас, скаржник просив на підставі ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" звільнити від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що скаржник знаходиться в зоні проведення активної фази АТО, де наразі відбуваються відкриті бойові дії, мають місце численні випадки розбою та мародерства.

В силу статті 8 цього Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 ГК України). Відповідно до ст.ст. 42, 44 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, скаржник повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.

Проте, скаржником не надано будь-яких доказів того, що фінансове становище останнього робить неможливим на теперішній час сплату судового збору за подання касаційної скарги.

При цьому, посилання скаржника щодо поважності причин для звільнення від сплати судового збору є безпідставними, оскільки положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право, а не обов"язок суду звільнити Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Відповідно до пп. 1, 3, 4 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

- касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

- до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

- не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Зважаючи на те, що касаційна скарга не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, підстав для перегляду ухвали апеляційного господарського суду у касаційному порядку не вбачається, а тому скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, пп. 1, 3, 4 ч. 1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

У Х В А Л И В:

1. Клопотання про звільнення від сплати судового збору залишити без задоволення.

2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21.04.2016 року у справі № 905/1188/16 повернути скаржнику.

Головуючий суддя Н.І. Мележик

Судді Н.Г. Дунаєвська

В.І. Саранюк