Ухвала суду № 58812847, 30.06.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/784/16 Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

30 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

за участю: секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Когута Василя Васильовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військової частини А2641 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до військової частини А2641 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

25 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини А2641 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.

В судовому засіданні позивач заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а представник відповідача (апелянта) поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне:

ОСОБА_2 з вересня 2014 року проходить військову службу у військовій частині А2641 на посаді командира загону знищення вибухонебезпечних предметів.

Згідно витягу з Наказу командира військової частини А2641 від 05.10.2015 року №208 позивач був відряджений у розпорядження штабу антитерористичної операції м.Краматорськ Донецької області, з 05 жовтня 2015 року, для залучення (участі) у заходах антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Відповідно до Наказу першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) від 18 січня 2016 року № 34-ог "Про підтвердження безпосередньої участі у виконанні бойового завдання у 2015 році особовим складом зведеної групи розмінування 143 центру розмінування", вважається успішним виконання бойового завдання особовим складом зведеної групи розмінування 143 центру розмінування згідно бойового розпорядження від 27.11.2015 року № 925 дск для виплати додаткової винагороди у сумі 60900 грн. військовослужбовцям, зокрема: командиру загону знищення вибухонебезпечних предметів (в/ч А 2641) ОСОБА_2 в сумі 10150 грн.

Копія зазначеного Наказу штабу АТО надійшла на адресу військової частини А2641 28.01.2016 року.

На виконання Наказу № 34-ог, 29.01.2016 року тимчасово виконуючим обов'язки командира військової частини А2641 Гаврилюком О.П., видано Наказ №45 про виплату додаткової винагороди за успішне виконання бойового завдання військовослужбовцям: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 10150 грн.

Проте, вказана грошова допомога, позивачу виплачена не була, в зв'язку з тим, що Наказом командира військової частини А2641 Родіковим В.Г. від 02.02.2016 року № 52, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 року №18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" Наказ №45 "Про виплату додаткової винагороди за успішне виконання бойового завдання та за безпосередню участь в бойових діях", скасовано як нереалізований.

Вважаючи такі дії відповідача незаконними, позивач оскаржив їх в судовому порядку, шляхом подання даного позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки бойове завдання групою розмінування виконано та визнано успішним під час дії Постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2015 року №28 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час прведення антитерористичних операці" то позивачу, який входив до вказаної групи, повинна бути виплачена грошова допомога передбачена цією постановою, незалежно від часу надходження наказу керівника АТО до військової частини А2641.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на слідуюче.

Відповідно до частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року №24 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій", яка втратила чинність 20.01.2016 року (далі Постанова №24), військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам виплачуються додаткові винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Абзацом другим частини 3 Постанови №24, постановлено затвердити розмір додаткових винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду згідно з додатком 2.

Згідно Додатку 2 Постанови №24, за успішне виконання бойового завдання, визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління (виплачується на з'єднання, окрему військову частину, установу) виконаного ротою; батареєю; ескадрильєю; взводом; групою; прирівняними до них підрозділами, виплачується додаткова винагорода в розмірі 60900 (50 мінімальних зарплат) на групу.

На виконання пункту 4 Постанови № 24, наказом Міністерства оборони України від 02 лютого 2015 року № 49 затверджено Порядок та умови виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та резервістам, механізм підтвердження виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, що діяв на час виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок).

Відповідно до розділу III пункту 1 Порядку, за успішне виконання бойового завдання визначеного розпорядчим документом вищого органу військового управління (штабу АТО, штабу сектору), виплачується (на з'єднання, окрему військову частину, установу) додаткова винагорода на: бригаду; полк, батальйонно-тактичну групу; батальйон, дивізіон та прирівняні до них військові частини (підрозділи); роту, батарею, ескадрилью, взвод, групу та прирівняні до них підрозділи в розмірах, визначених у додатку 2 до Постанови.

Орган військового управління (штаб АТО) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цієї глави, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо оцінки результату виконання бойового завдання із зазначенням суми додаткової винагороди, що належить до виплати кожному військовослужбовцю, який брав участь у виконанні бойового завдання (Пункт 5 розділу III).

Згідно пункту 6 розділу, на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО) щодо оцінки результатів виконання бойового завдання, військовою частиною за місцем проходження служби військовослужбовця (на час закінчення виконання завдання) видається наказ про виплату додаткової винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, Наказ першого заступника керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України (керівника Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей) № 34-ог "Про підтвердження безпосередньої участі у виконанні бойового завдання у 2015 році особовим складом зведеної групи розмінування 143 центру розмінування", виданий 18 січня 2016 року на час дії постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2015 року №28 "Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час прведення антитерористичних операці", якою передбачено виплату військовослужбовцям додаткової винагороди за виконання окремих завдань під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Та обставина, що вищезазначений Наказ надійшов на адресу військової частини А2641 28.01.2016 року (після втрати чинності Постанови № 24), в зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 20 січня 2016 року №18 "Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських", не може слугувати підставою для відмови в виплаті позивачу грошової винагороди за успішне виконання бойового завдання.

Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, наказом Міністерства оборони України від 10.02.2016 року № 67 затверджено Інструкцію про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, якою також визначено, що розмір винагороди за успішне виконання групою бойового завдання становить 60900. Дію цієї Інструкції поширено на відносини, починаючи з часу втрати чинності Постановою № 24 (21 січня 2016 року). А отже, Міністерством оборони України фактично відображено в цій Інструкції та залишено без змін умови та порядок виплати військовослужбовцям винагороди за виконання завдань в АТО.

Зважаючи на заначене, апеляційний суд вважає обгрунтованими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу військової частини А2641 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 07 липня 2016 року.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.