Ухвала суду № 58812845, 30.06.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 686/10185/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Колієв С.А.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

30 червня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Ватаманюка Р.В. Мельник-Томенко Ж. М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі про визнання дій незаконними та вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся вз позовом до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі (УПФУ в Хмельницькому районі) про визнання протиправними дій щодо відмови у зарахуванні до його пільгового стажу роботи на посаді електрозварювальника з 31.05.1991 по 05.02.2004 року у Хмельницькому СПМК-40 та стажу роботи в півторакратному розмірі за період роботи на Крайній Півночі з 05.11.1980 по 11.08.1988; зобов'язання відповідача зарахувати до стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії стаж роботи на посаді електрозварювальника з 31.05.1991 по 05.02.2004 року у Хмельницькому СПМК-40 та стаж роботи в півторакратному розмірі за період роботи в районі Крайньої Півночі на Норільському горно-металургійному комбінаті з 05.11.1980 року по 11.08.1988 рік; зобов'язання відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах з 02.01.2015 року з урахуванням кратного обчислення стажу роботи на Крайній Півночі.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 20.11.2015 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі щодо відмови у зарахуванні стажу роботи в півторакратному розмірі за період роботи на Крайній Півночі з 05.11.1980 по 11.08.1988 року; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі зарахувати стаж роботи в півторакратному розмірі за період роботи в районі Крайньої Півночі на Норільському горно-металургійному комбінаті з 05.11.1980 року по 11.08.1988 рік; в решті позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення в частині відмови в задоволенні позовних та прийняти в цій частині нову постанову про задоволення позовних вимог.

За приписами пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

10.06.2016 року до початку розгляду справи по суті, до Вінницького апеляційного адміністративного суду, через засоби поштового зв'язку надійшло клопотання Хмельницького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про заміну відповідача управління Пенсійного фонду України правонаступником

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1055 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України", утворено Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницької області, яке є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі Хмельницької області.

Згідно ст. 55 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Враховуючи те, що Хмельницьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Хмельницькій області є правонаступником управління Пенсійного фонду України у Хмельницькому районі Хмельницької області, то наявні підстави для задоволення клопотання відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено слідуюче.

В лютому 2015 року позивач у віці 55 років, звернувся до управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

25.03.2015 року УПФУ у Хмельницькому районі листом №3042/05 відмовило позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з не підтвердженням внаслідок проведеної перевірки пільгового стажу роботи за Списком № 2.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для зарахування позивачу до пільгового стажу за Списком №2, періоду роботи у КП "СПМК-40" з 31.05.1991 року по 05.02.2004 року, оскільки останнім не підтверджено належними доказами зайнятості повний робочий день на посаді електрозварювальника у вказаний період.

Колегія суддів погоджується із рішенням суду першої інстанції по суті спірних відносин, з врахуванням наступного.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці та мали або матимуть право на пенсію відповідно до ст.100 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсії призначатимуться за нормами цього Закону виходячи з вимог віку, стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно пункту "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII (далі Закон № 1788-XII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі Порядок № 637).

Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення,характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

В разі відсутності у трудовій книжці відомостей що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (п.20 Порядку № 637).

Відповідно до Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

На спірний період роботи позивача діяли Списки №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників затверджені: постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173, постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10; постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 року № 162 та постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36. Професія електрозварювальника віднесена до всіх вищезазначених списків.

Судом першої інстанції із трудової книжки ОСОБА_2 встановлено, що 26 березня 1991 року він був прийнятий у трест «Агроспецмонтаж» Хмельницька СПМК-40 на посаду слюсаря-сантехніка 5 розряду на дільницю газифікації, про що був виданий наказ №21к від 19.03.1991 року (запис №10); згідно запису №11 у трудовій книжці, позивач 31 травня 1991 року був переведений на посаду електрозварювальника 5 розряду, про що був виданий наказ №5 від 31.05.1991 року; 05 лютого 2004 року -- звільнений з вказаного підприємства згідно ст.38 КЗпП України (наказ №2 від 05.02.2004 року).

Також, судом першої інстанції в відкритому судовому засіданні було оглянуто особисту картку №150, яка була заведена на підприємстві на ОСОБА_2, з якої встановлено, що основна професія останнього зазначена «слюсар-сантехнік» та значаться записи: 26.03.1991 року прийнятий на посаду слюсаря сантехніка згідно наказу № 20к від 18.03.1991 року; згідно наказу №5 від 31.05.1991 року переведений на посаду електрозварювальника.

При цьому із Акту №147 зустрічної перевірки достовірності видачі документів про стаж та заробітну плату для призначення (перерахунку) пенсії, проведеної відповідачем 13.03.2015 року, судом встановлено наказу №5 від 31.03.1991 року у книзі наказів СПМК-40 не існує, є тільки наказ №5к від 18 січня 1991 року, який не стосується переведення ОСОБА_2 на посаду електрозварювальника 5 розряду.

Згідно наказів 78к від 08.09.1992 року, №74к від 01.09.1993 року Хмельницька СПМК-40, ОСОБА_2 надавалася чергова відпустка за період роботи з 26.03.1991 року по 25.03.1992 рік та за період з 25.03.1992 року по 24.03.1993 рік, як слюсарю-сантехніку.

Із табелів обліку використання робочого часу судом першої інстанції встановлено, що за листопад 1997 року, грудень 1998 рік, листопада 1998 року, червень 1998 року, серпень 1999 року, липень 1999 року, березень 1999 року, лютий 1999 року, листопад 2000 року позивач виконував роботу як тракторист-трубоукладчик.

Згідно довідки №5260/21 від 09.11.2015 року, виданої першим заступником голови правління ПАТ «Хмельницькгаз» встановлено, що згідно виконавчої технічної документації електрозварник ОСОБА_2 робіт на будівництві газопроводу високого тиску від с. Малинпічі до с. Гвардійське не виконував.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з рішеннями суду першої інстанції про відсутність підстав для зобов'язання відповідача, зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу за Списком №2 спірний період роботи з 31.05.1991 по 05.02.2004 року. А зважаючи на те, що без урахування цього періоду у позивача відсутній стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбачений пунктом "б" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" то судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено позивачу в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Ватаманюк Р.В. Мельник-Томенко Ж. М.