Ухвала суду № 58812234, 05.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4378/14 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.І.

за участі :

секретар с/з Артюхіна М.А.

пр-к апелянта Шкарбан А.П.

пр-к позивача ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держземагентства у Київській області, третя особа: Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернулася в суд з позовом до Головного управління Держземагентства у Київській області, в якому просила:

- визнати неправомірною бездіяльність відповідача при розгляді її заяви щодо одночасної приватизації земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1 площею 0,06 га та НОМЕР_2 площею 0,04 га в садівничому товаристві «Райдуга» на території Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність;

- зобов'язати відповідача надати ОСОБА_5 дозвіл на одночасну приватизацію земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1 площею 0,06 га та НОМЕР_2 площею 0,04 га в садівничому товаристві «Райдуга» на території Томасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держземагентства у Київській області при розгляді заяви ОСОБА_5 про одночасну приватизацію земельних ділянок для ведення садівництва НОМЕР_1 площею 0,06 га та НОМЕР_2 площею 0,04 га в садівничому товаристві «Райдуга» на території Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення зазначених земельних ділянок у власність.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи, порушення при ухваленні оскаржуваної постанови норм матеріального права та просить її скасувати і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Протокольною ухвалою суду апеляційної інстанції здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі з Головного управління Держземагентства у Київській області на Головне управління Держгеокадастру у Київській області.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач, відповідно до довідки Садівничого товариства «Райдуга» працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України від 30.11.2013 № 30/11-1/13, є членом Садівничого товариства «Райдуга» працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, розташованого в межах Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

Позивач користується закріпленими за нею земельними ділянками для ведення садівництва:

- НОМЕР_1 по вулиці 3-я Садова в СТ «Райдуга» площею 0,06 га, на якій розташований один садовий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 03.03.2005 р., зареєстрованого Києво-Свяшинським БТІ 18.03.2005 р. за № 10081391, належить їй на праві приватної власності;

- НОМЕР_2 площею 0,04 га відповідно до проекту організації та забудови території СТ «Райдуга».

Розпорядженням Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 10.11.2010 року №4561 ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по оформленню права власності на земельні ділянки площею 0,04 га (земельна ділянка НОМЕР_2) та 0,06 га (земельна ділянка НОМЕР_1) в садівничому товаристві «Райдуга» для ведення садівництва в адміністративних межах Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району.

Відповідно до листів Держземагентства України від 14.06.2012 №9254/30/М-1727-12, Прокуратури Київської області від 09.11.2012 №05/3-3614вих та ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» від 02.09.2013 №М/04-06/1100 технічна документація із землеустрою по оформленню права власності, яка розроблялась державним підприємством на замовлення позивача, була втрачена з вини відповідача.

09.12.2013 року позивач звернулась до Держземагентства із клопотанням стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,06 га (земельна ділянка НОМЕР_1) та 0,04 га (земельна ділянка №06), яка розташована на території СТ «Райдуга» Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. До клопотання позивачем додано довідку про членство в СТ «Райдуга» №30/11-1/13 від 30.11.2013, викопіювання з генерального плану організації і забудови земельної ділянки НОМЕР_2 та графічні матеріали (викопіювання) щодо земельної ділянки НОМЕР_1.

Листом від 08.01.2014 №08-03/6 Держземагентство повідомило позивача, що для задоволення клопотання слід надати повний пакет належним чином завірених копій технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки в садовому товаристві, а саме: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки; викопіювання з генерального плану садового товариства, завірене належним чином; належним чином звірену довідку садового товариства; паспорт та ідентифікаційний код; технічні матеріали та документи, що підтверджують розмір земельної ділянки в садовому товаристві.

11.02.2014 позивач звернулась до відповідача з клопотанням, до якого додав: довідку про членство в СТ «Райдуга», копії 1, 2, 3, 10 та 11 сторінок паспорту, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного коду, викопіювання з генерального плану організації і забудови земельної ділянки НОМЕР_2 та графічні матеріали (викопіювання) щодо земельної ділянки НОМЕР_1, кадастрова карта, схема розташування земельної ділянки в межах Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, копія листа ДП «Київський НД та проектний інститут землеустрою від 02.09.2013, копія листа Держземагентства України від 14.06.2012 №9254/30М-1727-12, копія платіжних документів про оплату робіт з технічної документації, копія розпорядження Києво-Святошинської РДА від 10.11.2010 №4561.

Листом №08-03/1020 від 28.02.2014 Держземагентство повідомило позивача, що громадянин України має право одноразово безоплатно отримати у власність земельну ділянку по одному виду використання, а тому для вирішення питання стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва, позивачу необхідно визначитись із бажаною до відведення земельною ділянкою.

Враховуючи, що відповідач у понад місячний термін рішення за її заявою не прийняв, позивач оскаржила в судовому порядку таку бездіяльність.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції, вважав, що має місце протиправна бездіяльність відповідача, оскільки відповідач порушив визначений законом строк розгляду заяви позивача.

Колегія суддів, надаючи правову оцінку встановленим в справі обставинам та фактам, звертає увагу на наступне.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок набуття громадянами права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності встановлений Земельним кодексом України.

Підстави набуття права на землю визначені у статті 116 Земельного кодексу України, згідно з частиною 1 якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 вказаного Кодексу набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з частиною 3 статті 116 Земельного кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом провадиться один раз по кожному виду використання (ч.4 ст. 116 ЗК).

За містом частини 6 статті 118, статті 121 ЗК України громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах відповідних норм.

Зокрема, статтею 121 Земельного кодексу України визначені норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, відповідно якої, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок для ведення садівництва із земель державної або комунальної власності в розмірі - не більше 0,12 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 вказаного Кодексу.

Згідно частин 1,2 ст.118 Земельного кодексу України громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Тобто, чинним законодавством передбачено два окремих способи безоплатного отримання громадянами земельних ділянок: приватизація земельної ділянки, яка перебуває у користуванні громадянина, та безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян в межах норм безоплатної приватизації.

Згідно ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 9 ст. 118 Земельного кодексу України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (ч.10, 11 ст.118 Земельного кодексу України).

Таким чином, законодавством визначено процедуру надання у власність чи користування земельної ділянки державної чи комунальної власності, що здійснюється поетапно з прийняттям рішень щодо:

- надання згоди на розроблення проекту землеустрою (або застосування принципу «мовчазної згоди»);

- погодження проекту;

- затвердження проекту та надання земельної ділянки у власність (користування).

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність, приймають виключно органи, визначені в ст.118 Земельного кодексу України, Натомість, їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовлення проектної документації можливе без отримання дозволу на її виготовлення з урахуванням принципу «мовчазної згоди».

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Голови Києво-Святошинської районної державної адміністрації № 4561 від 10.11.2010 позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою по оформленню права власності на земельні ділянки площею 0,04 га (земельна ділянка НОМЕР_2) та 0,06 га (земельна ділянка НОМЕР_1) в садівничому товаристві «Райдуга» для ведення садівництва в адміністративних межах Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району.

Зазначені земельні ділянки є суміжними та перебувають в користуванні позивача як члена СТ «Радуга».

За наслідками перевірки проведеної органами прокуратури, було встановлено, що відповідно до договору укладеного позивачем із ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблялася технічна документація із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на земельну ділянку в межах Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району. Відповідно до накладної від 13.07.2011 вказана документація передана до управління Держкомзему Києво-Святошинського району для присвоєння ділянці кадастрового номеру.

В подальшому, вказана технічна документація із землеустрою була втрачена.Можливості її поновлення відсутні.

У зв'язку з чим, 09.12.2013 року позивач звернулась до Держземагентства із клопотанням стосовно надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення садівництва, орієнтовною площею 0,06 га (земельна ділянка НОМЕР_1) та 0,04 га (земельна ділянка №06), яка розташована на території СТ «Райдуга» Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. До клопотання позивачем додано довідку про членство в СТ «Райдуга» №30/11-1/13 від 30.11.2013, викопіювання з генерального плану організації і забудови земельної ділянки НОМЕР_2 та графічні матеріали (викопіювання) щодо земельної ділянки НОМЕР_1.

На час звернення з даним позовом відповідачем рішення про надання дозволу або відмову у наданні такого не прийнято.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна вимога про визнання неправомірною бездіяльності щодо розгляду заяви неправомірною підлягає задоволенню.

Щодо доводів апеляційної скарги про неможливість приватизації позивачем двох земельних ділянок, то колегія суддів звертає увагу на те, що діюче законодавство в сфері земельних відносин містить обмеження по безоплатній передачі земельних ділянок у власність громадян лише щодо розміру ділянок (нормування) та кількості разів (одноразово) по кожному виду використання.

Наразі, обмеження приватизації по кількості земельних ділянок одного виду призначення, загальний розмір яких не перевищує визначену ст.121 ЗК норму та виділяється одним масивом, діюче земельне законодавство не містить.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції щодо протиправної бездіяльності відповідача.

На підставі вищенаведеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Київській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя Є.І. Мєзєнцев

Суддя Є.В. Чаку

Повний текст виготовлено - 06.07.2016.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.