Ухвала суду № 58812119, 06.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Тітова Т.А.

Суддя-доповідач - Жаботинська С.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2016 року справа №227/1542/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Жаботинської С.В., суддів Васильєвої І.А., Казначеєва Е.Г., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2016 року у адміністративній справі № 227/1542/16-а за позовом ОСОБА_2 до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального Головного управління Державної фіскальної служби про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 179373 серія АА від 02.12.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 19 жовтня по 20 жовтня 2015 року відповідачем проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Група «Енерго», в якому вона працює головним бухгалтером, з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та складено акт від 21 жовтня 2015 року, за висновками якого ТОВ «Група Енерго» порушило п. 8 ст. 9 розділу III Закону України від 8 липня 2010 року № 2464- У1 - несвоєчасна сплата єдиного соціального внеску.

ТОВ « Група «Енерго» направило на адресу відповідача заперечення на акт, але висновки по акту залишені без змін. Крім того, відповідачем прийнято рішення 4 листопада 2015 року про застосування до товариства штрафних санкцій. Це рішення також оскаржене до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України та залишено останнім без змін. Відповідь на скаргу до Державної фіскальної служби щодо санкцій отримано не було. Однак, 2 грудня 2015 року заступником начальника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби України на підставі протоколу № 755836 серія АА від 30 листопада 2015 року винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення за ст. 165-1 ч. 3 КУпАП за вчинення правопорушення - несвоєчасна сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень, листопада, грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року .

Вважає, що постанову винесено з порушенням вимог законодавства , а саме ст. 38 КУпАП щодо строку накладання адміністративного стягнення.

За таких обставин, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької областв від 25 травня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду.

При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що позивач подала адміністративний позов після закінчення встановленого КАС України строку та вважає, що підстав для визначення поважною причини пропуску строку звернення до суду не існує.

Позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 02.12.2015 року.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на адресу позивача не надходило від фіскальних органів жодних оригіналів документів з приводу оскарження результатів камеральної перевірки ТОВ «Група «Енерго» та винесення відносно позивача постанови про накладення адміністративного стягнення № 179373 від 02.12.2015 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно вимог ст. 197 КАС України, апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Група «Енерго» з питання своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за жовтень, листопад, грудень 2014 року, січень, лютий 2015 року та складено акт від 21.10.2015 року.

За результатами камеральної перевірки встановлено несвоєчасна сплата єдиного внеску, чим порушено положення п. 8 ст. 9 розділу III Закону України від 08.07.2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» ( а.с. 15-17).

21.10.2015 року ТОВ «Група «Енерго» подані заперечення на зазначений акт до відповідача ( а.с. 18).

Висновок акту камеральної перевірки ТОВ «Група «Енерго» від 21.10.2015 року залишено без змін ( а.с. 21-23).

Рішенням відповідача від 04.11.2015 року № 0000183900 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до товариства штраф у розмірі 19279, 56 грн. та пеню у розмірі 3613, 27 грн. ( а.с. 24).

На зазначене рішення 12.11.2015 року ТОВ «Група «Енерго» подано скаргу до Центрального офісу з обслуговування великих платників МГУ ДФС, яка залишена без задоволення ( а.с. 26-28, 30-34).

30.11.2015 року ТОВ «Група «Енерго» подано скаргу на рішення від 04.11.2015 року до Державної Фіскальної служби України, відповідно до якої останнім надано відповідь ( а.с. 35, 47).

02.12.2015 року відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 02.12.2015 року, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1360, 00 грн. ( а.с. 39).

Позивачем на зазначену постанову до Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального Головного управління ДФС подано скаргу, яка залишена без змін ( а.с. 41-46).

При вирішенні справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення та виносити постанови у справах про адміністративні правопорушення у порядку, встановленому законом.

Згідно вимог ст. 234-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи доходів і зборів розглядають справи про адміністративні правопорушення щодо порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (ст. 165-1). Від імені органів доходів і зборів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники органів доходів і зборів та їх заступники.

Відповідно до вимог ст. 284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього кодексу; 3) про закриття справи.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 288 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Відповідно ст. 295 Кодексу України про адміністративні правопорушення копія рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів надсилається особі, щодо якої її винесено. В той же строк копія постанови надсилається потерпілому на його прохання.

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2015 року відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 02.12.2015 року, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 1360, 00 грн.

Позивачем на зазначену постанову до Центрального офісу з обслуговування великих платників Міжрегіонального Головного управління ДФС подано скаргу, яка залишена без змін рішенням від 17.12.2015 року.

Зазначене рішення позивач отримала в сканованому вигляді на електронну адресу 20.12.2015 року.

В матеріалах справи відсутні докази направлення відповідачем копії рішення по скарзі на адресу позивача.

Згідно ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Як вже зазначалось, позивач очікувала надіслання копії рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Відповідно до ст. 102 Кодексу адміністративного судочинства України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку суд вирішує в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні на розсуд суду. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач зверталась до суду першої інстанції з клопотанням про поновлення строку на подання позовної заяви, в якій в якості поважної причини пропуску строку звернення до суду зазначає, що очікувала надіслання копії рішення по скарзі на постанову по справі про адміністративне правопорушення та усіх інших документів на свою адресу відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, судом першої інстанції зазначені обставини не прийнято до уваги та залишено адміністративний позов без розгляду, що є порушенням норм процесуального права.

Щодо вимог апеляційної скарги стосовно скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 179373 серія АА від 02.12.2015 року, колегія суддів зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки судом першої інстанції позовні вимоги по суті спору не розглядались.

З урахуванням викладеного, у зв'язку з тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, а також порушені норми процесуального права, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 199, 204, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2016 року у адміністративній справі № 227/1542/16-а - скасувати та направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.В.Жаботинська

Судді І.А.Васильєва

Е.Г.Казначеєв