Постанова № 58809424, 05.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" липня 2016 р. Справа № 922/669/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 (дов. №13-Д від 24.05.2016 р.)

відповідача ОСОБА_2 (дов. б/н від 01.09.2015 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1672Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 23 травня 2016 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче обєднання "Східбуд", м. Харків

про стягнення 14 570,16 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому після уточнень просив стягнути з ТОВ "НВО "Східбуд" заборгованість по орендній платі та відшкодувати витрати з утримання нежитлового приміщення в сумі 14570,16 грн., з яких: 9122,61 грн. орендна плата, 2 025,49 грн. витрати з відшкодування за спожиті комунальні та інші послуги, 319,23 грн. пеня, 3102,83 грн. - штраф.

Рішенням господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі №922/669/16 (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, вважаючи, що рішення прийнято з порушенням норм процесуального права. Зокрема, зазначає, що позивач належним чином не передав відповідачу в обумовлений договором строк акти, перешкоджаючи користуватись орендованим майном, а тому нарахування штрафу за прострочення оплати за оренду на 15 днів є безпідставним та неправомірним, оскільки ТОВ "НВО "Східбуд" вчасно не отримувало акти для сплати орендної плати та інших послуг, оскільки фактично не користувалось приміщенням. Просить рішення господарського суду скасувати.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а твердження відповідача про неврахування судом при розгляді справи зменшення розміру орендованої площі з 49,9 кв. м до 17,1 кв. м такими, що не відповідають дійсності. Просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В доповненні до відзиву (вх. №6789/1 від 05.07.2016 р.) позивач повідомив суду свої нові платіжні реквізити.

У звязку з відпусткою суддів Камишевої Л.М., Пелипенко Н.М. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2016 року для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.

У звязку з хворобою судді Хачатрян В.С. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2016 року для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Івакіна В.О., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2015 р. між ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" (орендодавець) та ТОВ "НВО "Східбуд" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна №76, відповідно до п.1.1. якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення загальною площею 49,9 кв. м, розташоване за адресою: 61054, м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 271; кімн. № 118 площею 16,4 кв. м, кімн. № 119 площею 16,4 кв. м, кімн. № 123 площею 17,1 кв. м, які розташовані на першому поверсі у АПБ ЛВК, інв. № 60000, що знаходиться на балансі позивача, з метою використання - будівництво житлових і нежитлових будівель (т. 1 а.с. 12-18).

Факт приймання-передачі обєкту оренди підтверджується актом від 01.04.2015 р. (т. 1 а. с. 22).

Додатковою угодою №1 від 30.04.2015 р. (набула чинності з 01.05.2015 р.) загальна площа орендованого майна зменшена до 17,1 кв. м (т. 1 а. с. 23-24).

Пунктом 3.1. договору сторонами встановлений розмір орендної плати, який становить за перший місяць оренди 2694,60 грн., в т.ч. ПДВ - 449,10 грн.

Згідно додаткової угоди №1 від 30.04.2015 р. орендна плата складає 1052,70 грн. за перший місяць оренди, в т.ч. ПДВ 175,45 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.4. договору, щомісячна орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 5-го числа наступного місяця.

Відшкодування витрат орендодавцю орендар проводить одночасно з орендною платою (п. 3.6. договору).

Пунктом 5.3 договору, орендар взяв на себе зобов'язання своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату та відшкодовувати витрати згідно додатків №2, 3.

ТОВ "НВО "Східбуд" в порушення умов договору розрахунки з орендодавцем проводив несвоєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01.02.2016 р. утворилась заборгованість з орендної плати в розмірі 6810,36 грн. та по відшкодуванню витрат - 1574,43 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань" до господарського суду Харківської області з позовом, в якому (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) просив стягнути з ТОВ "НВО "Східбуд" заборгованість по орендній платі та відшкодувати витрати з утримання нежитлового приміщення в сумі 14 570,16 грн., з яких: 9122,61 грн. орендна плата, 2 025,49 грн. витрати з відшкодування за спожиті комунальні та інші послуги, 319,23 грн. пеня, 3 102,83 грн. - штраф.

Задовольняючи позов господарський суд, встановивши факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати наданих послуг, визнав позовні вимоги законними та обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується з таким висновком господарського суду з огляду на таке.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України закріплено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. ст. 612 Цивільного кодексу України).

Заборгованість з орендної плати в розмірі 9122,61 грн. та витрат з відшкодування за спожиті комунальні та інші послуги в розмірі 2025,49 грн. підтверджена матеріалами справи, розрахунком, на момент звернення до суду з позовом не погашена.

Як зазначає відповідач в апеляційній скарзі, в рахунок погашення заборгованості за спірний період ним було здійснено декілька платежів, а саме: 26.05.2015 р. платіжне доручення №5081 на суму 3121,78 грн., 03.08.2015 р. платіжне доручення на суму 3000,00 грн., 02.11.2015 р. платіжне доручення №554 на суму 2105,40 грн.

Розглянувши дані твердження апелянта колегія суддів встановила, що вказані платежі були зараховані орендодавцем в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди, що прямо передбачено умовами договору №76 від 01.04.2015 р., а саме: п. 3.13 у разі невиконання орендарем п. 3.8 договору кошти, що надійшли від орендаря на рахунок орендодавця, орендодавець має право зарахувати як завдаток незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу. За наявності заборгованості у орендаря за даним договором орендодавець має право зараховувати кошти, що надійшли від орендаря згідно п.п. 3.4, 3.6 договору, як погашення заборгованості за оренду та відшкодування витрат за минулі періоди з найбільшим терміном прострочення по даному договору, незалежно від вказаного в платіжному дорученні призначення платежу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про наявність законних підстав для задоволення позову в частині стягнення орендної плати в розмірі 9122,61 грн. та витрат на комунальні послуги в розмірі 2025,49 грн.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Неустойкою (штрафом, пенею) за приписами статті 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 3.7. договору, за несвоєчасне перерахування або перерахування не в повному обсязі орендної плати нараховується пеня в розмірі 0,04 % заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).

Відповідно до п. 3.10. договору, за прострочення оплати за оренду на 15 днів орендар сплачує штраф у розмірі 20 % від суми заборгованості.

Згідно з п. 3.11. договору, за прострочення відшкодування витрат за надані послуги, передбачені додатком № 2 до договору, орендар сплачує штраф у розмірі 20% від суми заборгованості.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позов в частині стягнення пені в сумі 319,23 грн., штрафу за прострочення оплати орендної плати, а також штрафу за прострочення відповідачем відшкодування комунальних витрат в сумі 3102,83 грн.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про неправомірне нарахування штрафу та пені за квітень, вересень та жовтень 2015 року у звязку із здійсненням платежів, з підстав викладених вище (стосовно наявності заборгованості за ці періоди).

ТОВ "НВО "Східбуд" в обґрунтування своєї позиції зазначає, що позивач належним чином не передав відповідачу в обумовлений договором строк акти, перешкоджаючи користуватись орендованим майном, а тому нарахування штрафу за прострочення оплати за оренду на 15 днів є безпідставним та неправомірним, оскільки товариство вчасно не отримувало акти для сплати орендної плати та інших послуг, оскільки фактично не користувалось приміщенням.

Крім того, посилаючись на довідку із переліком осіб, яким видавались перепустки від ПАТ "АТ Науково-дослідний інститут радіотехнічних вимірювань", зазначає про відсутність в ній інформації щодо строку на який видавались перепустки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перепустки видавались на строк 22.05.2015-23.07.2015 та 17.06.2015-14.07.2015 відповідно. Наведене, на думку апелянта, свідчить про фактичне невикористання орендарем обєкту оренду.

Колегія суддів вважає такі твердження відповідача безпідставними та необґрунтованими, враховуючи наступне.

Згідно п. 5.5 договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.04.2015 р.) сторони перебачили обовязок орендаря до 4-го числа наступного місяця одержати у орендаря акт (згідно п. 3.3), підписати його і протягом 3-х робочих днів два примірники повернути орендодавцю. Якщо в зазначений термін акт не буде підписаний та повернений орендодавцю акт вважається прийнятим.

Отже, не отримання орендарем актів або їх не підписання, або їх вручення особам, повноваження яких не доведені позивачем, не є підставою для невиконання відповідачем зобовязання зі сплати орендної плати.

Оформлення відповідних актів лише конкретизує та уточнює суми, належні до сплати з метою впорядкування первинного бухгалтерського обліку. Їх відсутність у орендодавця, як і відсутність перепусток у працівників товариства, не доводить факт перешкоджання користування майном.

Враховуючи наведене, беручи до уваги відсутність документального підтвердження апеляційних вимог, колегія суддів зазначає про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Колегія судів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі №922/669/16 прийняте при належному зясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в звязку з чим, апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 23.05.2016 р. у справі №922/669/16 залишити без змін.

Повна постанова підписана 07.07.2016 р.

Головуючий суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.