Ухвала суду № 58808693, 21.06.2016, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.06.2016 р. Справа№ 914/1736/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., при секретарі судового засідання Кохановській Ю.І., розглянувши матеріали

за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія, м.Львів

про зняття арешту з коштів ТзОВ "Торгово-промислова компанія накладеного у виконавчому провадженні №49873487 постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1Ф про арешт коштів боржника від 27.01.2016р., від 09.02.2016р. та від 25.04.2016р.

у справі № 914/1736/15

за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 ОСОБА_3, м.Київ

до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія, м.Львів

до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП, с.Новий Яр, Яворівський район, Львівська область

про стягнення 6 512 430,63 грн.

за участю представників сторін:

від скаржника (боржника-1) ОСОБА_3 юрисконсульт (довіреність № 11 від 11.06.2015р.)

від стягувача (позивача) - ОСОБА_4 головний юрисконсульт Управління проблемних кредитів Львівської обласної дирекції Департаменту проблемних кредитів (довіреність № 228/16 від 12.04.2016р.)

від боржника-2 (відповідача-2) ОСОБА_3 юрисконсульт (довіреність № 6 від 07.12.2015р.).

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія про зняття арешту з коштів ТзОВ "Торгово-промислова компанія на усіх рахунках в установах банків, накладеного у виконавчому провадженні №49873487 постановами старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1Ф про арешт коштів боржника від 27.01.2016р. та від 09.02.2016р., у справі № 914/1736/15 за позовом Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулось із позовом до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія та до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія та з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП заборгованості за кредитним договором №010/P1-01-00-3-0/52 від 23.05.2013р. в розмірі 6 512 430,63 грн., з яких заборгованість за кредитом 5 250 000,00 грн., заборгованість по відсотках 244 520,54 грн., пеня за невиконання зобовязань 1 017 910,09 грн.

Ухвалою суду від 15.03.2016р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія судом прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 24.03.2016р.

18.03.2016р. ТзОВ Торгово-промислова компанія подано заяву вих. №46 від 18.03.2016р. (вх. №11625/16 від 18.03.2016р.) про уточнення вимог викладених у скарзі на дії органу державної виконавчої служби, в якій заявник уточнює прохальну частину скарги і просить зняти арешт з коштів ТзОВ Торгово-промислова компанія (ідентифікаційний код 13816938, адреса, вул..Литвиненка, 3, м.Львів, 79034) що накладені на наступні рахунки: 26001301295502 в Філія Львівське обласне управління АТ «Ощадбанк»; 26002238777001 в західне ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» у м.Львів; 26004038659600 в АТ «УкрСиббанк».

22.03.2016р. на адресу господарського суду Львівської області надійшов запит Львівського апеляційного господарського суду вих. №09-01/1203/16 від 18.03.2016р., в якому останній повідомляє, що на його адресу надійшла касаційна скарга ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 по справі №914/1736/15 за позовом Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_2 ОСОБА_3 до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія та з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП заборгованості за кредитним договором №010/P1-01-00-3-0/52 від 23.05.2013р. в розмірі 6 512 430,63 грн. З метою дотримання ст.109 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд просить скерувати на його адресу матеріали вказаної господарської справи для долучення до касаційної скарги та подальшого скерування до Вищого господарського суду України для здійснення касаційного провадження.

Відтак, ухвалою суду від 24.03.2016р. зупинено провадження по розгляду скарги на дії органу ДВС у справі № 914/1736/15 за позовом Публічне акціонерне товариство „ОСОБА_2 ОСОБА_3 до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія, відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія та з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП заборгованості за кредитним договором №010/P1-01-00-3-0/52 від 23.05.2013р. в розмірі 6 512 430,63 грн., до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3 на постанову Львівського апеляційного господарського суду України від 25.02.2016р. та повернення матеріалів справи з Вищого господарського суду України.

З супровідним листом вих. № 914/1736/15/1/16 від 25.03.2016р. господарським судом Львівської області матеріали справи скеровано на адресу Львівського апеляційного господарського суду для подальшого скерування до Вищого Господарського суду України.

13.05.2016р. скаржником до Господарського суду Львівської області було заяву про уточнення вимог викладених у скарзі на дії ДВС вих.№76 від 13.05.2016р. (вх. №20561/16 від 13.05.2016р.), в які він просить зняти арешт з коштів ТзОВ "Торгово-промислова компанія", що містяться на рахунках №26001301295502 в Філії ЛОУ АТ «Ощадбанк», №26002238777001 в Західне ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м.Львів, №26004038659600 в АТ «УкрСиббанк» та №26004011815179 в ПАТ «Укрсоцбанк».

Ухвалою суду від 23.05.2016р. поновлено провадження у справі для продовження розгляду скарги на дії органу ДВС, судове засідання призначено на 06.06.2016р.

Ухвалою суду від 06.06.2016р. розгляд скарги було відкладено на 21.06.2016р.

В судовому засіданні 21.06.2016р. представник скаржника вимоги скарги на дії органу ДВС з врахуванням заяви вих. №76 від 13.05.2016р.(вх.№20561/16 від 13.05.2016р.) про уточнення вимог викладених в скарзі на дії органу ДВС підтримав просив їх задоволити. Зокрема просив зняти арешт з коштів ТзОВ «Торгово-промислова Компанія», що містяться на рахунках №26001301295502 в Філії ЛОУ АТ «Ощадбанк», №26002238777001 в Західне ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м.Львів, №26004038659600 в АТ «УкрСиббанк» та №26004011815179 в ПАТ «Укрсоцбанк» накладених постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області про арешт коштів боржника від 27.01.2016р., від 09.02.2016р. та від 25.04.2016р.

Представник стягувача (позивача) проти вимог скарги на дії органу ДВС з врахуванням заяви про їх уточнення заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях на скаргу вих.№140/8/1792 від 02.06.2016р. (зареєстровано за вхідним номером 23668/16 від 06.06.2016р.), в яких він зазначає, що станом на 25.02.2016р., тобто дату набрання ухвалою господарського суду Львівської області від 25.01.2016р. про розстрочення виконання рішення суду, у державного виконавця були відсутні підстави для відкладення чи не проведення заходів примусового виконання рішення суду. Наявність ухвали суду, яка не набрала законної сили не перешкоджала державному виконавцю виконувати наказ суду про примусове виконання рішення суду. А тому, вимоги відповідача-1 є безпідставними та необґрунтованими та до задоволення не підлягають.

В судове засідання представник відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області не зявився. У попередньо поданих письмових запереченнях проти скарги представник ДВС вих.№1561 від 04.04.2016р.(вх№15695/16 від 11.04.2016р.), просив розглянути скаргу без його участі.

У своїх запереченнях відділ примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області зазначає, що боржником, після відкриття провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області №914/1736/15 від 03.12.2015р. про стягнення солідарно з відповідача-1 на користь позивача 5 250 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 244 520,54 грн. заборгованості по відсотках, 1 017 910,09 грн. пені за невиконання зобовязань та 73 080,00 грн. судового збору, у встановлений державним виконавцем строк не виконано, інформація щодо виконання рішення суду державному виконавцю не надходила. Відтак, керуючись положеннями Закону України «про виконавче провадження», 27.01.2016р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника. 29.01.2016р. до відділу надійшла заява боржника згідно якої виконання рішення ухвалою господарського суду Львівської області у справі №914/1736/15 від 25.01.2016р. розстрочено на 12 місяців.

Як зазначив в своїй заяві державний виконавець, вказана ухвала ще не набрала законної сили. Згодом, у звязку із відкриттям нового рахунку боржником, на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження», 09.02.2016р. державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника. Постанови про арешт коштів боржника від 27.01.2016р. та 09.02.2016р. винесені у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з чим просить відмовити у задоволенні скарги відповідача-1.

Суд вважає за можливе розглянути скаргу на дії ДВС за відсутності представника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду скарги, однак не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні. Наявних матеріалів справи достатньо для розгляду по суті поданої скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника скаржника, судом встановлено:

Рішенням господарського суду Львівської області від 10.08.2015р. у справі №914/1736/15 позовні вимоги ПАТ ОСОБА_2 ОСОБА_3 задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія та з Товариства з обмеженою відповідальністю ТПК-ПРОФІЛЬ-ГП на користь Публічного акціонерного товариства „ОСОБА_2 ОСОБА_3 5 250 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 244 520,54 грн. заборгованість по відсотках, 1 017 910,09 грн. пені за невиконання зобовязань та 73 080,00 грн. судового збору. Всього на загальну суму 6 585 510,63 грн. (6 512 430,63 грн. заборгованості + 73 080,00 грн. судового збору).

Вищевказане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2015р, відтак тоді ж набрало законної сили.

На виконання рішення, враховуючи роз»яснення Вищого господарського суду України викладене в абзаці 3 п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" (у редакції постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 р. N 2) про те, що якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом на кожного з боржників видається окремий наказ, який має містити застереження про те, що стягнення є солідарним (частина друга статті 18 Закону України "Про виконавче провадження"), Господарським судом Львівської області було видано два накази про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителя.

20.01.2016р. постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 відкрито виконавче провадження №49873487.

В ході вказаного виконавчого провадження, постановами від 27.01.2016р. та від 09.02.2016р. накладено арешт на кошти боржника-1, що містяться на всіх рахунках АТ "УкрСиббанк", АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_3", Західне ГРУ ПАТ "ПриватБанк", ПАТ "ВТБ ОСОБА_2", АБ "Експрес-Банк", АТ "Укрексімбанк", філія Львівське обласне управління АТ "Ощадбанк", що належать боржнику-1.

Ухвалою суду від 25.01.2016р. залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.02.2016р., рішення Господарського суду Львівської області від 10.08.2015р. розстрочено на 12 місяців шляхом стягнення заборгованості щомісячними платежами за графіком: січень 2016р. 50 000,00 грн.; лютий 2016р. 50 000,00 грн.; березень 2016р. 500 000,00 грн.; квітень 2016р. 500 000,00 грн.; травень 2016р. 600 000,00 грн.; червень 2016р. 700 000,00 грн.; липень 2016р. 700 000,00 грн.; серпень 2016р. 800 000,00 грн.; вересень 2016р. 900 000,00 грн.; жовтень 2016р. 1 000 000,00 грн.; листопад 2016р. 700 000,00 грн.; грудень 2016р. 85 510,63 грн.

На виконання вищевказаної ухвали відповідачем-1 було сплачено позивачу щомісячні платежі у січні 2016р. та лютому 2016р. на загальну суму 100 000,00 грн. Скаржник зазначає, що в силу арешту коштів боржника-1 останній позбавлений можливості розпоряджатись такими коштами для здійснення своєї господарської діяльності та, відповідно, виконувати зобов"язання перед стягувачем. Боржник змушений шукати альтернативні способи виконання графіку платежів, встановлених ухвалою суду, що призводить до зайвих витрат, зокрема банківських комісій, а також робочого часу бухгалтерії товариства.

На думку скаржника, арешт коштів боржника-1, з огляду на наявність ухвали суду про розстрочку сплати боргу та належне виконання боржником графіку платежів, є передчасною та крайньою мірою та суттєво перешкоджає діяльності товариства. Більше того, арешт коштів загрожує зривом подальшого вчасного виконання боржником графіку платежів.

09.03.2016р. представником боржника-1 через канцелярію органу ДВС подано заяву з проханням зняти арешт з коштів боржника-1 у виконавчому провадженні №49873487, однак вказана заява не задоволена органом ДВС.

Скаржник аргументуючи свою позицію просить врахувати, що на рахунках в ЛОУ АТ "Ощадбанк" та ЗГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" є кошти необхідні для сплати третьої частини з графіку погашення. Арешт цих коштів унеможливлює виконання боржником-1 графіку платежів згідно з ухвалою суду від 25.01.2016р.

Між відповідачем-1 та АТ "УкрСиббанк" укладено кредитний договір, згідно з яким ТзОВ "Торгово-промислова компанія" зобов"язана оплачувати заборгованість по кредиту. Накладення арешту на цей рахунок унеможливлює проведення оплат за вказаним кредитним договором та призводить до виникнення простроченої заборгованості відповідача-1 перед АТ "УкрСиббанк".

Скаржник в уточненні скарги на дії органу ДВС від 13.05.2016р. зазначає, що 25.04.2016р. постановою державного виконавця накладений арешт на кошти боржника, що містяться на рахунку в ПАТ"Укрсоцбанк". На вказаному рахунку у боржника-1 є кошти необхідні для сплати чергової часини графіка погашення, крім того, цей рахунок використовується як основний в господарських операціях боржника-1 та на який планується надходження коштів від контрагентів, що будуть спрямовані на погашення заборгованості перед позивачем згідно графіку.

Посилаючись на ст.ст.12, 38, 82, ч.4 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" скаржник просить зняти арешт з коштів ТзОВ "Торгово-промислова компанія", що містяться на рахунках №26001301295502 в Філії ЛОУ АТ «Ощадбанк», №26002238777001 в Західне ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м.Львів, №26004038659600 в АТ «УкрСиббанк» та №26004011815179 в ПАТ «Укрсоцбанк».

Проаналізувавши матеріали справи суд дійшов висновку, що подана скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ч.3 ст.6 Закону України Про виконавче провадження, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Зокрема, ч.4 ст.82 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Відповідно до ч.1 ст.1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч.1 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч.1,ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області від 20.01.2016р. відкрито виконавче провадження №49873487 з виконання наказу №914/1736/15 виданого 03.12.2015р. Господарським судом Львівської області про солідарне стягнення з ТзОВ Торгово-промислова компанія на користь ПАТ „ОСОБА_2 ОСОБА_3 5 250 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 244 520,54 грн. заборгованість по відсотках, 1 017 910,09 грн. пені за невиконання зобовязань та 73 080,00 грн. судового збору.

Вказаною постановою боржнику-1 надано строк до 7 днів з моменту винесення постанови добровільно виконати рішення суду.

Згідно ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до ст.32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ч.2 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

У зв"язку з невиконанням боржником-1 рішення суду у наданий йому строк для добровільного виконання, постановою державного виконавця від 27.01.2016р. про арешт коштів боржника накладено арешт на кошти, що містяться на усіх рахунках: АТ "УкрСиббанк", МФО 351005; АТ "ОСОБА_2 ОСОБА_3", МФО 380805; ЗГРУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 325321; ПАТ "ВТБ ОСОБА_2", МФО 321767; АБ "Експрес-Банк", МФО 322959, АТ "Укрексімбанк", МФО 322313, Філія ЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 325796 у межах суми 6585510,63 грн.

У зв"язку з відкриттям нового рахунку, постановою державного виконавця від 09.02.2016р. також накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку боржника-1 у Філії ЛОУ АТ "Ощадбанк", МФО 325796, р/р 26023301295502.

Крім того, постановою від 25.04.2016р. накладено арешт на кошти, що містяться на рахунку боржника-1 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, р/р№26004011815179.

При розгляді скарг на дії органу ДВС, пов"язаних з арештом і вилученням майна та його оцінкою, суд повинен перевіряти відповідність цих дій приписам ст.ст.57,58 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно ч.2 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах.

Станом на дату набрання ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.01.2016р. законної сили (25.02.2016р.), у державного виконавця були відсутні підстави для відкладення чи непроведення заходів примусового виконання рішення суду.

Слід зазначити, що при виконанні рішення суду, державний виконавець зобов"язаний керуватися вимогами та положеннями Закону України "Про виконавче провадження", який передбачає, що у випадку невиконання рішення суду в строк наданий на добровільне виконання рішення суду, державний виконавець розпочинає примусове виконання рішення суду, у відповідності та в порядку встановленому ст.52 Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо прийняття постанов від 09.02.2016р. та 25.04.2016р. про накладення арешту на нові рахунки, що були відкриті боржником, суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Згідно ч.8 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Враховуючи положення ч.4 та ч.8 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем правомірно було прийнято постанови про арешт коштів боржника-1 від 09.02.2016р. та 25.04.2016р., оскільки боржником всупереч заборони на такі дії, відкривались нові рахунки.

Порядок зняття арешту з майна боржника, в тому числі й з коштів на рахунках врегульовано ст.60 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, згідно ст.60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

З майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У разі наявності письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або в разі якщо витрати, пов'язані із зверненням на таке майно стягнення, перевищують грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, арешт з майна боржника може бути знято за постановою державного виконавця, що затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копії постанови державного виконавця про зняття арешту з майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Зазначені у цій статті постанови можуть бути оскаржені сторонами в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається із змісту вищевказаної норми, заява про зняття арешту з майна подається до ВДВС який відкривав виконавче провадження та накладав арешт на майно. У разі відмови Відділу державної виконавчої служби у задоволені заяви про зняття арешту, такі дії можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом XIV ГПК України.

У п.п.9.13 п.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. із змінами і доповненнями Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України, вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Слід зазначити, що господарський суд не наділений процесуальними повноваженнями здійснювати заходи щодо виконавчого провадження, зокрема, зняття арешту, накладеного державним виконавцем в рамках виконавчого провадження.

Обов"язковою умовою для визнання незаконними чи неправомірними дій державного виконавця є порушення ним в момент вчинення виконавчих дій, норм та положень законодавства України, що регулює відносини пов"язані з виконанням рішень судів України.

В момент накладення державним виконавцем арешту на рахунки боржника за виконавчим провадженням не існувало жодних обставин, які би перешкоджали вчиненню дій спрямованих на примусове виконання рішення суду.

Таким чином, вимоги скарги ТзОВ "Торгово-промислова компанія" є безпідставними та необгрунтованими, а отже не можуть бути задоволені судом.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Керуючись ст.ст. 86-87,1212 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги ТзОВ Торгово-промислова компанія про зняття арешту з коштів ТзОВ "Торгово-промислова компанія", що містяться на рахунках №26001301295502 в Філії ЛОУ АТ «Ощадбанк», №26002238777001 в Західне ГРУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м.Львів, №26004038659600 в АТ «УкрСиббанк» та №26004011815179 в ПАТ «Укрсоцбанк» відмовити повністю.

2. Ухвала набирає законної сили у день її прийняття та може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки вказані у ст.91-93 ГПК України.

Згідно ст.87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Суддя Сухович Ю.О.