Ухвала суду № 58807002, 06.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 623/1542/16-ц. Головуючий І інст.: - Бєссонова Т.Д.

Провадження №22-ц/790/4664/16. Суддя-доповідач: - Кокоша В.В.

Категорія: договірні.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 липня 2016 року. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді: - Кокоші В.В.,

суддів: - Пономаренко Ю.А., Черкасова В.В.,

за участю секретаря: - Лашакової Д.І.,

заслухавши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 7 червня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Ваш авто» - про захист прав споживача та стягнення коштів,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 7 червня 2016 року позовну заяву ОСОБА_6 до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто» про захист прав споживача та стягнення коштів повернуто ОСОБА_6 з підстав, передбачених ст. ст. 109, 121,122 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_6, суд виходив з того, що справа не підсудна Ізюмському міськрайонному суду Харківської області.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки він дійшов його з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Згідно п. 5, п. 14 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 114 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», право вибору між судами, яким згідно з правилами загальної підсудності (ст. 109 ЦПК України) і правилом альтернативної підсудності (ст. 110 ЦПК України) підсудна справа, належить виключно позивачеві (п. 14 ст. 110 ЦПК України). Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Матеріали справи свідчать, що спір між сторонами у справі виник з приводу невиконання договору фінансового лізингу №004251, укладеного 9 квітня 2016 року між ОСОБА_6 до ТОВ «Лізингова компанія «Ваш авто».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_6 звертаючись з позовом в суд посилався на норми Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки вважав, що він мав намір придбати для власних потреб легковий автомобіль, оплатив частину коштів за придбання вказаного транспортного засіб, однак його не отримав, а тому у виниклих правовідносинах він є споживачем послуг у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» №5 від 12 квітня 1996 року, Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг, в тому числі і фінансових, та виробником і продавцем товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності.

Відповідно до ч. 5 п. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою. Метою цього Закону є створення правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг, правове забезпечення діяльності і розвитку конкурентоспроможного ринку фінансових послуг в Україні, правове забезпечення єдиної державної політики у фінансовому секторі України.

Наведене свідчить, що Закон України «Про захист прав споживачів» безпосередньо регулює відносини, що склались між сторонами договору, а умови договору фінансового лізингу в свою чергу не можуть суперечити положенням цього Закону.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_6 мешкає за адресою: АДРЕСА_1, яка за адміністративно - територіальним поділом обслуговується Ізюмським міськрайонним судом Харківської області.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_6, суд першої інстанції не врахував вказані обставини та помилково дійшов висновку про те, що ця справа не підсудна Ізюмському міськрайонному суду Харківської області.

За таких обставин, оскаржувана ухвала не може бути визнана колегією суддів законною та обґрунтованою.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалу суду та передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_6 про направлення справи для розгляду по суті до суду першої інстанції, задоволенню не підлягають, оскільки судом першої інстанції на теперішній час не вирішено питання щодо відкриття провадження у цій справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, ст. ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити - частково.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 7 червня 2016 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий:

Судді: