Ухвала суду № 58804577, 05.07.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1117/16-ц Провадження № 22-ц/795/1314/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Білокур В. І. Доповідач - Онищенко О. І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОнищенко О.І.,суддів:Кузюри Л.В., Мамонової О.Є., при секретарі:Шкарупі Ю.В.,за участю:представника позивачів ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, третьої особи ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_8, ОСОБА_9 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_10, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7, ОСОБА_11, Прилуцька міська державна нотаріальна контора про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_12, ОСОБА_9 просять скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення норм матеріального та процесуального права.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2016 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що подавши заяву про вступ у спадщину та не повідомивши про свій намір, ОСОБА_10 разом із своєю матір'ю ОСОБА_13 ввели в оману інших спадкоємців першої черги та позбавили їх права на спадкування обов'язкової частки у спадщині, на яку вони мали б право у випадку добросовісного виконання всіх домовленостей або ж хоча б повідомлення про вказану обставину, а тому відмова від прийняття спадщини відповідно до ст. 230 ЦК України має бути визнана судом недійсною.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_10 просить відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_8, ОСОБА_9, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

По справі встановлено, що ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11 є рідними братами та сестрами, а їх мати ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

ОСОБА_14 відповідно до складеного нею заповіту від 29 липня 1993 року заповіла належну їй на праві власності квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_10.(а.с.10)

Після смерті ОСОБА_14. відкрилася спадщина, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11, як спадкоємці першої черги за законом, звернулись до Прилуцької міської державної нотаріальної контори у спадковій справі №546/2015 з відповідними заявами: ОСОБА_9 - 24.10.2015 року, ОСОБА_8 - 14.11.2015 року, ОСОБА_11 - 14.11.2015 року про відмову від спадщини на користь сестри ОСОБА_7, а ОСОБА_7 - 14.11.2015 року подала заяву про прийняття спадщини (а.с.39).

Судом першої інстанції в судовому засіданні встановлено, що завідувач Прилуцької міської державної нотаріальної контори Домашенко Л.А. роз'яснювала сторонам, що відмова від спадщини є безумовною та беззастережною, але може бути відкликана у будь-який момент протягом шестимісячного строку прийняття спадщини, а також нотаріус повідомила про існування заповіту на ім'я онуки спадкодавці (відповідачки) ОСОБА_10

13.02.2016 року ОСОБА_10 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини по заповіту спадкодавці ОСОБА_14, складеного 29.07.1993 року (а.с.40,45).

В судовому засіданні судом першої інстанції встановлено, що попередні домовленості про відмову від прийняття спадщини відбулися між сестрами ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_11 та братом ОСОБА_8, а відповідачка по справі ОСОБА_10, у вказаних перемовинах участі не брала, жодних зобов'язань щодо відмови від спадщини нікому не надавала.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі ОСОБА_8 і ОСОБА_9 не помилялися щодо обставин справи та не були обмануті відповідачкою ОСОБА_10, так як вони добровільно склали і подали до нотаріальної контори заяву про відмову від прийняття спадщини на користь своєї сестри ОСОБА_7, вони були обізнані про право на відкликання вказаних заяв протягом шестимісячного строку та знаючи про існування заповіту на користь онуки, своїм право не скористалися. Відповідачка ОСОБА_10 взагалі не брала участі в перемовинах спадкоємців першої черги і ніяких обіцянок щодо відмови від спадщини нікому не надавала. Отже, відповідачка лише скористалась своїм правом прийняття спадщини за заповітом, вона не порушила будь-яких прав позивачів, які б підлягали судовому захисту згідно ст. 15 ЦПК України.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства, який регулює спірні правовідносини.

Не заслуговують на увагу суду доводи апеляційної скарги щодо введення в оману інших спадкоємців першої черги та позбавлення їх таким чином права на спадкування обов'язкової частки у спадщині, на яку вони мали б право у випадку добросовісного виконання всіх домовленостей відповідачем ОСОБА_10, оскільки остання не брала участі в перемовинах спадкоємців першої черги і ніяких обіцянок щодо відмови від спадщини нікому не надавала. Позивачі не помилилися щодо обставин справи і не були обмануті ОСОБА_10, так як добровільно склали і подали до нотаріальної контори заяви про відмову від прийняття спадщини на користь своєї сестри, при цьому будучи обізнаними про право на відкликання вказаних заяв протягом шестимісячного строку, знаючи про наявність заповіту своїм правом не скористались.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування апеляційний суд не знаходить.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, ОСОБА_9 відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 24 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: