Ухвала суду № 58804572, 05.07.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 743/1584/15-ц Провадження № 22-ц/795/1291/2016 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Сташків В. Б. Доповідач - Страшний М. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 липня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Євстафіїва О.К., Литвиненко І.В.,при секретарі:Нечасному О.Л.за участю:представника позивачів ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6- ОСОБА_7, ОСОБА_8, відповідача ОСОБА_9, представника третьої особи ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ріпкинського районного суду від 27 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 до Любецької селищної ради, ОСОБА_9, ОСОБА_6 про визнання права на продовження процедури оформлення технічної документації без отримання згоди та підпису суміжного землекористувача,

в с т а н о в и в:

Рішенням Ріпкинського районного суду від 27 квітня 2016 року задоволено позовні вимоги, визнано за ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 право на продовження процедури оформлення договору оренди земельної ділянки без погодження в Акті встановлення (відновлення) зовнішніх меж земельної ділянки в натурі та в Акті прийому-передачі межових знаків на зберігання, що є складовими частинами Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,15 га, яка розташована АДРЕСА_1, межі від А до Б, власників суміжної земельної ділянки ОСОБА_9 та ОСОБА_6; вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на не застосування судом норм земельного законодавства, що регулюють правовідносини оренди земельної ділянки. Відповідач ОСОБА_6 зазначає, що позивачу ОСОБА_11 рішенням селищної ради від 07.08.2014 року вже було відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо оренди земельної ділянки площею 0,02 га, тому заявлені позовні вимоги є безпідставними. Також відповідач наполягає на тому, що спірна земельна ділянка площею 0,02 га вздовж її паркану завжди перебувала в її користуванні. Звертає увагу суду на те, що селищна рада рішеннями від 05.06.2014 року, 07.08.2014 року, 07.08.2015 року вирішила не передавати спірну земельні ділянку в оренди ні позивачам, ні відповідачам. На думку ОСОБА_6, позивачами помилково розроблена технічна документація на земельну ділянку замість розроблення проекту землеустрою. Крім того, ОСОБА_6 вважає, що позивачі під час набуття права власності на квартири не набули право користування земельною ділянкою площею 0,15 га, оскільки межі цієї земельної ділянки не були встановлені.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірна земельна ділянка, яку позивачі мають намір отримати в оренду, не перебуває у користуванні чи власності відповідачів, як безпідставно відмовляються підписати акт погодження зовнішніх меж земельної ділянки, чим порушують права позивачів.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками, оскільки судом першої інстанції обставини справи з'ясовані в обсягу, необхідному для правильного вирішення спору, відповідно до встановлених обставин, правильно визначено суть і характер правовідносин сторін та норми матеріального права, що їх регулюють.

Судом встановлено, що позивачі по справі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є власниками квартири АДРЕСА_1, позивачі - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 - квартири № 1 за цією ж адресою. Відповідачі ОСОБА_9 та ОСОБА_6 є власниками житлового будинку по АДРЕСА_1 та земельної ділянки, розташованої за цією ж адресою.

19 травня 2014 року позивачі ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 звернулись до Любенької селищної ради із заявою про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж спільної земельної ділянки в натурі орієнтовною площею 0,15 га для обслуговування жилого будинку для надання її в оренду (а.с.65).

Рішенням Любецької селищної ради від 20 травня 2014 року позивачам було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою (а.с.7).

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виготовлена для позивачів ФОП ОСОБА_16 (а.с.67).

Відповідачі відмовились підписувати акт встановлення зовнішніх меж земельної ділянки та акт прийому передачі межових знаків на зберігання, мотивуючи тим, що до складу 0,15 га увійшла земельна ділянка площею 0,02 га, розташована вздовж їх паркану та яка завжди перебувала в їхньому користуванні.

Суд першої інстанції, розглядаючи справи, дійшов до обгрунтованого висновку про те, що відповідачами не надано доказів про те, що у них виникло право власності чи користування на земельну ділянку площею 0,02 га, чи що вказана земельна ділянка за розміром та конфігурацією є частиною земельної ділянки по АДРЕСА_2 яка перебуває у власності відповідачів.

В матеріалах цивільної справи маються ксерокопія карти смт. Любеч за 1960 рік (а.с.84) та опорного плану смт. Любеч станом на 1990 рік, з яких достовірно встановлено відсутність будь-якого проїзду між земельними ділянками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 на існуванні якого наполягають відповідачі. Фактично це не проїзд, а частина земельної ділянки по АДРЕСА_1, на якій була розташована раніше Любецька районна лікарня.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за відсутності у відповідачів будь-яких законних прав на спірну земельну ділянку площею 0,02 га, їх безпідставна відмова у погодженні меж суміжних земельних ділянок порушує права позивачів на продовження оформлення необхідної документації для розгляду селищною радою питання про передачу їм в оренду земельної ділянки для можливості обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1

Суд першої інстанції обгрунтовано зазначив, що діями позивачів по оформленню технічної документації на передачу їм в оренду земельної ділянки площею 0,15 га жодних законних прав відповідачів не порушено.

Обставини на які посилається позивач, як на підстави для задоволення апеляційної скарги, зокрема щодо порушення судом норм процесуального та матеріального права, що зазначені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не впливають на правильність постановленого рішення.

Сукупність досліджених обставин та наявних у справі доказів приводить апеляційний суд до переконання, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, оскаржуване рішення ґрунтується на повно та всебічно досліджених доказах, оцінка яких проведена у відповідності до положень ст. ст. 57-66 ЦПК України і доводи апеляційної скарги їх не спростовують та не містять передбачених законом підстав для скасування правильного по суті рішення. Отже, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Ріпкинського районного суду від 27 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: