Рішення № 5880425, 24.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2009 р. Справа № 56/147-09

вх. № 4967/4-56

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Кусовник О.О., №27 від 18.08.09р. відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод", м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 61669,40 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» звернулося до господарського суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 53051,56 грн, пені у розмірі 4002,02 грн, 3 % річних у розмірі 500,25 грн, та індексу інфляції у розмірі 4115,57 грн.

При цьому позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди № А2-01/2008 від 18.01.2008 р., відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у довгострокове платне користування нежитлову приміщення загальною площею 366,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Згідно з п. 4.1 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 18.01.2008 р.), розмір орендної плати складає 20 грн з урахуванням ПДВ за 1 кв.м. З вересня 2008 р. відповідач перестав здійснювати щомісячні орендні платежі і станом на 30.04.2009 р. його заборгованість перед позивачем становила 55801,56 грн. Після отримання претензій позивача відповідач частково погасив заборгованість, внаслідок чого вона зменшилася до 53051,56 грн.

В судовому засіданні 21.09.09р. було оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення по справі до 24.09.09р. о 10:00 год.

У судовому засіданні, а також наданому через канцелярію суду клопотанні, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначав, що відповідач у листі №15 від 30.07.09р. (який надано позивачем до клопотання від 21.08.09р.) визнає позовні вимоги та бажає передати позивачеві майно верстат форматно-розкроєчний PAOLONI P-300-32 (заводський № 10544) 2002 р. випуску вартістю 39137,00 грн та верстат кромко-обліцювальний VITAP BC-91 (заводський № 300882) 2003 року випуску вартістю 50050,00 грн загальною вартістю 89187,00 грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, відзиву та витребуваних судом документів не надав. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та прокурора, суд встановив наступне.

Між сторонами по справі був укладений договір оренди № А2-01/2008 від 18.01.2008 р., відповідно до умов якого позивач передав відповідачу у довгострокове платне користування нежитлову приміщення загальною площею 366,2 кв.м. за адресою АДРЕСА_1. Факт виконання позивачем свого обовязку підтверджується копією акту приймання-передачі від 18.01.2008 р., підписаного сторонами по справі.

Згідно з п. 4.1 Договору (зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 18.01.2008 р.), розмір орендної плати складає 20 грн з урахуванням ПДВ за 1 кв.м. З вересня 2008 р. відповідач перестав здійснювати щомісячні орендні платежі і станом на 30.04.2009 р. його заборгованість перед позивачем становила 55801,56 грн.

12.05.2009 р. позивачем була надіслана відповідачу претензія № 690, в якій позивач вимагав сплати основного боргу в розмірі 55801,56 грн та пені у розмірі 4002,02 грн. Претензія була отримана відповідачем 13.05.2009 р. Після отримання претензій позивача відповідач частково погасив заборгованість, внаслідок чого вона зменшилася до 53051,56 грн. Позивачем додано до позовної заяви розрахунки пені, 3 % річних та індексу інфляції, що підтверджує обґрунтованість позовних вимог.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачевi майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмiр якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторiн у грошовiй або натуральнiй формi. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомiсячно, якщо iнше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 18, 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строки внесення орендної плати визначаються в договорі, а орендар зобовязаний вносити її своєчасно і у повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння вiдмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн). Зобов'язання, строк (термiн) виконання якого визначений вказiвкою на подiю, яка неминуче має настати, пiдлягає виконанню з настанням цiєї подiї.

Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 53051,56 грн. (сума основного боргу) правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь пеню у розмірі 4002,02 грн., 3% річних у розмірі 500,25 грн. та індекс інфляції у розмірі 4115,57 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників

господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

П. 7.2 укладеного між сторонами договору оренди передбачено, що у випадку не внесення орендної плати у строки, встановлені у розділі 4 договору орендар сплачує орендодавцеві неустойку у виді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, включаючи день фактичної уплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на те, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі виконувались зобовязання за договором оренди №А2-01/2008 від 18.01.08р. щодо сплати орендної плати, позовні вимоги в частині стягнення 4002,02 грн. пені, 500,25 грн. 3% річних та 4115,57 грн. інфляційних законні, обгрунтовані, документально підтвердженні матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. ст. 546, 549, 551, 575, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», керуючись ст. ст. 22, 24, 33, 34, 43, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (61001,

АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (61052, м.Харків, вул.Котлова,89, ЄДРПОУ 01056379, р/р260070079401 в ХФ "Брокбізнесбанк", МФО 350910) 53051,56 грн. основного боргу, 4002,02 грн. пені, 500,25 грн. 3% річних, 4115,57 грн. інфляційних, 616,69 грн. держмита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення по справі №56/147-09 підписано 24.09.09р.