Рішення № 58793683, 06.07.2016, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/1440/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2016 року Рівненський міський суд

під головуванням судді Ковальова І.М.

при секретарі Грицаюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Фірми Финикс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

В Рівненський міський суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості звернулось ПП «Фірма Финикс», у якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «Фірми Финикс» заборгованість у сумі 70000 грн. 00 коп.; стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного підприємства «Фірми Финикс» заборгованість у сумі 500 грн. 00 коп.; стягнути з відповідачів на користь Приватного підприємства «Фірми Финикс» витрат по сплаті судового збору у розмірі 1050 грн. 00 коп.

В судове засідання представник позивача не зявився, однак подала до суду письмове клопотання у якому просила провести розгляд справи у відсутності представника позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Свої вимоги мотивує тим, що 01 серпня 2013 року між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу. Відповідно до вищевказаного договору продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобовязується передати у власність покупцю належні продавцеві на праві власності наступні товари: котел КЧМ-300, станок столярний універсальний за ціною 70000,00 грн., а покупець зобовязується прийняти такий товар та оплатити його.

Відповідно до п.2 вищевказаного договору: продавець зобовязується передати товар покупцеві під час підписання цього договору, а покупець зобовязується прийняти товар та сплатити передбачену цим договором ціну одночасно з отриманням товару від продавця.

Вищевказаний товар ОСОБА_3 було передано, а ОСОБА_1 прийнято, що підтверджується актом прийому-передачі товару від 01 серпня 2013 року.

Таким чином, ОСОБА_3 зі свого боку виконав покладені на нього договором зобовязання в частині продажу та передання відповідачу товару, в порядку та на умовах, передбачених договором.

11 січня 2016 року між ПП «Фірма-Финикс» та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги №1 (надалі договір).

Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору первісний кредитор (ОСОБА_3Е.) передає, а новий кредитор (ПП «Фірма-Финикс» приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором купівлі-продажу від 01 серпня 2013 року та відповідно до договору поруки №1 від 25 грудня 2015 року, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржників належного виконання всіх зобовязань за основним договором та договором поруки.

Сума прав вимоги, що уступається відповідно до умов п.1.1. даного договору складає 70500 грн., що відповідає розміру заборгованості боржника 1 та боржника 2 перед первісним кредитором на дату укладення даного договору. З цих підстав просять позов задоволити.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги не визнав, просить суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на ті обставини, що договір купівлі-продажу матеріальних цінностей від 01 серпня 2013 року, а саме котла , станка столярного універсального він не заключав, акт приймання-передачі не підписував, ніяких матеріальних цінностей від ОСОБА_3 не отримував, підписи у зазначених документах йому не налажать. 01-02 серпня 2013 року він перебував за межами в Рівненської області, а саме у м.Житомирі у звязку з отриманням нагороди, що підтвердив письмовою довідкою.

В судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не зявилась. Про день та час розгляду справи повідомлялась судовою повісткою рекомендованим листом. Причин своєї неявки суду не повідомила, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавала.

В судове засідання третя особа ОСОБА_3 повторно не зявився. Про день та час розгляду справи повідомлявся судовою повісткою рекомендованим листом. Причин своєї неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подавав.

Заслухавши відповідача ОСОБА_1, свідка, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У своїй позовній заяві позивач стверджує, що 01 серпня 2013 року між ОСОБА_3 (продавцем) та ОСОБА_1 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п.1 якого продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобовязується передати у власність покупцю належні продавцеві на праві власності наступні товари: котел КЧМ 300, станок столярний універсальний (надалі іменуються «товари») за ціною 70000 (сімдесят тисяч) грн. 00 коп., а покупець зобовязується прийняти такий товар та оплатити його.

До даного договору було додатково укладено акт прийому передачі.

Договір купівлі-продажу та акт прийому-передачі підписаний ОСОБА_3 та ОСОБА_1

25 грудня 2015 року між поручителем ОСОБА_2 та кредитором ОСОБА_3 було укладено договір поруки №1 відповідно до п.1.1. якого поручитель зобовязується відповідати перед кредитором за невиконання чи неналежне виконання зобовязань ОСОБА_1, що виникли з договору купівлі-продажу від 01 серпня 2013 року, які були укладені між кредитором та боржником в тому числі зобовязань щодо оплати товарів.

11 січня 2016 року між ПП «Фірмою-Финикс» (новий кредитор) та ОСОБА_3 (первісним кредитором) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії) №1, відповідно до п.1.1. якого первісний кредитор передає, а новий кредитом приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові і стає кредитором за договором купівлі-продажу від 01 серпня 2013 року, укладеними між первісним кредитором та ОСОБА_1 та відповідно до договору поруки №1 від 25 грудня 2015 року укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

Відповідно до п.1.2. договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржників належного виконання всіх зобовязань за основним договором та договором поруки.

Відповідно до п.1.3. договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 сума прав вимоги, о уступається відповідно до умов п.1.1. даного договору складає 70500 грн. 00 коп., що відповідає розміру заборгованості боржників перед первісним кредитором на дату укладення даного договору.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З дослідженої в судовому засіданні довідки за вих. №26-05 від 21 травня 2016 року виданої за підписом Голови Житомирської обласної організації учасників міжнародних миротворчих операцій «Солдати Миру» вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, учасник бойових дій, дійсно перебував в місті Житомирі 01-02 серпня 2013 року у звязку з отриманням нагороди Громадська відзнака медаль «Миротворець за заслуги ІІ ст», та участі в презентаційних заходах.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив пояснення відповідача про перебування останнього 01-03 серпня 2016 року у м.Житомирі з нагоди отримання нагороди.

На підтвердження заявлених позовних вимог представником позивача не подано до суду оригіналу договору купівлі-продажу від 01 серпня 2013 року та акту прийому-передачі, а надано лише ксерокопія вищезазначеного договору, тому без дослідження в судовому засіданні оригіналів договору купівлі-продажу від 01 серпня 2013 року та акту прийому-передачі суд ксерокопії вказаних документів визнає не належними доказами по справі.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що представник позивача заявлені позовні вимоги не довів, а відповідач ОСОБА_1 їх повністю спростував належними та допустимими письмовими доказами, а саме те, що він договору купівлі-продажу від 01 серпня 2013 року та акту прийому-передачі не підписував та не укладав, тому він не може відповідати перед позивачем згідно договору про відступлення права вимоги від 11 січня 2016 року, тому у задоволенні заявлених позовних вимог з цих підстав слід відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно квитанції від 04 лютого 2016 року позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 1378 грн., а рішення ухвалено не на користь позивача, тому в цій частині позовних вимог позивачу теж слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,88,212,213,215,293,294 ЦПК України, ст.ст.655,691 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «Фірми Финикс» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий :