Вирок № 58791568, 07.07.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/5159/15-к Головуючий у 1-й інст. Дубцов О. В.

Категорія ст.407 КПК України Доповідач Заліщук М. С.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Заліщука М.С.,

суддів: Мельничук Н.М., Завязуна С.М.,

при секретарі: Скородинській Г.В.,

за участі:

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

прокурора: Селюченко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора Пянківського М.Ю. та обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2016 року, яким, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, одруженого, маючого на утримання малолітню дитину, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

- 17.04.2015, Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1 ст.309 КК України до штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 гривень);

засуджено за ч.2 ст.309 КК України з застосуванням ст.69 КК України до покарання 6 місяців арешту.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь держави 998 гривень 40 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 100 КПК України.

Згідно вироку, ОСОБА_3, у невстановлені слідством час та місці, невстановленим слідством способом та у невстановленій слідством кількості, незаконно, повторно, придбав наркотичний засіб каннабіс, який зберігав до 21 вересня 2015 року. Цього ж дня, о 20 годині 05 хвилин, працівниками міліції на ділянці дороги, яка знаходиться між селами Гвоздава та Катеринівка Бердичівського району, під час проведення поверхневого огляду ОСОБА_3, було виявлено та вилучено мішок з наркотичним засобом канабісом, масою у висушеному стані 2299, 112 грам, який останній незаконно зберігав без мети збуту.

В апеляційних скаргах:

- прокурор Пянківський М.Ю. оскаржує вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання, яке вважає занадто мяким, та таким, що не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі. Акцентує увагу на безпідставне застосування судом правил ст.69 КК України. За результатами апеляційного розгляду просить вирок скасувати, ухвалити новий, яким ОСОБА_3 визнати винним у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити покарання - 2 роки позбавлення волі.

- обвинувачений ОСОБА_3 також оскаржує вирок суду в частині призначеного йому покарання, яке вважає занадто суворим. Наголошує, що вину визнав повністю, щиро розкаявся, активно спряв розкриттю злочину, став на шлях виправлення, влаштувався на роботу, одружений, має на утриманні малолітню дитину, є єдиним годувальником в сімї, що на даний час проходить лікування у нарколога та психолога. За результатами апеляційного розгляду просить вирок скасувати та призначити йому покарання з застосуванням правил ст.75 КК України.

Заслухавши доповідь судді, думки обвинуваченого та його захисника, міркування прокурора, кожен із яких підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив щодо задоволення інших, дослідивши дані, що характеризують особу обвинуваченого, обговоривши доводи апеляції та перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 404 КПК України колегія суддів вважає, що подана прокурором апеляція підлягає задоволенню, а у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого слід відмовити з наступних підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин викладених у вироку, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів і авторами апеляцій не оспорюються, як і не оспорюється правильність кваліфікації дій обвинуваченого. З даними висновками погоджується і колегія суддів.

Доводи апеляції прокурора про безпідставне застосування судом правил ст. 69 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, є обґрунтованими.

У відповідності до вимог ст. 69 КК України, призначення покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, або перехід до іншого, більш мякого виду покарання, може мати місце лише за наявності кількох обставин, що його помякшують.

В даному випадку суд, призначаючи ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.309 КК України, безпідставно визнав другою обставиною, яка помякшує покарання обвинуваченому - його сприяння в розкритті злочину. Дана обставина, згідно ст. 66 КК, є однією із форм дієвого каяття, до якого відносяться щире каяття та зявлення із зізнанням,

Є обґрунтованими і інші апеляційні доводи прокурора про неналежне врахування судом усіх обставин, за яких обвинувачений вчинив злочин, та даних щодо його особи.

Як було встановлено судом, предметом вчиненого ОСОБА_3 злочину є наркотичний засіб каннабіс, який він придбав у великих розмірах, що становлять 2299, 112 грам. Безпосередньо сам обвинувачений раніше засуджувався за вчинення аналогічного злочину, з чого висновків для себе не зробив.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у звязку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого із постановленням нового.

Покарання обвинуваченому обирається колегією суддів з дотриманням вимог ст. 65 КК України, помякшуючих і обтяжуючих обставин, суспільної небезпечності вчиненого ним кримінального правопорушення, даних про його особу.

Так, ОСОБА_3 визнав вину повністю, одружений, має на утриманні малолітню дитину, працює, за місцем постійного проживання характеризується позитивно.

Разом із тим, судом враховуються і те, що ОСОБА_3, будучи раніше неодноразово судимим, маючи не зняту та непогашену судимість за злочин пов'язаний із обігом наркотичних засобів, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, через невеликий проміжок часу знову вчинив аналогічний злочин, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості, предметом якого були наркотичні засоби у великих розмірах.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді реального позбавлення волі в мінімальних межах санкції інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке буде достатнім для його виправлення та перевиховання.

При цьому, колегія суддів, при призначення ОСОБА_3 покарання, не знаходить підстав для застосуванням правил ст.75 КК України, а тому, його апеляція задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_3 відмовити.

Апеляційну скаргу прокурора Пянківського М.Ю. задовольнити.

Вирок Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 квітня 2016 року щодо ОСОБА_3 за ч.2 ст.309 КК України, в частині призначеного йому покарання скасувати та ухвалити новий вирок.

Призначити ОСОБА_3 за ч.2 ст.309 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі.

Строк відбуття ОСОБА_3 покарання рахувати з часу приведення вироку до виконання.

В решті вирок суду залишити без зміни.

На вирок суду може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його ухвалення.

Судді: