
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2016 р. Справа№ 910/18313/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Дикунської С.Я.
Алданової С.О.
за участю представників:
Від позивача: Швед Я.О. - представник за довіреністю.
Від відповідача: не з'явився.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача,: Костюк О.М. - представник за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4,
на рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 року
у справі № 910/18313/15 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
про виселення та демонтаж тимчасової конструкції (кіоску),
ВСТАНОВИВ:
У липні 2015 року Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про виселення з орендованого майна частини переходу за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 10,98 кв.м. та демонтаж тимчасової конструкції (кіоску).
В обґрунтування позовних вимог Комунальне підприємство "Київський метрополітен" посилається на закінчення терміну дії Договору №162-У(Ор)-11 від 14.10.2011 року про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, та наявністю повідомлення позивача на адресу відповідача про небажання продовжувати вказаний договір на новий термін, у зв'язку із невідповідністю розміщення огороджуючої конструкції відповідача на орендованій площі вимогам п. 2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітенах, які затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України №335 від 20.06.2012 року (далі - Правила). Відповідач не виконав зазначених у повідомленні позивача вимог про звільнення об'єкту оренди та повернення його за актом приймання-передачі орендодавцю, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду на підставі, зокрема, норм ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 року у справі № 910/18313/15 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що позивач не уповноважений приймати рішення про передачу або відмову у передачі в оренду комунального майна, оскільки, відповідно до п. 2 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року. №34/6250, належними орендодавцями спірного нерухомого майна територіальної громади м. Києва, можуть виступати Київська міська рада як власник зазначеного майна, або Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - як орган, наділений повноваженнями бути орендодавцем зазначеного майна та здійснювати повноваження щодо розпорядження і управління зазначеним майном.
Крім того, апелянт стверджує, що не отримував листи позивача та третьої особи про небажання та відмову продовжувати строк дії договору, отже, на думку апелянта, він протягом одного місяця з дати закінчення спірного договору оренди, не отримував ні від позивача, ні від власника орендованого приміщення (Київської міської ради), ні від належного орендодавця (Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) жодних заяв про небажання продовжувати на той самий термін дію договору оренди.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджується з її вимогами та просить суд залишити її без задоволення.
В судове засідання суду апеляційної інстанції представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не з'явився, однак, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою його малолітньої дитини.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія прийшла до висновку про відмову у його задоволенні, зважаючи на наступне.
Відповідно до вимог ст. 28 ГПК України Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не позбавлена права самостійно з'явитися у судове засідання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 має декілька представників, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - відповідно до довіреності від 04.09.2015 року.
Отже, судова колегія приходить до висновку про те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 мало змогу направити хоча б одного з трьох представників на судове засідання до Київського апеляційного господарського суду.
У пункті 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2012 року між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації, правонаступником якого є Департамент) (орендодавець) та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (орендар), а також отримувач коштів - Комунальне підприємство "Київський метрополітен" (підприємство) укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 300, за умовами якого орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 12.04.2012 № 115 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначена відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроект", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря; далі - об'єкт оренди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для торгівлі непродовольчими товарами.
Відповідно до п. 2.3 Договору опис технічного стану об'єкта оренди та дата його передачі орендарю, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.4 Договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен".
Згідно з п. 4.15 Договору орендар після припинення дії Договору оренди зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно за актом приймання-передачі Підприємству. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та Підприємством. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
У п.7.6 Договору сторони визначились, що у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди Підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії Договору.
Як передбачено п. 8.5.6 Договору, у разі припинення дії Договору орендар, звільняє орендовану частину приміщення переходу АДРЕСА_1 в термін, визначений пунктом 4.15 Договору від своїх огороджуючих конструкцій. При невиконанні орендарем зазначених в цьому пункті Договору умов Підприємство самостійно на свій розсуд розпоряджається огороджуючими конструкціями (кіосками).
Пунктом 9.1 договору встановлено, що договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.04.2012 року до 29.03.2015 року.
Згідно з п. 9.7 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк на тих самих умовах, які були передбачені Договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною Договору.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору Орендодавець передав, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (орендар) прийняв в оренду частину приміщення переходу, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київський метрополітен" загальною площею 10,98 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Актом прийому-передачі нерухомого майна від 03.05.2012 року (а.с. 21).
Встановлено, що з 27.07.2012 року набрали чинності Правила пожежної безпеки в метрополітенах, затверджені Наказом Міністерства інфраструктури України №335 від 20.06.2012, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 09.07.2012 за №1128/21440 (далі - Правила пожежної безпеки в метрополітенах).
Встановлено, що листами від 31.03.2015 року № 170-НДД та від 17.04.2015 року № 269- НДД позивач надіслав відповідачу повідомлення про закінчення терміну дії Договору та відмову від продовження Договору на новий термін внаслідок невідповідності об'єкта оренди вимогам п. 2.19 Правил пожежної безпеки в метрополітенах, позивач також вимагав у строк до 24.04.2015 року звільнити об'єкт оренди, направлення якого свідчать фіскальний чек № 7860 від 17.04.2015 року, список згрупованих поштових відправлень та рекомендоване повідомлення від 17.04.2015 року (а.с.30-32).
Як передбачено ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 526 ЦК України.
В силу ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За приписами ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що відносини щодо оренди державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором, а відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно із ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 та ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Крім цього, постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року, якою залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 05.11.2015 року у справі № 910/23860/15 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4 до 1) Комунального підприємства "Київський метрополітен", 2) Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Київська міська рада про визнання продовженим договору, встановлено, що матеріалами справи підтверджується, що відповідачі відповідно до вимог законодавства та положень договору своєчасно повідомили позивача про припинення терміну дії договору, відмову від продовження його дії та необхідність повернення орендованого майна.
В силу ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За таких обставин, судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що протягом одного місяця з дати закінчення договору оренди, тобто до 29.04.2015, ним не було отримано жодних заяв про припинення дії договору оренди, а тому останній на підставі статті 764 Цивільного кодексу України продовжив свою дію.
Враховуючи встановлені вище обставини, а саме те, що строк дії Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 03.05.2012 року № 300 закінчився та неукладення між сторонами нового договору на право оренди відповідачем нерухомого майна, яке є об'єктом оренди по вказаному договору, за відсутності належних доказів звільнення відповідачем орендованої ним частини вестибюлю АДРЕСА_1 та непередання такої за актом прийому-передачі позивачу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстнації стосовно того, що позовні вимоги про виселення відповідача з орендованого нерухомого майна та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване нерухоме майно по акту прийому-передачі підлягають задоволенню.
Судова колегія не приймає до уваги посилання, що позивач не уповноважений приймати рішення про передачу або відмову у передачі в оренду комунального майна, оскільки, відповідно до п. 2 Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 року. №34/6250, належними орендодавцями спірного нерухомого майна територіальної громади м. Києва, можуть виступати Київська міська рада - як власник зазначеного майна, або Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - як орган, наділений повноваженнями бути орендодавцем зазначеного майна та здійснювати повноваження щодо розпорядження і управління зазначеним майном, враховуючи наступне.
За приписами ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальними громадами сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Частиною 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах, територіальних громад, відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
У ч. 1 ст. 18 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ» визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування у місті Києві є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності громади міста або знаходяться в її управлінні.
Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендодавцями є, в тому числі, підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна.
Матеріали справи свідчать про те, що на підставі Наказу № 98 від 23.04.2003 року Головного управління комунальної власності м. Києва за Комунальним підприємством «Київський метрополітен» на праві повного господарського відання було закріплено, в тому числі, підземний перехід станції метро «Дружби народів».
Як вбачається з п. 5.2 Статуту Комунального підприємства «Київський метрополітен», майно підприємства є комунальною власністю територіальної громади міста Києва і закріплено за ним на праві господарського відання.
Відповідно до п. 5.6 Статуту Комунальне підприємство «Київський метрополітен» має право з дозволу власника або уповноваженого ним органу здавати в оренду, надавати іншим підприємствам, організаціям та установам безоплатно в тимчасове користування або в позику належні йому будинки, споруди, устаткування, транспортні засоби, інвентар, а також списувати їх з балансу в установленому порядку.
Частинами 1,2 ст. 136 ГК України передбачено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.
Відповідно до п. 3.2 Статуту Комунального підприємства «Київський метрополітен» предметом діяльності останнього є, в тому числі, надання в оренду приміщень, обладнання іншим підприємствам та установам.
Крім цього, п. 2.4 Договору оренди було зазначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Київський метрополітен».
Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія приходить до висновку про те, що Комунальне підприємство «Київський метрополітен» було наділено всіма повноваженнями щодо розпоряджання предметом оренди.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Апелянтом належними та допустимими доказами не спростовані встановлені вище обставини.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 року залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 11.05.2016 року у справі № 910/18313/15 - без змін.
3. Матеріали справи № 910/18313/15 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Н.М. Коршун
Судді С.Я. Дикунська
С.О. Алданова
Судове рішення № 58787888, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 04.07.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/18313/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: