Постанова № 58787887, 29.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2016 р. Справа№ 910/28080/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Кропивної Л.В.

Смірнової Л.Г.

при секретарі судового засідання Громак В.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Шуман С.І.,

від відповідача - Скрипник С.В.,

від третьої особи 1. - Тетерятник О.В.,

від третьої особи 2. - Тетерятник О.В.,

від третьої особи 3. - Шуман С.І.,

від третьої особи 4. Тетерятник О.В.,

від третьої особи 5. - не з'явився,

від прокуратури - Вацьківська І.В.,

розглянувши апеляційні скарги департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київський міської державної адміністрації) та Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації (управління освіти)

на рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016р.

у справі №910/28080/15 (суддя - Босий В.П.)

за позовом управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації

до товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача 1. департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), 2. Київської міської ради, 3. Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації, 4. Київської міської державної адміністрації, 5. товариства з обмеженою відповідальністю «Навчально-виховний комплекс «Антошка»,

за участю Київської місцевої прокуратури №4

про усунення перешкод у користуванні майном та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 18.04.2016р. у задоволенні позовних вимог управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016 р. у справі №910/28080/15 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Усунути перешкоди у користуванні будівлею дошкільного навчального закладу на 140 місць на вул. Воскресенській, 14-В у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 1712,52 кв.м. шляхом виселення з приміщення відповідача; зобов'язати ТОВ «Максимум» передати будівлю дошкільного навчального закладу на 140 місць на вул. Воскресенській, 14-В у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 1712,52 кв.м., на баланс управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та передати оригінали всіх необхідних документів для зарахування на баланс; розірвати всі укладені правочини з третіми особами, які надають баланс користування будівлею або її частинами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 р. апеляційну скаргу управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято до провадження.

Також, не погоджуючись із рішенням суду, департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016р. у справі №910/28080/15 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації. Усунути перешкоди у користуванні будівлею дошкільного навчального закладу на 140 місць на вул. Воскресенській, 14-В у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 1712,52 кв.м. шляхом виселення з приміщення відповідача; зобов'язати ТОВ «Максимум» передати будівлю дошкільного навчального закладу на 140 місць на вул. Воскресенській, 14-В у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 1712,52 кв.м., на баланс управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та передати оригінали всіх необхідних документів для зарахування на баланс; розірвати всі укладені правочини з третіми особами, які надають баланс користування будівлею або її частинами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016 р. апеляційну скаргу департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято до провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Максимум» заперечує проти апеляційних скарг та просить залишити рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016р. у справі №910/28080/15 без змін, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Від ТОВ «НВК «Антошка» надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу.

ТОВ «НВК «Антошка» своїх представників в судове засідання не направило, про причини неявки суд не повідомило.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому слід зазначити, що законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови.

За таких обставин, справа розглядається за відсутності представників третьої особи 5, яка належним чином повідомлена.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 21.10.2013р. рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Максимум», оформлене протоколом №10/10-13, було вирішено передати до комунальної власності територіальної громади м. Києва дошкільний навчальний заклад загальною площею 1712,52 кв.м., місцезнаходження якого: вул. Воскресенська, 7 у Дніпровському районі м. Києва, загальною балансовою вартістю 18 152,35 грн.; Чумаку С.С. - директору товариства надано повноваження на підготовку та підписання (укладення) актів приймання-передачі основних засобів щодо прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Києва вказаного закладу. /а.с. 34, т.1/.

Листом №08-11/2013 від 08.11.2013р. відповідач звернулося до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з повідомленням про прийняття відповідного рішення та проханням безоплатно прийняти в комунальну власність м. Києва та передати таке нерухоме майно Дніпровській районній у місті Києві державній адміністрації. /а.с. 31, т.1/.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №118 від 31.01.2014 р. прийнято безоплатно до комунальної власності територіальної громади міста Києва закінчений будівництвом об'єкт «Дошкільний навчальний заклад» на 140 місць на вул. Воскресенській, 14-В у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 1 712,52 кв.м, вартістю 18 152,35 грн. /а.с. 12/.

Розпорядженням Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації №411 від 19.09.2014р. вирішено створити комунальний дошкільний навчальний заклад №181 (ясла-садок) м. Києва (місцезнаходження: м. Київ, Дніпровський р-н, вул. Воскресенська, 14-В) на 6 груп, загальною чисельністю 140 місць. /а.с. 13, т.1/.

Вказаним рішенням Управлінню доручено прийняти на баланс приміщення та прилеглі до нього споруди за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 14-В, здійснити організаційно-правові заходи для державної реєстрації закладу та забезпечити організацію навчально-виховного процесу в такому закладі.

ТОВ «Максимум» являється замовником будівництва комплексу будівель житлового та соціально-культурного призначення з вбудовано-прибудованимими торговельно-офісними приміщеннями та підземним паркінгом (у складі кількох черг будівництва) за адресою: вул. Воскресенська, 7 у Дніпровському районі міста Києва.

Будівництво здійснюється на земельній ділянці згідно договору про поновлення та внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 17.01.2012р. /а.с. 160, т.1/.

ТОВ «Максимум» без залучення бюджетного фінансування побудувало, серед іншого, будівлю дошкільного навчального закладу на 140 місць за адресою: м. Київ, вул. Воскресенька, 14-В, що підтверджується Сертифікатом відповідності закінченого будівництвом об'єкта серія ІУ №164132740705. /а.с. 171, т.1/.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядженням своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону державній реєстрації прав підлягають: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; право власності на об'єкт незавершеного будівництва; заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Державним реєстратором прав на нерухоме майно прийнято рішення №16368697 від 09.10.2014р. та видано ТОВ «Максимум» свідоцтво про право власності на нерухоме майно (індексний номер 27892387) від 09.10.2014 р. на будівлю дошкільного навчального закладу на 140 місць на вул. Воскресенській, 14-В у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 1 712,52 кв.м. /а.с. 198, т.1/.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, Вищий адміністративний суд України при розгляді справи №К800/42243/15 встановив, що ТОВ «Максимум» надало належно оформлені документи, передбачені діючим законодавством, для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому дії реєстрації служби та державного реєстратора при проведені реєстрації вчинені в межах наданих повноважень.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Проте, позивач в порушення вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не навів та не довів суду належними та допустимими доказами набуття права власності та вчинення перешкод відповідачем, для пред'явлення відповідного позову.

Щодо виселення відповідача та зобов'язання передати будівлю дошкільного навчального закладу на 140 місць на вул. Воскресенській, 14-В у Дніпровському районі м. Києва, загальною площею 1712,52 кв.м., на баланс управління освіти Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації та передати оригінали всіх необхідних документів для зарахування на баланс, то зазначені вимоги суперечить ст. 321 Цивільного кодексу України, за якою право власності є непорушним.

Доказів скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно (індексний номер 27892387) від 09.10.2014 р. матеріали справи не містять.

Щодо розірвання правочинів, то підстав для розірвання договорів відповідно до вимог чинного законодавства, позивач не навів та не довів.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що господарським судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, повно з'ясовано та доведено обставини, що мають значення для справи, зроблені висновки відповідають дійсним обставинам справи.

Доводи наведені в апеляційній скарзі Київським апеляційним господарським судом до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

З наведених у даній постанові обставин, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2016р. у справі №910/32486/15.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 18.04.2016р. у справі №910/28080/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Матеріали справи №910/28080/15 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Л.В. Чорна

Судді Л.В. Кропивна

Л.Г. Смірнова