УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2016 р. Справа № 876/3630/16
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.
розглянувши в порядку письмового проваджененя в місті Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації на постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.03.2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації на незаконні дії Державної виконавчої служби та визнання постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2014 ВП № 43584324 незаконною,-
ВСТАНОВИЛА:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації на незаконні дії Державної виконавчої служби та визнання постанови про закінчення виконавчого провадження від 25.06.2014 ВП № 43584324 незаконною.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06 червня 2014 року заступником начальника відділу Державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції Поцілуйком Павлом Володимировичем на підставі виконавчого листа Буського районного суду № 1303964/2012 від 03.06.2014 р. Постановою було відкрито виконавче провадження щодо Управління праці та соціального захисту населення Буської РДА та зобов'язано боржника нарахувати та виплатити позивачу ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня відповідно до ст. 14 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2009 рік з урахуванням ст. 28 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. 25 червня 2014 року державним виконавцем була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження в якій зазначено, що Управління праці та соціального захисту населення Буської РДА проведено розрахунки виплат невиплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за рішенням суду у розмірі 1424 грн. 00 коп., окрім цього зазначено, що ЗУ «Про державний бюджет України на 2014 рік» виділення згаданої субвенції для погашення заборгованості з виплат невиплаченої суми допомоги не передбачено, тим самим виконавча служба зазначає, що виконати рішення суду без участі боржника неможливо, так як у боржника відсутні кошти для погашення зазначеної заборгованості. Керуючись п. 11 ч. 1 ст. 49, ст.50 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець постановив провадження закрити. Вважає, що дана постанова про закінчення виконавчого провадження є необгрунтованою і незаконною. Просила суд постановити рішення про скасування постанови відділу державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції від 25.06.2014 р. про закінчення виконавчого провадження як незаконної та поновити виконавче провадження.
Постановою Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.03.2016 року задоволено позовні вимоги.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації подало апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позову.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що 06.06.2014 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції Поцілуйко П.В. було відкрито виконавче провадження згідно виконавчого листа № 1303/964/2012 від 03.06.2014 р. на підставі рішення Буського районного суду Львівської області яким зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації Львівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2009 рік з врахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
25.06.2014року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції Поцілуйко П.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Постанову мотивовано тим, що отримано лист з управління праці та соціального захисту населення Буської РДА Львівської області за № 01-805 від 10.06.2014 року де повідомляється, про проведення розрахунку виплати недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику війни за рішенням суду у розмірі 1424.00 грн. Крім цього зазначено, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року забезпечення органами праці та соціального захисту населення виконання судових рішень щодо виплати недоплаченої допомоги можливе лише при умові виділення додаткової субвенції з державного бюджету. Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» виділення додаткової субвенції для погашення заборгованості з виплати недоплаченої суми допомоги не передбачено. Виконати рішення суду без участі боржника не можливо, так як у боржника відсутні кошти для виплати зазначеної заборгованості (фінансування коштів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету). Заяву про зміну порядку виконання рішення суду мають право на подачу такої заяви лише особи які приймали участь у розгляді справи, сторона виконавчого провадження відповідно до ст. 26З КАС України.
Однак, відповідно до вимог ч.1 ст. 263 КАСУ за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Проте, як вбачається з матеріалів справи заступник начальника відділу державної виконавчої служби Буського районного управління юстиції Поцілуйко П.В. до адміністративного суду першої інстанції з поданням про зміну чи і встановлення способу і порядку виконання судового рішення не звертався, тобто ним не було виконано всіх належних дій передбачених чинним законодавством України, що призвело до невиплати належних коштів позивачу.
Відповідно до ст..1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (ч. 3 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»).
Колегія суддів не бере до уваги посилання скаржника на відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розмірів щорічної грошової допомоги ,як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, оскільки реалізація особою права , що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України»).
Аналіз вище зазначеного свідчить, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Буської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 03.03.2016 року по справі № 440/996/14-а - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
С. Кузьмич
Судове рішення № 58785518, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 440/996/14-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: