Рішення № 5878446, 17.12.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 14/19717.12.08 Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/197

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Інженерно-будівельна фірма «ЛДС»

доМіністерства оборони України

простягнення 158549,93 грн.

за участю представників сторін: від позивача- Сичов О.О. від відповідача- Боришкевич В.О. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В жовтні 2008 року Товариство з додатковою відповідальністю «Інженерно-будівельна фірма «ЛДС»звернулось в господарський суд міста Києва з позовом до Міністерства оборони України про стягнення 158549,93 грн., сплачених позивачем відповідачу в якості забезпечення виконання умов укладеного сторонами договору про закупівлю товарів № 247/1/07/137 від 21.11.2007 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2008 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено у судовому засіданні, зобовязано сторони виконати певні дії.

В процесі розгляду справи позивачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі № 14/197 до вирішення справи № 42/287.

Суд відмовив у задоволенні цього клопотання за необґрунтованістю, у звязку із відсутністю передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України правових підстав для вчинення вказаної процесуальної дії.

В поясненнях до позовної заяви позивач посилається на повне виконання ним зобовязань з поставки товарів за договором про закупівлю товарів № 247/1/07/137 від 21.11.2007 р., а також на виникнення у відповідача обовязку повернути грошові кошти в оспорюваній сумі, які були перераховані позивачем в якості забезпечення виконання зобовязань.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 12.11.2008 р. та від 03.12.2008 р. розгляд справи відкладався.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечує.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, дослідивши подані докази, обговоривши обставини справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2007 р. між Міністерством оборони України (замовник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Інженерно-будівельна фірма «ЛДС»(постачальник) укладено договір про закупівлю товарів № 247/1/07/137 (надалі Договір поставки), відповідно до умов якого постачальник зобовязався у 2007 році поставити замовнику продукцію (засоби автоматизації) у кількості, комплектності та термін, які зазначені у специфікації поставки, а замовник зобовязався прийняти товар та його оплатити.

Згідно п. 1.2 Договору поставки останній укладено на виконання «Річного плану закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти департаментом розробок і закупівлі озброєння та військової техніки Міністерства оборони України за КПКВ 2101150 у 2007 році», затвердженого заступником Міністра оборони України 25 січня 2007 року.

Сторони встановили, що поставка повного обсягу продукції здійснюється у термін до 21.12.2007 р. (пункт 2.1 Договору поставки).

Відповідно до п. 4.7 Договору поставки постачальник забезпечив виконання своїх зобов'язань за договором у розмірі 15 % від суми договору перерахуванням замовнику коштів на суму 158549,93 грн. платіжним дорученням № 1347 від 13.11.2007 р.

Забезпечення виконання умов Договору поставки, на момент його укладення сторонами, передбачалось ст. 25 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти», відповідно до положень якої під час здійснення закупівлі товарів, робіт, послуг замовник має право вимагати від учасника - переможця процедури закупівлі внесення ним під час укладення договору про закупівлю забезпечення його виконання згідно з умовами, зазначеними в тендерній документації. Замовник повертає учаснику забезпечення виконання договору про закупівлю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі.

В силу п. 4.8 Договору поставки підставою для повернення постачальнику забезпечення виконання умов договору є виконання останнім зобов'язань по поставці всієї продукції у повній її комплектності у встановлений Договором термін.

При цьому, замовник зобов'язаний повернути постачальнику забезпечення виконання умов договору у термін не пізніше 10 робочих днів після отримання акту за формою № 4, який підтверджує поставку останньої партії продукції за цим договором.

Укладений Договір поставки є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на 21.12.2007 р. позивач свої зобовязання перед відповідачем за Договором поставки виконав частково: не було поставлено принтер А3 НР Colоr LJ 5550 dn у кількості 1 шт. та копір-принтер-сканер-факс Xerox Work Centr PE220 у кількості 140 шт. (загальною вартістю 286230 грн.).

Проте в подальшому, позивач повністю виконав свої зобовязання перед відповідачем за Договором поставки, що підтверджується відповідними видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, а також актами прийому №№ 54, 60 від 01.02.2008 р., № 136 від 19.02.2008 р.

Посилання відповідача на часткове прострочення строків поставки, як на підставу для відмови у поверненні грошових коштів в оспорюваній сумі, сплачених позивачем в якості забезпечення виконання зобовязань за Договором поставки, слід визнати необґрунтованими.

Згідно положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобовязання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В силу ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Матеріали справи свідчать про те, що незважаючи на часткове прострочення терміну поставки, відповідач не відмовився від прийняття виконання, а прийняв повне виконання позивачем своїх зобовязань за Договором поставки. Акти прийому №№ 54, 60 від 01.02.2008 р., № 136 від 19.02.2008 р. підписані без жодних заперечень та скріплені печатками.

За таких обставин, у відповідача виник передбачений п. 4.8 Договору поставки обовязок повернути позивачу забезпечення виконання умов договору.

В травні 2008 року позивач звернувся до відповідача з листом щодо повернення за безпечення виконання умов Договору поставки. Проте, в порушення умов Договору поставки та вимог ст. ст. 525, 526, 1212 ЦК України, відповідач листом від 21.05.2008 р. безпідставно відмов ив в поверненні коштів з посиланням на недотримання строків поставки.

Слід зазначити, що за порушення строку поставки товару сторони передбачили відповідальність у вигляді сплати пені: постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленої продукції за кожний день прострочення, а за порушення строку поставки понад 30 діб з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків вартості непоставленої продукції (пункт 5.1 Договору поставки).

В свою чергу, передбачене п. 4.7 Договору поставки грошове забезпечення виконання зобов'язань за договором у розмірі 15 % від суми договору, яке було здійснене позивачем перерахуванням замовнику коштів на суму 158549,93 грн. платіжним дорученням № 1347 від 13.11.2007 р., не відноситься до розділу 5 (Відповідальність сторін) Договору поставки, не є відповідальністю позивача, а віднесене сторонами до розділу 4 (Ціна та порядок розрахунків) Договору поставки.

Підписавши передбачені Договором поставки акти відповідач прийняв від позивача запропоноване ним виконання Договору поставки в повному обсязі.

За таких обставин, сплачені позивачем в якості забезпечення виконання зобовязання грошові кошти в оспорюваній сумі підлягають поверненню.

Відповідачем в порядку ст. ст. 33, 34 ГПК України не спростовані обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з підстав їх законності та обґрунтованості.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6, код 00034022) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Інженерно-будівельна фірма "ЛДС" (01004, м. Київ, вул. Пушкінська, 41, код 22906244) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 158549,93 грн. боргу, 1585,49 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський Дата підписання рішення: 24.12.2008 р.