Постанова № 58783904, 30.06.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2016 р. Справа №805/1218/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В.,

за участю секретаря судового засідання Шташаліс О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

до 1) Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та 2) Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області

про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, спрямовані на подання висновку про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток з Державного бюджету України в розмірі 2158376 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 за дов.

від першого відповідача: ОСОБА_2 О.І. за дов.

від другого відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» заявлено позов до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та до Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дії першого відповідача щодо невжиття передбачених статтею 43 Податкового кодексу України заходів, спрямованих на повернення позивачу надмірно сплаченого податку на прибуток в розмірі 2158376 грн.

Позивач вважає, що перший відповідач безпідставно проігнорував законне право позивача на повернення надміру сплаченого податку на прибуток, оскільки посилання проведення документальної перевірки для визначення достовірності суми переплати в інтегрованій картці платника не є підставою невиконання приписів податкового законодавства.

Перший відповідач у письмових запереченнях проти позовних вимог заперечує, вважає, що тільки після проведення документальної перевірки може бути визначено достовірність суми переплати, оскілки протягом 2013 2014 роках планові перевірки позивача не проводились.

Другий відповідач у судове засідання 30 червня 2016 року не зявися, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Жодних заяв, клопотань, заперечень до суду не надав.

Заслухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00100227, що підтверджується випискою Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 9 жовтня 2015 року та перебуває на обліку в Артемівській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, позивач має Відокремлений підрозділ «Луганські магістральні електричні мережі».

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами статті 152 Податкового кодексу України (в редакції станом на 25 грудня 2014 року) передбачений порядок нарахування податку в разі наявності відокремлених підрозділів у складі платника податку юридичної особи. Платник податку, який має у своєму складі відокремлені підрозділи, розташовані на території іншої, ні є такий платник податку, територіальної громади може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок за місцезнаходження таких відокремлених підрозділів, а також за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього розділу та зменшений на суму податку, сплаченого за місцезнаходженням відокремлених підрозділів. Відповідно до підпункту 152.4 статті 152 ПК України (в редакції станом на 25 грудня 2014 року) позивач був платником консолідованого податку на прибуток.

Таким чином, суд встановив, що позивач подавав податкову звітність, а саме розрахунок податкових зобовязань щодо сплати консолідованого податку на прибуток за 2013, 2014 року до податкового органу за місцем реєстрації ВП «Луганські магістральні електричні мережі», тобто до Жовтневої ОДПІ м. Луганська Головного управління ДФС у Луганській області.

Суд також встановив, що 30 листопада 2015 року податковим органом було повернуто 142000 грн. переплати з податку на прибуток. Станом на 18 січня 2015 року на картці особового рахунку платника податку Відокремленого підрозділу позивача «Луганські магістральні електричні мережі» по коду бюджетної класифікації 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» обліковується переплата у сумі 2158376 грн., що також підтверджується платіжними дорученнями, актом звірки з першим відповідачем від 18 січня 2016 року № 5501-20 та даними облікової картки позивача, наданої суду першим відповідачем. Наявність переплати з податку на прибуток в сумі 2158376 грн. першим відповідачем не заперечується.

Як зазначає позивач у позовній заяві, переплата виникла у звязку зі змінами в законодавстві Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 5 липня 2012 року № 5083-VI, згідно з яким підприємства з 1 січня 2013 року відповідно до статті 57 ПК України авансували державний бюджет шляхом сплати авансових внесків з податку на прибуток.

Судом також встановлено, що позивач 13 січня 2016 року спрямував до першого відповідача заяву № 11/11-2/329, в якій просив повернути надміру сплачені до Державного бюджету України протягом суми податку на прибуток підприємств у розмірі 2158376 грн. 1 лютого 2016 року за № 1716/10/05-02-15-02 перший відповідач надав позивачу відповідь, посилаючись на те, що тільки після проведення документальної перевірки буде визначено достовірність суми переплати в інтегрованій картці позивача.

Відповідно до підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Умовами повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, відповідно до приписів статті 43 Податкового кодексу України є помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. У разі повернення надміру сплачених грошових зобовязань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 43.5 статті 43 Податкового кодексу України 43.5. контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Як було зазначено судом вище, відповідачем за заявою позивача не був складений висновок про повернення відповідних сум коштів не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, чим була допущена протиправна бездіяльність. Суд вважає, що в межах спірних правовідносин відсутній факт відмови першого відповідача у вчиненні дій, оскільки перший відповідач не відмовив позивачу у поверненні переплати, а допустив її повернення тільки після проведення документальної перевірки позивача із спірного питання. Суд не приймає посилання першого відповідача на те, що умовою повернення платнику податків суми переплати податку є необхідність проведення документальної перевірки достовірності такої переплати, з огляду на те, що такі дії податкового органу та такі умови не передбачені нормами Податкового кодексу України чи іншого діючого податкового законодавства.

Відповідно до Порядку взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 січня 2014 року за № 146/24923 та затвердженого наказом Міністерством доходів і зборів України, Міністерством фінансів України 30 грудня 2013 року № 882/1188 (наказ був чинний на час звернення позивача із заявою), повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 Порядку, за платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж пять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Відповідно до норм статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 КАС України, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

17 листопада 2015 року Верховним судом України була винесена постанова № 21-4371а15, в якій було вирішено питання про бюджетне відшкодування податку на додану вартість, висновки якої можуть бути застосовані й в межах даної справи щодо виключних повноважень відповідача на повернення надмірно сплачених коштів. Отже, за висновками Верховного Суду України бюджетне відшкодування податку на додану вартість (надалі ПДВ) здійснюється органом Державної казначейської служби з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 Податкового кодексу України та Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39, на підставі податкової декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації у пятиденний термін з дня надходження від податкового органу висновку. Цей порядок не передбачає бюджетне відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями податкових органів, ухвалених за результатами перевірки сум ПДВ, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю. При цьому, відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості. Вирішення позовної вимоги шляхом стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ є помилковим з огляду на те, що така вимога позивача не є правильним способом захисту прав платника ПДВ. У цьому випадку правильним способом захисту позивача є вимога про зобовязання відповідача до виконання покладених на нього законом і підзаконними актами обовязків щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність субєкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Враховуючи викладені висновки Верховного суду України, з урахуванням предмету спору та встановлених вище фактичні обставин справи і норм Податкового кодексу України, які підлягають застосуванню в межах даної справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково наступним чином.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Оскільки суд встановив відсутність факту відмови та наявність протиправної бездіяльності першого відповідача, суд відмовляє позивачу в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, однак, з урахуванням часткового виходу за межі позовних вимог на підставі частини 2 статті 11 КАС України, суд визнає протиправною бездіяльність першого відповідача щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення позивачу надміру сплачених сум грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2158376 грн. Враховуючи вищевикладене, суд задовольняє позовну вимогу позивача про зобовязаня першого відповідача прийняти висновок із зазначенням суми надміру сплаченого позивачем грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2158376 грн. та подати його до Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області. Отже, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1378 грн. платіжним дорученням від 22 квітня 2016 № 25 та у розмірі 32375 грн. 64 коп. платіжним дорученням від 19 травня 2016 року № 8693. Судовий збір розподіляється судом у відповідності до задоволених вимог в порядку статті 94 КАС України у звязку із частковим задоволенням вимог.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області та Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, спрямовані на подання висновку про повернення надмірно сплаченого податку на прибуток з Державного бюджету України в розмірі 2158376 грн. задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області щодо не вчинення дій, спрямованих на повернення Державному підприємству «Національна енергетична компанія «Укренерго» надміру сплачених сум грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2158376 грн. (два мільйони сто пятдесят вісім тисяч триста сімдесят шість гривень).

Зобовязати Артемівську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області прийняти висновок із зазначенням суми надміру сплаченого Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 2158376 грн. (два мільйони сто пятдесят вісім тисяч триста сімдесят шість гривень) та подати його до Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути з Артемівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» витрати по сплаті судового збору у розмірі 32375 грн. 64 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 30 червня 2016 року. Постанова у повному обсязі складена 5 липня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.