Ухвала суду № 58782200, 05.07.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 327/43/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кущ Т.М.

Провадження №22ц/778/3202/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 липня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на ухвалу Розівського районного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі АТ «Дельта Банк») ОСОБА_5 до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

22 лютого 2016 року ПАТ «Дельта Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» ОСОБА_5 звернулося до суду із позовом до ОСОБА_6 та ОСОБА_7, в якому заявлена вимога про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Розівського районного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто заявнику

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду представник ПАТ «Дельта Банк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду скасувати.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Пунктом 3 частини 1 статті 312 ЦПК України передбачено, що розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 ЦПК України, суддя відкриває провадження у справі не інакше як на підставі заяви, поданої і оформленої в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

За формою та змістом позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК України, зокрема, містити ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів звязку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

Частиною п'ятою статті 119 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ч. 2 цієї статті передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається неподаною в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 р., якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК або не сплачено судовий збір, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху, в тому числі й розмір несплачених судових витрат, і надає строк для усунення недоліків, тривалість якого визначається в кожному конкретному випадку з урахуванням характеру недоліків, реальної можливості отримання копії ухвали, яка повинна бути надіслана заявнику негайно, та їх виправлення, але не більше 5 днів з дня отримання позивачем ухвали.

Залишаючи позовну заяву без руху, в ухвалі від 06.04.2016 року суддя першої інстанції посилався на те, що позовна заява:

-не містить адреси проживання відповідача;

-розрахунок позовних вимог не містить формули такого розрахунку;

-заява не містить посилання на відповідні норми законодавства щодо стягнення кредиту у валюті України;

-не містить позов обґрунтування звернення з вимогами до поручителя в супереч вимогам ч. 4 ст. 559 ЦК України;

-сплив термін дії довіреності особи, яка подала заяву.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суддя виходив з того, що позивач не виконав всі вимоги ухвали судді та не усунув вказані недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 119, 121 ЦПК України позивач сам обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини.

Суддя на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі не має права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості (ст.ст. 4, 5, 10 ЦПК України).

З огляду на принцип диспозитивності у цивільному процесі особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

За змістом ст. ст. 10, 11, 119 ЦПК України позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладенням відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. В силу ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів, які, відповідно до ст. 60 ЦПК України, надаються сторонами, які беруть участь у справі.

До відкриття провадження у справі суддя перевіряє чи має заявник відповідно ст.3 ЦПК України право на порушення справи, чи відповідають форма й зміст заяви вимогам закону, чи дотримані правила підсудності та чи не має інших, встановлених законом, перешкод для відкриття провадження у справі.

Суддя на цій стадії не має права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги

Позивач сформулював та зазначив обставини, які, як на його думку, доводять підстави для стягнення на його користь заборгованості, у визначеному ним розмірі, а також долучив у додатках до позову розрахунок заборгованості.

Відкриття провадження у справі не позбавляє суд першої інстанції в разі необхідності провести попереднє судове засіданні.

Як встановлено ч. 6 ст. 130 ЦПК України у попередньому судовому засіданні суд визначає факти, які необхідно встановити для вирішення спору і які з них визнаються кожною стороною, а які підлягають доказуванню, з'ясовує які докази подані чи подаються на попередньому судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті.

Між тим, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі за власною ініціативою не тільки визначив докази (щодо наявності формули розрахунку) а і дав їм оцінку, щодо не зазначення позивачем підстав стягнення коштів у валюті та підстав стягнення коштів з поручителя.

Питання чи надані позивачем докази є належними і достатніми, а також надання юридичної оцінки наданим матеріалам, суд має вирішувати в судовому засіданні при розгляді справи по суті, а не на стадії відкриття провадження у справі. Оцінку доказам суд може зробити лише в нарадчій кімнаті (ст. 212 ЦПК) в тому числі і щодо припинення договору поруки.

Позивач додав до заяви докази, які вважав за потрібне надати суду; якщо ж вони не підтверджують позовні вимоги, то це є підставою для відмови в задоволенні позову.

Окрім того, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 7 постанови "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" № 2 від 12 червня 2009 року подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Оскільки зазначені в ухвалі судді недоліки в частині не свідчать про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України, а тому вважати їх повністю обґрунтованою підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення позивачу не можна.

З огляду на викладене та у відповідності до п. 3 ст. 312 ЦПК України ухвала судді підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Ухвалу Розівського районного суду Запорізької області від 04 травня 2016 року у цій справі скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції на повторний розгляд процесуального питання.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: