Рішення № 58773811, 04.07.2016, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №580/1602/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/929/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Рибалки В. Г. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк»

на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 22 березня 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» про стягнення відсотків, інфляційних втрат та трьох процентів річних, -

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що 17 жовтня 2013 року між сторонами було укладено договір № SAMDN01000738665077 (вклад «Стандарт» на 3 міс.), так як банк порушив права позивача за цим договором, остання в 2014 році звернулася до суду з позовом.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 16 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 29 січня 2015 року, з ПАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість по вкладу в сумі 48000 грн. та відсотки за вкладом в сумі 9521 грн. 10 коп. за період часу з 17 жовтня 2013 року по 01 грудня 2014 року.

Проте, вказане судове рішення було виконано в примусовому порядку тільки 20 липня 2015 року.

Тому, просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 за період часу з 02 грудня 2014 року по 19 липня 2015 року проценти нараховані на її вклад в сумі 6351 грн. 78 коп., за період часу з 18 жовтня 2014 року по 19 липня 2015 року три проценти річних в сумі 1084 грн. 93 коп. і інфляційні втрати в сумі 24576 грн., також витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 22 березня 2016 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Стягнуто з ПАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_3 відсотки на вклад за період з 02 грудня 2014 року по 19 липня 2015 року в сумі 6351 грн. 78 коп., три проценти річних за період з 18 жовтня 2014 року по 19 липня 2015 року в сумі 1084 грн. 93 коп., інфляційні втрати в сумі 24576 грн. та понесені витрати на правову допомогу в сумі 1500 грн.

Стягнуто з ПАТ КБ «Приват Банк» судовий збір на користь держави у розмірі 320 грн. 12 коп.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приват Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому доводить, що проценти на останній строк вкладу, котрий на момент розірвання договору ще не сплив, нараховуються за умовами визначеними у п.11 договору. Вказує, що позивач погодився при укладенні договору щодо умов і порядку нарахування, виплати процентів при розірванні договору, згідно з пунктами 11, 12 договору, тому виконуватись зобовязання за спірним договором, у відповідності до ст.ст.526, 1058 ЦК України, повинно на умовах і в порядку, встановленим укладеним договором.

Вважає безпідставним стягнення з ПАТ КБ «Приват Банк» трьох процентів річних, які нараховуються на суму заборгованості зі сплати процентів, оскільки три проценти річних повинні нараховуватися на суму основного боргу без урахування уже нарахованих процентів.

Також є необґрунтованим стягнення з банку на користь позивача витрат на правову допомогу.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Особи, які брали участь у розгляді справі належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, проте своїм процесуальним правом на участь у ньому не скористалися, їх неявка не є перешкодою для розгляду справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

За положеннями статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобовязується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із частиною першою статті 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

З матеріалів справи вбачається, що 17 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «Приват Банк» укладено договір № SAMDN01000738665077 (вклад «Стандарт» на 3 міс.), відповідно до умов якого позивач розмістила у банку вклад в сумі 48000 грн. строком на 3 місяці з нарахуванням 16% річних, тобто до 17 січня 2014 року.

За змістом пунктів 5, 6, 8 зазначеного договору вкладу його сторони погодили як дострокове припинення договору на вимогу вкладника, так і його автоматичну неодноразову пролонгацію на нові тримісячні строки з виплатою по закінченню відповідного місяця процентів у розмірі, що будуть діяти на день закінчення попереднього вкладу.

Таким чином, після закінчення терміну дії договору вкладу 17 січня 2014 року він продовжувався на інші тримісячні терміни (з 18 січня по 18 квітня 2014 року, з 19 квітня по 19 липня 2014 року та з 20 липня по 20 жовтня 2014 року).

Проте, 31 липня 2014 року, тобто до закінчення терміну дії договору, представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 звернувся з вимогою до банку про дострокове повернення вкладу та нарахованих процентів на нього, відтак за змістом п.5 договору він припинив свою дію через два дні.

У звязку з невиконанням умов договору банківського вкладу ОСОБА_3 звернулася до суду і рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 16 грудня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 29 січня 2015 року, з ПАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_3 було стягнуто заборгованість по вкладу в сумі 48000 грн. та відсотки за вкладом за період часу з 17 жовтня 2013 року по 01 грудня 2014 року в розмірі 16% річних, з 17 липня 2014 року по 01 грудня 2014 року в розмірі 21% в сумі 9521 грн. 10 коп.

На виконання зазначеного рішення суду 20 липня 2015 року на рахунок ОСОБА_3 в ПАТ «КредіАгріколь Банк» з Жовтневого ВДВС Дніпропетровського МУЮ надійшли грошові кошти в сумі 50965 грн. 56 коп.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ «Приват Банк» порушив зобовязання щодо повернення депозитних коштів із процентами на вимогу вкладника, тому повинен виплатити проценти по банківському вкладу до дня фактичного його повернення, 3% річних та суму відповідно до індексу інфляції за несвоєчасне виконання грошового зобовязання, згідно ч.2 ст.625 ЦК України

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з банку на користь позивача підлягають стягненню проценти на банківський вклад за вказаний у позові період, а також 3 % річних та інфляційні втрати на суму боргу (48000 грн.) за несвоєчасне виконання грошового зобовязання.

У той же час, повністю погодитись з висновками суду в частині стягнення процентів на вклад за період з 02 грудня 2014 року по 19 липня 2015 року у розмірі 21% на суму 6351 грн. 78 коп. неможливо, оскільки суд дійшов цих висновків неповно зясувавши всі обставини справи, без належної оцінки всіх зібраних у справі доказів, що призвело до помилкового висновку та застосування норм матеріального й процесуального права.

Зазначені порушення, у відповідності до положень п.п.3, 4 ст.309 ЦПК України є підставою для зміни оскаржуваного рішення в цій частині.

Аналіз зазначених вище правових норм та умов договору дає підстави для висновку про те, що відповідно до ст.598 ЦК України зобовязання банку у розмірі та на умовах, визначених договором банківського вкладу, припинилися у строк, установлений договором, а саме 02 серпня 2014 року (через 2 дні після подачі 31 липня 2014 року відповідної заяви).

Однак, закінчення строку дії договору, у разі невиконання зобовязань, не припиняє зобовязальних правовідносин, а трансформує їх у охоронні, що містять обовязок відшкодовувати заподіяні збитки встановлені договором чи законом, і зокрема ч.2 ст.625 ЦК України.

При цьому, згідно із ч.2 ст.1070 ЦК України проценти за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, сплачуються банком у розмірі, встановленому договором, а якщо відповідні умови не встановлені договором у розмірі, що звичайно сплачується банком за вкладом на вимогу.

З матеріалів справи вбачається, що договір банківського вкладу не містить визначеного розміру процентної ставки за користування грошовим вкладом у разі неналежного виконання зобовязань за договором після закінчення терміну його дії.

Натомість, у пункті 11 договору сторони погодили про розмір процентів за депозитом у разі його дострокового розірвання, визначивши його за ставкою вкладу «на вимогу».

Згідно письмового повідомлення відповідача у справі розмір відсоткової ставки за вкладом «на вимогу» з 01 січня 2004 року і до цього часу становить 1%.

Оскільки кошти за банківським вкладом надійшли на рахунок позивача тільки 20 липня 2015 року, що за період часу з 02 грудня 2014 року по 19 липня 2015 року складає 230 днів, то розмір процентів, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_3, з урахуванням ставки за вкладом «на вимогу» (1%) суми вкладу (48000 грн.) становить 302 грн. 46 коп.

У звязку зі зміною рішення суду першої інстанції, що зумовило задоволення позову лише на 81%, підлягають і перерозподілу судові витрати, а саме: судовий збір та витрати на правову допомогу, які підлягають зменшенню відповідно до 259 грн. 30 коп. та 1200 грн.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення в решті його частині.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст.307, п.п.3, 4 ч.1 ст.309, ст.313, ч.2 ст.314, ст.ст.316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» задовольнити частково.

Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 22 березня 2016 року у даній справі змінити в частині стягнення процентів на вклад за період з 02 грудня 2014 року по 19 липня 2015 року, а також розподілу судових витрат.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» на користь ОСОБА_3 проценти на вклад у розмірі 302 грн. 46 коп., витрати на правову допомогу у сумі 1200 грн.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приват Банк» на користь держави судовий збір у розмірі 259 грн. 30 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -