Рішення № 58771527, 17.06.2016, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/430/16-ц

Провадження №2/147/271/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року смт Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючий суддя: Костюк Г.М.,

секретар: Кучер І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Тростянець цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

встановив:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредиту, мотивуючи позовні вимоги тим, що 29.08.2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №VIUPG100001605, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 21318,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у термін до 27.08.2022 року. Відповідач свої зобовязання не виконав, не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У звязку з цим виникла заборгованість, яка станом на 09.02.2016 року становить 59638,22 долари США та складається із: заборгованості за кредитом в сумі 13429,40 доларів; заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 2,99 долари, пені за несвоєчасність виконання зобовязання за договором в сумі 43356,71 доларів, а також штрафів у фіксованій частині 9,66 долари, та процентної складової 2839,46 доларів.

В забезпечення виконання зобовязання за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки.

Враховуючи те, що борг добровільно не сплачено, позивач просив стягнути суму заборгованості солідарно з боржника та поручителя, а також понесені ним судові витрати.

Позивач до суду свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с.42,48). У позові просив суд розглянути справу у його відсутності, не заперечив щодо винесення заочного рішення.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача відповідно до ч.2 ст. 158 ЦПК України, враховуючи, що останній скористався своїми процесуальними правами.

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання повторно не зявилися. Згідно повідомлення селищної ради зняті з реєстрації місця проживання на підставі рішення Тростянецького районного суду №147/601/13-ц від 09.07.2013 року (а.с.34). Виклик відповідачів здійснювався в порядку ст.74 ч.9 ЦПК України через оголошення пресі (а.с.52-53).

Суд вважає можливим відповідно до ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянути справу та ухвалити заочне рішення у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 29.08.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №VIUPG100001605, згідно п.п.2.1.1, 7.1 якого останній отримав кредит шляхом видачі готівки через касу у вигляді не поновлюваної лінії в розмірі 21318,00 доларів США на наступні цілі: купівля нерухомості у сумі 18240,00 доларів США, а також у розмірі 3078,00 доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, 0,2% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п.3.11 даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п.6.2 даного договору (а.с.12-14).

Згідно п.п. 2.2.1-2.2.4 даного договору позичальник зобовязався використати кредит на цілі, зазначені у договорі. Сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до договору. Погашення кредиту зробити в порядку, сумах і строки, передбачені п.7.1 та п.2.3.3 договору.

Відповідно до п. 3.1 договору за користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п.7.1 змінної частини даного договору.

Відповідно до п.3.2, п.7.4 договору, згідно ст. 212 ЦК України, при порушенні позичальником зобовязань по погашенню кредиту, передбачених п.п.1.1, 2.2.4, 2.3 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, зазначеному у п.7.4 змінної частини цього договору на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період понад зазначену п.1.1 суми щомісячного платежу кредитним договором (у випадку погашення заборгованості шляхом надання щомісячного платежу й установлення його суми в п.1.1). При встановленні банком у порядку, передбаченому п.2.3.2 зменшеної процентної ставки, умови даного пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної процентної ставки.

Відповідно до п.4.1 договору при порушенні позичальником будь-якого зобовязання, передбаченого п.п.2.2.2, 2.2.3 даного договору, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше гривні за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, пеня сплачується в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати.

Відповідно до п.5.4 договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених кредитним договором більш ніж на 30 днів, у звязку з чим банк змушений звернутися до суду, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 250,00 грн. + 5% від суми позову.

Станом на 09.02.2016 року за відповідачем ОСОБА_1, згідно наданого позивачем розрахунку рахується заборгованість в сумі 59 638,22 долари США та складається із: заборгованості за кредитом в сумі 13 429,40 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 2,99 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобовязань в сумі 43356,71 доларів США, а також штрафів відповідно до договору у фіксованій частині 9,66 доларів США, та процентної складової 2 839,46 доларів США (а.с.4-7).

25.02.2015 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки, предметом якого, згідно його п.1, є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, укладеним між банком та боржником. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, розмір кредиту на сплату страхових платежів, винагороду за надання фінансового інструменту, винагороду за резервування ресурсів, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором, зазначені у п.18 цього договору.

Відповідно до п.2 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобовязань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагороди, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до п.3 договору поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.

Відповідно до п.4 у випадку невиконання боржником зобовязань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Таким чином, між сторонами існують зобовязальні правовідносини, які виникли із кредитного договору та договору поруки, та регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами Цивільного кодексу України щодо зобовязань.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема із договорів та інших правочинів.

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), що передбачено ст. 610 ЦК України.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за невиконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ст. 541 ЦК України солідарний обовязок виникає у випадках, встановлених договором.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржника кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивач, звернувшись до суду з вказаним позовом, мотивує його тим, що ОСОБА_1 не виконує зобовязань за кредитним договором №VIUPG100001605 від 29.08.2007 року, тому з нього та поручителя ОСОБА_2 підлягає до стягнення заборгованість в сумі 59 638,22 долари США, як солідарних боржників.

Як суд встановив, згідно кредитного договору відповідачу надано було кредит в сумі 21318,00 доларів США на термін до 27.08.2022 року. Разом з тим, позивач у підтвердження суми боргу надав розрахунок заборгованості по даному договору, де залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тілом) на 30.08.2007 року, тобто наступний день після дня видачі кредиту, становить 18 240,00 доларів США.

Крім того, на підтвердження виконання свого обовязку щодо видачі кредиту позивач надав суду ордер - розпорядження №32 про видачу короткострокового кредиту від 29.08.2007 року ОСОБА_1 згідно кредитного договору №VIUPG100001605 від 29.08.2007 року, в фотокопії неналежної якості, внаслідок чого суму кредиту для зарахування на рахунки не можливо прочитати (а.с.15).

Згідно повідомлення боржників №30.1.0.0/2-70829VIGWL046 від 10.02.2016 (а.с.9), позивач повідомив їх про необхідність погасити борг згідно кредитного договору №VIUPG100001605 від 29.08.2007 року з сумою і валютою кредиту 21318,00 доларів США.

Разом з тим, згідно договору поруки №VIUPG100001605/1 від 25.02.2015 року, його пункту 18, предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобовязань за кредитним договором від 29.08.2007 року №VIUPG100001605 та Додаткової угоди №1 до кредитного договору №VIUPG100001605 від 29.08.2007 року, згідно якого кредитор надав боржнику кредит в сумі 14279,68 доларів США, а боржник повинен виконати зобовязання з повернення кредиту, наданого у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 14279,68 доларів США у строк з 29.08.2007 року по 28.02.2025 року (а.с.16).

Таким чином, поряд з укладеним 29.08.2007 року кредитним договором, між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду №1 до нього, про яку в позові позивач не вказав та не надав суду.

Отже, судом встановлено фактичні обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи, однак позивачем в установленому ЦПК порядку їх не доведено. Додаткова угода №1 до кредитного договору суду не надана, у звязку з чим суд позбавлений можливості визначити обсяг зобовязань та відповідальності позичальника ОСОБА_1 перед позивачем.

Крім того, суд звертає увагу на наступне. Вказаний позов був залишений без руху судом. Позивачу пропонувалось усунути недоліки, зокрема в частині викладення обставин стосовно наведеної вище Додаткової угоди, наявності рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 09.07.2013 року, яким звернуто стягнення на житловий будинок відповідачів, про яке відомо з Автоматизованої системи документообігу суду. Також позивачу пропонувалось вказати у позові коли саме відбулось порушення відповідачем зобовязання згідно кредитного договору та починаючи з якого періоду утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути, враховуючи наявність згаданого судового рішення (а.с.25).

На виконання ухвали позивач, в особі представника ОСОБА_3, з посиланням на норми ЦПК, направив заяву, згідно якої вважає безпідставним залишення судом без руху позову. Вказав на те, що докази в порядку ст. 131 ЦПК України на доведення позову будуть надані під час судового розгляду. Однак, у судових засіданнях представник ОСОБА_4 не спромігся суду довести наявність тих обставин, на які він посилався у позові та надати докази, що їх доводять. Вважав доведеними ці обставини, у звязку з чим подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.

Згідно з ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи: розяснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

Оцінивши надані суду докази кожен окремо, та у їх сукупності та взаємозвязку, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено заявлені позовні вимоги, у звязку з чим у позові слід відмовити.

У звязку з відмовою в задоволенні позову, відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем підлягають віднесенню за його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530,541, 543, 553, 554, 610, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 76, 88, 158 ч.2, 169, 209, 212, 213, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем віднести за його рахунок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачами протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення суду, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя