Ухвала суду № 58769499, 01.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/4001/16-к Номер провадження 11-сс/786/242/16Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого судді Корсун О.М.

суддів Бурди К.І., Захожая О.І.

з участю секретаря Гнітько А.М.

прокурора Кантоки М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Прокуратури Полтавської області Латенко П.В. на ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15 червня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління поліції в Полтавській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016170300000671 від 19 травня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України.

Зобовязано слідчого, прокурора по кримінальному провадженню повернути ОСОБА_3 автомобіль НОМЕР_1, а Державному підприємству (далі ДП) «Дослідне господарство «Тахтаулово» Національної академії аграрних наук України частину газового балону зі слідами горіння.

Приймаючи таке рішення слідчий суддя зазначив про те, що 19 травня 2016 року правоохоронними органами був здійснений огляд автомобіля НОМЕР_1 та частина газового балону без ухвали слідчого судді через це вказане майно є недопустимими доказами і підлягає поверненню, як тимчасово вилучене майно.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління поліції в Полтавській області ОСОБА_2 про накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2 та частину газового балону за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12016170300000671 за ч. 2 ст. 271 КК України.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що слідчим відділом Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління НП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12016170300000671 за ч. 2 ст. 271 КК України під час якого встановлено, що 18.05.2016 приблизно о 20.00 год. в приміщенні майстерні тракторної бригади ДП «Дослідне господарство «Тахтаулово» Національної академії аграрних наук України в с. Жуки Полтавської області ОСОБА_4 під час проведення ремонтних робіт ЗИЛ 5301ДО реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3 порушив техніку безпеки під час зварювальних робіт, що призвело до вибуху ємкості, у якій знаходилися залишки паливо-мастильних матеріалів. В результаті вибуху ОСОБА_4 отримав опіки та був доставлений до реанімаційного відділення 2-ї МКЛ м. Полтава, де 19.05.2016 не виходячи з шокового стану помер.

19 травня 2016 року було проведено огляд місця події за результатами якого вилучили частину газового балону та автомобіль НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1) зі слідами горіння для подальшого арешту вказаних вище речей, оскільки це майно є доказами злочину та має важливе значення для встановлення всіх обставин злочину, а незастосування заборони, на думку апелянта може призвести до їх пошкодження, знищення, приховування, псування і відчуження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали судової справи за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління НП в Полтавській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016170300000671 від 19 травня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що 18.05.2016 приблизно о 20.00 год. в приміщенні майстерні тракторної бригади ДП «Дослідне господарство «Тахтаулово» Національної академії аграрних наук України в с. Жуки Полтавської області ОСОБА_4 під час проведення ремонтних робіт «ЗИЛ 5301ДО» реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3 порушив техніку безпеки під час зварювальних робіт, що призвело до вибуху ємкості, у якій знаходилися залишки паливо-мастильних матеріалів. В результаті вибуху ОСОБА_4 отримав опіки та був доставлений до реанімаційного відділення 2-ї МКЛ м. Полтава, де 19.05.2016 не виходячи з шокового стану помер.

19 травня 2016 року з урахуванням положень ч. 3 ст. 214 КПК України та на підставі ст. 237 КПК України було проведено огляд місця події за результатами якого вилучили частину газового балону та автомобіль НОМЕР_1 (власник - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1) зі слідами горіння.

20.05.2016 слідчий Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління поліції в Полтавській області ОСОБА_2, за погодженням із прокурором Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_5, звернувся до слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні під № 12016170300000671.

15.06.2016 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава у задоволенні клопотання слідчого відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно, слідчий суддя суду першої інстанції послався на вимоги ст. 170, ч. 3 ст. 173, ч. 7 ст. 236 КПК України та вказав, що відсутні законні правові підстави для арешту вказаного у клопотанні майна.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер. Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту на майно повинно відповідати вимогам визначеним статті 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися. Так, згідно статті 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону. Колегія суддів вважає, що клопотання прокурора відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до частини 1 статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Також, як випливає з положень ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: п. 1 збереження речових доказів; п. 2 спеціальної конфіскації; п. 3 конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; п. 4 відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин,що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Колегія суддів вважає, що матеріали судового провадження свідчать про те, що тимчасово вилучене майно у вигляді частини газового балону та автомобіля НОМЕР_1 відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме: є доказом злочину, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

Беручи до уваги, що тимчасово вилучені частина газового балону та автомобіль НОМЕР_1 мають значення речових доказів у цьому кримінальному провадженні і відповідають критеріям ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 170, КПК України та за матеріалами судового провадження прокурором надано достатні дані на підставі яких можливо дійти висновку, що вилучені частина газового балону та автомобіль НОМЕР_3, зі слідами горіння є предметами, на яких збереглися сліди злочину, з метою запобігання можливому незаконному відчуженню, приховуванню, пошкодженню, псуванню, знищенню частини газового балону та автомобіля НОМЕР_1 на них необхідно накласти арешт.

При цьому, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті.

На підставі чого посилання слідчого судді на те, що відсутні підстави для арешту тимчасово вилучених частини газового балону та автомобіля НОМЕР_1 є безпідставними, оскільки органом досудового розслідування надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним в ст. 170 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.

Отже, є слушними вказівки прокурора щодо того, що слідчий суддя при винесені ухвали про відмову у задоволені клопотання слідчого порушив вимоги кримінального процесуального закону, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК України.

За приписами ст. 237 КПК України огляд житла чи іншого володіння особи може бути проведено без ухвали слідчого судді: у невідкладних випадках повязаних із врятуванням життя людей та майна чи безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину; за добровільною згодою особи яка ними володіє. Огляд місця події та огляд автомобіля НОМЕР_1 і частина газового балону, які знаходилися у приміщенні майстерні тракторної бригади ДП «Дослідне господарство «Тахтаулово» Національної академії аграрних наук України, проводилися за добровільною згодою директора цього ж підприємства.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, відчуження майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора Прокуратури Полтавської області Латенко П.В. задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 15 червня 2016 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління поліції в Полтавській області ОСОБА_2 про накладення арешту на майно за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016170300000671 від 19 травня 2016 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління поліції в Полтавській області ОСОБА_2, погодженого прокурором Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_5 про арешту на майно. Накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2 та частину газового балону за матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12016170300000671 за ч. 2 ст. 271 КК України.

Виконання даної ухвали покласти на слідчого Полтавського районного відділення поліції Полтавського відділу поліції Головного управління поліції в Полтавській області ОСОБА_2 та прокурора Полтавської місцевої прокуратури ОСОБА_5

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

С У Д Д І :

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7