Рішення № 5876755, 14.07.2009, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 липня 2009 р. Справа 11/148-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг», м. Київ

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1,

м. Ладижин Вінницької області

про стягнення 537 051 грн. 93 коп..

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача - Н. Висоцька за довіреністю № 16 від 01.04.2009р.;

від відповідача - не зявився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 заборгованості за договором фінансового лізингу № 607 від 03.12.2007р. в загальному розмірі 537051,93 грн., з яких: 419530,41 грн. борг, 56879,73 грн. пеня, 5326,20 грн. 3% річних та 55315,59 грн. індекс інфляції.

Позов мотивовано тим, що на підставі договору фінансового лізингу від 03.12.2007р. № 607 відповідачу надано екскаватор ЭО-4225 А-071, шасі № 1949. Відповідно до п. 5.1. договору, за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюються в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) на інших умовах. Позивач на підставі рахунків-фактури виставлено відповідачу лізингові платежі, проте останній не сплатив їх в строки визначені договором та Планом лізингу, в результаті чого станом на 09.06.2009р. виникла заборгованість в розмірі 419530,41 грн. за період з 01.10.2008р. по 09.06.2009р..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 16.06.2009р. щодо надання пояснень відносно обставин викладених у позовній заяві та витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 275500.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення учасників процесу, судом встановлено наступне.

03 грудня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір фінансового лізингу за № 607.

Предметом договору фінансового лізингу є передача Лізингодавцем Лізингоодержувачу у платне користування на умовах фінансового лізингу транспортний засіб (ТЗ) у відповідності з Замовленням на ТЗ.

Відповідно до п. 5.1. договору, за переданий у лізинг ТЗ в період з дати надання до завершення строку лізингу сплачуються лізингові платежі. Розмір та строки сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцю встановлюються в Плані лізингу (Додаток 3 до Договору) на інших умовах.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що оплата вартості послуг Лізингодавця здійснюється в українських гривнях. Кожний наступний лізинговий платіж здійснюється в наступному порядку:

сума, яка відшкодовує при кожному платежі частину вартості ТЗ сплачується в сумі, зазначеній у Плані лізингу;

комісія Лізингодавця за наданий у лізинг ТЗ кожен місяць розраховується за наступною формулою:

КЛПМ=КЛПЛ+ (ЛППЛ*КоефКВ-ЛППЛ).

Так, в період з червня 2008 року по травень 2009 року позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату лізингових платежів, зокрема: № С-00013531 від 03.06.2008р., № С-00013529 від 03.06.2008р., № С 00016832 від 03.07.2008р., № С-00016833 від 03.07.2008р., № С-00020117 від 05.08.2008р., № С 00020118 від 05.08.2008р., № С-00023109 від 03.09.2008р., № С-00023110 від 03.09.2008р., № С-00027061 від 07.10.2008р., № С-00027062 від 07.10.2008р., № С-00030121 від 11.11.2008р., № С-00030122 від 11.11.2008р., № С-0033227 від 08.12.2008р., № С-0033228 від 08.12.2008р., № С-0036540 від 31.12.2008р., № С-0036541 від 31.12.2008р., № С-00003011 від 03.02.2009р., № С-00003012 від 03.02.2009р., № С-00009075 від 03.03.2009р., № С-00009076 від 03.03.2009р., № С-00018686 від 02.04.2009р., № С-00018687 від 02.04.2009р., № С-00022904 від 05.05.2009р., № С-00022905 від 05.05.2009р. на загальну суму 493964,74 грн..

Свої зобовязання за договором відповідач виконав частково, сплативши 74434,33 грн., що стверджується виписками банку долученими до матеріалів справи.

За таких обставин, борг по лізингових платежах становить 419530,41 грн..

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між субєктом господарювання та іншим учасником відносин, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наведене свідчить, що позовні вимоги в розмірі 419530,41 грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення пені в розмірі 56879,73 грн. за період з 01.10.2008р. по 09.06.2009р..

Пунктом 16.1 договору визначено, що при порушенні Лізингоотримувачем зобовязань по сплаті лізингових платежів, передбачених Планом лізингу, та/або інших платежів, передбачених цим Договором, Лізингоодержувач сплачує пеню в розмірі 0,1% від простроченої суми за кожен день прострочки.

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків. Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 56879,73 грн. пені за період з 01.10.2008р. по 09.06.2009р..

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Таким чином позивачем правомірно нараховано 55315,59 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2008 року по травень 2009 року.

Вказаною нормою встановлена також відповідальність за порушення зобовязань у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже розмір річних за період з 01.10.2008р. по 09.06.2009р. становить 5326,20 грн..

Відповідно до ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 43 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи, що відповідач доказів у спростування позовних вимог не надав, а викладені вище позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи та законодавству, а отже позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (24321, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Лізинг»(03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3, код 32774741) 419530 (чотириста девятнадцять тисяч пятсот тридцять) грн. 41коп. боргу; 56879 (пятдесят шість тисячі вісімсот сімдесят девять) грн. 73 коп. - пені; 55315 (пятдесят пять тисяч триста пятнадцять) грн. 59коп. індексу інфляції; 5326 (пять тисяч триста двадцять шість) грн. 20 коп. 3% річних; 5 370 (пять тисяч триста сімдесят) грн. 52 коп. витрат зі сплати державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам рекомендованим листом.

Рішення оформлено та підписано 17.07.2009р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (03035, м. Київ, вул. Сурікова, 3)

3 - відповідачу (24321, АДРЕСА_3)