Постанова № 58763790, 17.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

м. Київ, вул. Солом'янська , 2-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2016 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 30.03.2016 року о 05 год. 52 хв. керував автомобілем НОМЕР_1 по пр. Воззєднання, 14 в м. Києві в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер 6810», в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати постанову судді місцевого суду, а провадження у справі закрити.

Свої вимоги ОСОБА_2 мотивує тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи. Приймаючи рішення по справі, суд з недостатньою повнотою з'ясував всі обставини справи, надав неправильну оцінку доказам, належним чином не взяв до уваги його пояснення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_2, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та із змісту оскаржуваної постанови, висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, рапортах працівників поліції, поясненнях свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, що містяться в матеріалах справи.

Наведені докази у своїй сукупності спростовують пояснення ОСОБА_2 щодо обставин складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Будь-яких доказів, що спростовують дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серія АП2 № 350099 від 30.03.2016 року, ОСОБА_2 не надав.

Будь-яких клопотань щодо виклику свідків у судове засідання, витребування та дослідження додаткових доказів, у судовому засіданні апеляційного суду не надходило.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про відсутність події правопорушення є необґрунтованими, а тому підстав для скасування постанови судді місцевого суду та закриття справи немає.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 16.05.2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік, - без змін.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя