Постанова № 58762876, 29.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2016 р. Справа№ 911/2394/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Дідиченко М.А.

при секретарі Волуйко Т.В.

представники сторін:

позивача: не з'явились;

відповідача: не з'явились;

прокурор: Ющенко М.А. за посвідченням;

третьої особи ДАБІ: не з'явились;

третьої особи Вишгородської міськради: не з'явились;

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області

на рішення господарського суду Київської області від 21.08.2015 р.

у справі №911/2394/15 (суддя Горбасенко П.В.)

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та Вишгородська міська рада

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.08.2015 позов задоволено повністю, визнано за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 право власності на спортивну базу, загальною площею 745,2 кв.м., що розташована на АДРЕСА_2.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, заступник прокурора Київської області звернувся з апеляційною скаргою в інтересах держави в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та Вишгородської міської ради, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 21.08.2015 р. у справі №911/2394/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі зазначено, що безпідставне набуття права власності на самочинно збудований об'єкт нерухомого майна безпосередньо порушує державні інтереси з питань управління в галузі містобудування, зокрема права та інтереси Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області, оскільки Держархбудінспекція є органом державної влади, який бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва, та на неї покладено обов'язок щодо здійснення дозвільних, реєстраційних функцій, та контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури; крім того, здійснення будівництва спортивної бази по АДРЕСА_2 на земельній ділянці, яка в установленому законом порядку не надавалась ані позивачу, ані відповідачу, порушує інтереси держави в особі Вишгородської міської ради.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2016 прийнято апеляційну скаргу до провадження, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області та Вишгородську міську раду, розгляд справи призначено на 12.04.2016.

11.04.2016 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

12.04.2016 від прокурора надійшли уточнення до апеляційної скарги, у якому зазначено рахунок для стягнення судового збору.

Розпорядженням Керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2016 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/2394/15 у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді - доповідача) Майданевича А.Г. на лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.04.2016 справу № 911/2394/15 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Синиці О.Ф., Ткаченка Б.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2016.

27.05.2016 представник позивача подала клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із хворобою представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.05.2016 задоволено клопотання представника позивача, відкладено розгляд справи на 29.06.2016.

Відповідно до Протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.06.2016 р., у зв'язку із перебуванням судді Синиці О.Ф. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 911/2394/15 колегію суддів у складі головуючого судді: Зеленіна В.О., суддів: Ткаченка Б.О., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2016 колегією суддів у зазначеному складі прийнято справу до провадження.

Представники сторін та третіх осіб у судове засідання 29.06.2016 не з'явились, не повідомивши про причини, хоча були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання шляхом направлення ухвали суду за адресами державної реєстрації.

Керуючись ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними документами та за відсутності представників сторін і третіх осіб, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

29.06.2016 у судовому засіданні прокурор підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки земельна ділянка для будівництва не виділялась, відсутня дозвільна документація на будівництво і саме будівництво фактично не здійснювалось.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

03.10.2014 між позивачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як підрядником, та відповідачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, як замовником, було укладено договір будівельного підряду № 03-10/2014 (далі - договір), згідно якого підрядник зобов'язався збудувати і здати в строк до 01.02.2015 об'єкт, спортивну базу по АДРЕСА_2 (далі - "об'єкт"), відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник - надати підрядникові будівельний майданчик, передати підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію (далі - "проектно-кошторисна документація"), прийняти об'єкт та оплатити роботи.

Пунктами 1.4., 1.7. договору встановлено, що замовник не пізніше 2 днів після набрання чинності договором передає підрядникові будівельний майданчик, що знаходиться по АДРЕСА_2, і проектно-кошторисну документацію. Строк завершення будівництва об'єкта до 01.02.2015.

Відповідно до п.п. 1.11., 1.12. договору право власності на об'єкт будівництва переходить до замовника в момент здійснення повного розрахунку з підрядником в сумі, встановленій пунктом 2.1. договору. У разі, якщо замовник не розрахується з підрядником протягом місяця після завершення будівництва об'єкта підрядник має право залишити об'єкт за собою та вимагати від замовника повернення об'єкта та передачі проектно-кошторисної документації.

Пунктом 2.1. договору сторонами погоджено, що вартість будівництва об'єкта становить 93 000 грн.

У пунктах 7.1., 7.2 Договору встановлено, що він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Строк договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1. договору та закінчується 01.02.2015.

23.10.2014 між позивачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як підрядником, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5, як субпідрядником, укладено договір субпідряду № 23/10, згідно якого субпідрядник зобов'язався за завданням підрядника виконати будівельні роботи із зведення спортивної бази в АДРЕСА_2, далі - об'єкт, а підрядник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3. вказаного договору субпідряду строк виконання робіт за договором складає 60 робочих днів з дня підписання сторонами договору. Датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття підрядником. Підрядник має право виконати роботи достроково.

На виконання договору субпідряду № 23/10 від 23.10.2014 ФОП ОСОБА_5 виконав будівельні роботи із зведення спортивної бази в АДРЕСА_2, а позивач прийняв вказані роботи та повністю розрахувався за них, що підтверджується актом виконаних робіт від 20.12.2014, підписаним обома сторонами договору, а також квитанцією до прибуткового касового ордера № 4 від 20.12.2014.

25.12.2014 між позивачем - Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, як підрядником, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6, як субпідрядником, укладено договір субпідряду № 43, згідно якого субпідрядник зобов'язався виконати будівельні роботи на території спортивної бази за адресою: АДРЕСА_2: - влаштування парковки для автомобілів; - майданчик для волейболу; - виготовлення огорожі; - влаштування скважини, а підрядник - прийняти та оплатити виконані роботи.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.1.2. вказаного договору субпідряду субпідрядник зобов'язаний виконати роботу протягом 30 робочих днів з моменту підписання договору.

На виконання договору субпідряду № 43 від 25.12.2014 ФОП ОСОБА_6 виконав будівельно-монтажні роботи, а позивач прийняв вказані роботи та повністю розрахувався за них, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 20.01.2015, підписаним обома сторонами договору, а також квитанцією до прибуткового касового ордера № 15 від 23.01.2015.

Відповідно до акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 01.02.2015 відповідач прийняв у позивача будівельні роботи з будівництва спортивної бази, розташованої за адресою: АДРЕСА_2.

За доводами позивача відповідач за виконані підрядні роботи у місячний строк після завершення будівництва не розрахувався та вартість будівництва об'єкту у розмірі 93000 грн. не сплатив.

04.03.2015 позивач звернувся до відповідача з листом, у якому повідомив відповідачу, що у зв'язку із несплатою вартості робіт позивач є власником об'єкту будівництва та просив повернути об'єкт та всю проектно-кошторисну документацію на підставі п. 1.12. договору.

Листом від 10.03.2015 відповідач відмовив позивачу у визнанні позивача власником спортивної бази по АДРЕСА_2.

Згідно висновку спеціаліста № 16-05/2015 від 16.05.2015 спортивна база, розташована на земельній ділянці орієнтованою площею 1,25 га, в АДРЕСА_2, а саме: будівля під літерою "А" - загальною площею приміщень 745,2 кв.м.; - будівля під літерою "Б" вбиральня - загальною площею 17,2 кв.м.; - огорожа та площадки, збудована згідно з державними будівельними нормами.

19.05.2015 ФОП ОСОБА_7 виготовлено технічний паспорт на спортивну базу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про визнання за ним права власності на спортивну базу, загальною площею 745,2 кв.м., що розташована на АДРЕСА_2.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підтверджуються наявними матеріалами справи, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 331, 392 Цивільного кодексу України.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується із зазначеними висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Статтею 375 Цивільного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 цього Кодексу.

Отже, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно, якщо забудова проведена правомірно

Частиною 1 ст.34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час виконання робіт за договором) встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч.1 ст.39 вищезазначеного Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Проте, матеріали справи не містять доказів передачі земельної ділянки відповідачу у власність або користування, а згідно листа Виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 02.03.2016 №2-28/238 міською радою не приймалось рішень щодо відведення у власність або користування ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_2 для будівництва спортивної бази та не надавалось погоджень містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.

Також, згідно листа Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 19.02.2016 №10/10-39/2902/02, у реєстрі відсутня інформація щодо документів дозвільного характеру (дозволів на виконання будівельних робіт, сертифікатів) та реєстрацію документів декларативного характеру (повідомлень про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларацій про початок виконання підготовчих (будівельних) робіт, декларацій про готовність об'єкту до експлуатації) стосовно будівництва спортивної бази чи іншого об'єкта будівництва по АДРЕСА_2 ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2

Зі змісту частини п'ятої статті 11 Цивільного кодексу України випливає, що цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Порядок та умови набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва врегульовані положеннями статті 331 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Зазначена стаття не передбачає можливості виникнення права власності на новостворене нерухоме майно за рішенням суду.

Відповідно до частин 1, 2, 3 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Аналіз указаних норм дає можливість дійти висновку, що для визнання за позивачем права власності суд повинен встановити, що спірні будівлі завершені будівництвом, введені в експлуатацію, право власності на них зареєстроване за відповідачем, а також те, що земельна ділянка, яка не була відведена відповідачу для цієї мети або надана йому в установленому порядку під уже збудоване майно. Проте, сторонами в процесі розгляду справи не надано доказів, які б підтверджували правомірність будівництва спірної спортивної бази.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що спортивна база загальною площею 745,2 кв.м. по АДРЕСА_2, побудована на земельній ділянці, яка не була відведена для таких цілей, побудована за відсутності дозвільних документів, в експлуатацію не прийнята, отже вказаний об'єкт не може бути об'єктом права власності, а тому позовні вимоги не підлягають до задоволення.

В зв'язку із зазначеним вище, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Київської області від 21.08.2015 у справі № 911/2394/15 прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 104 ГПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь прокурора підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2046,00 грн. за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської області задовольнити.

2. Рішення господарського суду Київської області від 21.08.2015 у справі №911/2394/15 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

4. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (04209, АДРЕСА_1; реєстраційний номер НОМЕР_1) на користь прокуратури Київської області (01601, м.Київ, бул. Л.Українки, 27/2, код 02909996, банк Державна казначейська служба України, код банку 820172, р.р. 35216008015641) - 2046 (дві тисячі сорок шість) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Київської області.

6. Матеріали справи № 911/2394/15 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

М.А. Дідиченко