Ухвала суду № 58758247, 21.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 червня 2016 рокусправа № 191/480/16-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Панченко О.М. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

позивача: ОСОБА_1

відповідача: Борисової Світлани Іванівни

третьої особи: ОСОБА_3

представника третьої особи: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу голови Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Борисової Світлани Іванівни

на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до голови Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Борисової Світлани Іванівни, третя особа: ОСОБА_3, про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження сільського голови Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про перейменування вулиць населених пунктів Зайцівської сільської ради №9-р від 09 лютого 2016 року в частині перейменування вулиці Леніна на вулицю Квітнева, а також в частині перейменування вулиці Кірова на вулицю Центральна.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що при перейменуванні вулиць не було враховано пропозицій громадськості, Громадського руху «Моя рідна земля».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (головою Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Борисовою Світланою Іванівною) подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що вона, як посадова особа органів місцевого самоврядування повинна була не обговорювати закони, а їх виконувати, зокрема Закон України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки». В цьому законі чітко визначені строки перейменування вулиць, назви яких підпадають під дію цього закону. У разі якщо селищною радою у встановлений строк не прийнято рішення про перейменування вулиць, таке рішення у формі розпорядження приймається сільським головою з урахуванням вимог, встановлених зазначеним законом, пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті. До 21 листопада 2016 року (6 місяців з дня набрання чинності Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки») жодних пропозицій щодо назв вулиць до сільської ради не надходило, сільською радою не приймалося рішення про перейменування вулиць населених пунктів Зайцівської сільської ради. Зазначає, що з 21.11.2015 року по 21.02.2016 року діє норма, коли сільський голова приймає рішення у вигляді розпорядження, а громадяни втрачають право визначатися з назвами вулиць. Вважає, що нею, як сільським головою були враховані всі вимоги зазначеного закону.

У судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та в задоволенні позову відмовити. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Позивач у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін. Суду пояснив, що розпорядження голови сільради було прийняте без врахування думки громадськості та національної пам'яті.

Третя особа та представник третьої особи у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28 січня 2016 року голова Зайцівської сільської ради Борисова Світлана Іванівна на спільному засіданні комісії по перейменуванню вулиць сіл Зайцівської сільської ради та виконкому Зайцівської сільської ради поставила на голосування і затвердила рішення виконкому, яким перейменовано п'ять вулиць с.Зайцеве і декілька вулиць інших сіл Зайцівської сільської ради. Зазначеним рішенням в с.Зайцеве перейменовано вулицю Леніна на вулицю Квітнева, вулицю Кірова на вулицю Центральну, вулицю 50 років Жовтня на вулицю Стадіонну, вулицю Комсомольську на вулицю Молодіжну, вулицю Петровського на вулицю Степову.

Головою сільської ради Борисовою С.І. прийнято розпорядження про перейменування вулиць населених пунктів Зайцівської сільської ради 09 лютого 2016 року. Приймаючи це розпорядження голова сільської ради керувалася результатами голосування виконкому Зайцівської сільської ради щодо перейменування вулиць від 28 січня 2015 року.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» N 317-VIII від 09.04.2015, Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

У відповідності до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно пп. є п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» символіка комуністичного тоталітарного режиму - символіка, що включає: назви областей, районів, населених пунктів, районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, узвозів, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів, інших об'єктів топоніміки населених пунктів, підприємств, установ, організацій, у яких використані імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади в комуністичній партії (посаду секретаря районного комітету і вище), вищих органах влади та управління СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік, працювали в радянських органах державної безпеки, а також назви СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних або автономних радянських республік та похідні від них, назви, пов'язані з діяльністю комуністичної партії (включаючи партійні з'їзди), річницями Жовтневого перевороту 25 жовтня (7 листопада) 1917 року, встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті (крім назв, пов'язаних з опором та вигнанням нацистських окупантів з України або з розвитком української науки та культури).

У відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» виготовлення, поширення, а також публічне використання символіки комуністичного тоталітарного режиму, символіки націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режиму, у тому числі у вигляді сувенірної продукції, публічне виконання гімнів СРСР, УРСР (УСРР), інших союзних та автономних радянських республік або їх фрагментів на всій території України заборонено.

Абзацом 2 пункту 6 ст. 7 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» визначено:

У разі якщо протягом зазначеного в абзаці першому цього пункту строку сільською, селищною, міською радою в установленому цим Законом порядку не прийнято рішення про перейменування районів у містах, скверів, бульварів, вулиць, провулків, проїздів, проспектів, площ, майданів, набережних, мостів чи інших об'єктів топоніміки населених пунктів, назви яких містять символіку комуністичного тоталітарного режиму, таке рішення у формі розпорядження приймається відповідним сільським, селищним, міським головою (або особою, яка відповідно до законодавства здійснює його повноваження) у тримісячний строк, що обчислюється з моменту закінчення строку, встановленого абзацом першим цього пункту. Таке розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Отже, виходячи з назначеної норми розпорядження сільського голови щодо перейменування вулиць повинно бути прийнято з урахуванням пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що особа, яка подала апеляційну скаргу в своїй апеляційній скарзі зазначає саме про вищевказану норму (пункту 6 ст. 7 Прикінцеві та перехідні положення), вказує, що розпорядження приймається з урахуванням вимог, встановлених цим Законом, статтею 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій", пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті (а.с. 74).

Натомість, приймаючи розпорядження №9-р від 09 лютого 2016 року голова сільської ради керувалася результатами голосування виконкому Зайцівської сільської ради щодо перейменування вулиць від 28 січня 2015 року. Однак проведення такого голосування, а також врахування його результатів, діючим законодавством не передбачено, тобто результати голосування засідання виконкому Зайцівської сільської ради від 28 січня 2015 року не могли бути підставою для прийняття розпорядження про перейменування. При цьому, на засіданні виконкому не було враховано поданих пропозицій від Громадського руху «Моя рідна земля» щодо перейменування вулиці Леніна на вулицю Лесі Українки - видатної української поетеси, громадського діяча, та вулиці Кірова на вулицю Дмитра Яварницького - видатного земляка, академіка, історика, дослідника історії Запорізького козацтва. В подальшому сільським головою не надано Громадському руху «Моя рідна земля» жодної відповіді з роз'ясненням причин неврахування пропозицій по перейменуванню зазначених вулиць.

Матеріали справи містять розпорядження сільського голови Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області про перейменування вулиць населених пунктів Зайцівської сільської ради №9-р від 09 лютого 2016 року (а.с. 23). Досліджуючи дане розпорядження колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що в зазначеному розпорядженні не вказано, що воно прийнято з урахуванням пропозицій громадськості, науковців та рекомендацій Українського інституту національної пам'яті.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування розпорядження сільського голови №9-р від 09 лютого 2016 року в частині перейменування вулиці Леніна на вулицю Квітнева, а також в частині перейменування вулиці Кірова на вулицю Центральна.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу голови Зайцівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області Борисової Світлани Іванівни - залишити без задоволення.

Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: Л.П. Туркіна