Постанова № 58758188, 23.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 червня 2016 року

справа № 804/454/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Ясенової Т.І. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рідний продукт»

до Одеської митниці ДФС

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішень,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Рідний продукт» у січні 2016 року звернулося до суду з позовом, в якому просило: визнати неправомірним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610190/2 від 14.10.2015; визнати неправомірною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00358 від 14.10.2015; визнати неправомірними дії посадових осіб митного посту «Одеса-порт», пов’язані з невизнанням митної вартості товарів відповідно до митної декларації № 500060001/2015/018644 від 13.10.2015.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «Рідний продукт» та HASSAN ALI RICE COMPANY, м. Карачі, Пакистан, було укладено контракт № HARP030815 від 03 серпня 2015 року.

За умовами контракту HASSAN ALI RICE COMPANY, м. Карачі, Пакистан зобов’язується поставити рис морським транспортом на умовах CIF (Інкотермс 2010) – морський торговий порт (визначається в специфікаціях), а ТОВ «Рідний продукт» прийняти та оплатити товар.

Згідно зі Специфікацією № 1 від 03.08.2015 до контракту № HARP030815 від 03 серпня 2015 року HASSAN ALI RICE COMPANY поставило позивачу рис довгий білий у кількості 300 мт, за ціною 388 дол. США за тонну, загальна вартість поставленого товару – 116400 дол. США.

Поставка здійснювалась на умовах CIF (Інкотермс 2010) – Український морський торговий порт, умови оплати: 24330,00 дол. США – авансовий платіж, 92070,00 дол. США сплачуються покупцем після отримання копій документів на партію товару.

З метою митного оформлення партії товару, поставленого за вищевказаним контрактом, декларантом – ТОВ «Інтер Транс Лоджістікс» (на підставі договору про надання послуг митного брокера № БР2 від 10.07.2014), було подано до відповідача вантажну митну декларацію № 500060001/2015/018644 від 13.10.2015, в якій заявлено митну вартість товару за ціною договору (контракту).

Проте Одеською митницею ДФС було прийнято рішення № 500060001/2015/610190/2 від 14.10.2015, яким здійснено коригування заявленої декларантом митної вартості товару та визначено митну вартість товару за третім методом на рівні 0,4000 дол. США/кг.

На підставі вказаного рішення відповідачем винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 500060001/2015/00358 від 14.10.2015.

ТОВ «Рідний продукт» 14 жовтня 2015 року було подано нову ВМД № 500060001/2015/018695 та здійснено митне оформлення та випуск товару у вільний обіг під гарантійні зобов’язання на підставі рішення митного органу про коригування заявленої митної вартості товару.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків митного органу та правомірності оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу

Статтею 52 визначено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 52 Митного кодексу України визначено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов’язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України та пунктом 1.14 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» № 599 від 24.05.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року за № 984/21296, передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та(або) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов’язаних із продавцем осіб для виконання зобов’язань продавця.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та(або) недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що метод визначення митної вартості товару за ціною договору є основним. На підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару, що визначена за першим методом, митному органу необхідно надати відповідні документи. При цьому застосування кожного наступного методу у їх послідовності можливе лише у разі обґрунтованої та об’єктивної неможливості застосування попереднього методу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до митного органу на підтвердження заявленої митної вартості товару та методу її визначення разом з ВМД № 500060001/2015/018644 від 13.10.2015 було надано морський транспортний документ № MSCUPQ038197 від 04.09.2015, міжнародну автомобільну накладну № 2882/1 від 12.09.2015, коносамент № MSCUPQ038197 від 04.09.2015, банківський платіжний документ, що стосується товару № SAAtoAFTО-7469-000001 від 02.09.2015, прайс-лист виробника товару б/н від 03.08.2015, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією СИО-а № 000707 від 09.10.2015, калькуляція б/н від 03.08.2015, інвойс № HR/18/15-16 від 04.09.2015, пакувальний лист б/н від 04.09.2015, страховий поліс № 1400691000140 від 04.07.2015, доповнення до контракту № 1 від 03.08.2015, контракт № HARP030815 від 03.08.2015, сертифікат про походження товару № 254612 від 04.09.2015, декларація виробника б/н від 20.08.2015.

Також судом встановлено, що митним органом на підтвердження митної вартості товару у позивача додатково було витребувані документи, а саме: виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, висновки про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

У жовтні 2015 року на вимогу митного органу позивачем було надано виправлений висновок про вартісні характеристики товару, бухгалтерську виписку № 2, каталог виробника.

Досліджені в судовому засіданні первинні документи, які також були подані позивачем до митного органу, повністю підтверджують митну вартість, первинно задекларовану ТОВ «Рідний продукт» за основним методом.

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що не надання позивачем на вимогу митного органу висновку про якісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, не може слугувати єдиною підставою відмови у визнанні заявленої митної вартості товару за умови наявності всіх інших первинних документів, які містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи спростовуються висновки митного органу про розбіжності в первинних документах. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що на підставі наданих документів на підтвердження митної вартості товару контролюючий орган може в повній мірі здійснити перевірку правильності визначення декларантом митної вартості товару, жодних недоліків, що стосуються числового визначення заявленої митної вартості товару чи розрахунку митної вартості, останні не містять.

Отже, позивачем при здійсненні митного оформлення товару було надано всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Також суд зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, митний орган жодним чином не обґрунтував неможливість застосування основного методу при визначенні митної вартості товару та всіх інших у їх послідовності, що свідчить про безпідставність застосування суб’єктом владних повноважень другорядного методу – за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610190/2 від 14.10.2015 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00358 від 14.10.2015, є такими, що суперечить закону та підлягають скасуванню.

Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги про визнання неправомірними дії посадових осіб митного посту «Одеса-порт», пов’язаних з невизнанням митної вартості товарів відповідно до митної декларації № 500060001/2015/018644 від 13.10.2015, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до положень статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Таким чином, на митний орган законом покладено обов’язок здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, за результатами якої остатній має право визнати заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи прийняти письмове рішення про її коригування, а тому дії митного органу щодо не визнання митної вартості товарів відповідно до митної декларації № 500060001/2015/018644 від 13.10.2015 не можуть бути протиправними в силу закону.

Враховуючи сутність викладених обставин, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно по суті вирішено справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального права, у зв’язку з чим постанова суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року в адміністративній справі № 804/454/16 змінити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року в адміністративній справі № 804/454/16 в частині визнання неправомірними дій посадових осіб митного посту «Одеса-порт», пов’язані з невизнанням митної вартості товарів відповідно до митної декларації № 500060001/2015/018644 від 13.10.2015 - скасувати.

В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року в адміністративній справі № 804/454/16 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст постанови складений 29 червня 2016 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: Т.І. Ясенова

Суддя: А.В. Суховаров