Ухвала суду № 58753188, 04.07.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2-п/161/16

760/15143/15-ц

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року Солом`янський районний суд м. Києва

в складі судді Кицюк В.С.,

за участю секретаря Піддубняк І.О.,

заявника ОСОБА_2,

представника заявника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, яким стягнуто з відповідача на користь позивача сплачену суму страхового відшкодування в сумі 63 867,77 грн. та вирішено питання про судові витрати.

Заява мотивована тим з урахуванням пояснень заявника та її представника в судовому засіданні, що відповідач жодного повідомлення про виклик до суду не отримувала, відтак вважає, що не була обізнана із перебуванням даної справи в провадженні суду.

На питання суду, якими доказами, які мають, на думку заявника та її представника, істотне значення для справи, вони обґрунтовують необхідність скасування рішення суду, зауважили, що вони не мають бажання виходити «за межі поданої ними заяви» і вважають, що є достатнім виключно те, що відповідач в суд не ходила.

На питання суду, що може пояснити представник заявника на те, що в матеріалах справи містяться листи, які поверталися на адресу суду із відмітками «за закінченням терміну зберіганні», які в свою чергу направлялися на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, зазначив, що це вина поштальйону.

Знов-таки будь-які докази, за представлення яких суд міг би прийняти інше відмінне від того, що вже ухвалив рішення у цій справі, ні заявник, ні її представник суду не навели.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до положень ст.74 ЦПК України. Неявка його представника не є перешкодою для розгляду даної заяви.

Заслухавши заявника та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 232 ЦПК України передбачено імперативне правило, згідно якому заочне рішення може бути скасовано судом за заявою відповідача, при чому закон вимагає наявності двох складових одночасно: відповідач не з`явився в судове засідання з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судовим розглядом встановлено, що відповідач був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ст.74 ЦПК України шляхом направлення кореспонденції на адресу свого зареєстрованого місця проживання (а.с.74, 87), відтак доводи про те, що відповідач не знав про наявність в суді зазначеної справи матеріалами справи не підтверджені.

Будь-яких доводів чи доказів, які б могли мати суттєве значення для іншого відмінного від ухваленого 29.12.2015 вирішення справи, ані заявник, ані її адвокат суду не надали.

Доводи про те, що Солом`янським районним судом м. Києва раніше виносилося рішення по спору між тими самими сторонами і про той самий предмет спростовано ухвалою суду від 14 жовтня 2014 року про залишення позову без розгляду, яка долучена до матеріалів справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 231, 232 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 29 грудня 2015 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди ,- залишити без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.С. Кицюк