Ухвала суду № 58752565, 17.05.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/19236/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" травня 2016 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Марцинкевич В.А., при секретарі Іовій О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за заявою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду,

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків по справі № 1148/15 від 31.07.2015 про стягнення з ОСОБА_1, (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_4 виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ МВС України в Дніпропетровській області 01 серпня 1977 р., зареєстрований: АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Саксаганським РВ Криворізького МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 14 жовтня 2010 року) солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість по договору кредиту в сумі 7551185 (сім мільйонів п'ятсот п'ятдесят одна тисяча сто вісімдесят п'ять гривень) гривень 89 копійок.

Стягнення солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт серія НОМЕР_4 виданий Жовтневим РВ Криворізького МУ МВС України в Дніпропетровській області 01 серпня 1977 р., зареєстрований: АДРЕСА_1), з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Саксаганським РВ Криворізького МУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 14 жовтня 2010 року) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) третейський збір в сумі 25500(двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок.

Представник заявника в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, подану заяву підтримала та просила задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази та матеріали справи третейського суду, суд приходить до наступного

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно ст. 5 Закону України «Про третейські суди», спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 31.07.2015 року по справі №1148/15 позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 задоволено, солідарно стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість в сумі 7551185,89 грн. та 2555,00 грн. третейського збору.

Судом встановлено, що рішення третейського суду постановлене на підставі укладеного 18.03.2008 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2Генерального договору №120/342/08, за умовами якого ОСОБА_2 надано кредит у сумі 400000,00 дол. США на особисті потреби зі сплатою 14,2% річних, зі строком кредитування по 16.03.2018 року, на умовах визначених цим договором.

Згідно додаткової угоди до вищевказаного кредитного договору від тієї ж дати, сторони погодили, що на виконання умов договору в рахунок забезпечення виконання зобов'язань позивальника, укладений, серед іншого, договір поруки №120/296-П-120/342/08 від 08.03.2008 р. між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Спір може бути переданий на розгляд Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди».

Частиною 1 ст. 12 цього Закону визначено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Частинами 4, 5 ст. 12 Закону визначено, що третейська угода укладається в письмовій формі та має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце та дату укладення угоди.

Відповідно до Генерального договору про надання кредитних послуг №120/342/08 від 18.03.2008., сторони погодили, що всі спори, які виникають при виконанні цього Договору або у зв'язку з ним, або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському судді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід'ємною частиною даної третейської угоди. При цьому, сторони договору підтверджують, що вони ознайомлені з регламентом Третейського суду при Асоціації українських банків та добре розуміють положення цього регламенту. Умови Договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце та дата укладання третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.

Аналогічна домовленість викладена в Договорі поруки №120/296-п-120/342/08 від 18.03.2008 р.

Отже, зазначені договори містять третейське застереження про вирішення спору між сторонами Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків згідно регламенту даного третейського суду.

Із загального змісту Закону України «Про третейські суди» вбачається, що оскарження рішення можливе у вигляді його скасування за формальними ознаками та у виключних випадках, перелік яких встановлений у ст. 51 Закону України «Про третейські суди» і розширеному тлумаченню не підлягає.

Статтею 51 Закону України «Про третейські суди» та ст. 389-5 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, а саме: справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано судом недійсною; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Статтею 6 Закону України «Про третейські суди» визначено категорії справ, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, розгляд яких третейськими судами заборонений.

Законом України «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди» доповнено пунктом 14, згідно якого третейські суди не можуть розглядати справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Зазначений Закон набрав чинності 12 березня 2011 року.

Оскільки ОСОБА_2 є споживачем послуг банку, одержавши кредит на особисті, тобто споживчі потреби, укладений з ОСОБА_1 договір поруки є забезпечувальним, тобто похідним зобов'язанням від основного договору, спір виник щодо стягнення заборгованості за споживчим кредитом, третейському суду в силу положень пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» така справа не підвідомча.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 02.09.2015р. у справі № 6-856цс15, яка у відповідності до ч.1 ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права, та для всіх судів України, відповідно до пункту 14 частини 1 статті 6 Закону України «Про третейські суди» (частину 1 статті 6 Закону доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2983-VI від 3 лютого 2011 року), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком, зокрема, справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 20.05.2015 р. у справі № 6-64цс15, якщо на дату укладення кредитного договору, який містить третейське застереження, Закон України «Про третейські суди» містив заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) і третейське застереження, яке міститься у цьому договорі було укладено в порушення вимог п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди», справа, у якій прийнято рішення третейським судом, не підвідомча третейському суду відповідно до Закону.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України від 04.11.2015р. у справі № 6-2074цс15, положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», які містять заборону на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної установи), поширюються на правовідносини з питань виконання, зміни, розірвання договору споживчого кредиту. Отже, суди дійшли помилкового висновку про те, що заборона на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів не поширюється на спори про захист прав банківських установ, тобто спори, в яких позивачем є банківська установа, а відповідачем - споживач.

Верховним Судом України також викладена правова позиція при прийнятті Постанови від 03.02.2016р. у справі №2630цс15, де вказано про те, що системний аналіз норм матеріального права дає підстави для висновку, що спори між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору, відповідно до пункту 14 частини першої статті 6 Закону України «Про третейські суди», незважаючи на наявність третейського застереження в договорі, не можуть бути предметом третейського розгляду, оскільки цим Законом від 3 лютого 2011 року виключено з компетенції третейського суду вирішення спорів щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки). Відмежування цивільних правовідносин за участю споживачів від правовідносин з іншими суб'єктами здійснюється на підставі визначення правової форми їх участі в конкретних правовідносинах. Незалежно від предмета й підстав спору, а також незважаючи на те, хто звернувся з позовом до суду (банк або інша фінансова установа чи споживач), на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що в задоволені заява ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа слід відмовити. Оскільки відносини, що виникли між сторонами спору та були предметом розгляду в третейському суді, пов'язані з виконанням зобов'язань по кредитному договору, кредит за яким надавався на споживчі потреби, правовідносини за основним договором та за договором поруки виникли зі споживчого кредиту, враховуючи той факт, що на час укладання кредитного договору та договору поруки - 18.03.2008 року та ухвалення Постійно діючим третейським судом при Асоціації українських банків оскаржуваного рішення - 31.07.2015 року, діяла редакція Закону України «Про третейські суди», якою передбачена заборона на розгляд третейськими судами справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), справа, у якій прийнято оскаржуване рішення третейського суду, у відповідності до вимог п.14 ч.1 ст.6 Закону України «Про третейські суди» не була підвідомча третейському суду відповідно до Закону.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 2, 5, 6, 51, 55, 57 Закону України «Про третейські суди», ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 2, 210, 389-4, 389-5, 389-6 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в:

В задоволені заяви ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: