Номер провадження 2-а/754/307/16
Справа №754/5987/16-а
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 червня 2016 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Журавська О.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об"єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Лівобережного об"єднання Управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку неправомірними, зобов'язання з 01.01.2016 р. призначити йому пенсію за віком, з врахуванням стажу роботи водія міського пасажирського транспорту - автобусу - 27 років 09 місяців, 11 днів. Свої вимоги обґрунтовує тим, що по теперішній час працює водієм міського пасажирського транспорту, що підтверджується трудовою книжкою. ІНФОРМАЦІЯ_1 р. досяг 55 річного віку та має стаж роботи на вказаній вище посаді 27 років 9 місяців та 11 днів. Зазначений стаж роботи підтверджується відповідними довідками КП «Київпастранс». Однак, на його звернення про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідач надав відмову, посилаючись на те, що до спеціального стажу водія по наданим документам можливо зарахувати лише 11 років 8 місяців та 4 дні. Інші довідки не підтверджують його роботу водієм саме пасажирського транспорту автобусу, тролейбусу або трамваю. Вважає зазначену відмову неправомірною, оскільки довідки підтверджують факт його роботи саме водієм міського пасажирського транспорту, хоча й певний період здійснював перевезення пасажирів на маршрутному таксі.
Представник відповідача в наданих письмових запереченнях позов не визнав, посилаючись на те, що стаж позивача за професією водій міського пасажирського транспорту підтверджений лише в розмірі 11 років 8 місяців та 4 дні. Інший пільговий стаж не підтверджується наданими документами.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується у адміністративних справах про оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Згідно п. 4. ч. 1 ст. 183-2 КАС суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Розгляд справи відбувається в порядку скороченого провадження, тому судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправними і зобов'язати відповідача вчинити певні дії.
Згідно зі ст.71 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. позивач досяг 55 річного віку.
25.12.2015 р. позивач звернувся з заявою до відповідача про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У відповідності до відповіді управління від 31.12.2015 р. позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку з посиланнями на те, що до спеціального стажу позивача по наданим документам можливо зарахувати лише 11 років 7 місяців та 6 днів.
Згідно трудової книжки, копія якої наявна в матеріалах справи, позивач переведений водієм другого класу до Автобусного парку № 1 з 21.09.1981 р., 15.06.1985 р. йому присвоєно кваліфікацію водія першого класу, 05.07.1988 р. звільнено у зв'язку з переведенням в СУ-14 треста «Київгострой-4». З 10.07.1991 р. прийнятий до Автобусного парку №1 по переводу водієм першого класу, категорії «ВКДЕ», 30.04.1996 р. звільнений за своїм бажанням. 20.10.1999 р. прийнятий до Автобусного парку №8 КП «Київпастранс» водієм першого класу на усі автомобілі для роботи на міських маршрутах, 18.09.2014 р. звільнений в порядку переведення до Автобусного парку № 5 КП «Київпастранс». 20.09.2014 р. прийнятий по переводу на роботу до Автобусного парку №8 КП «Київпастранс» водієм першого класуна автобуси всіх марок міських маршрутів, 21.07.2015 р. звільнено в порядку переведення до Автобусного парку №8 КП «Київпастранс». 22.07.2015 р. прийнятий водієм автобусних маршрутних засобів, першого класу на усі маршрути автомобілів за переведенням, де і працював по час подання адміністративного позову до суду першої інстанції (а. с. 9-10).
Згідно п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовантажних автомобілів, зайнятих в технологічному процесі важких і шкідливих виробництв - чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п.1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 pоку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п.3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно п.20 вищезазначеного Порядку, у тих випадках, коли у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно Закону України „Про автомобільний транспорт" автобус - транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння більш ніж дев'ять з місцем водія включно; автобусний маршрут міський - автобусний маршрут, який не виходить за межі території населеного пункту; перевезення пасажирів у звичайному режимі руху - перевезення пасажирів автобусами на маршруті загального користування з дотриманням усіх зупинок, передбачених розкладом руху; перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі - перевезення пасажирів на міському маршруті загального користування за розкладом руху, в якому визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху.
У відповідності до довідки КП «Київпастранс» від 20.10.2015 р. №343-03 позивач працював в Автобусному парку №1 з 02.04.1981 р. (наказ №62к від 01.04.1981 р.) по 05.07.1988 р. (наказ №176-к від 05.07.1988 р.), з 10.07.1991 р. (наказ №171-к від 09.07.1991 р.) по 30 квітня 1996 р. (наказ №107-к від 29.04.1996 р.). Водієм автобусу міських маршрутів у звичайному режимі руху: 21.09.1981 р. (наказ №168к від 18.09.1981 р.) по 05.07.1988 р. (наказ №176-к від 05.07.1988 р.), з 10.07.1991 р. (наказ №171-к від 09.07.1991 р.) по 30 квітня 1996 р. (наказ №107-к від 29.04.1996 р.). По факту виконуваної роботи до стажу складає 11 років 8 місяців 4 дні. По характеру виконуваних робіт був зайнятий повний робочий день, виконував перевезення пасажирів за професією: водій міського пасажирського транспорту (автобусу), що передбачено законодавством України «Про пенсійне забезпечення». (а.с. 11)
Згідно з довідкою КП «Київпастранс» від 18.12.2015 р. №684 позивач працював в Автобусному парку № 8 КП «Київпастранс» з 20.10.1999 р. (наказ №155/ВК від 20.10.1999 р.) водієм першого класу на усі марки автомобілів для роботи на міських маршрутах по 18.09.2014 р. (наказ №187/ВК від 18.09.2014р.), з 22.07.2015 р. (наказ №128/ВК від 27.07.2015 р.) прийнято водієм автотранспортних засобів 1 класу у порядку переведення з АП №5 по теперішній час. Виконував перевезення пасажирів тільки на міському пасажирському транспорті м. Києва з повним робочим днем за професією: водій автотранспортних засобів в режимі маршрутного таксі. (а.с. 12)
Як вбачається з довідки КП «Київпастранс» від 11.11.2015 р. №265 позивач працював в Автобусному парку № 5 КП «Київпастранс» з 20.09.2014 р. (наказ №433-К від 19.09.2014 р.) на посаді водія першого класу для роботи на автобусах всіх марок міських маршрутів по 27.07.2015 р. (наказ №303-К від 21.07.2015 р.). У період роботи з 20.09.2014 р. по 21.07.2015 р. працював водієм першого класу на лінійному автобусі «Богдан» А-092 міських пасажирських маршрутах по перевезенню пасажирів з повним робочим днем. Загальний стаж роботи водієм автобуса на міському пасажирському транспорті складає 10 місяців та 1 день. (а.с. 13)
У відповідності до довідки Автобусного парку №8 КП «Київпастранс» ВІД 08.04.2016 Р. №31 та трудової книжки, позивач з 22.07.2015 р. позивач прийнятий на роботу водієм автобусних маршрутних засобів, першого класу на усі маршрути автомобілів за переведенням, за ним закріплено автобус марки «Богдан», де і працював по час подання адміністративного позову до суду першої інстанції. (а.с. 14)
Тобто, до спеціального стажу позивача є необхідним також зарахування періоду його роботи на відповідній посаді з 22.07.2015 р. до досягнення ним 55 річного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 р.
За таких обставин, суд приходить до висновку щодо протиправності дій відповідача при відмові у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. з) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки при стажі роботи не менше 25 років стаж роботи позивача, який дає право на пенсію на пільгових умовах, становить більше 12 років 6 місяців водієм міського пасажирського транспорту (автобусів), натомість, підставою відмови у призначенні пенсії позивачу стало незарахування стажу роботи на посаді водія міського пасажирського транспорту (автобуса) в режимі маршрутного таксі за період з 20.10.1999 року, що є протиправним, оскільки поняття «перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі» лише визначає специфіку зупинок автобусу на вимогу пасажирів на відміну від загального режиму перевезення, де зупинки, встановлені графіками, є обов'язковими, та не може не зараховуватися до стажу позивача, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах у відповідності до п.з) ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Крім того, стороною відповідача не вчинено жодних дій для перевірки відомостей зазначених в довідках, зокрема, зустрічної перевірки та інше.
З огляду на вищенаведене, та враховуючи те, що достатність загального стажу для призначення пенсії відповідачем під сумнів не ставиться, суд приходить до висновку, що відповідач при відмові у призначенні позивачу пільгової пенсії діяв не у відповідності до норм чинного законодавства, а тому такі дії підлягають визнанню неправомірними з одночасним зобов'язанням відповідача призначити позивачу пенсію за віком в порядку п. «з» ст. 13 Закону України», тому позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 2, 18, 9, 69-71, 93, 94, 97, 99, 100, 104, 158-162, 163, 183-2 КАС України, ст. 13, 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд, -
п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати дії Лівобережного об"єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» неправомірними.
Зобов'язати Лівобережне об"єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 з 01.01.2016 р. пенсію за віком відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням стажу роботи водієм міського пасажирського транспорту 27 років 9 місяців 11 днів.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя:
Судове рішення № 58751433, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 30.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 754/5987/16-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: