Постанова № 58751208, 13.06.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7971/16-а

провадження № 2-а/753/437/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Дарницький районний суд міста Києва

в складі: головуючого судді ЛЕОНТЮК Л.К.

за участю секретаря ГОЛОДЕНКО К.В.

сторін:

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ГАВРИЛЬЧЕНКО Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ЛІВОБОРЕЖНОГО ОБ"ЄДНАНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ м. КИЄВА про визнання протиправними рішення та зобов"язання вчинити дії, суд

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 25.04. 2016 року звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідача, згідно якого просив: суд визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва від 18.01. 2016 року за № 299/06 про відмову йому у призначенні пенсії за вислугу років.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 15.01.2016 року він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст. 86 Закону України « Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII надавши всі необхідні документи, що підтверджують його стаж роботи. Відповідачем у призначені пенсії було відмовлено з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Вважає такі дії неправомірними, оскільки на час звернення до відповідача його загальний стаж, що надає право на пенсійне забезпечення за вислугу років складає 22 роки 7 місяців 7 днів, стаж роботи в органах прокуратури становить 19 років 1 місяць 9 днів.

Вважає, що в діях посадових осіб відповідача при відмові в призначені йому пенсії за вислугу років мають місце порушення вимог Конституції України та чинного законодавства України про пенсійне забезпечення та загальнообов'язкового пенсійного страхування, Закону України «Про прокуратуру»..

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав просив їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

Представник відповідача Гаврильченко Т.О., яка діє за довіреністю № 47/05 від 04.04. 2016 року проти задоволення позову заперечувала при цьому послалася на п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213-VIIIвідповідно до якого у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно в тому числі до Закону України «Про прокуратуру» та інших спеціальних законів, про що було було повідомлено Позивача, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено право на пенсію за віком по досягненню пенсійного віку.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку про часткове задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи ОСОБА_2 15.01.2016 року звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про прокуратуру». При цьому, згідно копії трудової книжки ( а.с. 13- 24; 25-27) загальний страховий стаж роботи позивача станом на день звернення з заявою про призначення йому пенсії за вислугу років складає 22 роки 7 місяців 7 днів, з яких спеціальний стаж роботи в органах прокуратури становить 19 років 1 місяць 9 днів.

Однак, у призначенні пенсії за вислугу років позивачу було відмовлено з тих підстав, що згідно з п. 5 Прикінцевих положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно, в тому числі, до Закону України «Про прокуратуру».

Разом з тим, відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, який набрав чинності та вступив в дію з 15.07.2015 року, гарантії незалежності прокурорів забезпечуються належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням. Частиною 5 цієї статті передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання у виконанні службових обов'язків або прийняття ним незаконного рішення.

Суд зазначає, що на час прийняття Закону України «Про прокуратуру» № 213- VIII від 02.03.2015 та з 10.06.2015 року до 15.07.2015 року діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991року № 1789-ХІІ, яким регулювались питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури України (ст. 50-1). Саме за нормами цього закону не можливо було призначати «спеціальну» пенсію і вона мала призначатися «на загальних підставах».

Однак, з 15.07.2015 року введено в дію новий Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697 - VIII, яким на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України (ст. 86). Будь - які зміни до статті 86 вказаного Закону, в частині відсутності права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесено та не прийнято.

Отже, положення цієї статті є чинними і дають право працівникам прокуратури України, за наявності на день звернення з 01.10.2014 року по 30.09.2015 року вислуги років не менше 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років звертатися до органів Пенсійного фонду України про призначення відповідної пенсії за вислугу років.

У рішенні Конституційного Суду України від 13.05.2015 року справа №1-9/2015 зазначено, що Україну проголошено соціальною, правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України (стаття 1, частина перша, друга статті 8, частина друга статті 19 Конституції України). Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, передбачених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України). За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту (пункт 1,3 статті 116).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що у рішеннях Конституційного Суду України викладена сутність соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужене шляхом внесення змін до законодавства.

На момент прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213- VIII від 02.03.2015 року та дії зазначених в ньому прикінцевих Положень, в Україні діяв Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, який з 15.07.2015 року втратив свою чинність і з цього дня вступив в дію інший одно предметний Закон України «Про прокуратуру». Отже, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213- VIII від 02.03.2015 року не міг встановлювати чи вносити зміни до Закону України «Про прокуратуру», який вступив в дію тільки з 15.07.2015 року.

Крім того, Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014року, в частині регулювання питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури України є спеціальний законом, який на сьогоднішній день повинен застосовуватися органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії, як за вислугу років так і за віком, відповідно до ст. 86 цього Закону та він введений в дію після прийнятогоЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року.

Відповідно до ч.1 ст.83 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсії призначаються з дня звернення за пенсією, крім випадків коли пенсії призначаються з більш раннього строку.

Отже за положеннями Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, який набрав чинності та вступив в дію з 15.07.2015 року позивач має право на пенсію за вислугу років, яку йому слід призначити з часу звернення в розмірах передбачених вказаним законом , а дії Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі м.Києва про відмову у призначені ОСОБА_2 пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» слід визнати неправомірними.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213- VIII від 02.03.2015 року, рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2015 року справа №1-9/2015, ст.ст. 4, 10, 158, 160, 162, 163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ЛІВОБОРЕЖНОГО ОБ"ЄДНАНОГО УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ м. КИЄВА про визнання протиправними рішення та зобов"язання вчинити дії , задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України у Дарницькому районі м. Києва від 18.01. 2016 року за № 299/06 про відмову ОСОБА_2 у призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язати Лівоборежне об"єднане управління Пенсійного фонду України м. Києва призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років згідно ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року з часу звернення - з 15.01.2016 року, в решті вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одна грн.. 20 коп

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд протягом 10 днів з дня її проголошення . Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 17 червня 2016 року .

СУДДЯ Л.К. ЛЕОНТЮК