Рішення № 58749336, 05.07.2016, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/1307/16-ц

Номер провадження 2/623/695/2016

РІШЕННЯ

іменем України

05 липня 2016 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Ноль С.В.

судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, вказує що за кредитним договором № б/н від 01.03.2013 року відповідачеві було надано кредит в розмірі 5500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач умов договору належним чином не виконує та станом на 26.04.2016 року має заборгованість 45081,24 грн., яка складається з наступного:

- 5269,26 грн. - заборгованість за кредитом ;

- 34239,06 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 2950,00 грн. - заборгованість по комісії та пені за користування кредитом;

а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 500 грн. штраф ( фіксована частина);

- 2122,92 грн. штраф (процентна складова)

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 45081,24грн. та покласти на відповідача витрати повязані з розглядом справи у суді.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду заяву, про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала, просив застосувати до спірних правовідносин строк позовної давності та виключити подвійну відповідальність за неналежне виконання обовязків за договором.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

01.03.2013 року ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № б/н, згідно якого відповідачеві було надано кредит в розмірі 5500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.(а.с.7,8,9-11)

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (частина перша статті 626 ЦК України).

Визначення поняття зобовязання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобовязання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобовязання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, сторони встановили як строк дії договору що відповідає строку дії картки, так і строки виконання зобовязань зі щомісячним погашенням платежів для основної заборгованості і для процентів за користування кредитом.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Про правові наслідки порушення зобовязання боржником йдеться також у частині першій статті 611, частині другій - четвертій статті 612 ЦК України, частині першій, другій статті 220 ГК України, які передбачають відповідальність боржника.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина пята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Судом установлено, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобовязаний здійснювати повернення кредиту частинами, і щомісяця сплачувати проценти за користування кредитом, а також сплатити комісію за обслуговування платіжної картки.

Оскільки умовами договору передбачені окремі самостійні зобовязання, які деталізують обовязок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обовязку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а отже і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Як установлено судом ОСОБА_2 не виконувала щомісячні зобовязання з погашення кредиту та процентів за користування кредитом, у звязку із чим з 25 квітня 2013 року вона допустила заборгованість за процентами а з 01 червня 2013 року у неї утворилась заборгованість за кредитом.

Отже, аналізуючи умови договору сторін і зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів і процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Згідно розрахунку заборгованості та розрахунку штрафів, в порушення прийнятих на себе зобов»язань ОСОБА_2 не сплачено залишок за кредитом- 5269, 26 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 34239,06 грн.; заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом 2950,00 грн.;, а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. штраф ( фіксована частина); 2122,92 грн. штраф (процентна складова), а всього 45081,24 грн. (а.с.5-6)

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений сторонами строк.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обовязку новим, або у приєднанні до невиконаного обовязку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обовязків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

В звязку з тим, що відповідачем не надано до суду доказів в підтвердження того, що нею належним чином виконувалися обовязки щодо погашення кредиту, так і щодо суми заборгованості, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення суми заборгованості є обґрунтованими, заборгованість підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2

При цьому суд виходить з положень частини 3 статті 267 ЦК України і за заявою відповідача застосовує позовну давність і тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню:

- в частині заборгованості за кредитом в сумі 5269,26 грн;

- в частині заборгованості за процентами в сумі 33920,06 грн. (34239,06 319,00 = 33920,06 );

- в частині нарахованої пені в сумі 1300,00 грн. (2950,00-1650,00= 1300,00 ).

А всього 40489,32 грн.

Що стосується вимог позивача про стягнення судових штрафів, то в звязку з тим, що відповідачем ОСОБА_2 позовні вимоги в даній частині не визнаються та враховуючи практику Верховного Суду України, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення заборгованості штрафів в розмірі 2622,92 грн. за кредитним договором від 01.03.2013 року не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11, 60, 88,209,212,214-215,218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії МК № 220638 виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 13.06.1996 року, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня назва проїзд Комсомольський), буд. 3 Харківської області на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» код ЄДРПОУ 14360080 рах. № 29090829000010 МФО 307770 заборгованість за кредитним договором № б/н від 01.03.2013 року в розмірі 40489,32 грн. (сорок тисяч чотириста вісімдесят девять грн. 32 коп)

В задоволенні інших позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт серії МК № 220638 виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 13.06.1996 року, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня назва проїзд Комсомольський), буд. 3 Харківської області на користь Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» код ЄДРПОУ 14360080 рах. № 64994919400001 МФО 307770 судовий збір 1378,00 грн.(одну тисячу триста сімдесят вісім грн.00 коп.)

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя :