Рішення № 58743602, 29.06.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 214/378/15-ц 22-ц/774/1179/К/16

Справа № 214/378/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1179/К/16 суддя: Скотар Р.Є.

Категорія - 20 (IV) Суддя-доповідач - Барильська А.П.

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Барильської А.П.,

суддів - Ляховської І.Є., Михайлів Л.В.,

секретар - Маслова К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі згідно із вимогами ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами, без участі всіх осіб, які беруть участь у справі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_2 про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» (надалі - ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО») звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення.

В обґрунтування позовних вимог зазначають, що відповідач є споживачем ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» і на неї відкрито особовий рахунок №2276047.

19 червня 2013 року при перевірці контролерами дотримання Правил користування електричною енергією для населення (надалі - ПКЕЕН) за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено порушення п. 48 ПКЕЕН, а саме: відсутній прилад обліку, відсутня пломба енергопостачальної організації. Факт порушення зафіксовано актом Н № Д 017504 від 19.06.2013 року.

На підставі акту було виконано розрахунок суми збитків за період з 19.12.2012 року по момент виявлення порушення ПКЕЕН - 19.06.2013 року на суму 3960,18 грн.

За таких обставин, ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», уточнивши позовні вимоги в останній редакції від 27 травня 2015 року, просили суд стягнути з ОСОБА_2на свою користь суму збитків по акту в розмірі 3960,13 грн., 3% річних від простроченої суми в 142,24 грн. та збитки від інфляції в розмірі 893,84 грн., а також судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2016 року у задоволенніпозову ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» - відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представника позивача ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» в повному обсязі.

Зокрема, на думку апелянта, судом не враховано, що акт було складено у присутності Чорнобривець Г.О., яка підписала акт, зазначивши, що винаймає житло у ОСОБА_2 Однак саме відповідач ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 та на неї відкрито особовий рахунок на підставі її звернення та договору дарування.

Представник ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» вказує, що відповідно до ПКЕЕН об'єктом споживача є житловий будинок або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.

Представник позивача вважає, що так як ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії у спірній квартирі, то саме вона має нести відповідальність за порушення ПКЕЕН в її квартирі. На думку апелянта, той факт, що відповідач, як власник, розпорядилась своїм майном та здала квартиру в оренду іншим особам, не позбавляє її, як власника, обов'язку відповідати за стан приладу обліку електроенергії в квартирі.

Крім того, судом не було взято до уваги, що у акті, який було складено у присутності представника відповідача Чорнобривець Г.О., було зазначено про засідання комісії по розгляду актів 11.07.2013 року, однак відповідач на вказане засідання не з'явилась, тому протокол засідання комісії направлявся їй поштою, але не був отриманий ОСОБА_2, та повернувся на адресу позивача за закінченням терміну зберігання.

Неявка представника позивача ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», відповідача ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5, належним чином завчасно повідомлених про час та місце судового розгляду справи, являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Виходячи з вимог частини 3 статті 27 ЦПК України щодо неприпустимості зловживання сторонами своїми процесуальними правами, статті 303-1 ЦПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги та статті 67 ЦПК щодо строків процесуальних дій, а також зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 305 ЦПК України, колегія суддів визнала неявку сторін, належним чином повідомлених, в судове засідання такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Правил користування електричною енергією для населення (надалі ПКЕЕН), затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, постачає електричну енергію споживачам.

Відповідач ОСОБА_2 є споживачем Криворізьких міських електричних мереж ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», відповідно до ЗУ «Про електроенергетику», ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про захист прав споживачів» та на неї відкрито особовий рахунок № 2276047. (а.с.87-91)

19 червня 2013 року представниками позивача ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» у відповідності до п.37 ПКЕЕН була здійсненна перевірка за адресою: АДРЕСА_1, де було виявлено порушення п. 48 ПКЕЕН, а саме: відсутній прилад обліку, відсутня пломба енергопостачальної організації.

Згідно п. 53 ПКЕЕН представниками енергопостачальника було складено акт Н № Д 017504 від 19.06.2013 року (а.с.7) про порушення правил користування електричною енергією для населення ОСОБА_2 Акт підписано трьома представниками енергопостачальника та уповноваженою особою споживача Чорнобривець Г.О.

Відповідно до розрахунку розміру відшкодування збитків по акту Н № Д 017504 від 19.06.2013 року позивачу завдано збитків на суму 3960,18 грн. (а.с.6)

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» посилалися на те, що у зв'язку з порушенням відповідачем п.48 ПКЕЕН, а саме - відсутністю приладу обліку, відсутністю пломби енергопостачальної організації, позивачу завдано збитки у сумі 3960,18 грн., які разом з 3% річних від простроченої суми в 142,24 грн. та збитками від інфляції в розмірі 893,84 грн. підлягають стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО», суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, а акт Н № Д 017504 від 19.06.2013 року не можна вважати належним та допустимим доказом, так як він був складений за відсутності споживача в порушення вимог Методики, а також розглянутий ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» з порушеннями вимог п.53 ПКЕЕН за відсутності відповідача, яка не була повідомлена про час і дату засідання комісії, у зв'язку з чим була позбавлена можливості висловити згоду або незгоду із зафіксованим в акті порушенням ПКЕЕН.

Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з наступних підстав.

Правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст.24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року (далі - ПКЕЕН), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 122 від 8 лютого 2006 року.

Згідно з ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 11 ПКЕЕН, споживач несе відповідальність за збереження приладів обліку, встановлених у квартирі, на інших об'єктах, та пломб на них.

Згідно п. 37 зазначених Правил, енергопостачальник має право перевіряти справність приладів обліку, знімати показання та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку та вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Відповідно до п. 53, 35, 48 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем ПКЕЕН складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Споживач має право внести до акту свої зауваження, а в разі відмови від підпису, в акті робиться позначка про відмову, та акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт є підставою для відключення споживача від електроенергії та визначення величини збитків, завданих постачальнику протиправними діями споживача.

Відповідно до абзаців 4,5 п. 53 Правил, розмір завданих енергопостачальнику збитків розраховується відповідно до оформленого акту про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами для населення, що діяли в період, за який нараховується розмір збитків, але не більше терміну позовної давності.

Згідно до підпунктів 1-3 пункту 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782\12656 зі змінами і доповненнями від 08.02.2007 року № 154 (надалі - Методика), вона застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку; пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН; пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об'єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів).

Положеннями пункту 3.4 Методики передбачено, що у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 Методики, крім виявлення випадків фіксації індикаторами впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, та в підпункті 4 пункту 3.1 Методики (за наявності між енергопостачальником та споживачем договірних відносин за об'єктом споживача, за яким було виявлено самовільне підключення), розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії (W , кВт.год) визначається за формулою доб W = 24 P K сез. K вик., де P - величина потужності електроустановок споживача, дог. передбачена договором про користування електричною енергією, кВт; K сез. - коефіцієнт сезонності (приймається рівним 0,8 у літній період та рівним 1 на період опалення); K вик. - коефіцієнт використання потужності (додаток 2).

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власність зобов'язує.

Відповідно до п.2 ПКЕЕН об'єкт споживача - це житловий будинок, гараж, майстерня або інша електрифікована споруда, що належить споживачу на правах власності або користування.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору дарування частини домоволодіння з земельною ділянкою від 13.11.2006 року, ОСОБА_2 є власником 1/4 частини домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, а саме в житловому будинку А-1, квартира №2. (а.с.58,59)

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що знаходять своє підтвердження відповідними матеріалами справи доводи апеляційної скарги представника позивача про те, що саме відповідач ОСОБА_2 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 та на неї відкрито особовий рахунок на підставі її звернення та договору дарування.

19 червня 2013 року представниками позивача контролерами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, тобто у частині домоволодіння, що належить відповідачу, було проведено перевірку дотримання ПКЕЕН, в результаті якої було виявлено порушення п. 48 ПКЕЕН, а саме: відсутній прилад обліку, відсутня пломба енергопостачальної організації.

Даний факт було зафіксовано актом про порушення ПКЕЕН Н № Д 017504 від 19.06.2013 року, який підписаний трьома контролерами та уповноваженою особою споживача Чорнобривець Г.О., і відповідно до п.53 ПКЕЕН, він є дійсним.

У п.9 вказаного акту зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 11.07.2013 року за адресою: м.Кривий Ріг, пр. К.Маркса,41 - вівторок, четвер 9.00-12.00. На засідання запрошується споживач або уповноважена ним особа. (а.с.7).

Однак, суд першої інстанції вказаних положень закону не врахував та на зазначені обставини справи уваги не звернув, дійшовши помилкового висновку, що акт Н № Д 017504 від 19.06.2013 року не можна вважати належним та допустимим доказом на підтвердження факту порушення відповідачем ОСОБА_2 ПКЕНН, залишивши поза увагою той факт, що вищевказаний акт був підписаний Чорнобривець Г.О., яка за домовленістю з відповідачем проживала у спірному домоволодінні, а у п.9 акту міститься повідомлення про засідання комісії електропостачальника призначене на 11.07.2013 року, у зв'язку з чим колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» в цій частині. На думку колегії суддів, сам по собі факт неявки споживача ОСОБА_2 та особи, що підписала акт Чорнобривець Г.О. на засідання комісії електропостачальника щодо розгляду вищевказаного акта про порушення ПКЕЕН, не є підставою для висновку про розгляд даного акту з порушенням п.53 ПКЕЕН.

Той факт, що відповідач ОСОБА_2, як власник, розпорядилась своїм майном та здала квартиру в оренду іншим особам, не позбавляє її, як власника, обов'язку відповідати за стан приладу обліку електроенергії в квартирі та нести відповідальність за порушення ПКЕЕН в її квартирі, тому колегія суддів погоджується з відповідними доводами апеляційної скарги представника позивача.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відсутність приладу обліку та відсутність пломби енергопостачальної організації мало місце, тому наявні правові підстави для задоволення позову ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» про стягнення з відповідача суми збитків по акту що акт Н № Д 017504 від 19.06.2013 року у розмірі 3960,18 грн., виходячи з розрахунку, здійсненого відповідно до п.п. 3.1, 3.4 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782\12656 зі змінами і доповненнями від 08.02.2007 року № 154.

Розрахунок заборгованості в сумі 3960,18 грн. позивачем проведено за період з 19.12.2012 року по момент виявлення порушення, тобто по 19.06.2013 року. (182 дні) Даний розрахунок підтверджується матеріалами справи, колегія суддів вважає його правильним та погоджується з ним.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, договір про надання послуг є складним зобов'язанням, що складається з двох органічно поєднаних між собою зобов'язань: по-перше, правовідношення, в якому виконавець повинен надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; по-друге, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов'язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Аналогічний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 14 листопада 2011 року (справа №6-40цс11) і в силу ст.214, 360-7 ЦПК Україну він має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

Крім того, правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов'язаннями, у яких, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1 ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин як грошових зобов'язань на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання. Передбачена п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону від 24 червня 2004 р. № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» норма щодо відповідальності боржника у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування наслідків ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у Постановах від 20 червня 2012 року (справа №6-68цс12) та від 30 жовтня 2013 року (справі № 6-59цс13), і відповідно до положень ст.214, 360-7 ЦПК Україну він також має враховуватись іншими судами загальної юрисдикції при виборі та застосуванні правової норми до спірних правовідносин.

Також вирішуючи справи зазначеної категорії, слід мати на увазі, що відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» укладення договору на надання житлово-комунальних послуг визначено як обов'язок, а не право сторін, а тому відсутність договірних правовідносин не є підставою для відмови у стягненні з відповідача коштів за надані житлово-комунальні послуги.

Таким чином, за відсутності договірних відносин, але в разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати житлово-комунальних послуг покладають на боржника відповідальність, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК. Ця позиція підтверджується Постановою Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року (справа № 6-59цс13).

Як убачається з матеріалів справи, ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» звертаючись до суду з позовом, поставили питання про стягнення з відповідачів на їх користь 3% річних від простроченої суми в розмірі 142,24 грн. та збитків від інфляції в розмірі 893,84 грн., нарахованих на суму збитків по акту про порушення споживачем ПКЕЕН. Тобто, між сторонами склалися правовідносини, що виникають у зв'язку із завданням шкоди, на які відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України нараховується індекс інфляції за час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачу було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а тому є грошовим зобов'язанням, суд апеляційної інстанції вважає, що підлягають задоволенню й вимоги позивача про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, що узгоджується з положеннями ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Виходячи з суми збитків завданих позивачу, які виражені в грошовому еквіваленті у розмірі 3960,18 грн., розмір 3% річних від простроченої суми складає 142,24 грн. (3960,18 грн. - сума боргу * 3 / 100% / 365 днів * 437 днів (в оспорюваному періоді з 14.10.2013 року по 24 грудня 2014 року) = 142,24 грн.), а розмір збитків від інфляції - 893,84 грн. (3960,18 грн. - сума боргу * 122,6% - сукупний індекс інфляції (в оспорюваному періоді з 14.10.2013 року по 24 грудня 2014 року) / 100% - 3960,18 грн. - сума боргу = 893,84 грн.)

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» підлягають стягненню судові витрати позивача по сплаті судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції (а.с.1,120) у сумі 511,56 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідно до положень п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України - скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_9

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.3,4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО»- задовольнити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 28 березня 2016 року- скасувати та ухвалити нове рішення.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» до ОСОБА_2 про відшкодування заборгованості за спожиту, але не обліковану електричну енергію, внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО» заборгованість за спожиту, але не обліковану електричну енергію у сумі 3960,18 грн., 3% річних у розмірі 142,24 грн., збитки від інфляції у розмірі 893,84 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанцій у розмірі 511,56 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: І.Є.Ляховська

Л.В. Михайлів