Вирок № 58742789, 04.07.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/239/14-к

Провадження № 1-кп/175/1/14

Вирок

Іменем України

04 липня 2016 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бровченка В.В.,

за участю: секретаря Шаблі А.В.,

прокурора Токовила В.Л.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого Кулакова О.В.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Слобожанське кримінальне провадження № 12013040440002585 відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Київ, громадянина України, ІПН НОМЕР_1, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, непрацюючого, проживаючого за місцем реєстрації по АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України,

встановив:

22 вересня 2013 року у період часу з 19.00 години до 20.00 години, точний час органом досудового розслідування невстановлений, ОСОБА_4 знаходився біля магазину «Здоровенькі Були» по вул. Парковій, 18-Б у с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де у нього раптово виник умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень раніше йому незнайомому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3.

З цією метою він підійшов до ОСОБА_5 і користуючись фізичною перевагою над останнім, усвідомлюючи, що горлова є життєво важливим органом людини, умисно наніс йому один удар правою рукою в праву ділянку голови, після чого, внаслідок наданого тілу прискорення, ОСОБА_5 упав і при падінні вдарився лівою половиною голови об тверде покриття ґрунту.

В результаті цих умисних дій обвинуваченого ОСОБА_4 постраждалий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломами кісток черепу, субдуральною гематомою, крововиливами під м'які мозкові оболонки та в речовину головного мозку, забоєм мозку, яка в своєму перебігу ускладнилася арахноменінгітом, енцефалітом, некрозом речовини головного мозку, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент їх спричинення та, в даному випадку, ІНФОРМАЦІЯ_4 призвели до смерті.

У судовому засіданні ОСОБА_4 свою провину не визнав і пояснив наступне.

22 вересня 2013 року близько 19.00 години він сидів за столиком недалеко від магазину «Здоровенькі були» у с. Новоолександрівка та святкував День села. В цей час повз нього пройшов раніше незнайомий йому ОСОБА_5, який, як йому здалося, був напідпитку, зачепив його рукою та обізвав нецензурною лайкою. Приблизно через хвилину останній, повертаючись, знову зробив те ж саме. Далі до нього підійшла його мати та попросила знайти батька, оскільки вже стемніло та треба було повертатися додому, на що він одразу погодився та пішов на пошуки разом з товаришем ОСОБА_7 Перебуваючи неподалік фонтану та зупинки громадського транспорту, він знову зустрів ОСОБА_5, який підійшов до нього та вкотре обізвав його, на що він його штовхнув правою рукою в праву частину обличчя в область щелепи, від чого останній впав на асфальт. Після цього навколо них зібралося велике скупчення людей і його забрали працівники міліції для надання пояснень. Вину не визнає, так як не бив ОСОБА_5, а лише штовхнув рукою, а не кулаком, оскільки в 2011 році у нього був перелом кисті, яку після того він не може повністю стиснути. Позов потерпілого не визнає, але на лікування ОСОБА_5 його сім'я добровільно сплатила 970 грн.

Провина обвинуваченого у вчиненні вказаного судом діяння підтверджується наступними доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_1, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 доводився йому сином, який був інвалідом 2 групи, мав відхилення у розвитку, страждав на дитячий церебральний параліч і цукровий діабет. За все життя син жодного разу не проявляв агресії та не вживав алкоголю. 22.09.2013 року близько 19.30 години він повернувся додому з роботи і від старшого сина ОСОБА_8 дізнався, що ОСОБА_5 пішов на святкування Дня села. Того ж дня приблизно о 21.00 годині до них додому прийшов працівник міліції та повідомив, що сина ОСОБА_5 госпіталізовано до лікарні з травмою голови. На наступний день від ОСОБА_8 йому стало відомо, що ОСОБА_5 спричинено черепно-мозкову травму та проведено операцію. Близько місяця ОСОБА_5 знаходився в обласній лікарні, однак за весь цей час він його не бачив. Злочином йому завдана матеріальна і моральна шкода, на відшкодування якої остаточно просить стягнути на його користь відповідно 33416,10 грн. і 78300 грн. з обвинуваченого, якому просить обрати максимальне покарання.

Показаннями в суді свідка ОСОБА_10, яка пояснила, що 22.09.2013 року близько 19.00 години вона йшла на зупинку громадського транспорту у с. Новоолександрівка та звернула увагу на ОСОБА_5, який весь час розмовляв сам з собою та посміхався, мав нерівну ходу та явні ознаки хворої людини. В цей же час в поле її зору потрапили ще двоє юнаків, які йшли позаду нього і один з них, а саме ОСОБА_4 справа раптово наніс йому удар кулаком у праву скроневу частину голови, від якого той упав на асфальтове покриття тротуару. Після цього обвинувачений підійшов до ОСОБА_5 і нахилившись до його обличчя, щось промовив. Одразу з-під голови ОСОБА_5 потекла кров, а приблизно через 2 хвилини, коли останній прийшов у свідомість та намагався щось промовити, у нього пішла піна з роту. Невідома жінка, яка знаходилась неподалік разом з чоловіком, почала кричати на ОСОБА_4, після чого на місце події підійшов працівник міліції.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який в судовому засіданні пояснив, що 22.09.2013 року він разом зі своєю дружиною ОСОБА_12 був присутнім на святкуванні Дня села Новоолександрівка. Приблизно о 20.00 годині, точного часу не пам'ятає, коли проходив біля зупинки маршрутного таксі неподалік магазину «Здоровенькі були», побачив трьох незнайомих хлопців, які, як йому здалося, йшли разом, однак один з них, а саме ОСОБА_5, був на крок попереду. У той час, як виникла пауза між музикою, що лунала зі сцени, раптово ОСОБА_4 з правої сторони наніс різкий удар кулаком у праву скроневу частину голови ОСОБА_5, який йшов попереду, від чого останній відразу впав на лівий бік на асфальтоване покриття тротуару. Оскільки удар був дуже сильним і музика в цей момент не грала, він почув звук, як ОСОБА_5 б'ється головою об поверхню тротуару. Відразу після падіння з голови ОСОБА_5 у великій кількості пролилась кров і той лежав без свідомості, а потім у ОСОБА_5 почалась блювота. Його дружина голосно крикнула ОСОБА_4 фразу: «Що ти зробив, ти ж його вбив?», а ОСОБА_4 в цей час нахилився над лежачим без свідомості ОСОБА_5 і звернувся до того із запитанням: «Що ти мені сказав?». Після цього на місце події почали сходитись люди, підійшли працівники міліції та він викликав швидку допомогу. Коли прибула швидка, постраждалий почав трішки приходити до тями, після чого фельдшер та водій швидкої допомоги поклали ОСОБА_5 на ноші та помістили в автомобіль швидкої.

Аналогічними показаннями в суді свідка ОСОБА_12

Показаннями свідка ОСОБА_13, який в судовому засіданні пояснив, що у 2013 році працював фельдшером швидкої допомоги і 22.09.2013 року перебував на чергуванні. Ввечері того дня, час не пам'ятає, він разом з водієм ОСОБА_14 прибув за викликом в район магазину «Здоровенькі були» по вул. Парковій у селі Новоолександівка, де побачив у тяжкому стані ОСОБА_5, у якого була постійна блювота і пошкоджені м'які тканини голови. Після цього вони доставили постраждалого до станції швидкої медичної допомоги у м. Дніпропетровськ для проведення комп'ютерної томографії головного мозку та огляду невропатолога, а потім останнього було госпіталізовано до обласної лікарні імені Мечникова. Зі слів очевидців на місці пригоди, він дізнався, що ОСОБА_5 отримав пошкодження під час бійки.

Аналогічними показаннями в суді свідка ОСОБА_14, який, крім того, пояснив, що 22.09.2013 року як водій автомобіля швидкої медичної допомоги разом із фельдшером ОСОБА_13 приїхав на виклик до магазину «Здоровенькі були» по вул. Парковій у с. Новоолександрівка, де побачив постраждалого, який без свідомості лежав животом донизу на асфальті і тримав при цьому шоколадку в руці. В цій особі він упізнав ОСОБА_5, оскільки навчався з його братом ОСОБА_8 у школі. Також йому відомо, що ОСОБА_5 мав інвалідність з дитинства.

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_5 доводився йому молодшим братом, який був інвалідом з дитинства. 22.09.2013 року близько 17.00 години брат пішов дивитися концерт з нагоди свята - Дня села Новоолександрівка. Зазвичай ОСОБА_5 повертався з прогулянок щойно на вулиці починало темніти. Того ж дня, коли додому повернувся їх батько ОСОБА_1, він близько 20.00 години поїхав до своєї дружини на ж/м Мирний, а ОСОБА_5 до того часу ще не повернувся, що їх насторожило. Після 22.00 години йому передзвонили з міліції і повідомили про те, що його брата побили й той знаходиться в реанімації та йому необхідно робити операцію на голові. Після операції ОСОБА_5 не розмовляв, але через деякий час почав спілкуватися з ним шляхом стискання руки, й таким чином повідомив, що не бачив, хто саме вдарив його ззаду по голові. Стан брата поступово погіршувався і 25.10.2013 року йому повідомили по телефону, що останній помер ІНФОРМАЦІЯ_4. На лікування ОСОБА_5 зі сторони сім'ї ОСОБА_4 було надано 970 грн.

Показаннями в суді свідка ОСОБА_17, який пояснив, що ввечері 22.09.2013 року він з дружиною та дитиною прийшов подивитися концерт з нагоди святкування Дня села. Через деякий час у натовпі на зупинці громадського транспорту він побачив, як на асфальт упав чоловік обличчям донизу. Одразу до постраждалого підбігли люди надати допомогу. Через два дні йому стало відомо, що то був ОСОБА_5, але про будь-які подробиці цієї події він не обізнаний.

Показаннями свідка ОСОБА_18, яка в судовому засіданні пояснила, що 22.09.2013 року вона була присутня на святкуванні Дня села Новоолександрівка разом з племінницею, і проходячи повз палатки з надувними кульками, побачила скупчення людей, які зібралися навколо молодого хлопця, який лежав на асфальті та промовляв щось незрозуміле. Будь-які подробиці події їй не відомі.

Показання свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 доводиться йому племінником. 22.09.2013 року під час святкування Дня села Новоолександрівка після 19.00 години йому повідомили про те, що ОСОБА_4 ударив людину та його забрали до міліції. Підійшовши до місця події, він побачив там ОСОБА_5, який був у свідомості та перебував у сидячому положенні, а поруч з ним знаходився фельдшер швидкої допомоги.

Показаннями свідка ОСОБА_20, яка в судовому засіданні пояснила, що 22.09.2013 року у вечірній час до міліції надійшло повідомлення про спричинення тілесних ушкоджень біля магазину по вул. Парковій у с. Новоолександрівка і оскільки того дня вона була черговим слідчим, одразу виїхала на виклик. Прибувши на місце події, розташоване поблизу магазину «Здоровенькі були», виявила на тротуарі пляму бурого кольору, зовні схожу на кров, а поряд блювотні маси. Після цього вона розпочала проводити огляд місця події за участю двох понятих. Постраждалого ОСОБА_5 на момент огляду на місці не було, так як його забрала швидка допомога до лікарні.

Показаннями свідка ОСОБА_21, яка в судовому засіданні пояснила, що працює лікарем-невропатологом лікарні швидкої медичної допомоги і 22.09.2013 року була на чергуванні та близько 22.00 години здійснювала огляд ОСОБА_5, якому після комп'ютерної томографії було поставлено діагноз: «Відкрита черепно-мозкова травма, перелом основи черепу» і якого одразу направлено на госпіталізацію до обласної клінічної лікарні імені Мечникова. Самого постраждалого вона не пам'ятає у зв'язку з великою кількістю пацієнтів.

Показаннями свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що він працює лікарем в Дніпропетровській обласній клінічній лікарні ім. І.І. Мечникова та у 2013 році оперував ОСОБА_5, однак будь-яких подробиць щодо цього пацієнта не пам'ятає, оскільки щодня проводить по 2-3 такі операції.

Аналогічними показаннями свідка ОСОБА_22

Показаннями експерта ОСОБА_23, який в судовому засіданні підтвердив висновки проведених ним експертних досліджень та пояснив, що рубець справа на голові загиблого утворився внаслідок загоєння рани, так як він тривалий період часу перебував у лікарні. Розбіжності щодо розташування місця перелому черепу пояснив тим, що при попередніх дослідженнях лікарі могли помилитися, а він безпосередньо проводив судово-медичне дослідження трупу ОСОБА_5 і після анатомічного розкриття черепної порожнини встановив, що перелом на тім'яній кістці розташований зліва, а не справа, як про це помилково вказано у медичній документації.

Показаннями експерта ОСОБА_24, яка в судовому засіданні підтвердила комісійний висновок експертів і пояснила, що виявлену в правій частині голови ОСОБА_5 забійну рану можливо спричинити у тому числі й ударом кулака. Також зазначила, що суттєвих протиріч між висновком експерта ОСОБА_23 і комісійним висновком немає. Останній висновок лише більш детально розкриває виявлені тілесні ушкодження у загиблого, чого не було зроблено експертом ОСОБА_23

Аналогічними показаннями у суді експертів ОСОБА_25 і ОСОБА_26

Матеріалами кримінального провадження № 12013040440002585, а саме:

- рапортами інспекторів чергових чергової частини Дніпропетровського РВ від 22.09.2013 року, зареєстрованими того ж дня під № 6228/1421 і № 6228, із яких убачається, що по телефону надійшло повідомлення про те, що до приймального відділення Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова доставлений ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями голови, які йому спричинив ОСОБА_4 у с. Новоолександрівка (а.п.6,7);

- довідкою № 3052 приймального відділення КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова», відповідно до якої 22.09.2013 року в лікарню доставлений ОСОБА_5 з відкритою черепно-мозковою травмою та гострою субдуральною гематомою (а.п.12);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 26.10.2013 року та відеозаписом даної слідчої дії, відповідно до яких свідок ОСОБА_11 у присутності понятих розповів і на статисті показав, при яких обставинах ОСОБА_4 наніс удар ОСОБА_5 (а.п.61-63);

- протоколом огляду трупу від 26.10.2013 року, із якого убачається, що у морзі Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова оглянуто труп ОСОБА_5 з ушкодженнями голови (а.п.64);

- копією лікарського свідоцтва про смерть № 1899 від 26.10.2013 року, яким зафіксована смерть ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 від отриманих тілесних ушкоджень (а.п.67);

- рапортом слідчого СВ Жовтневого РВ м. Дніпропетровська від 25.10.2013 року, зареєстрованим того ж дня під № 14435, із якого убачається, що доставлений 22.09.2013 року до приймального відділення Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями голови, ІНФОРМАЦІЯ_4 о 23.45 годині помер у цій лікарні (а.п.77);

- протоколом огляду від 25.10.2013 року, із якого убачається, що об'єктом огляду є автомобіль швидкої медичної допомоги реєстраційний номер НОМЕР_4, в салоні якого знаходиться труп ОСОБА_5 з тілесними ушкодженнями голови (а.п.78);

- висновком експерта № 1899/308-Е від 14-18 листопада 2013 року, із якого убачається, що при експертизі трупа ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубця в правій тім'яній ділянці, крововиливу у товщі лівого скроневого м'яза з набряком і продуктивним запаленням, перелому лівої тім'яної та скроневої кісток черепу, крововиливу під твердою мозковою оболонкою з вираженим продуктивним запаленням у оболонці в правій тім'яній ділянці, крововиливів під м'якими мозковими оболонками на випуклій поверхні лобних, тім'яних та потиличній часток, на базальній поверхні лівої лобної частки та в ділянці нижньої поверхні гемісфер мозочка, крапкових та дрібно вогнищевих крововиливів в товщі Варофієвого моста, продуктивного арахноменінгіту з дифузним гемосидерзом, значного набряку речовини головного мозку, ділянки некрозів тканини мозку, свіжих вторинних навколо судинних крововиливів, дистрофічних змін та продуктивного енцефаліту, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до настання смерті. Вище виявленні тілесні ушкодження прижиттєві, виникли задовго до настання смерті, можливо і в термін, який вказаний у постанові та медичній документації - 22.09.2013 року від не менше 2-х механічних дій тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі) (а.п.99-100);

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 18.11.2013 року і протоколом пред'явлення особи для впізнання від 26.11.2013 року, відповідно до яких свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_11 за зовнішніми ознаками впізнали ОСОБА_4 як особу, яка 22.09.2013 року недалеко від магазину «Здоровенькі були» по вул. Парковій у с. Новоолоександрівка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_5 (а.п.107-109,120-123);

- протоколом проведення слідчого експерименту та відеозаписом даної слідчої дії від 28.11.2013 року, відповідно до яких свідок ОСОБА_12 у присутності захисника обвинуваченого, потерпілого, понятих і експерта розповіла і на статисті показала, як саме ОСОБА_27 наніс удар ОСОБА_5 (а.п.131-135);

- висновком експерта № 1899/341-ЕД від 10-27 грудня 2013 року, відповідно до якого характер черепно-мозкової травми свідчить про те, що мала місце травма-прискорення, тобто, не виключає можливості утворення тілесних ушкоджень під час падіння тіла з висоти власного зросту з наданим йому прискоренням і ударом лівою половиною голови об тверде покриття, так як вказано в протоколі проведення слідчого експерименту за участі ОСОБА_12 При дослідженні трупа будь-яких тілесних ушкоджень в ділянці правої половини обличчя немає (а.п.161-162);

- висновком експерта № 1899/337-ЕД від 10-27 грудня 2013 року, відповідно до якого характер та локалізація виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 свідчать про те, що маловірогідно, що вони утворилися при обставинах, вказаних у протоколі проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_4, так як відсутні будь-які тілесні ушкодження в ділянці правої половини обличчя на момент дослідження трупу, а визначаються в правій тім'яній ділянці у вигляді рубця (за даними меддокументації - забійна рана), крововилив в лівий скроневий м'яз та перелом лівої тім'яної і скроневої кісток, а механізм падіння загиблого нерозкритий, дані неконкретизовані, носять поверхневий характер (а.п.163-164);

- протоколом огляду від 17.01.2014 року та фото-таблицею до нього, із яких убачається, що ОСОБА_8 добровільно видав носильні речі ОСОБА_5, в які останній був одягнутий в момент спричинення тілесних ушкоджень. Суд вважає, що у цьому протоколі допущена описка у написанні року - 2013 рік замість 2014 року (подія відбулася у вересні 2013 року), що не впливає на його допустимість як доказу (а.п.198-203).

Матеріалами судового провадження № 1-кп/175/239/14-к, а саме:

- копією довідки МСЕК про інвалідність ОСОБА_5 (т.1, аркуш судового провадження 51, далі а.с.п.);

- актом судово-медичного дослідження (обстеження) № 1899 від 26 жовтня - 13 листопада 2013 року, із якого убачається, що при дослідженні трупа ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді рубця в правій тім'яній ділянці, крововиливу у товщі лівого скроневого м'яза з набряком та продуктивним запаленням, перелому лівої тім'яної та скроневої кісток черепу, крововиливу під твердою мозковою оболонкою з вираженим продуктивним запаленням у оболонці в правій тім'яній ділянці, крововиливів під м'якими мозковими оболонками на випуклій поверхні лобних, тім'яних та потиличній часток, на базальній поверхні лівої лобної частки та в ділянці нижньої поверхні гемісфер мозочка, крапкових та дрібно вогнищевих крововиливів в товщі Варофієвого моста, продуктивного арахноменінгіту з дифузним гемосидерзом, значного набряку речовини головного мозку, ділянки некрозів тканини мозку, свіжих вторинних навколо судинних крововиливів, дистрофічних змін та продуктивного енцефаліту, які за своїм характером відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які призвели до настання смерті. Ці тілесні ушкодження прижиттєві, виникли задовго до настання смерті, можливо і в термін, який вказаний у постанові та медичній документації - 22.09.2013 року від не менше як 2-х механічних дій тупого твердого предмету (предметів) або при ударі об такий (такі) (т.1,а.с.п.197-201);

- комісійним висновком експертів № 85 від 27 червня - 16 липня 2014 року, відповідно до якого на трупі ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма - забита рана в правій тім'яній області, в результаті загоєння якої сформувався рубець; лінійний перелом лівої тім'яної кістки, лінія якого йде в напрямку ззаду наперед, зверху вниз, переходить на ліву скроневу кістку; крововилив у товщі лівого скроневого м'яза (відповідно перелому); субдуральна гематома (скупчення крові між твердою та павутинною оболонками головного мозку) справа, набряк, розсмоктування гематоми по краю твердої мозкової оболонки з вираженим продуктивним запаленням у оболонці; забій головного мозку на рівні правої скроневої частки; крововиливи під м'якими мозковими оболонками на випуклій поверхні лобних, тім'яних і потиличній частках, на базальній (нижній) поверхні лівої лобної частки та в ділянці нижньої поверхні мозочка; свіжі вторинні навколо судинні крововиливи. Перебіг травматичного процесу ускладнився продуктивним арахноменінгітом (запаленням судинної та м'якої оболонок головного мозку), значним набряком речовини головного мозку, некрозом речовини головного мозку, дистрофічними змінами та продуктивним енцефалітом (запаленням речовини головного мозку). За своїм характером зазначені тілесні ушкодження відносяться до тілесних ушкоджень тяжкого ступеню, як небезпечні для життя в момент їх спричинення та, в даному випадку, привели до смерті. Локалізація та характер цих тілесних ушкоджень свідчать про те, що вони виникли від дії тупого твердого предмету, а також при падінні та ударі о подібний предмет, визначити конкретні характерологічні ознаки контактуючої поверхні якого, в даному випадку не представляється можливим, так як для цього немає об'єктивних судово-медичних даних. Локалізація та характер тілесних ушкоджень дозволяє визначити наступний механізм спричинення тілесних ушкоджень: удар тупим твердим предметом з обмежуючою контактуючою поверхнею в область правої половини голови, в результаті чого, більш ймовірно, виникла забита рана в правій тім'яній ділянці, субдуральна гематома правої тім'яної частки, крововиливи в товщі речовини головного мозку, з подальшим падінням ОСОБА_5, в результаті приданого тілу прискорення, ударом лівою половиною голови о тверде покриття ґрунту, в результаті чого виникли пошкодження у вигляді крововиливу в товщу лівого скроневого м'язу, переломів тім'яної та скроневої кістки ліворуч, забою речовини головного мозку лівої скроневої частки, крововиливів під м'якими мозковими оболонками на випуклій поверхні лобних, тім'яних та потиличній частках, на базальній (нижній) поверхні лівої лобної частки та в ділянці нижньої поверхні мозочка, що не суперечить механізму, відображеному свідками ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в протоколах проведення слідчих експериментів. Враховуючи характер, локалізацію та вище зазначений механізм утворення тілесних ушкоджень, дані, відносно механізму спричинення тілесних ушкоджень, відображені ОСОБА_4, не співпадають з механізмом, визначеним судово-медичною експертною комісією. Також можливо вказати на той факт, що, в даному випадку, як відмічено вище, мала місце травма прискорення, при якій, пошкодження в області первинного удару, можуть бути відсутні, або можуть бути виражені в меншій мірі, а в області проти ударів (після падіння) можуть виникати по своєму об'єму більш виражені масивні ушкодження, що й спостерігалося у ОСОБА_5 Причиною смерті явилася відкрита черепно-мозкова травма з переломами кісток черепу, субдуральною гематомою, крововиливами під м'які мозкові оболонки та в речовину головного мозку, забоєм мозку, яка в своєму перебігу ускладнилася арахноменінгітом, енцефалітом, некрозом речовини головного мозку.

Проаналізувавши дані медичної карти стаціонарного хворого, враховуючи дані оперативного втручання, визначено, що всі пошкодження у ОСОБА_5 розташовуються в області голови праворуч (забита рана, переломи кісток черепу, субдуральна гематома, забій головного мозку). По даним первинної судово-медичної документації експертом визначено, що ушкодження у вигляді крововиливу в лівий скроневий м'яз, переломи кісток розташовані не справа, як відмічено в медичній документації, а ліворуч, що підтверджується фото-таблицями, які відображені в акті судово-медичного дослідження трупу № 1899 від 26.10.2013 року. Локалізація забитої рани в правій тім'яній ділянці голови та субдуральної гематоми справа співпадає з даними судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_5 Судово-медичною експертною комісією при визначенні локалізації тілесних ушкоджень, прийняті до уваги дані первинної судово-медичної документації, так як вони є об'єктивними і підтверджуються відображеннями на фото-таблицях.

Характер тілесних ушкоджень свідчить про те, що вони виникли незадовго до надходження ОСОБА_5 у стаціонар, тобто могли бути спричинені в термін, вказаний в матеріалах кримінального провадження, в медичній карті стаціонарного хворого, а саме 22.09.2013 року. З подібними тілесними ушкодженнями у вигляді відкритої черепно-мозкової травми з переломом кісток черепу, крововиливами під оболонки та в речовину головного мозку потерпілі можуть виконувати активні дії до втрати свідомості (т.1,а.с.п.229-253).

Оцінивши у сукупності наведені докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, суд дійшов висновку про те, що за обставин, указаних у обвинувальному акті (в редакції від 14 липня 2015 року) було вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4, і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, і його умисні дії кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть ОСОБА_5

Доводи ОСОБА_4 про свою невинуватість у вчиненні інкримінованого злочину, а саме про те, що він не бив кулаком ОСОБА_5 у праву ділянку голови, так як кисть руки повноцінно не функціонує, а лише штовхнув його в обличчя, суд розцінює як спосіб захисту від обвинувачення з метою пом'якшення покарання, оскільки ці доводи спростовуються сукупністю зазначених доказів, і зокрема показаннями в суді свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які були безпосередніми очевидцями механізму нанесення удару постраждалому, що свідчить про прямий умисел обвинуваченого завдати тяжкої травми у життєво важливий орган, яким є голова людини.

Показання цих свідків суд визнає об'єктивними, не маючими на меті обмовити ОСОБА_4

У ході судового розгляду сторона захисту, посилалаючись на показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_19 і ОСОБА_28 наполягала на тому, що саме постраждалий ОСОБА_5 своїми неправомірними діями спровокував ОСОБА_4, який перебував у стані сильного душевного хвилювання.

Ці доводи не знайшли об'єктивного підтвердження, а показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_19 і ОСОБА_28 щодо образ зі сторони ОСОБА_5 на адресу ОСОБА_4 суд не враховує, оскільки такі їх показання, на думку суду, обумовлені родинними та дружніми зв'язками і спрямовані на допомогу обвинуваченому у пом'якшенні покарання.

Крім того, твердження захисника про те, що в момент конфлікту ОСОБА_4, через образу з боку ОСОБА_5, перебував у стані фізіологічного афекту (як підставі сильного душевного хвилювання) спростовуються висновком судово-психіатричного експерта № 91 від 05.05.2016 року, згідно з яким у період часу вчинення інкримінованого ОСОБА_4 діяння він не перебував у стані фізіологічного афекту чи іншому емоційному стані, який би істотно впливав на його свідомість і поведінку (т.3,а.с.п.37-40).

Показання інших свідків, що були допитані в ході судового розгляду, судом не оцінюються, оскільки даних щодо предмету доказування не містять.

Під час судового провадження захисник долучив копію висновку комп'ютерної томографії № 9622 від 22.09.2013 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлено лінійний перелом правої тім'яної кості (т.1,а.с.п.47).

У подальшому захисник неодноразово посилався на цей документ як на підстави для висновків, по-перше, що експертизи, проведені по справі, є неналежними доказами, оскільки мають суттєві розбіжності щодо розташування місця перелому черепу, і по-друге, для призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи у зв'язку з тим, що по-перше, показання експерта ОСОБА_24 суперечать висновку експерта ОСОБА_23; по-друге, в матеріалах справи є первинна медична документація, в якій лікар ОСОБА_22, який оперував ОСОБА_5 22.09.2013 року, зазначив про забій в області скроні праворуч, чим підтвердив, що удар ОСОБА_4 було нанесено саме в область скроні, а не в область тім'яної кості праворуч, де мала місце забійна рвана рана; по-третє, ані первинна, ані комісійна експертизи не витребували первинну медичну документацію та не дали відповіді на ті розбіжності, які наявні у медичних документах та експертизах (перелом тім'яної кістки черепу праворуч чи ліворуч); по-четверте, відповідно до висновку експерта ОСОБА_23 смерть ОСОБА_5 наступила від закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння черепу, перебіг якої ускладнився розвитком набряку речовини головного мозку та арахноменінгоенцефаліту; по-п'яте, з висновків експертиз не вбачається можливим встановити ані механізм завдання шкоди, ані причину смерті, яким чином ОСОБА_5 отримав забійну рвану рану в області тім'яної кістки праворуч.

Даючи оцінку висновкам усіх експертиз, проведених по кримінальному провадженню і покладених в основу вироку, суд визнає їх об'єктивними та взаємодоповнюючими, оскільки вони обґрунтовані первинними медичними і судово-медичними документами, показаннями в суді експертів.

Експерт ОСОБА_23, який безпосередньо проводив розтин трупу, встановив розташування місця перелому черепа в лівій частині, на що звернула увагу комісія експертів при обґрунтуванні свого висновку в цій частині, пославшись на первинну судово-медичну документацію, і зокрема на відображення місця перелому на фото-таблицях.

Підстав для сумніву в об'єктивності показань експерта ОСОБА_23 і проведених ним експертних досліджень, суд не вбачає.

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що у копії висновку комп'ютерної томографії № 9622 і медичній документації на ім'я ОСОБА_5 була допущена помилка щодо розташування місця перелому черепа.

Окремої оцінки заслуговує посилання сторони захисту на протиріччя у висновках експерта ОСОБА_23 і комісії експертів щодо виду черепно-мозкової травми як на підстави визнання їх неналежними доказами та призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи.

Судом установлено, що експерт ОСОБА_23 і комісія експертів при дослідженні одних і тих же судово-медичних документів на ім'я ОСОБА_5 по різному визначили вид черепно-мозкової травми як причину його смерті, а саме: експерт ОСОБА_23 зазначив про закриту черепно-мозкову травму, а комісія експертів - про відкриту черепно-мозкову травму.

Даючи оцінку висновкам експертів у цій частині, суд у даному випадку, погоджується з висновком комісії експертів і показаннями експерта ОСОБА_24 у суді, яка обґрунтувала причину такого протиріччя. Разом з тим, суд вважає, що таке протиріччя не вплинуло на об'єктивність висновків, у яких перелічені одній й ті ж тілесні ушкодження, які у сукупності призвели до смерті.

Таким чином, доводи захисника з цього приводу суд визнає необґрунтованими й не вбачає підстав для визнання вказаних експертиз неналежними доказами і для призначення повторної комісійної судово-медичної експертизи.

Твердження захисника про неможливість посилатися як на докази на показання експерта ОСОБА_24 через проведення прокуратурою Дніпропетровської області щодо неї досудового розслідування по кримінальному провадженню за фактом вчинення нею злочину, відповідальність за який передбачена ст.384 КК України, суд не приймає до уваги, оскільки показання експерта ОСОБА_24 узгоджуються з іншими доказами, покладеними в основу вироку, а тому визнаються судом об'єктивними.

Факт внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно експерта ОСОБА_24 ніяким чином не впливає на висновок суду щодо об'єктивності її показань і об'єктивності комісійного висновку експертів № 85.

Також суд не бере до уваги протокол проведення слідчого експерименту та відеозапис даної слідчої дії від 28.11.2013 року, відповідно до яких у присутності захисника, понятих і експерта ОСОБА_4 розповідав і показував про поштовх ОСОБА_5, оскільки згідно висновків експертів № 1899/337-ЕД і № 85 дані, відносно механізму спричинення тілесних ушкоджень, відображені ОСОБА_4, не співпадають з механізмом утворення тілесних ушкоджень.

Аналіз усіх доказів по справі дає суду підстави для висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні умисного злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України за обставин, встановлених у обвинувальному акті (в редакції від 14 липня 2015 року) та необхідність призначення покарання, передбаченого законом.

У зв'язку з цим суд не вбачає підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого на менш тяжкий злочин, вчинений з необережності, а також для виправдання ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України, на чому неодноразово наголошував захисник.

Разом з цим, судом встановлено, що під час досудового розслідування були допущені порушення вимог КПК України, що потягли недопустимість окремого доказу.

Частиною 7 статті 223 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи… Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне…

Однак, ці вимоги закону належним чином виконані слідчим не були.

Під час допиту в суді свідок ОСОБА_29 пояснив, що 22.09.2013 року після 21.00 години, час не пам'ятає, він був запрошений працівником міліції в якості понятого під час проведення огляду місця події, розташованого неподалік зупинки громадського транспорту в с. Новоолександрівка. Однак, будь-якої участі в огляді він не приймав, стояв осторонь на відстані близько 2 метрів, іншого понятого на місці не бачив, а протокол огляду підписав не читаючи.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснила, що 22.09.2013 року вона не була присутньою під час проведення огляду місця події, а наявність її підпису у протоколі пояснила тим, що на прохання працівника міліції підписала його, не прочитавши. Зі слів слідчої дізналася про те, що відбулася бійка, подробиці якої їй не відомі.

Будь-яких доказів чи сумнівів щодо заінтересованості свідків ОСОБА_29 і ОСОБА_30 судом не отримано і не встановлено, а тому суд приходить до висновку про об'єктивність їх показань в суді.

З огляду на це і виходячи з вимог ч.2 ст.86, ч.1 ст.89 КПК України, суд визнає протокол огляду від 22.09.2013 року (а.п.8-9) недопустимим доказом, а тому виключає його з доказової бази обвинувачення і не посилається на нього у вироку.

Показання свідка ОСОБА_20 у суді про те, що під час проведення огляду місця події брали участь зазначені поняті, суд не бере до уваги, оскільки ОСОБА_20 є особою, заінтересованою у судовому розгляді кримінального провадження, по якому вона проводила досудове розслідування.

Усі інші докази, покладені в основу вироку, були зібрані з дотриманням процесуального законодавства, а тому розцінюються судом як допустимі.

Показання свідка ОСОБА_31, яка в судовому засіданні пояснила, що від ОСОБА_1 їй стало відомо, що ОСОБА_5 побив ОСОБА_4 та вдарив пляшкою по голові, внаслідок чого у нього була рвана рана на голові, суд не приймає до уваги, оскільки по-перше, свідок ОСОБА_1 заперечував таку розмову; по-друге, такі показання не мають підтверджень.

Об'єктивних доказів того, що 22.09.2013 року ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння, у матеріалах кримінального провадження немає і стороною захисту суду не надано, а тому суд залишає поза увагою показання обвинуваченого, свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_28, а також твердження захисника про такий стан ОСОБА_5

При визначенні виду і міри покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи та особу ОСОБА_4, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання та місцем роботи в ТОВ «Авіка» характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, суд не вбачає.

Підстав для визнання обтяжуючою покарання обставиною вчинення злочину щодо особи, яка перебуває у безпорадному стані, про що у судових дебатах просив адвокат Кулаков О.В., суд не вбачає, оскільки потерпілим і його представником не доведено і не надано доказів того, що обвинувачений достовірно знав про інвалідність ОСОБА_5 і його хворобу ДЦП.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст.50, 65-67 КК України, враховуючи обставини справи і особу ОСОБА_4, його ставлення до наслідків вчиненого злочину, який відповідно до ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких, а також думку прокурора і потерпілого щодо виду і міри покарання, суд вважає необхідним призначити реальне покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.121 КК України, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 і попередження нових злочинів.

З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для призначення максимального покарання, передбаченого законом за даний вид злочину, про що у судових дебатах просили прокурор, потерпілий і його представник.

Під час досудового розслідування потерпілий заявив цивільний позов і просив стягнути з обвинуваченого на його користь матеріальну шкоду у розмірі 33416,10 грн., що складається із витрат на придбання лікарських препаратів і поховання сина, та моральну шкоду в розмірі 200000 грн. (т.1,а.с.п.53-66).

Дослідивши надані потерпілим і його представником докази на обґрунтування позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, суд вважає позов підлягаючим частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1177 ЦК України майнова шкода, завдана злочином, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

У підготовчому судовому засіданні захисник долучив оригінали квитанцій про придбання лікарських препаратів на суму 958,76 грн., засвідчені підписами свідка ОСОБА_8, що були сплачені під час лікування ОСОБА_5 (т.1,а.с.п.48-49).

У суді ОСОБА_8 підтвердив факт отримання 970 грн. від сім'ї ОСОБА_4

Однак, ця сума не включена до цивільного позову, а тому з огляду на надані письмові докази та зазначені обставини, суд приходить до висновку, що злочинними діями обвинуваченого потерпілому завдана матеріальна шкода, розмір якої підлягає зменшенню на суму 970 грн., а тому цивільний позов у цій частині підлягає задоволенню у розмірі 32446,10 грн. (33416,10-970,00).

Уточнені представником потерпілого позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 78300 грн. підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.

Така шкода, виходячи з п.1 та п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, може проявлятися у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до ч.4 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 1 статті 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній… особі неправомірними… діями…, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Виходячи із зазначених положень закону та обставин справи, характеру, глибини та тривалості душевних і емоційних страждань, які переніс потерпілий ОСОБА_1 у зв'язку з умисними діями ОСОБА_4, приймаючи до уваги висновок судової психологічної експертизи № 3545-14 від 27.05.2015 року, а також враховуючи принципи розумності та справедливості, суд приходить до висновку, що сума у розмірі 78300 грн. компенсує моральну шкоду.

На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 року № 484-VIII з обвинуваченого підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 551,20 грн. на користь держави за позовні вимоги морального характеру потерпілого ОСОБА_1

Відповідно до ст.ст.122, 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення експертизи, які складають 7392 грн., що підтверджується актом № 3545-14 розрахунку вартості висновку судової психологічної експертизи (т.2,а.с.п.83).

Долю речових доказів, з урахуванням думки потерпілого, суд вирішує у відповідності зі ст.100 КПК України.

Оскільки обвинуваченому призначається реальне покарання на тривалий строк, суд вважає необхідним обрати йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст.369, 374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.121 КК України і піддати кримінальному покаранню у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років.

Строк покарання обчислювати з 04 липня 2016 року.

До набрання вироком законної сили обрати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і взяти його під варту в залі суду негайно.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь потерпілого ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_3) 32446,10 грн. (тридцять дві тисячі чотириста сорок шість гривень 10 копійок) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 78300 грн. (сімдесят вісім тисяч триста гривень) моральної шкоди, завданих злочином.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) на користь держави (одержувач платежу - УДК у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37976087, найменування установи банку - УДК у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, код банку отримувача (код МФО) - 805012, номер рахунку отримувача - 31212206700079):

- 551,20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок) в рахунок відшкодування судового збору за вимоги морального характеру потерпілого ОСОБА_1;

- 7392 грн. (сім тисяч триста дев'яносто дві гривні) в рахунок відшкодування витрат на залучення експерта за проведення судової психологічної експертизи № 3545-14 від 27.05.2015 року.

Брюки чоловічі чорного кольору з поясом темно-зеленого кольору і пластиковою пряжкою темно-зеленого кольору, светр та футболку чоловічі сірого кольору, байкову сорочку синього кольору в клітинку, шкарпетки чорного кольору, пару гумових капців чорного кольору та труси чоловічі, що належали ОСОБА_5, які знаходяться на зберіганні у Дніпропетровському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі постанови слідчого СВ ОСОБА_20 від 18.01.2014 року, - після набрання вироком законної сили знищити як такі, що не мають матеріальної цінності.

На вирок сторонами може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинуваченим - у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя В.В. Бровченко