Ухвала суду № 58742620, 05.07.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9946/15-ц Провадження №22-ц/773/992/16 Головуючий у 1 інстанції: Подзіров А.О. Категорія:2 Доповідач: Шевчук Л. Я.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

05 липня 2016 року місто ОСОБА_1

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, ознайомившись із апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2016 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Житлово-комунальне підприємство № 7 Луцької міської ради, про визнання незаконним та скасування розпорядження відділу реєстру житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради та свідоцтва про право власності на житло, визнання недійсним договору дарування,

встановив:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради № 955-р від 11 серпня 2011 року в частині передання ОСОБА_3 житлової квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору дарування спірної квартири відмовлено.

Додатковими рішеннями Луцького міськрайонного суду Волинської області:

- від 24 травня 2016 року визнано недійсним свідоцтво про право власності на житло від 11 серпня 2011 року, а саме: на квартиру АДРЕСА_1;

- від 17 червня 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави 3654 грн. судового збору.

Не погодившись з рішенням Луцького міськрайонного суду від 12 квітня 2016 року, позивач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати дане рішення в частині відмови в задоволенні позову та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Проте, всупереч вимогам ч.2 ст.297 ЦПК України особою, яка подала апеляційну скаргу не сплачено судовий збір у передбаченому законом розмірі.

Відповідно до п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до п.п.1, 2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, яка діяла на день подання позову до суду 01.07.2015) за позовну заяву майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі одного відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розмірів мінімальної заробітної плати та не більше трьох розмірів заробітної плати, а за позовну заяву немайнового характеру 0,2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року (ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» з 01 січня 2015 року місячний розмір мінімальної заробітної плати складає 1218 грн.

У позовах про право власності на нерухоме майно ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна (п.9 ч.1 ст.80 ЦПК України).

Із даним позовом ОСОБА_2 до суду звернулася 01 липня 2015 року і просила визнати незаконним та скасувати розпорядження відділу реєстру житлового фонду Департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради та визнати недійсним договір дарування. Водночас, позивач в уточненій позовній заяві просила визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло.

Відповідно до договору дарування квартири (а.с.95) вбачається, що експертна оцінка квартири АДРЕСА_2 становить 446840 грн.

Отже, в даному спорі існують вимоги майнового та немайнового характеру.

Частиною 3 статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

А тому, враховуючи положення вищевказаних законів та відповідно до ціни позову, за подану апеляційну скаргу позивач ОСОБА_2 повинна сплатити 4555 (чотири тисячі пятсот пятдесят пять) грн. 32 коп. судового збору (з яких:4019,40 грн. за майнову вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право власнсоті, 535,92 грн. немайнові вимоги) за наступними реквізитами: одержувач коштів УДКСУ у м.Луцьку 22030101, код одержувача 38009628, банк одержувача ГУДКСУ у Волинській області, код банку (МФО) 803014, рахунок одержувача 31212206780002, призначення платежу: судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді Волинської області, код 02890400, у справі за позовом ОСОБА_2

Відповідно до ч.2 ст.297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення ст.121 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладене та відповідно до вимог ч.2 ст.297 ЦПК України, до поданої апеляційної скарги слід застосувати положення ст.121 цього Кодексу й залишити її без руху.

ухвалив:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 квітня 2016 року в даній справі залишити без руху.

Надати позивачу ОСОБА_2, строк тривалістю пять днів з дня отримання копії даної ухвали для сплати судового збору.

Документ про сплату судового збору в оригіналі надати апеляційному суду Волинської області.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя