Ухвала суду № 58740146, 01.07.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2/1522/10513/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2016 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

при секретарі Шевчик В.І.,

розглянувши у судовому засіданні заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2015 року представник ПАТ «Укргазбанк», (якій діє по довіреності від 30.04.2015 року) звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Свою заяву обґрунтовував тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №005/10 від 26.02.2010р. та договором поруки від 26.02.2010р. у сумі 111 876 535,57 грн. на користь ПАТ «АКБ «КИЇВ».

Кабінетом Міністрів України було прийнято рішення №61 від 11.02.2015р., відповідно до якого держава, в особі ПАТ «Укргазбанк» бере участь у виведенні ПАТ «АКБ «КИЇВ» з ринку шляхом відчуження активів і зобов'язань останнього на користь ПАТ «Укргазбанк».

На виконанняПостанови Кабінету Міністрів України №61 від 11.02.2015р. між ПАТ «Укргазбанк» та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКБ «КИЇВ» було укладено договір від 19.06.2015р. про передачу приймаючому банку активів і зобов'язань неплатоспроможного банку.

За умовами цього договору ПАТ «АКБ «КИЇВ» передав приймаючому банку ПАТ «Укргазбанк» свої активи та права вимоги за договором забезпечення.

Згідно п. 1.2 договору заявник отримав право вимоги від боржників неплатоспроможного банку за договорами про здійснення активних операцій належного та повного виконання всіх зобов'язань за основними договорами, включаючи сплату заборгованості за основними договорами, процентів, можливих комісій, штрафних санкцій (1.2.1), право звернення на предмет застави, право звернення до поручителя за договором поруки (п. 1.2.2).

Згідно п. 4.1 договору з дня укладання договору та акту приймання-передачі активів і зобов'язань ПАТ «Укргазбанк» набув всіх прав та обов'язків кредитора щодо боржників, разом із правами за договорами забезпечення таких вимог.

Наведене свідчить, що з моменту укладання договору та акту приймання-передачі активів і зобов'язань ПАТ «Укргазбанк» набув всіх прав як позивач (стягувач) у правовідносинах сторін, які підтвердженні рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2012р.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л. В. від 17.08.2015 року зазначену заяву задоволено та змінено сторону у виконавчому провадженні.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 21.04.2016 року ухвалу суду 1-ї інстанції від 17.08.2015 року скасовано та передано матеріали цивільної справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою від 17.05.2016 року заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчого провадження прийнято до провадження судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л. В.

У судове засідання 01.07.2016 року зявився представник заявника ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 18.11.2015 року), подану заяву підтримав та просив задовольнити. Підтримав пояснення, надані у письмовому вигляді від 01.07.2016 року. Будучи правонаступниками банку, просить визнати їх стороною виконавчого провадження, відкритого з примусового виконання за виконавчим листом № 2-/1522/10513/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси 01.08.2012 року. Пояснив, що на момент звернення до суду з відповідною заявою виконавче провадження було відкрито та вони набули право вимог за вказаним виконавчим листом, при цьому заміна сторони виконавчого провадження здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 (діє ні підставі довіреності від 06.06.2016 року) у судовому засіданні заперечувала проти задоволення поданої заяви, просила відмовити. Підтримала пояснення, надані у письмовому вигляді від 01.07.2016 року, за яким вказала, що виконавче провадження, у рамках якого заявник просить провести заміну сторони, завершено, а виконавчий лист від 01.08.2012 року №2/1522/10513/11 повернуто до суду, який його видав. Вважає, що підстав для розгляду та задоволення поданого клопотання немає.

Інші сторони у судове засідання не зявились, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Суд з урахуванням вимог ст.. 169 та ч.2 ст. 378 ЦПК України ухвалив слухати справу за відсутності інших зацікавлених осіб.

Суд, розглянувши матеріали справи, вивчивши заяву та додані до неї документи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва (так само як і внаслідок виконання зобовязання за боржника поручителем, майновим поручителем або іншою третьою особою) буде пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч.3 ст.11 ЦК України), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення .

Підставами виникнення цивільних прав і обовязків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобовязаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що за загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, оскільки не впливає на характер, обсяг і порядок виконання ним своїх обов'язків, не погіршує становища боржника та не зачіпає його інтересів, що не позбавляє сторін права додатково врегулювати порядок заміни кредитора у договорі.

Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст.37 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обовязків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК).

Згідно ч.5 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї з сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником.

Пунктом 2.13 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що в разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником.

Пунктом 2.14 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до ч.1 ст.378 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2012 року позов ПАТ «ОСОБА_4 Київ» було задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором №005/10 від 26.02.2010р. та договором поруки від 26.02.2010р. у сумі 111 876 535,57 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2012 року Приморським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист №2-/1522/10513/11, згідно якого, було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ АКБ «КИЇВ» заборгованість у розмірі 111876535,57 гривень.

На підставі зазначеного виконавчого листа було відкрито виконавче провадження ВП №34398732.

На виконання ухвали Апеляційного суду Одеської області від 31.03.2016 року було надано нотаріально завірені копії: договору про передачу приймаючому банку активів і зобовязань неплатоспроможного банку від 19.05.2015 року; акту приймання-передачі активів та зобовязань від 19.06.2015 року; реєстру забезпечень за активними операціями з юридичними особами (додаток 4 до договору про передачу приймаючому банку активів і зобовязань неплатоспроможного банку від 19.06.2015 року; акту приймання передачі (т.2, а.с.150-162).

Згідно договору про передачу приймаючому банку активів і зобовязань неплатоспроможного банку від 19.05.2015 року, укладеному між АБ «Укргазбанк» та уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «АКБ «КИЇВ»», було передано усі активі та зобовязання від ПАТ АКБ «КИЇВ» до ПАТ АБ «Укргазбанк».

Згідно п. 1.2 договору заявник отримав право вимоги від боржників неплатоспроможного банку за договорами про здійснення активних операцій належного та повного виконання всіх зобов'язань за основними договорами, включаючи сплату заборгованості за основними договорами, процентів, можливих комісій, штрафних санкцій (1.2.1), право звернення на предмет застави, право звернення до поручителя за договором поруки (п. 1.2.2).

Згідно п. 4.1 договору з дня укладання договору та акту приймання-передачі активів і зобов'язань ПАТ «Укргазбанк» набув всіх прав та обов'язків кредитора щодо боржників, разом із правами за договорами забезпечення таких вимог.

Також, на виконання ухвали суду 1-ї інстанції від 07.06.2016 року представником банку було надано ряд документів, зокрема, копії: договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 19.06.2015 року; договору про передачу приймаючому банку транспортних засобів неплатоспроможного банку від 19.06.2015 року; договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та застави від 19.06.2015 року; договору про передавання активів та зобовязань ПАТ АКБ «Київ» за кредитами рефінансування НБУ на АБ «Укргазбанк»; акту прийому-передачі кредитної справи №005/10 від 26.02.2010 ТОВ «ФФС».

Враховуючи, що сторонами досягнуто згоди за усіма істотними умовами договору, дотримані усі вимоги передбачені цивільним законодавством України та між ними укладений договір у розумінні ЦК України, суд приходить до висновку, що за цим рішенням до ПАТ АБ «Укргазбанк» переходять права вимоги до ОСОБА_1 як сторони, у зобовязаннях, які виникли на підставі Генерального договору №005/10 про здійснення кредитування від 26.02.2010 року, укладеного між ПАТ АКБ «КИЇВ» та ТОВ «ФФС», ТОВ «Промстрой-Прогрес», поручителем якого є ОСОБА_1.

При цьому суд не приймає до уваги посилання представника ОСОБА_1 на те, що 08.04.2016 року постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_5 було повернуто виконавчий лист №2-1522/10513/11, виданий 01.08.2012р., до органу, який його видав, з наступних підстав.

Як вбачається, з вказаної постанови державного виконавця від 08.04.2016 року виконавчий лист №2-1522/10513/11 було повернуто з підстав, передбачених ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» (оскільки ухвалою апеляційного суду Одеської області від 01.03.2016 року у справі №22-ц/785/2857/16 було поновлено строк для апеляційної скарги на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2012 року та відкрито апеляційне провадження).

При цьому, ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.04.2016 року (т.2, а.с.168-171) було закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 ОСОБА_7 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15.05.2012 року.

Таким чином, рішення суду 1-інстанції від 15.05.2012 року до теперішнього часу не скасовано, набрало законної сили та підлягає виконанню.

Крім того, на момент звернення ПАТ «Укргазбанк» до суду з відповідною заявою про заміну сторони виконавчого провадження, виконавче провадження з примусового виконання за виконавчим листом № 2-/1522/10513/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси 01.08.2012 року, було відкрито і така заява була подана відповідно до вимог чинного законодавства.

При цьому, суд вбачає, що без вирішення даного питання банк буде позбавлений можливості реалізувати свої права щодо стягнення заборгованості за вказаним рішенням суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до ст.. 47 Закону України «Про виконавче провадження», повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку, що заява Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, вважає за можливе замінити стягувача у виконавчому провадженні, за виконавчим листом №2-1522/10513/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси 01.08.2012 року, а саме: з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «КИЇВ» на Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 39).

Керуючись ст.10,15, 57, 60, 61, 208, 209, 378 ЦПК України, ст.11, 512, 378 ЦК України, ст..8, 11 Закону України «Про виконавче провадження», суд

УХВАЛИВ:

Заяву Публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні, за виконавчим листом №2-1522/10513/11, виданого Приморським районним судом м. Одеси 01.08.2012 року, а саме: з Публічного акціонерного товариства комерційний банк «КИЇВ» на Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280, м. Київ, вул.. Червоноармійська, 39).

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Суддя Домусчі Л.В.

01.07.2016