Рішення № 58735597 від 04.07.2016 , Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.07.2016 Справа № 920/1781/15Господарський суд Сумської області, у складі колегії суддів: головуючого судді Левченка П.І., судді Жерьобкіної Є.А., судді Моїсеєнка В.М., при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1781/15

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми,

про стягнення 771615,60 грн.,

за участю представників сторін:

позивача - Демчука О.В. за довіреністю № 14-94 від 18.04.2014 року,

відповідача - Жулавського С.А. за довіреністю № 27 від 24.06.2014 року.

В судовому засіданні, розпочатому о 11 год. 30 хв. 21.06.2016 року, відповідно до приписів статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 11 год. 30 хв. 04.07.2016 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 771615,60 грн., в тому числі пеню у сумі 207385,41 грн., 3 % річних у сумі 20862,63 грн. та суму, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, що складає 543367,56 грн. за несвоєчасну оплату природного газу, відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 2805/14-ТЕ-29 від 23.05.2014 року, а також витрати по сплаті судового збору.

Позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов.

Представник відповідача у запереченнях проти позову зазначає, що позивач, укладаючи угоди про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, свідомо погодився на зміну умов договору купівлі-продажу природного газу № 2805/14-ТЕ-29 від 23.05.2014 року в частині порядку, умов та строків проведення розрахунків, а, отже, штрафні санкції не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки відповідальність на підставі статті 614 Цивільного кодексу України виникає лише при наявності вини, яка у діях відповідача відсутня. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.

Позивач подав письмове пояснення по справі (вх. № 632 від 25.01.2016 року), в якому вказує, що позивачем не нараховувалися штрафні та фінансові санкції на суми, які було сплачено (визначено) за договорами про проведення взаєморозрахунків. Стосовно спільних протокольних рішень, останні не є формою договору, а тому враховуючи норми статті 654 Цивільного кодексу України не можуть змінювати первісного обов'язку за договором купівлі-продажу № 2805/14-ТЕ-29 від 23.05.2014 року та не впливають на порядок проведення розрахунків за отриманий відповідачем природний газ.

Відповідач подав письмовий відзив на позов, в якому просить суд у задоволенні позовної заяви відмовити повністю, оскільки вважає, що договорами про організацію взаєморозрахунків та спільними протокольними рішеннями були внесені зміни до умов договору в частині строків та порядку оплати заборгованості.

Поряд з цим, на виконання вимог ухвали Господарського суду Сумської області від 28.01.2016 року у даній справі 15.02.2016 року представник відповідача надав контррозрахунок пені, трьох відтоків річних та інфляційних втрат, за яким відповідачем нараховано собі пеню в сумі 54276, 79 грн., 3 % річних у сумі 6368,89 грн., інфляційні збитки у сумі 25671,01 грн., а всього 86316,69 грн.

Разом з тим, 15.02.2016 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про зменшення нарахованих відповідачем у своєму контррозрахунку штрафних санкцій у загальній сумі 86316,69 грн., зокрема пені у сумі 54276,79 грн., штрафних санкцій, в якому останній з урахуванням обставин щодо розміру простроченого зобов'язання та стану його виконання на час розгляду даної справи, відсутності даних про заподіяння позивачу з зв'язку з цим збитків, співрозмірності належних до сплати відповідачем штрафних санкцій і сумою прострочення, інтересів сторін у забезпеченні сталого функціонування паливно-енергетичного комплексу, просить суд зменшити розмір пені, визначеної ним (нарахованої ним у контррозрахунку пені), до 10000,00 грн., посилаючись на те, що ТОВ «Сумитеплоенерго» входить до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу України.

У письмових запереченнях б/н від 22.04.2016 року (вх. № 4109 від 25.04.2016) на позов представник відповідача зазначає, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 23.05.2014 року позивачем протягом липня - грудня 2014 року передано, а ТОВ «Сумитеплоенерго» прийнято природний газ на загальну суму 47721371,67 грн., що підтверджується вищевказаними актами приймання-передачі. Відповідні акти приймання-передачі природного газу підписані з обох сторін без заперечень та зауважень. Станом на момент подання позову у справі сума основної заборгованості була остаточно погашена відповідачем на підставі самостійної сплати частини заборгованості, виконання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ з теплопостачання, договорів про організацію взаєморозрахунків від 23.12.2014 року № 1579/30, від 23.12.2014 року № 1580/30, від 23.12.2014 року № 1582/30, від 23.12.2014 року № 1579/30. Таким чином, уклавши договори від 23.12.2014 року № 1580/30, № 1582/30 та № 1579/30, сторони у такий спосіб змінили порядок і строки проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до основного договору, та відмовились від застосування штрафних та інших фінансових санкцій за основним договором. Тому, на підставі викладеного, представник відповідача вважає, що відсутні підстави для стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат з підстав викладених в позовній заяві.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 2805/14-ТЕ-29 від 23.05.2014 року (далі - договір), позивач зобов'язується передати у власність відповідача у 2014 році природний газ, ввезений на митну територію України, а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити природний газ на умовах передбачених договором.

Газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актами приймання-передачі природного газу за липень - грудень 2014 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ загальною вартістю 47721371,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 2805/14-ТЕ-29 від 23.05.2014 року, несвоєчасно оплатив спожитий природний газ, у зв'язку з чим останньому нараховано пеню відповідно до пункту 7.2 договору, інфляційні збитки та 3 % річних.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач вказує на те, що укладаючи угоди про організацію взаєморозрахунків та спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету, позивач фактично погодився на зміну умов договору в частині порядку, умов та строків проведення розрахунків. Крім того, 06.06.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», згідно з яким статтю 18 доповнено частиною тринадцятою, якою визначено, що заборгованість теплогенеруючих та/або теплопостачальних організацій за природний газ, спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості. Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України». Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні в матеріалах докази, правовідносини сторін, судом встановлено наступне.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 цього ж Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1 частини першої статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 зазначеного Кодексу передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За умовами пункту 6.1 договору купівлі-продажу природного газу, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий та визначений в актах приймання-передачі газ грошовими коштами здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.2 договору, у разі невиконання відповідачем умов пункту 6.1 цього договору, останній зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну оплату природного газу відповідачеві нарахована пеня в загальній сумі 207385,41 грн., в тому числі: в сумі 47374,88 грн. за період з 15.08.2014 року по 12.09.2014 року, виходячи з суми боргу за липень 2014 року з урахуванням часткових оплат, в сумі 4012,27 грн. за період з 15.09.2014 року по 10.10.2014 року, виходячи з суми боргу за серпень 2014 року з урахуванням часткових оплат, в сумі 2325,35 грн. за період з 15.10.2014 року по 03.11.2014 року, виходячи з суми боргу за вересень 2014 року з урахуванням часткових оплат, в сумі 7308,20 грн. за період з 15.11.2014 року по 20.11.2014 року, виходячи з суми боргу за жовтень 2014 року з урахуванням часткових оплат, в сумі 22267,14 грн. за період з 15.12.2014 року по 22.12.2014 року, виходячи з суми боргу за листопад 2014 року з урахуванням часткових оплат, в сумі 124097,57 грн. за період з 15.01.2015 року по 24.02.2015 року, виходячи з суми боргу за грудень 2014 року з урахуванням часткових оплат.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачеві нараховано 3 % річних в загальній сумі 20862,63 грн. та інфляційні збитки в загальній сумі 543367,56 грн., в тому числі: 3 % річних в сумі 5684,99 грн. та інфляційні збитки в сумі 22885,88 грн. за період з 15.08.2014 року по 12.09.2014 року, виходячи з суми боргу за липень 2014 року з урахуванням часткових оплат, 3 % річних в сумі 481,47 грн. та інфляційні збитки в сумі 22447,01 грн. за період з 15.09.2014 року по 10.10.2014 року, виходячи з суми боргу за серпень 2014 року з урахуванням часткових оплат, 3 % річних в сумі 279,04 грн. та інфляційні збитки в сумі 11640,01 грн. за період з 15.10.2014 року по 03.11.2014 року, виходячи з суми боргу за вересень 2014 року з урахуванням часткових оплат, 3 % річних в сумі 783,02 грн. та інфляційні збитки в сумі 39119,73 грн. за період з 15.11.2014 року по 20.11.2014 року, виходячи з суми боргу за жовтень 2014 року з урахуванням часткових оплат, 3 % річних в сумі 2385,77 грн. та інфляційні збитки в сумі 161405,19 грн. за період з 15.12.2014 року по 22.12.2014 року, виходячи з суми боргу за листопад 2014 року з урахуванням часткових оплат, 3 % річних в сумі 11248,34 грн. та інфляційні збитки в сумі 285869,73 грн. за період з 15.01.2015 року по 24.02.2015 року, виходячи з суми боргу за грудень 2014 року з урахуванням часткових оплат.

Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, для застосування штрафних санкцій та відповідальності за прострочку виконання грошового зобов'язання необхідною умовою є факт невиконання або прострочки виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.2014 року між позивачем, відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області, Департаментом фінансів Сумської облдержадміністрації, Департаментом фінансів, економіки та бюджетних відносин Сумської міської ради, Департаментом інфраструктури міста Сумської міської ради, Комунальним підприємством «Міськводоканал», укладено договори № 1579/30, № 1580/30 та № 1582/30 про організацію взаєморозрахунків відповідно до пункту 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» предметом яких є організація проведення сторонами взаєморозрахунків відповідно до пункту 24 статті 14 та пункту 2 статті 16 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і Порядку та умов надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2014 року № 30 (а.с. 75-80).

Відповідно до умов зазначених договорів сторони дійшли згоди погасити заборгованість відповідача перед позивачем за спожитий природний газ за 2014 рік за договором № 2805/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу від 23.05.2014 року в сумі 500000,00 грн., в сумі 1500000,00 грн. та в сумі 300000,00 грн.

Згідно з платіжними дорученнями №№ 19, 18, 21 від 25.12.2014 року грошові кошти на підставі вищевказаних договорів про організацію взаєморозрахунків в сумі 1500000,00 грн., в сумі 500000,00 грн. та в сумі 37900,94 грн. сплачені відповідачем на користь позивача (а.с. 82-83).

Вказана оплата, згідно наданого позивачем розрахунку, врахована останнім як погашення заборгованості за поставлений природний газ за грудень 2014року.

Механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату, зокрема природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, визначено Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субвенцій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20.

Відповідно до пункту 7 Порядку, для проведення розрахунків відповідно до цього Порядку всі учасники відкривають рахунки в органах Казначейства, крім енергопостачальних компаній, державного підприємства «Енергоринок», які проводять розрахунки за спожиту електроенергію через поточні рахунки із спеціальним режимом використання, відкриті в уповноваженому банку. Розрахункове обслуговування цих рахунків здійснюється на умовах, визначених договором, що укладається між органами Казначейства та суб'єктами підприємницької діяльності. Розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків.

Відповідно до Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, Порядку проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Державного казначейства України від 03.02.2009 № 55/57/43, між позивачем, відповідачем, Головним управлінням Державної казначейської служби України у Сумській області, Департаментом фінансів Сумської облдержадміністрації, були укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету № 1689 від 18.08.2014 року, № 1863 від 18.09.2014 року, № 1978 від 14.10.2014 року, № 2130 від 13.11.2014 року, № 2355 від 15.12.2014 року, № 11 від 19.01.2015 року.

На виконання зазначених спільних протокольних рішень було здійснено погашення заборгованості за поставлений у 2014 році природний газ наступним чином:

- згідно з протокольним рішенням № 1689 від 18.08.2014 року сплачено 627000,00 грн. 21.08.2014 року (платіжне доручення № 10 від 19.08.2014 року);

- згідно з протокольним рішенням № 1863 від 18.09.2014 року сплачено 505000,00 грн. 24.08.2014 року (платіжне доручення № 11 від 22.08.2014 року);

- згідно з протокольним рішенням № 1978 від 14.10.2014 року сплачено 485000,00 грн. 21.10.2014 року (платіжне доручення № 15 від 15.10.2014 року);

- згідно з протокольним рішенням № 2130 від 13.11.2014 року сплачено 2060000,00 грн. 20.11.2014 року (платіжне доручення № 16 від 14.11.2014 року);

- згідно з протокольним рішенням № 2355 від 15.12.2014 року сплачено 7170000,00 грн. 22.12.2014 року (платіжне доручення № 8 від 16.06.2014року);

- згідно з протокольним рішенням № 11 від 19.01.2015 року сплачено 3337922,92 грн. 24.02.2015 року (платіжне доручення № 5 від 24.02.2015 року).

Загалом, згідно з зазначеними спільними протокольними рішеннями, оплачено поставлений природний газ на загальну суму 14184922,92 грн.

Вказані оплати, згідно з розрахунком позивача, враховані наступним чином: погашення заборгованості за поставлений природний газ за липень 2014 року в сумі 627000,00 грн.; погашення заборгованості за поставлений природний газ за серпень 2014 року в сумі 505000,00 грн.; погашення заборгованості за поставлений природний газ за вересень 2014 року в сумі 485000,00 грн.; погашення заборгованості за поставлений природний газ за жовтень-листопад 2014 року в сумі 2060000,00 грн.; та погашення заборгованості за поставлений природний газ за грудень 2014 року в сумі 7170000,00 грн., в сумі 3337922,92 грн.

З матеріалів справи, зокрема виписки позивача по операціям з ТОВ «Сумитеплоенерго» за період з 14.08.2014року по 01.03.2015 року, вбачається, що частину основного боргу за договором № 2805/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу від 23.05.2014 року відповідач сплатив самостійно за рахунок коштів товариства в загальній сумі 32848547,81 грн.

Станом на час звернення позивача з позовом до суду основна заборгованість за поставлений природний газ за липень-грудень 2014 року за договором № 2805/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу від 23.05.2014 року відсутня.

За змістом підпунктів 1, 2, 3 пункту 11 договорів про організацію взаєморозрахунків, сторони зобов'язалися забезпечити подання до територіальних органів Казначейства належним чином оформлених договорів та платіжних документів згідно з Порядком та умовами надання у 2014 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування; не вчиняти до проведення взаєморозрахунків дій з погашення заборгованості відповідно до договору; перерахувати кошти наступній стороні.

Зі змісту спільних протокольних рішень вбачається, що розрахунки між сторонами, проведені на підставі спільних протокольних рішень здійснювались в межах договору № 2805/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу від 23.05.2014 року та були одночасно процедурою погашення зобов'язань відповідача з остаточної оплати вартості поставленого природного газу у визначеному місяці в розмірі отриманих за спільним протокольним рішенням сум пільг і субсидій населенню. Тобто, підписання сторонами у 2014 році спільних протокольних рішень і виконання їх положень, а також положень Постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005, Наказу Міністерства палива та енергетики України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», Державного казначейства України від 03.02.2009 № 55/57/43, свідчить, що сторони фактично погодились, що оплати поставленого природного газу за договором № 208/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу від 23.05.2014 року підлягають сплаті шляхом здійснення взаєморозрахунків на підставі кожного спільного протокольного рішення.

Таким чином, уклавши договори про організацію взаєморозрахунків та підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, сторони тим самим змінили порядок і строк проведення розрахунків за природний газ, поставлений відповідно до договору купівлі-продажу природного газу, тому для застосування санкцій у вигляді пені та наслідків порушення грошового зобов'язання необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, встановлених договорами про організацію взаєморозрахунків, відповідно до пунктів 15, 16 яких сторони засвідчили, що після виконання договору вони не мають одна до одної жодних претензій стосовно предмета договору та поза межами порядку і строків, встановлених спільними протокольними рішеннями.

Вищевказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеною у постановах від 30.09.2014 року у справі № 5011-35/1534-2012-42/553-2012, від 16.09.2014 року у справі № 5011-42/1230-2012-69/542-2012, правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постановах від 19.01.2016 року № 922/4596/15, від 15.12.2015 року № 908/2215/15-г.

Судом встановлено, що прострочення оплати на умовах договорів про організацію взаєморозрахунків та на умовах спільних протокольних рішень відповідачем не допущено.

На підставі викладеного, суд вважає неправомірними та необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків, 3% річних, які нараховані виходячи з суми боргу за липень 2014 року на суму 627000,00 грн., за серпень 2014 року на суму 505000,00 грн., за вересень 2014 року на суму 485000,00 грн., за жовтень 2014 року на суму 539670,15 грн., за листопад 2014 року на суму 1559007,51 грн., за грудень 2014 року на суму 5610992,49 грн., на суму 1500000,00 грн., на суму 500000,00 грн., на суму 37900,94 грн. та на суму 3337922,92 грн., оскільки оплата вказаних сум вартості природного газу була здійснена на умовах договорів про організацію взаєморозрахунків та на умовах спільних протокольних рішень, без прострочення виконання грошового зобов'язання.

У той же час, судом встановлено, що частина вартості одержаного природного газу була сплачена відповідачем за рахунок власних коштів з простроченням строків оплати, визначених договором (така заборгованість не була предметом регулювання ні за договорами про організацію взаєморозрахунків, ні за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків), зокрема відповідачем самостійно оплачено природний газ, поставлений у липні 2014 року на суму 2233735,54 грн.; природний газ, поставлений у серпні 2014 року на суму 269000,00 грн.; природний газ, поставлений у вересні 2014 року на суму 99965,09 грн., на суму 3043345,00 грн. та на суму 0,25 грн.; природний газ, поставлений у жовтні 2014 року на суму 31956,24 грн., на суму 31933,87 грн., на суму 10071,82 грн., на суму 13627,70 грн., на суму 22536,88 грн., на суму 32985,72 грн., на суму 118738,12 грн., на суму 2000000,00 грн., на суму 159332,89 грн., на суму 500000,00 грн., на суму 267221,83 грн., на суму 100000,00 грн., на суму 1400000,00 грн., на суму 1329000,00 грн., на суму 317251,84 грн., на суму 335963,66 грн. та на суму 547649,05 грн.; природний газ, поставлений у листопаді 2014 року на суму 413830,18 грн., на суму 337229,36 грн., на суму 321544,76 грн., на суму 426347,17 грн., на суму 239696,76 грн., на суму 260163,08 грн., на суму 144452,75 грн., на суму 182272,46 грн., на суму 148371,04 грн., на суму 25723,69 грн., на суму 12138,53 грн., на суму 22242,13 грн., на суму 33941,49 грн., на суму 147566,60 грн., на суму 112056,47 грн., на суму 117160,89 грн., на суму 215555,89 грн., на суму 14729,36 грн., на суму 297020,23 грн., на суму 16320,32 грн., на суму 3073880,39 грн., на суму 1089938,32 грн., на суму 758666,11 грн., на суму 837813,29 грн. та на суму 1134747,85 грн.; природний газ, поставлений у грудні 2014 року на суму 721405,15 грн., на суму 50803,14 грн., на суму 1251808,43 грн., на суму 31622,10 грн., на суму 460837,97 грн., на суму 62927,71 грн., на суму 608438,12 грн., на суму 24296,06 грн., на суму 523676,01 грн., на суму 32241,92 грн., на суму 409727,44 грн., на суму 28086,20 грн., на суму 436668,99 грн., на суму 18345,34 грн., на суму 169724,59 грн. та на суму 18269,25 грн.

Згідно з контррозрахунком відповідача пеня становить 54276,79 грн., в тому числі 42838,75 грн. за період з 15.08.2014 року по 11.09.2014 року, виходячи з суми боргу за липень 2014 року; 368,54 грн. за період з 15.09.2014 року по 16.09.2014 року та 0,54 грн. за період з 17.09.2014 року по 09.10.2014 року, виходячи з суми боргу за серпень 2014 року; 2330,92 грн. за період з 15.11.2014 року по 16.11.2014 року, 907,74 грн. за період з 17.11.2014 року по 17.11.2014 року, 420,11 грн. за період з 18.11.2014 року по 18.11.2014 року, виходячи з суми боргу за жовтень 2014 року; 2931,31 грн. за період з 15.12.2014 року по 15.12.2014 року, 2095,19 грн. за період з 16.12.2014 року по 16.12.2014 року, 1513,20 грн. за період з 17.12.2014 року по 17.12.2014 року, 870,49 грн. за період з 18.12.2014 року по 18.12.2014 року, виходячи з суми боргу за листопад 2014 року; 3% річних - 6368,89 грн., в тому числі 5140,65 грн. за період з 15.08.2014 року по 11.09.2014 року, виходячи з суми боргу за липень 2014 року; 42,22 грн. за період з 15.09.2014 року по 16.09.2014 року, 0,06 грн. за період з 17.09.2014 року по 09.10.2014 року, виходячи з суми боргу за серпень 2014 року; 249,74 грн. за період з 15.11.2014 року по 16.11.2014 року, 97,26 грн. за період з 17.11.2014 року по 17.11.2014 року, 45,01 грн. за період з 18.11.2014 року по 18.11.2014 року, виходячи з суми боргу за жовтень 2014 року; 314,07 грн. за період з 15.12.2014 року по 15.12.2014 року, 224,48 грн. за період з 16.12.2014 року по 16.12.2014 року, 162,13 грн. за період з 17.12.2014 року по 17.12.2014 року, 93,27 грн. за період з 18.12.2014 року по 18.12.2014 року, виходячи з суми боргу за листопад 2014 року; інфляційні збитки - 25671,01 грн., в тому числі 17869,00 грн. за період з 15.08.2014 року по 11.09.2014 року, виходячи з суми боргу за липень 2014 року, 7802,01 грн. за період з 15.09.2014 року по 16.09.2014 року, виходячи з суми боргу за серпень 2014 року.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позову на пункту 13 статті 18 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», оскільки заборгованість відповідача за природний газ, спожитий в період з липня 2014 року по грудень 2014 року, на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», була погашена повністю, і договору про реструктуризацію вказаної заборгованості між сторонами не укладалось.

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Пунктом 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» визначено, що інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Пунктом 3.2 зазначеної постанови визначено, що індекс інфляції - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для виробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

В даному випадку позивачем здійснено нарахування інфляційних збитків в сумі 39119,73 грн. за період з 15.11.2014 року по 20.11.2014 року, виходячи з суми боргу за жовтень 2014 року та в сумі 161405,19 грн. за період з 15.12.2014 року по 22.12.2014 року, виходячи з суми боргу за листопад 2014 року, що свідчить про те, що за період заборгованості в декілька днів позивачем здійснено інфляційні нарахування як за місяць заборгованості.

З урахуванням вказаних вище обставин, виходячи з частини вартості одержаного природного газу, яка була сплачена відповідачем за рахунок власних коштів з простроченням строків оплати, визначених договором № 2805/14-ТЕ-29 купівлі-продажу природного газу від 23.05.2014 року, враховуючи, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, згідно пункту 1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», яким передбачено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, судом здійснено перерахунок 3% річних, інфляційних збитків та пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру.

Розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних збитків за договором купівлі-продажу природного газу № 2805/14-ТЕ-29 від 23.05.2014 року, здійснений Господарським судом Сумської області

Пеня, 3 % річних та інфляційні збитки за зобов'язаннями за липень 2014 року

Розрахунок суми пені