Постанова № 58732876, 29.06.2016, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1061/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2016 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКозачок І.С. при секретаріЛитвинюк К.Б. за участі: представників позивача представника відповідача представника відповідача 2 Романюка В.М., Данилюка Д.О. Кундиловської М.М. Фомової Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькі барви" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області , Управління державного казначейства України у м. Хмельницькому про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому Хмельницької області.

Просить визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області, що полягала у 28-денній затримці направлення до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2016 року.

Також просить стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Хмельницькі барви» пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 8 612 грн. 84 коп.

В обґрунтування вимог позивач зазначає про те, що невиконання ДПІ у м. Хмельницькому вимог пунктів 200.12 та 200.13 статті 200 Податкового кодексу України призвело до порушення права позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування з ПДВ. Внаслідок цього утворилась заборгованість, на яку відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України нараховується пеня, яку просить стягнути на користь ТОВ «Хмельницькі барви».

В судовому засіданні представник позивача позов підтримує.

Представник ДПІ у м. Хмельницькому в судовому засіданні позов не визнає. Надав письмові заперечення, де зазначає про те, що ДПІ у м. Хмельницькому для повернення бюджетного відшкодування позивачу було вчинено всі необхідні дії у терміни, встановлені вимогами Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 року № 68/23.

Звертає увагу на те, що податкові органи можуть подати висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, які перевищують 100 000 грн., до органів казначейства лише після отримання відповідної узагальненої інформації від центрального органу державної податкової служби. Просить в задоволенні позову відмовити.

Представник Управління державної казначейської служби України у м. Хмельницькому в судовому засіданні позов не визнає. Надав до суду письмові заперечення, де зазначає, що відповідна сума відшкодування ПДВ була перерахована на рахунок платника у банку одразу після надходження висновку від податкового органу про проведення відшкодування ПДВ. В задоволенні позову просить відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ «Хмельницькі барви» є юридичною особою та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області як платник податку на додану вартість.

ТОВ «Хмельницькі барви» було заявлене бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 492 432 грн., зазначене у податковій декларації з ПДВ за лютий 2016 року.

ДПІ у м. Хмельницькому проведено камеральну перевірку звітності платника стосовно підтвердження права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за лютий 2016 року, про що складено довідку від 19.04.2016 року №946/15-2/39618016, якою підтверджено правомірність визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.

У той же час, лише 24.05.2015 року ДПІ у м. Хмельницькому було направлено до УДКС України у м. Хмельницькому висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а фактично бюджетне відшкодування на рахунок у банку позивача було перераховане 27.05.2016 року. Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Досліджуючи спірні правовідносини, суд звертає увагу на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пункти 200.12 та 200.13 статті 200 ПК України передбачають, що орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

В силу п. 200.17 ст. 200 цього Кодексу джерелом сплати бюджетного відшкодування (в тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Отже, у разі підтвердження податковим органом під час камеральної перевірки суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, орган Державного казначейства України перераховує платнику податку суму бюджетного відшкодування зазначену у висновку, поданому йому податковим органом у п'ятиденний строк після закінчення перевірки.

Судом встановлено, що ДПІ у м. Хмельницькому за результатами камеральної перевірки визнала право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердила достовірність розрахунків заявленої до відшкодування суми, проте не подала у визначений ПК України строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.23 ст. 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З контексту наведених норм вбачається те, що неподання або несвоєчасне подання органом Державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення або несвоєчасне погашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом України у постанові від 03.06.2014 № 21-131а14 та наведена також в рішеннях Вищого адміністративного суду України - постанові від 17.11.2014 року №К/800/38736/14, ухвалі від 23.09.2014 року № К/800/36094/14.

Отже, висновок податкового органу повинен був бути поданий до органу Казначейської служби до 26.04.2016 року, а тому у зв'язку із бездіяльністю відповідача 1 позивач має право на стягнення пені у зв'язку з виникненням бюджетної заборгованості (а саме за період з 27.04.2016 року по 24.05.2016 року).

Щодо стосується розрахунку заявленої до стягнення суми пені у розмірі 8 612, 84 грн. на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, яка нарахована за період з 27.04.2016 року по 24.05.2016 року.

За даними офіційного веб-сайту Національного банку України (http://www.bank.gov.ua) у період з 26.04.2016 року по 27.05.2016 року облікова ставка НБУ становила 19 % річних.

Виходячи з приписів п. 200.23 ст. 200 ПК України та вказаної облікової ставки НБУ розрахунок суми пені за вказаний у позовній заяві період виглядає наступним чином: 19% (діюча облікова ставка НБУ у період з 26.04.2016 року по 27.05.2016 року) х 120% = 0, 228 (річних): 365 = 0, 00062 % (в день) х 28 (кількість днів затримки відшкодування) х 492 432 грн. (сума заборгованості): 100 = 8 612, 84 грн.

Таким чином, при здійсненні арифметичного розрахунку позивач правильно визначив суму пені за прострочення погашення суми бюджетного відшкодування.

Суд оцінює критично доводи податкового органу стосовно необхідності опрацювання органами державної податкової служби вищого рівня інформації щодо платників податків, за деклараціями яких сума заявленого бюджетного відшкодування становить більше 100 тис. грн., отримання відповідної узагальненої інформації по заявленій позивачем сумі бюджетного відшкодування та вжиття заходів відповідно до вимог Порядку №68/23 від 03.02.2011 року.

Регламентований нормами ПК України порядок відшкодування суми податку на додану вартість не містить вимог, які ставлять виплату цієї суми у залежність від отримання узагальненого висновку податкового органу вищого рівня або вчинення ним будь-яких інших дій.

Отже, посилання податкового органу на зазначені обставини є безпідставним, оскільки вони стосуються виключно порядку взаємодії органів централізованої податкової системи, діяльність яких регулюється відомчими нормативно - правовими актами, але не права особи на бюджетне відшкодування. На думку суду, правові механізми взаємодії між окремими ланками системи органів державної податкової служби з метою посилення контролю за дотриманням податкового законодавства, не можуть обмежувати встановлені чинним законодавством права платника податків та переносити (відтерміновувати) їх реалізацію у часі (у тому числі право на своєчасне отримання бюджетного відшкодування).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.03.15 року у справі №К/800/56682/14.

Зважаючи на це, суд приходить до висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність в частині несвоєчасного направлення до органу Державного казначейства України висновку про суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за лютий 2016 року.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Хмельницькі барви» судові витрати зі сплати витрат на правову допомогу в сумі 8 000 грн.

На підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн. позивачем надано до суду договір про надання правової допомоги №ХБ-03-06-16 від 03.06.2016 року, укладений між позивачем та адвокатом Романюком В.М. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 09.02.2012 року №45), акт приймання-передачі послуг від 29.06.2015 року №1, викладений у вигляді розрахунку витраченого часу для надання правової допомоги позивачу та платіжне доручення від 06.06.2016 року №386 на суму 8 000 грн.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Отже, судові витрати, в тому числі на правову допомогу, повинні бути процесуально пов'язані з розглядом конкретної адміністративної справи, що розглядається судом, і за надання правової допомоги за визначених Законом обставин: участі у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

Системний аналіз статей КАС України дозволяє прийти до висновку про те, що поняття вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням охоплює такі окремі процесуальні дії за участі суду та сторін у справі, які неможливо вчинити в межах судового засідання, однак які підлягають обов'язковій фіксації в процесуальному порядку відповідно до вимог КАС України шляхом винесення відповідних ухвал, складання протоколів тощо.

Так, згідно з частинами 1, 2 статті 45 КАС України про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання або під час виконання судового доручення секретарем судового засідання складається протокол.

Інша стаття 46 КАС України встановлює форму протоколу про вчинення окремої процесуальної дії поза залою судового засідання та передбачає зазначення в ньому опису ходу проведення окремої процесуальної дії, у тому числі відомості про заявлені клопотання та ухвали суду; основний зміст пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, показань свідків, усні роз'яснення експертами своїх висновків і відповідей на поставлені їм додаткові питання; консультації спеціалістів.

Зважаючи на це, про вчинення окремої процесуальної дії поза межами судового засідання завжди складається протокол про вчинення такої процесуальної дії, який фіксує її перебіг за участі складу суду, сторін та інших учасників судового розгляду, які знаходяться на місці вчинення таких дій.

Таким чином, надання правової допомоги адвокатом у вигляді правових консультацій, формування доказової бази, пошук судової практики, написання позовної заяви (клопотань, пояснень), їх подання до суду не можуть вважатись окремими процесуальними діями поза судовим засіданням в розумінні Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Як видно з матеріалів справи, представник позивача - Романюк В.М. брав участь у судових засіданнях 23 травня 2016 року та 29 червня 2016 року, підтвердженням чого є журнали судових засідань Хмельницького окружного адміністративного суду, що становить одну повну годину участі у судовому засіданні.

Крім того, 24.06.2016 року представник позивача здійснював ознайомлення з матеріалами справи і тривалість цієї процесуальної дії склала 1 годину, що доводиться відміткою про ознайомлення.

З урахуванням вищезазначених норм чинного законодавства та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" (з 1 травня - 1 450 гривень), розмір компенсації витрат на правову допомогу складає 1 160 грн. за дві повні години надання правової допомоги в межах судового розгляду.

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, зважаючи на що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області в частині не направлення у строк, встановлений Податковим кодексом України, до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на користь позивача за лютий 2016 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Хмельницькі барви» пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість в сумі 8 612 (вісім тисяч шістсот дванадцять) грн. 84 коп.

Стягнути на користь ТОВ «Хмельницькі барви» судовий збір у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Хмельницькі барви» витрати на правову допомогу в сумі 1 160 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 04 липня 2016 року 16.00

Суддя/підпис/І.С. Козачок"Згідно з оригіналом" Суддя І.С. Козачок