Ухвала суду № 58732382, 04.07.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про повернення позовної заяви)

04 липня 2016 року Житомир справа № 806/989/16

категорія 11.5

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Шимонович Р.М., розглянувши позовну заяву командира військової частини А0281 ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними, -

в с т а н о в и в :

Командир військової частини А0281 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати неправомірними дії Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомира Головного територіального управління юстиції у Житомирській області;

- скасувати постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №51173896 від 23.05.2016.

Ухвалою судді від 26.06.2016 позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви до 30.06.2016.

На виконання вимог ухвали суду, позивачем подано до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору. Вказане клопотання мотивовано тим, що кошти на сплату судового збору виділяє Департамент фінансів міністерства оборони України, які станом на 29.06.2016 на рахунок військової частини - не виділені.

Розглянувши зазначене клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 окремо наголосив, що "характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено.

Проте, Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у справах (рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979).

Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"" № 12-рп/2013 від 28.11.2013, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету ОСОБА_2 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14.05.1981 N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

У законодавстві України зазначене правове положення знайшло своє відображення, в тому числі, у статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України "Про судовий збір".

За правилами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як вбачається із наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Вказану позицію підтримує і Пленум Вищого адміністративного суду України (постанови від 05.02.2016, від 23.01.2015 за № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року N 3674-VI "Про судовий збір").

Слід зазначити, що лише у виняткових випадках суд може звільнити особу від сплати судового збору не порушуючи принципу юридичної рівноваги та враховуючи скрутне матеріальне становище викликане обєктивними обставинами, що підтверджуються відповідними доказами.

Попри це, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За наведених обставин, суд не вбачає підстав для відстрочення позивачеві сплату судового збору та, відповідно, відмовляє командиру військової частини А0281 ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем в установлений строк та у спосіб, визначений судом, недоліки позовної заяви усунуто не було.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно повернути позивачу.

Керуючись статтями 108, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву командира військової частини А0281 ОСОБА_1 до Богунського відділу державної виконавчої служби м. Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними, - повернути позивачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Р.М.Шимонович