Рішення № 5872698, 02.03.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.09 Справа№ 10/177

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів: Довга О.І. ( головуюча) Ділай У.І., Цікало А.І , секретар судового засідання Яремчук С.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом : Прокурора Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Львівській області

Позивач 2 : Львівська міська рада, м. Львів

До відповідача 1 : Українська державна будівельна корпорація «Укрбуд», м. Київ

До відповідача 2 : ВАТ «Львівська автобаза № 1» м. Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1 : Львівська обласна державна адміністрація, м. Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 : ОСОБА_3, с. Добросин, Жовківського району, Львівської області

Треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 2: ОСОБА_4, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_5, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_6, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_7, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_8, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_9, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_10, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_11, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_12, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_13, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_14, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_15, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_16, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_17, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_18, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_19, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_20, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_21, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_22, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_23, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_24, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_25, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_26 , м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_27, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_28, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_29, м. Львів, вул. Б.Котика, 4

ОСОБА_30 , м. Львів, вул. Б.Котика, 4

Третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», м. Львів

Про визнання незаконним та скасування наказу Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» № 126 від 31.03.1994 року «Про створення ВАТ «Львівська автобаза № 1» в частині включення гуртожитку по вул.. Б.Котика,4 у м. Львові до статутного капіталу ВАТ «Львівська автобаза № 1»

За участю представників :

від прокуратури : Ю.Макогон представник прокуратури

від позивача 1 : І.Медвідь - представник за дорученням

від позивача 2 : Вовк І.Б. - представник за дорученням

від відповідача 1 : не зявились

від відповідача 2 : не зявились

третя особа 1 : ОСОБА_34 - довіреність № 5/13-6759/0/2-08-2 від 21.10.08р.

третя особа 2 : не зявились

третя особа 3 : ОСОБА_35 - довіреність б/н від 22.09.2008 року

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Суть спору :

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення ФДМ України у Львівській області , Львівської міської ради до Української державної будівельної корпорації «Укрбуд», ВАТ «Львівська автобаза № 1», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Львівська обласна державна адміністрація, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 , ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 , Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «БТІ та ЕО» про визнання незаконним та скасування наказу УДБК «Укрбуд» № 125 від 31.03.1994 року «Про затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Львівська автобаза № 1»в частині включення гуртожитку на вул. Б.Котика, 4 у м. Львові ; про визнання незаконним та скасування наказу Української державної будівельної корпорації «Укрбуд»№ 126 від 31.03.1994 року «Про створення ВАТ «Львівська автобаза № 1»в частині включення гуртожитку по вул. Б.Котика,4 у м. Львові до статутного капіталу ВАТ «Львівська автобаза № 1»; визнання незаконним та скасування Акту передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству «Львівська автобаза № 1» від 26.06.2002 року виданий УДБК «Укрбуд».

Ухвалою господарського суду Львівської області від 18.07.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, зазначених в попередніх ухвалах суду.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 02.03.2009 року.

В ході судового розгляду спору представник прокуратури підтримує позовні вимоги, просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду справи.

Представники позивача 1 та 2 підтримують позовні вимоги з підстав, наведених у ході розгляду справи.

Відповідачем 1 подано заяву про розгляду спору без участі представника корпорації.

Відповідач 2 свою позицію по поданій позовній заяві виклав у відзиві на позов.

Представники третіх осіб під час розгляду спору надали суду пояснення по суті заявлених вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд позовні вимоги задоволив частково, виходячи з наступного :

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України № 19-93 від 19.02.1993 року «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності, в будівництві та промисловості будівельних матеріалів», як виняток зі ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року № 8-92 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності»делеговано корпораціям «Укрбуд», «Украгропромбуд», «Укрмонтажспецбуд», «Укрбудматеріали», «Укртрансбуд», «Укрметротунельбуд» та концерну «Укрцемент» функції з управління майном організацій і підприємств, які засновані на загальнодержавній власності та входить до їх складу.

Указом Президента України № 210/93 від 15.06.1993 року «Про корпоратизацію підприємств», визначено, що засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном : центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

Відповідальність за проведення корпоратизації підприємств покладається на керівників органів, уповноважених управляти майном, що перебуває у загальнодержавній власності : центральних органів державної виконавчої влади, інших підвідомчих Кабінету Міністрів України органів та Представників Президента України в областях ( п.10 Указу Президента України).

Проведеною прокуратурою області перевіркою, за зверненням мешканців гуртожитку по вул. Б.Котика,4 у м. Львові встановлено, що Державне підприємство «Львівська автобаза № 1» було перетворене у відкрите акціонерне товариство в процесі корпоратизації Українською державною будівельною корпорацією «Укрбуд» відповідно до Указу Президента України «Про корпоратизацію державних підприємств» від 15.06.1993 року.

Рішення про перетворення ВАТ «Львівська автобаза № 1» приймалося наказом корпорації «Укрбуд» від 31.03.1994 року № 126.

Згідно п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993 року «Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств», з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу ( одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав та обовязків корпоратизованого підприємства.

Засновники відкритих акціонерних товариств після прийняття рішення про їх приватизацію передають акції цих товариств державним органам приватизації в порядку, визначеному Міністерством фінансів України та Фондом державного майна України ( п.8 Указу Президента).

Для передачі акцій відкритого акціонерного товариства засновник подає відповідному органу приватизації такі документи : акт оцінки вартості майна; нотаріально засвідчену копію статуту відкритого акціонерного товариства ; бухгалтерський баланс і розрахунки фінансових результатів ( прибуток, збитки) за останній звітній період перед прийняттям рішення про приватизацію з відміткою державної податкової інспекції про прийняття зазначених документів; нотаріально засвідчену копію Свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у відповідному фінансовому органі; нотаріально засвідчену копію Свідоцтва про реєстрацію відкритого акціонерного товариства в органах статистики; сертифікат на сумарну номінальну вартість акцій відкритого акціонерного товариства, яким повинен буди оформлений весь випуск ( п.3 Порядку передачі акцій засновниками відкритих акціонерних товариств державним органам приватизації, затвердженого наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України № 56/342 від 09.08.1993 року ).

Судом встановлено , що керуючись Порядком передачі акцій засновниками відкритих акціонерних товариств державним органам приватизації, затвердженим спільним наказом Мінфіну та ФДМ України від 09.08.1993 року № 56/342, Українська державна будівельна корпорація «Укрбуд», як засновник відкритого акціонерного товариства «Львівська автобаза № 1», згідно з актом прийому-передачі акцій передала регіональному відділенню ФДМУ по Львівській області документи, визначені вищевказаним Порядком.

Видані державною корпорацією в процесі корпоратизації ДП «Львівська автобаза № 1» та оскаржувані накази є актами нормативного характеру, оскільки адресовані не конкретному субєкту правовідносин, а породжують права та обовязки для невизначеного кола субєктів, зокрема акціонерів, працівників підприємства, мешканців гуртожитку по вул. Б.Котика,4 в м. Львові. Видача таких актів державним органом - засновником АТ призвела до зміни підстав регулювання правовідносин власника підприємства та мешканців гуртожитку, оскільки призвело до зміни сторін правовідносин з державного підприємства на акціонерне товариство.

В основу оскаржуваних наказів покладено результати роботи інвентаризаційної комісії та комісії з корпоратизації майна. Інвентаризаційною комісією, створеною на підставі відповідного наказу, проведено повну інвентаризацію майна, до якого включено обєкти невиробничого призначення, зокрема, до інвентаризаційного опису основних засобів внесено і гуртожиток. За даними інвентаризації комісією підготовлено проект Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, який затверджено наказом УДБК «Укрбуд»№ 125 від 31.03.1994 року «Про затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Львівська автобаза № 1». Дані документи, що стосувалися корпоратизаційної процедури, повинні були розроблятися з врахуванням положень Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»( в редакції станом на 1993 рік), згідно вимог ст.3 якого - дія цього Закону не поширювалась на: приватизацію обєктів державного житлового фонду, у тому числі гуртожитків, а також обєктів соціально-культурного призначення, що фінансується з державного бюджету, в тому числі обєктів сфери охорони здоровя, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Отже, гуртожиток, як державний житловий фонд , на момент корпоратизації ДП «Львівська автобаза № 1» знаходився на балансі та повному господарському віданні останнього, однак права державне підприємство на спірний гуртожиток не отримувало, так само як і ВАТ «Львівська автобаза № 1»не мало права приватизувати та включити до статутного фонду товариства державний житловий фонд.

Оцінка вартості майна державного підприємства «Львівська автобаза № 1», як цілісного майнового комплексу - господарського обєкту із закінченим циклом виробництва продукції, здійснювалася станом на 31.03.1994 року, на підставі балансу підприємства з врахуванням вимог Методики оцінки вартості обєктів приватизації та оренди ( затверджена Постановою КМУ від 02.09.1992 року № 522). Відповідно до п.22 даної Методики , визначена вартість цілісного майнового комплексу рішенням органу приватизації могла бути зменшена чи збільшена сума вартості майна, для якого чинним законодавством встановлено пільги або особливий режим приватизації. Так як комісією з корпоратизації дана норма не була врахована при підготовці акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу, а також не дотримана при формуванні плану корпоратизації, то державний орган засновник, до підписання наказів був зобовязаний у звязку з невідповідністю зазначених документів вимогам чинного законодавства, організувати внесення необхідних змін до Акту оцінки вартості ЦМК та Плану приватизації. Однак ним видано накази, які відображали оціночні показники без врахування можливості включення вартості гуртожитку , і як наслідок порушували принципи соціальної орієнтації приватизаційного процесу при створенні ВАТ «Львівська автобаза № 1», в першу чергу , щодо відсутності пропозицій по врегулюванню умов для соціальної захищеності мешканців гуртожитку при зміні власника ( ч.3 ст.26 Закону України «Про господарські товариства»).

Державний житловий фонд, до якого відносяться гуртожитки, у будь-якому випадку вилучався із вартісних показників. Це пояснюється, з одного боку, невиробничим призначенням будівель та соціальним фактором масової приватизації, з іншого боку, дією житлового законодавства з чітко вираженим захистом не колективних інтересів, а прав окремих громадян.

В акті оцінки цілісного майнового комплексу Львівської автобази № 1 УДБК «Укрбуд» необґрунтовано збільшено вартість майна, що підлягає приватизації, на суму вартості гуртожитку, розташованого на вул. Б.Котика,4 у м. Львові.

Частиною 2 ст.3акону України «Про приватизацію державного майна»визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію обєктів державного житлового фонду.

Відповідно до ст.ст. 127-131 Житлового кодексу УРСР та п.3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1986 року № 208, гуртожитки є спеціально збудовані або переобладнанні для цього житлові будинки, зареєстровані відповідним чином у виконкомі місцевої ради, ордери на заселення яких видавались не виконкомом, а адміністрацією підприємства, організації, установи.

Ч.2 ст.3 Закону України «Про приватизацію державного майна»в редакції, яка діяла на момент масової приватизації гуртожитків, чітко було визначено, що дія цього Закону не поширюється на приватизацію обєктів державного земельного та житлового фондів.

Виходячи з положень статті 4 Житлового кодексу УРСР, до складу житлового фонду входять житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будівлях. Житлові будинки і житлові приміщення в інших будівлях, що належать державі, становлять державний житловий фонд.

Статтями 127-131 Житлового кодексу УРСР та пунктом 3 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 03.06.1983 року № 208 , передбачено, що гуртожитки - це спеціально споруджені або переобладнанні для цієї мети житлові будинки. Враховуючи, що такі житлові будинки належали підприємствам на праві повного господарського відання, то їх, тобто гуртожитки, слід відносити до обєктів державного житлового фонду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

Відтак, виходячи з наведеного, гуртожитки як обєкти державного житлового фонду не підлягали приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного майна».

Відповідно до частини 9 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управління державних підприємств, організацій та установ, за їх бажанням може передаватись у комунальну власність за місцем розташування будинків із наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування згідно з вимогами цього Закону.

Окрім наведеного, орган корпоратизації та приватизації ( РВ ФДМУ у Львівській області) при оцінці майна цілісного майнового комплексу керувався типовими формами документів, затверджених Наказом Фонду державного майна України від 13.06.1994 року за 3345 «Про затвердження типових форм реєстру акцій (паїв, часток), що належить державі у майні господарських товариств», а саме Додатком № 2 «Відомості вартості державного майна», що не ввійшло в статутний фонд господарського товариства». Відповідно до п.1.3 пп «б»вказаного додатку вартість гуртожитків вилучається з акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Реєстрація права власності на даний обєкт нерухомого майна за ВАТ «Львівська автобаза № 1» була проведена на підставі Акту передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству «Львівська автобаза № 1» від 26.06.2002 року. Отже, при реєстрації права власності акціонерним товариством через допущення помилки при формування статутного фонду безпідставно набуто право власності на гуртожиток.

В ході судового розгляду спору судом встановлено - винесеними наказами порушено вимоги чинного законодавства, в саме : ст.ст. 2,3,4,7,11,12,14 ЗУ «Про приватизацію державного майна», постанови КМ України «Про затвердження порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства», ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» щодо безпідставного включення в статутний фонд товариства гуртожитку як обєкту державного житлового фонду.

Крім того, винесення оскаржуваних наказів мало наслідком подальше відчуження відкритим акціонерним товариством «Львівська автобаза № 1»приміщення гуртожитку іншим особам, що призвело до порушення житлових прав його мешканців.

Наказом корпорації № 960 від 13.10.1994 року «Про затвердження плану розміщення акцій відкритого АТ «Львівська автобаза № 1» було затверджено план розміщення акцій товариства.

Вказаним планом розміщення акцій було передбачено включення гуртожитку на вул.. Борсоєва,4 у м. Львові ( зараз вул. Б.Котика,4).

Актом передачі нерухомого майна у власність відкритому акціонерному товариству «Львівська автобаза № 1» від 26.06.2002 року корпорація «Укрбуд», як засновник ВАТ «Львівська автобаза № 1», передала акціонерному товариству в складі іншого майна гуртожиток на вул. Б.Котика,4 у м. Львові ( п.6 акту).

Відповідно до наказу регіонального відділення № 1347 від 29.12.2000 року «Про завершення приватизації ВАТ «Львівська автобаза № 1», план розміщення акцій ВАТ «Львівська автобаза № 1» виконаний.

На підставі наказу РВ ФДМУ по Львівській області № 1347 від 29.12.2000 року та акту передачі майна акціонерним товариством було оформлено право власності на вказану будівлю гуртожитку, що підтверджується реєстраційними посвідченнями від 02.07.2002 року, виданими Львівським обласним державним комунальним бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки.

В ході судового розгляду спору судом встановлено, що наказ Української державної будівельної корпорації «Укрбуд»№ 960 від 13.10.1994 року «Про затвердження плану розміщення акцій відкритого АТ «Львівська автобаза № 1»та плану розміщення акцій товариства, яким було передбачено включення вказаного гуртожитку у його статутний фонд, суперечив вимогам чинного на час приватизації ВАТ «Львівська автобаза № 1» законодавства.

Відповідно до вимог пп. 41,42 Методики оцінки вартості обєктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.1993 року № 717 вартість цілісного майнового комплексу підприємства під час приватизації повинна бути зменшена на вартість майна державного житлового фонду, а також вартість обєктів, що не підлягають приватизації, чого не було виконано Українською державною будівельною корпорацією «Укрбуд» при затвердженні плану розміщення акцій ВАТ «Львівська автобаза № 1».

З огляду на викладене, оспорювані накази є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси фізичних осіб та є такими, що підлягають визнанню недійсними.

Матеріалами справи - лист № 35/ 03-719 від 02.10.2002 року, доведено, що УДБК «Укрбуд» визнала свої дії незаконними, та відкликала акт передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Львівська автобаза № 1» від 26.06.2002 року.

Що стосується вимоги - визнати за державою право власності на гуртожиток на вул. Б.Котика,4 у м. Львові, суд залишає в цій частині позов без розгляду виходячи з наступного :

Виходячи з положень ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ч.3 ст.136 Господарського кодексу України, ст. 392 Цивільного кодексу України, позивач - РВ ФДМУ у Львівській області та Львівська міська рада мав право звернутися до суду з позовом за захистом саме своїх порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів , але право державної власності на майно, що є предметом спору, позивачу не належить, а чуже право підлягає захисту лише в межах інституту представництва.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували , що державний орган України надавав повноваження в установленому порядку позивачу звертатись до господарського суду за захистом права державної власності.

Тобто, чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено право однієї юридичної особи звертатись до господарського суду з самостійними вимогами в інтересах іншої юридичної особи.

Діюче процесуальне законодавство України передбачає - звернення до суду є правом, а не обовязком субєкта звернення. Звертаючись з вимогою про визнання за державою права власності , позивачі не врахували, що чинне процесуальне законодавство передбачає, що позовні вимоги можуть заявлятись не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, але у таких випадках фактичним позивачем є особа, в інтересах якої подано позов про захист її прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати слід покласти на відповідачів, відповідно до вимог ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.121 Конституції України, ЗУ «Про прокуратуру», Законом України «Про приватизацію майна державних підприємств», Законом України «Про приватизацію державного майна», Законом України «Про господарські товариства», Житловим кодексом України, ст.ст. 12,33,34,43,49,75,80,82-84,85,86 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Скасувати наказ Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» м Київ № 125 від 31.03.1994 року «Про затвердження акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП «Львівська автобаза № 1»в частині включення гуртожитку на вул. Б.Котика,4 у м. Львові.

3.Скасувати наказ Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» м. Київ № 126 від 31.03.1994 року «Про створення ВАТ «Львівська автобаза № 1» в частині включення гуртожитку по вул. Б.Котика,4 у м. Львові до статутного капіталу ВАТ «Львівська автобаза № 1».

4.В частині визнання незаконним та скасування Акту передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Львівська автобаза № 1» від 26.06.2002 року, виданий УДБК «Укрбуд»- припинити провадження у справі.

5.В частині визнання за державою право власності на гуртожиток на вул. Б.Котика,4 у м. Львові - залишити позов без розгляду.

6.Стягнути з Української державної будівельної корпорації «Укрбуд»( м.Київ, вул. М.Раскової,23 , ІК 00026867 ) в доход державного бюджету 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

7.Стягнути з ВАТ «Львівська автобаза № 1»( м.Львів, вул.. Пасічна,127, МФО 325105) в доход державного бюджету 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

8.Накази видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя