Рішення № 5872686, 22.07.2008, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2008 р. Справа № 55/126-08

вх. № 3717/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача- Саханя В.О.

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Комуніст

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Сервіс", м. Харків

про стягнення 870 грн.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1, с. Комуніст, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Сервіс", м. Харків, 9846 грн. суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 1125 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами -3% річних, 6200 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення усної домовленності неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару. З метою забезпечення позову позивач просить суд накласти арешт на майно відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26 травня 2008 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 17 червня 2008 р.

17 червня 2008 р. відповідач надіслав до суду клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю прибути у призначене судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 червня 2008 р. було задоволено клопотання відповідача про відкладенння розгляду справи та відкладено її розгляд на 14 липня 2008 р.

11 липня 2008 р. відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги частково у сумі 8130 грн. основного боргу, посилаючись на те, що позивач поставив товар відповідачеві неналежної якості, що спричинило останньому збитки на суму 870 грн., щодо нарахування інфляційних та річних проти позову заперечував посилаючись на те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою виконання боргу, тому, на думку, відповідача, прострочки виконання грошового зобов"язання не існує. Відповідач заперечує прот збитіків у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди.

14 липня 2008 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 9000 грн. боргу, 52,11 грн. 3% річних, 399,62 грн. інфляційних та судові витрати. В решті позову щодо стягнення інфляційних у сумі 446,38, 3% річних у сумі1072,89 грн. , упущеної вигоди та моральної шкоди у сумі 6200 грн. від позовних вимог відмовився.

В судовому засіданні позивач пояснив суду про те, що в позовній заяві помилково було вказано:" проценти за користування чужими грошовими коштами у сумі 1125 грн., оскільки вказана вимога стосується 3% річних за прострочення виконання грошового зобов"язання згідно ч.2 ст.625 ЦК України, у зв"язку з чим позивач надав уточнення до позовних вимог, зменьшив вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних.

Вказані уточнення прийняті судом та розгляд справи продовжено з їх урахуванням.

14 липня 2008 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 22 липня 2008 р.

Ухвалою господарського суду від 18 липня 2008 р. було повернути зустрічну позовну заяву Товариству з обмеженою відповідальністю "АСК Сервіс", м. Харків, у зв"язку з відсутністю підстав прийняття зустрічного позову для сумісного розгляду з первісним позовом.

Позивач у судовому засіданні 22 липня 2008 року підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача позовні вимоги визнавав частково у сумі 8130 грн. основного боргу, в решті заявлених вимог проти позову заперечував з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.

Представниики сторін звернулись до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами з урахуванням уточнень поданих до позову.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши представників сторін, судом встановлено наступне.

28 грудня 2007 р. Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, с. Комуніст ( далі позивач) було виставлено до оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "АСК Сервіс", м. Харків (далі відповідач) рахунок- фактуру № 0283 на суму 10660,00 грн.

11 лютого 2008 р. позивач згідно усної домовленності передав у власність відповідачеві товар, а саме бетономешалку БС 165 та растворомішалку РШ-180 на загальну суму 10660 грн., що підтверджується видатковою накладною № 065 від 11.02.08 р., яка підписана обома сторонами.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреності ЯНГ № 550122 від 08.02.08 р., яка видана на отримання цінностей від ФОП ОСОБА_1 Вказана довіреність зазначена у видатковій накладній № 065 від 11.02.08 р.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було частково оплачений товар на суму 1660 грн., що підтверджується витягом банку від 12.01.08 р., в графі призначення платежу якого вказано:"плата за бетономішалку, растворомішалку згідно р/ф 0283 від 28.12.2007 р.".

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України "якщо строк виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом, пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або із актів цивільного законодавства".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав на адресу відповідача претензію від 07.03.08 р. з вимогою погасити заборгованість у сумі 9000 грн. , що підтверджується поштовим чеком.

Проте, відповідач на претензію не відреагував та грошові кошти не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість у сумі 9000 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Відповідно до ст.526 Цивільного Кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини, враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач товар отримав, однак документи, що підтверджують здійснення повного розрахунку з відповідачем в матеріалах справи відсутні, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення коштів в сумі 9000 грн. правомірна та обгрунтована, тому підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача інфляційніх витрат та 3% річніх.

Щодо заперечень відповідача проти нарахування інфляційних та річних, посилаючись на те, що позивач не звертався до відповідача з вимогою виконання боргу, суд вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справа наявна претензія від 07.03.08 р., з якою позивач в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України звертався до відповідача з вимогою перерахувати заборгованість у сумі 9000 грн. з доказом про її відправлення, а також лист відповідача вих. № 6 від 07.05.06 р., який свідчить про отримання вказаної претензії з боку останнього. Таким чином, після отримання претензії у відповідача виник обов"язок по сплаті боргу, проте відповідач грошові кошти не перерахував, чим прострочив виконання грошового зобов"язання. Заперечення відповідача стосовно того, що позивач поставив товар відповідачеві неналежної якості, що спричинило останньому збитки на суму 870 грн., та у зв"язку з чим відповідач визнає позовні вимоги про стягнення основного боргу лише у сумі 8130 грн. є безпідставними та необгрунтованими, у зв"язку з чим судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 399,62 грн. та 3% річних у сумі 52,11 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні. В решті заявлених інфляційних у сумі 446,38 грн. та 3% річних у сумі 1072,89 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України, у зв"язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Враховуючи надану заяву позивачем про уточнення до позовних вимог, суд визнає її як відмовою від позову, в частині стягнення з відповідача 6200 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди, приймає її як таку, що не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує прав чи законних інтересів сторін та припиняє провадження в цій частині позовних вимог, відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України.

Розглянувши клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти та майно відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, у зв*язку з необгрунтуванням і не підтвердженням належними доказами необхідністі такого забезпечення, а також не доведенням документально ним того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись , ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 526, ч.2 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.78, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про забезпечення позову.Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК Сервіс", м. Харків (61091, м.Харків, Стадіонний проїзд, 2/1, кв. 25, код ЄДРПОУ 34469916, р/р № 26002120589000 в АКБ "Укрсіббанк", МФО 351005 ) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, с. Комуніст (62483, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в АБ "Факторіал-банк", МФО 351715) 9000 грн. основного боргу, 52,11 грн. 3% річних, 399,62 грн. інфляційних витрат, 94,51 грн. державного мита та 64,95 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення інфляційних у сумі 446,38 грн. та 3% річних у сумі 1072,89 грн. провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

В частині стягнення 6200 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди та моральної шкоди провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст Рішення підписано 24 липня 2008 року.

Суддя