Рішення № 58721129, 21.06.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 668/12582/14-ц Головуючий в І інстанції Кузьміна О.І.

Номер провадження: №22-ц/791/991/16 Доповідач Кутурланова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого Кутурланової О.В.,

суддів: Майданіка В.В.,

ОСОБА_1,

секретар Прушинська О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 жовтня 2014 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2014 року ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що відповідно до договору купівлі-продажу прав вимоги між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ «Дельта Банк» від 08.12.2011 року позивач набув право вимоги за кредитним договором № 11402483000 від 08.10.2008 року укладеним між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3, в подальшому доповнений додатковими угодами № 11402483001 від 30.01.2009 року, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 36783,35 дол. США, за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 14,50% річних на суму залишку заборгованості та кінцевим строком повернення коштів до 08.10.2017 року.

В забезпечення належного виконання ОСОБА_3 кредитного договору № 11402483000 від 08.10.2008 року укладено договір поруки № 233266 від 08.10.2008 року, згідно умов якого ОСОБА_2 виступив поручителем ОСОБА_3 та взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком за його зобов'язаннями, що виникають з вищезазначеного кредитного договору, у повному обсязі цього зобов'язання.

Посилаючись на порушення відповідачами своїх зобовязань щодо своєчасного повернення кредитних коштів та сплати передбачених договором відсотків, внаслідок чого станом на 14.07.2014 року за позичальником рахується заборгованість в загальному розмірі 623745,69 грн., яка складається із заборгованості за додатковою угодою по кредитного договору у сумі 618598,41 грн., а саме: із заборгованості за тілом кредиту в сумі 377324,46 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом у сумі 241273,95 грн., простроченої заборгованості по відсоткам у сумі 172031,34 грн. та заборгованості за кредитним договором у сумі 5147,28 грн., позивач просив стягнути солідарно з боржників заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 09 жовтня 2014 року позов ПАТ "Дельта Банк" задоволено.

Стягнено солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" 623745 грн. 69 коп. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № 11402483000 від 08.10.2008 року.

Стягнено з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Дельта Банк" по 1827,00 грн. в рахунок відшкодування витрат по оплаті судового збору з кожного.

Ухвалою Суворовського районного суду м. Херсона від 16.02.2016 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09.10.2014 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин, що мають значення для справи.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та слати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За приписом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 08.10.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 11402483000, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 36783,35 дол. США, за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 14,50% річних на суму залишку заборгованості та кінцевим строком повернення коштів до 08.10.2017 року (а.с.7-8).

В забезпечення належного виконання ОСОБА_3 кредитного договору № 11402483000 від 08.10.2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 233266 від 08.10.2008 року, згідно умов якого ОСОБА_2 виступив поручителем ОСОБА_3 та взяв на себе зобов'язання відповідати перед Банком за її зобов'язаннями, що виникають з вищезазначеного кредитного договору, у повному обсязі цього зобов'язання (а.с. 28-30).

30.01.2009 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником прав та обовязків якого є ПАТ "УкрСиббанк", ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено додаткові угоди № 11402483001 про зміну умов основного зобовязання щодо ануїтетного платежу в розмірі 610,00 дол. США та з кінцевим строком повернення до 08.10.2017 року (а.с. 26-27).

08.12.2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами та акт прийому-передачі документації, згідно з умовами яких до ПАТ «Дельта Банк» перейшло право вимоги за зазначеним кредитним договором (а.с. 42-44).

Оскільки позичальник ОСОБА_3 порушила свої зобовязання, позивач 28.07.2014 року звернувся з вимогою до відповідача про погашення заборгованості, однак відповідач не здійснила ніяких дій, направлених на виконання цих вимог (а.с. 39).

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо передбачених законом підстав для солідарного стягнення кредитної заборгованості з позичальника в межах строку дії кредитного договору.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для солідарного стягнення кредитної заборгованості з поручителя, оскільки вони не ґрунтуються на нормах матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та досліджених судом доказах.

Згідно положень ч. 1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Частиною 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

В обґрунтування позовних вимог щодо наявності підстав для стягнення з поручителя заборгованості за кредитним договором, в порушення вимог ст.ст. 10, 60 ЦК України позивач не надав відомостей про період з якого виникла заборгованість за кредитом, хоча у позичальника відповідно до взятих на себе зобов'язань виник обов'язок щомісячно погашати заборгованість за кредитним договором, у той час як поручитель відповідає за невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором в межах строків передбачених ст. 559 ЦК України, після спливу яких відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України договір поруки вважається припиненим.

Крім того, наявні в матеріалах справи довідки про заборгованість станом на 14.07.2014 року без зазначення періоду з якого виникла така заборгованість (а.с. 37, 38) свідчать про наявність простроченої заборгованості по тілу кредиту в загальному розмірі 12947,85 дол. США та заборгованості по відсоткам у загальному розмірі 14708,25 дол. США, що з огляду на щомісячний ануїтетний платіж передбачений умовами кредитного договору в розмірі 610,00 дол. США дає підстави для висновку про період заборгованості, що значно перевищує визначений ст. 559 ЦК України шестимісячний строк на звернення з вимогою до поручителя, після спливу якого настають наслідки, визначені положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України, що має суттєве значення для правильного вирішення спору і безпідставно не було взято до уваги судом першої інстанції

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України підлягає частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 09 жовтня 2014 року скасувати в частині стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат з ОСОБА_2 та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.В. Кутурланова

Судді: В.В. Майданік

ОСОБА_1