Ухвала суду № 58719979, 30.06.2016, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/4236/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/1023/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 59

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2016 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 травня 2016 року

в цивільній справі за скаргою ОСОБА_3, стягувач: ОСОБА_5, на бездіяльність державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції при примусовому виконанні судового рішення, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 травня 2016 року відмовлено у задоволенні скарги боржника ОСОБА_3, стягувач: ОСОБА_5, на бездіяльність державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції при примусовому виконанні судового рішення.

Вказану ухвалу суду представник боржника ОСОБА_3 ОСОБА_4 оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі представник боржника, посилаючись на неповне зясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою визнати незаконними дії державного виконавця Ковпаківського відділу ДВС Сумського МУЮ під час здійснення примусового виконання судового рішення щодо виселення боржника ОСОБА_3

В доводах апеляційної скарги зазначається, що в оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції жодним чином не висловився стосовно того, що державний виконавець не врахував вимог заяви боржника про відкладення виконавчих дій щодо її виселення із жилого приміщення та не прийняв відповідної постанови за результатами розгляду цієї заяви.

Крім того, представник боржника посилається на те, що суд не зясував питання про дотримання державним виконавцем процедури виконання судового рішення. Зокрема, державний виконавець перш, ніж ставити питання про виконання рішення суду стосовно боржника в примусовому порядку на 05 травня 2016 року, не пересвідчилась, що ОСОБА_3 добровільно не виконала рішення суду та не виселилась зі спірного жилого приміщення.

Також представник боржника ОСОБА_3 вважає висновок суду про дотримання державним виконавцем порядку направлення їй постанови про відкриття виконавчого провадження та сповіщення її про проведення виконавчих дій на 10 годину 00 хв. 05 травня 2016 року такими, що не відповідають встановленій процедурі та обставинам справи, враховуючи, що вказані виконавчі дії були проведені з порушенням вимог закону.

Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3, суд послався на її необґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду і вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Положеннями ч.1 ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Вимогами ч.ч. 1 3 ст.78 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець перевіряє стан виконання рішення про виселення боржника на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення.

У разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Державний виконавець зобов'язаний письмово повідомити боржника про день і час примусового виселення. Боржник вважається повідомленим про примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи за іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем. Відсутність боржника, повідомленого про день і час виселення, під час виконання рішення не є перешкодою для виконання рішення.

А виходячи з вимог ч.2 ст.25 вказаного Закону, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Крім того, статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Постанова державного виконавця про відкладення провадження виконавчих дій може бути оскаржена у триденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, постановою державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 01 квітня 2016 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 592/4024/15, виданого 29 березня 2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми, про виселення ОСОБА_3 з належного ОСОБА_6 житлового будинку № 30 по вул. Островського в м. Суми, без надання іншого жилого приміщення (а.с.6).

Згідно супровідного листа від 01 квітня 2016 року за № 424/14 державний виконавець того ж дня, тобто 01 квітня 2016 року, направив вказану постанову про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження, а саме: стягувачу ОСОБА_5 та боржнику ОСОБА_3 (а.с.6).

За даними інформації Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» рекомендований лист з повідомленням про вручення на імя ОСОБА_3 був відправлений адресату 05 квітня 2016 року за № 4002102864180 та вручений адресату (одержувачу) особисто 12 квітня 2016 року (а.с.18, 19).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності вимог скарги в частині неотримання боржницею копії постанови про відкриття виконавчого провадження, оскільки це спростовується належними і допустимими доказами. До того ж, копія вказаної постанови була додана представником боржниці до скарги при зверненні до суду першої інстанції разом з копією супровідного листа, що підтверджує факт отримання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що відомості Сумської дирекції УДППЗ «Укрпошта» щодо отримання боржником рекомендованого листа разом з постановою про відкриття виконавчого провадження не є належними доказами не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки є голослівними. Зокрема, 13-символьний літерно-цифровий номер (штрихкодовий ідентифікатор) поштового відправлення, який нанесено на касовому чеку про відправлення рекомендованого повідомлення на імя ОСОБА_3, та який є унікальним для кожного рекомендованого відправлення, збігається з літерно-цифровим номером (штрихкодовим ідентифікатором) за результатами пошуку про його вручення адресату ОСОБА_3 особисто в електронній пошуковій системі Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта».

Що стосується доводів апеляційної скарги про недотримання державним виконавцем процедури виконання рішення суду про виселення боржника, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вказано в постанові державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області про відкриття виконавчого провадження від 01 квітня 2016 року, боржнику ОСОБА_3 запропоновано самостійно виконати рішення суду у строк до пятнадцяти днів з моменту винесення постанови, а також повідомлено про те, що при невиконанні рішення в наданий для самостійного виконання строк воно буде виконано в примусовому порядку зі стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

З наданих апеляційному суду копій матеріалів виконавчого провадження № 424/14 з примусового виконання виконавчого листа № 592/4024/15, виданого 29 березня 2016 року Ковпаківським районним судом м. Суми щодо виселення ОСОБА_3, вбачається, що 27 квітня 2016 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: м. Суми, вул. Островського, 30, тобто за адресою, за якою має здійснюватись виселення, за результатами якого встановлено, що на стук у двері ніхто не відчинив, боржника за даною адресою виявлено не було, тому державним виконавцем була залишена вимога про проведення виконавчих дій на 05 травня 2016 року на 10-годину (а.с.87, 88).

Отже, помилковими є доводи апеляційної скарги представника боржника про недотримання державним виконавцем порядку виконання рішення суду про виселення боржника, оскільки, перевіривши після закінчення строку для самостійного виконання рішення суду, тобто на період до 27 квітня 2016 року, ураховуючи наданий державним виконавцем строк для добровільного виселення та строк, наданий керівником виконавчої служби, стан виконання рішення про виселення боржниці та встановивши, що вказане рішення суду самостійно нею не виконано, приймаючи при цьому до уваги і обставини того, що ОСОБА_3 не надала документального підтвердження стосовно виконання рішення суду, тому державний виконавець обґрунтовано направила боржнику вимогу про обовязкову її присутність за адресою м. Суми, вул. Островського, 30 для виконання даного судового рішення про її виселення, приступивши, тим самим, до примусового виконання рішення, як цього вимагає ч.2 ст.78 Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, боржниця не спростувала посилань державного виконавця на те, що вона була належним чином повідомлена про примусове виселення на 10 годину 05 травня 2016 року, враховуючи і обставини того, що відповідна інформація ще 27 квітня 2016 року була залишена державним виконавцем для боржника за місцем виселення останньої, що також свідчить про повідомлення про примусове виселення.

Колегія суддів також вважає такими, що не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги представника боржника про невирішення державним виконавцем питання про відкладення виконавчих дій на підставі заяви боржника від 27 квітня 2015 року, чого нібито безпідставно не врахував суд першої інстанції, оскільки відкладення провадження виконавчих дій є правом, а не обовязком державного виконавця і для цього мають бути враховані певні обставини. Крім того, частиною 2 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено винесення державним виконавцем саме постанови про відкладення провадження виконавчих дій, яка може бути оскаржена, а не про відмову у відкладенні провадження виконавчих дій, на чому наголошується в апеляційній скарзі. Тобто, у випадку відмови у відкладенні провадження виконавчих дій закон не вимагає виносити відповідну постанову.

Інші доводи апеляційної скарги, в тому числі, щодо невирішення судом першої інстанції питання про зупинення виконання рішення суду, як забезпечення скарги боржника, також не свідчать про порушення судом норм матеріального і процесуального права, що б могло бути підставою для зміни чи скасування ухвали суду.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню, отже, ухвалу місцевого суду від 12 травня 2016 року в даній справі необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 314 ч.1 п.4, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 відхилити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 травня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -