Ухвала суду № 58716987, 04.07.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2-п/754/103/16

Справа № 754/597/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2016 року м. Київ

Суддя Деснянського районного суду міста Києва Петріщева І.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК АЛЬЯНС" до ОСОБА_1, третя особа: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОНСОЛЬ ПЛЮС", про стягнення заборгованості та задоволення вимог кредитора,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною заявою про перегляд заочного рішення, в якій просить скасувати заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 18 квітня 2016 року та призначити цивільну справу до розгляду в загальному порядку.

Перевіривши заяву про перегляд заочного рішення й додані до неї матеріали, суд приходить до висновку про те, що заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст. 229 ЦПК України, з таких підстав.

Згідно ч. 6 ст. 229 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі;

2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи;

3) позивачі - у справах про стягнення аліментів;

4) позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні";

5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги;

6) позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення;

7) громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб;

8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів;

10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи;

11) виборці - у справах про уточнення списку виборців;

12) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків;

13) учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав;

14) позивачі - у справах у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту";

15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом;

16) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Згідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Питання про звільнення від судових витрат вправі поставити заявник в клопотанні, що подається разом з позовною заявою або викладається в прохальній частині позовної заяви, де повинен навести обставини, які свідчать про підстави для звільнення від сплати судового збору та подати суду відповідні докази, в іншому випадку у суду не має підстав для звільнення від сплати судового збору.

Судом встановлено, що до заяви про перегляд заочного рішення не додається документ про сплату судового збору та заявник не навів обставини, які свідчать про підстави для звільнення від сплати судового збору та не подав суду відповідні докази, зокрема щодо його майнового стану, що є перешкодою для суду для вирішення питання про звільнення від сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 229 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Атже, відповідно ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню лише у випадку, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що у порушення вищезазначених вимог у заяві про перегляд заочного рішення не зазначені обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

Відповідності до ч. 7 ст. 229 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються правила статті 121 цього Кодексу.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 121, 229 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без руху.

Надати відповідачу строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк заяву вважати неподаною та повернути зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Петріщева І.В.