Рішення № 58716200, 04.07.2016, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 липня 2016 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Максимчук З.М., Шимків С.С.

секретар судового засідання: Мельник С.Ю.

за участі: позивача і представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Сарненського районного суду від 20 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,: Немовицька сільська рада Сарненського району і Реєстраційна служба Сарненського районного управління юстиції; про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,: Немовицька сільська рада Сарненського району і Реєстраційна служба Сарненського районного управління юстиції; про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Сарненського районного суду від 20 квітня 2016 року відмовлено ОСОБА_2 у позові до ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв, а ОСОБА_1 відмовлено в зустрічному позові до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв.

Не погодившись з рішенням суду, кожна зі сторін подала на нього апеляційну скаргу.

ОСОБА_2 у поданій апеляційній скарзі покликався на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що полягає у порушенні норм матеріального і процесуального права та неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

На її обґрунтування зазначав про хибність висновків суду щодо того, що сторонами у справі зареєстровано право власності за собою на два різні обєкти нерухомого майна два приміщення піднавісів. При цьому не враховано, що будь-який піднавіс загальними зборами співвласників майнових паїв Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" (далі КСП "Україна") не виділявся, а площа іншого піднавіса, який, на думку суду, належить відповідачу, є удвічі меншою, тобто десь 400-450 кв.м. Інших будівель з таким призначенням на території немає. Свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 показали, що саме ОСОБА_1 самовільно демонтував стіни і двері придбаного позивачем піднавіса. Відомості про реалізацію сусіднього піднавіса та присвоєння йому поштової адреси відсутні, а рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв КСП "Україна" від 15 червня 2014 року сусідній піднавіс внесений до списку майна, яке в рахунок майнових паїв не реалізоване.

Зазначені обставини судом залишені без уваги, в звязку з чим їм не було дано належної правової оцінки.

Тому вважає, що оспорювана реєстрація права власності за відповідачем очевидно порушує його права на піднавіс і підлягає до судового захисту.

На його думку, неправомірною є і ухвала суду від 15 березня 2016 року про відмову у прийнятті позовної заяви ОСОБА_5

Не згоден з обґрунтованістю відмови у задоволенні позову про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів співвласників майнових паїв реформованого КСП "Україна", адже наданими доказами підтверджено той факт, що ці загальні збори не відбулися взагалі.

Крім того, ОСОБА_1 не надав суду копій правовстановлюючих документів, на підставі яких було зареєстровано його право власності на спірне майно.

З цих підстав просив рішення суду першої інстанції частково скасувати і задовольнити його позовні вимоги, залишивши решту рішення без змін.

ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі вважав оскаржуване рішення ухваленим із порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та із досягненням висновків, що суперечать обставина справи.

Обґрунтовуючи її, зазначав про невідповідність тверджень суду положенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", наказу Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року №507, Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №868 від 17.10.2013 року, а також ст.ст. 181, 186, 188 ЦК України. Оскільки піднавіс не є нерухомим майном, є приналежною річчю до головної, тому вважав, що його державна реєстрація як самостійного обєкта нерухомості відбулася незаконно.

На його думку, помилковим є висновок суду про те, що спірні правовідносини виникли щодо двох різних піднавісів, а тому права сторін не порушуються. Як у нього, так і в позивача виникло право на один і той самий обєкт, однак у правовстановлюючих документах він значиться за різними поштовими адресами.

Не погоджувався і з висновком експертного дослідження, який не є висновком експерта в розумінні процесуального закону. Тому цей доказ не має переваги над листом-повідомленням начальника управління юстиції області.

В звязку з наведеними обставинами вважав, що при розгляді справи і ухваленні судом рішення не додержано вимог ст.ст. 212, 213 ЦПК України, розяснень постанов Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення в цивільній справі" та №5 від 12.06.2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду".

Зважаючи на це, просить частково скасувати рішення Сарненського районного суду від 20 квітня 2016 року, визнавши незаконним і скасувавши свідоцтво про право власності на нерухоме майно будівлі, піднавіс в с. Немовичі Сарненського району Рівненської області, вулиця Хміль, 5 "к". В іншій частині просив залишити рішення без змін.

Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь в справі і з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів прийшла до висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає до повного задоволення, а апеляційну скаргу відповідача слід задовольнити частково.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що хоча відповідач і неправомірно зареєстрував за собою право на спірний піднавіс, однак субєктивних цивільних прав ОСОБА_2 не порушив, оскільки піднавісів існує два і вони є різними об'єктами, тоді як спір помилково виник з приводу реєстрації права власності на один із них.

Зустрічний позов залишено без задоволення в звязку з недоведеністю вимог відповідача.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що в лютому 2008 року між ОСОБА_1 і близько 60 власниками майнових паїв колишніх членів КСП "Україна" укладено договори купівлі-продажу майнових паїв (майнових сертифікатів).

На підставі цих договорів 22 вересня 2009 року Немовицькою сільською радою Сарненського району покупцю видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії РВ №0034701 на загальну суму 145 582 гривні (а.с. 38, т. 1). 22 вересня 2011 року Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт на виробничий будинок будівлю для зберігання хімічних речовин № 7 "о" по вулиці Хміль в с. Немовичі Сарненського району, де власником значиться ОСОБА_1 (а.с. 39-44). За наявною в технічному паспорті характеристикою будівля складається із хімічного складу площею 893, 5 кв.м, прибудови площею 5, 4 кв.м, навіса для зберігання площею 989, 7 кв.м та силосної ями площею 427, 7 кв.м (а.с. 44, т. 1).

Поштову адресу на зазначену будівлю "с. Немовичі Сарненського району, вулиця Хміль, 7 "о", за заявою відповідача присвоєно 19 серпня 2009 року рішенням Немовицької сільської ради №113 (а.с. 107, т. 1).

8 липня 2015 року Реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції право власності на будівлю для зберігання хімічних речовин з прибудовами по вулиці Хміль, 7 "о", в с. Немовичі Сарненського району зареєстровано за ним же, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 45-45, зв., т. 1).

В подальшому, 15 червня 2014 року, загальними зборами власників майнових паїв (майнових сертифікатів) КСП "Україна", реформованого в Сільськогосподарське приватне підприємство "Україна" (далі СГПП "Україна"), прийнято рішення, яким виділено ОСОБА_2 у натурі в рахунок майнових паїв (майнових сертифікатів) майно у виді "Піднавіса" (навіса для сіна №2), що побудований у 1986 році і розміщений по вулиці Хміль, 5 "к", в с. Немовичі Сарненського району, загальною площею 980, 7 кв.м (а.с. 19-28, т. 1).

28 травня 2014 року Рівненським обласним бюро технічної інвентаризації виготовлено на ім'я ОСОБА_2 технічний паспорт на вказаний піднавіс, який складається із бетонних стовпів та шиферної покрівлі з асфальтованою підлогою (а.с. 14-18, т. 1).

В звязку з цим 25 червня 2014 року Немовицькою сільською радою видано на його ім'я свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії РВ №0034711, де вартість його частки склала 58 341 гривень (а.с. 13, т. 1).

Поштову адресу на піднавіс "с. Немовичі Сарненського району, вулиця Хміль, 5 "к" 21 травня 2014 року присвоєно рішенням Немовицької сільської ради №41 на підставі заяви позивача (а.с. 29, т. 1).

26 червня 2014 року Реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції право власності на будівлю навісу по вулиці Хміль, 5 "к", у с. Немовичі Сарненського району зареєстровано за позивачем, що вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 12-12, зв.). Того ж числа Реєстраційною службою Сарненського районного управління юстиції йому видано відповідне свідоцтво про право власності, індексний номер 23548708 (а.с. 11, т. 1).

Вважаючи, що відповідач порушив його права, у вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності від 8 липня 2015 року.

Незабаром позивач збільшив позовні вимоги, вимагаючи також визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП "Україна" від 2 грудня 2008 року, яким виділено в натурі групі співвласників майнових паїв реформованого КСП "Україна" приміщення бані (банно-прального комплексу).

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 у листопаді 2015 року подав зустрічний позов, де вимагав визнати незаконним і скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно будівлю піднавіса, що видане 26 червня 2014 року на ім'я ОСОБА_2

Згодом відповідач збільшив розмір зустрічного позову, доповнивши його вимогою про визнання незаконним і скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП "Україна" про передачу ОСОБА_2 майна піднавіса по вулиці Хміль, 5 "к" в с. Немовичі.

У судовому засіданні сторони визнали ту обставину, що навіс для зберігання площею 989, 7 кв.м, який входить до складу будівлі для зберігання хімічних речовин № 7 "о" по вулиці Хміль в с. Немовичі Сарненського району, та піднавіс по вулиці Хміль, 5 "к", в с. Немовичі Сарненського району площею 980, 7 кв.м є однією і тією ж самою річчю.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Тобто право на спірний піднавіс усупереч закону одночасно зареєстровано як на складову частину будівлі для зберігання хімічних речовин № 7 "о" по вулиці Хміль в с. Немовичі Сарненського району, власником якої (будівлі) є ОСОБА_1, а також як на самостійний обєкт нерухомості по вулиці Хміль 5 "к" в с. Немовичі Сарненського району, що належить на праві власності ОСОБА_2

Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

З розяснень, даних пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 27 своєї постанови №3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", вбачається, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підставі яких згідно зі статтею 19 Закону України від 1 липня 2004 року №1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У звязку з цим суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії РВ №0034701 підтверджується його право на спірний піднавіс як складову частину будівлі для зберігання хімічних речовин на увагу не заслуговують.

Так, будь-якого рішення загальних зборів власників майнових паїв КСП "Україна" реформованого в СГПП "Україна" з приводу передачі йому піднавіса у власність відповідачем надано не було, а судом не було здобуто.

Окрім того, з протилежного (тильного) боку свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) міститься відмітка сільського голови з його підписом і відбитком печатки про виділення йому приміщення будівлі для зберігання хімічних речовин з прибудовою, тобто прибудова є однією річчю, а не кількома як наполягав представник ОСОБА_1

Тобто піднавіс не може входити до складу зазначеної будівлі, оскільки є самостійним обєктом права.

Натомість рішенням загальних зборів власників майнових паїв КСП "Україна" реформованого в СГПП "Україна" від 15 червня 2014 року було передано відповідачу в рахунок майнових паїв приміщення будівлі для зберігання хімічних речовин з прибудовою, проте чітко обумовлено, що без зазначених у виготовленому за його заявою технічному паспорті піднавіса для зберігання та силосної ями (а.с. 20-21, 27; т. 1).

Цим самим рішенням передано ОСОБА_2 у власність в рахунок майнових паїв піднавіс по вулиці Хміль, 5 "к" у с. Немовичі Сарненського району (а.с. 26-27; т. 1).

Зазначених обставин судом першої інстанції враховано не було.

Не може колегія суддів погодитися з посиланнями відповідача на лист Головного територіальне управління юстиції у Рівненській області від 16.12.2015 року №13771\03.2-11\4\03.2, де вказано про те, що державний реєстратор при реєстрації 26 червня 2014 року права власності на спірний піднавіс за ОСОБА_2 діяв неправомірно, оскільки зазначений обєкт не є нерухомим майном типу будівлі (а.с. 145-147, т. 1).

Так, згідно зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Твердження про неправомірність рішення і дій державного реєстратора ґрунтується винятково на аналізі чинного законодавства, без будь-яких правових наслідків для нього та без належних висновків про його винність. Тобто такі вказівки є голослівними.

Між тим, на а.с. 127-130; т. 2 міститься висновок експертного дослідження №160406\1.С від 08.04.2016 року, де зазначено, що піднавіс по вулиці Хміль, 5 "к", в с. Немовичі Сарненського району є нерухомим майном і є будівлею як станом на час реєстрації права власності на майно, так і на час проведення дослідження.

За таких обставин колегія суддів знаходить, що субєктивне право позивача виникло на спірний піднавіс на законних підставах. При цьому ураховується, що його державна реєстрація як обєкта права власності позивача відбулася з додержанням вимог закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Отже, оспорюваним свідоцтвом про право власності відповідача порушуються права ОСОБА_2, а тому з огляду на необхідність судового захисту порушеного права підлягає до задоволення позов в частині визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності від 27 липня 2015 року.

Також слід задовольнити і його вимогу про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП "Україна" від 2 грудня 2008 року про виділення в натурі співвласникам майнових паїв реформованого КСП "Україна" приміщення бані (банно-прального комплексу).

Так, убачається, що 2 грудня 2008 року відбулися загальні збори колективу співвласників майнових паїв реформованого КСП "Україна", якими виділено групі співвласників майнових паїв реформованого КСП "Україна" приміщення бані (банно-прального комплексу).

Між тим, на обґрунтування своєї вимоги позивачем надано копії пояснень 136 співвласників майнових паїв, що становить більше як 1\2 частину співвласників, про їхню відсутність на загальних зборах. Тобто загальні збори були неправомочні ухвалювати оспорювань рішення. Ці обставини підтвердив і свідок ОСОБА_3, який на той час працював сільським головою.

Тому через відсутність будь-якого належного спростування відповідачем у судовому засіданні вимог позивача слід вважати, що ОСОБА_2 було доведено ті обставини, що загальні збори власників майнових паїв (майнових сертифікатів) 2 грудня 2008 року відбулися з порушенням порядку, оскільки більш як 1\2 частина учасників була не була присутня на зборах.

Крім того, за сукупності письмових доказів та показань свідка, які вказують на протилежне, самі по собі доводи ОСОБА_1 про правомірність оспорюваного рішення загальних зборів заперечуються відсутністю інших переконливих і обєктивних доказів про це.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Разом з тим, не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не сплатив решти грошових коштів за договорами купівлі-продажу, які укладені між ним та власниками майнових паїв КСП "Україна", - близько 50 відсотків від усієї суми, що становить біля 73 000 гривень. Оскільки ця обставина може бути підставою для розірвання цивільно-правового договору в порядку ст.ст. 651-654 ЦК України, вона не є спонуканням для визнання недійсним і скасування оспорюваного свідоцтва на право власності.

Необґрунтованими є посилання позивача на порушення судом прав іншої особи, адже ухвала суду від 15 березня 2016 року про відмову у прийнятті позовної заяви ОСОБА_5 може бути оскаржена лише тією особою, інтересів котрої стосується.

Натомість покликання апеляційної скарги ОСОБА_1 про ухвалення рішення, яким слід задовольнити зустрічний позов, спростовуються обставинами справи та вимогами закону.

Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Тому за таких обставин доводи ОСОБА_1 на необхідність та вимушеність захисту його прав є неприйнятними для апеляційного суду, оскільки цим порушуватимуться права позивача.

Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.

Мотивами для ухвалення нового рішення про задоволення вимог первісного позову і відмову в зустрічному позові відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, що потягло незастосування норм матеріального права, які підлягали застосуванню.

На підставі ст.ст. 21, 393 ЦК України, п. 27 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Сарненського районного суду від 20 квітня 2016 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати свідоцтво про право власності ОСОБА_1 на прибудову до будівлі для зберігання хімічних речовин у виді піднавісу для зберігання загальною площею 989, 7 кв.м, що розташований в с. Немовичі Сарненського району Рівненської області по вулиці Хміль, 7 "о".

Визнати незаконним і скасувати рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства ""Україна" від 2 грудня 2008 року щодо виділення в натурі групі співвласників майнових паїв відповідно до витягу протоколу №6 загальних зборів співвласників майнових паїв реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства ""Україна", с. Немовичі Сарненського району Рівненської області, приміщення бані (банно-прального комплексу).

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні зустрічного позову до ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору,: Немовицька сільська рада Сарненського району і Реєстраційна служба Сарненського районного управління юстиції; про визнання незаконним і скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та рішення загальних зборів колективу співвласників майнових паїв реформованого Колективного сільськогосподарського підприємства "Україна" Сарненського району Рівненської області від 15 червня 2014 року.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Судді: