Рішення № 58715010, 29.06.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/2927/15-ц Головуючий у І інстанції Орда О. О.Провадження № 22-ц/780/3659/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 22 29.06.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Антоненко В.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Воробей В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» про визнання припиненим договору та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в якому просила визнати припиненим з 02 лютого 2015 року договір оренди землі №087 від 02 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_2 та ПСП «Лосятинський» (правонаступник ПСП «Агрофірма «Світанок») та зобовязати ПСП «Агрофірма «Світанок» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,454 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лосятинської сільської ради Васильківського району Київської області та належить їй на праві приватної власності.

Позов обґрунтовувала тим, що 02 лютого 2010 року між нею і ПСП «Лосятинське» було укладено договір оренди землі № 087, за умовами якого останнє прийняло від неї в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 2,454 га, розташовану в адміністративнах межах Лосятинської сільської ради Васильківського району Київської області, що належить їй на праві приватної власності. В подальшому ПСП «Лосятинське» було припинено шляхом приєднання до ПСП «Агрофірма «Світанок».

Зазначала, що зазначений договір оренди був укладений на п'ять років та відповідно до умов даного договору вона повідомляла орендаря про своє небажання продовжувати дію укладеного між ними договору, проте відповідач до цього часу належну їй земельну ділянку не повернув.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано припиненим з 03 лютого 2015 року укладений між ОСОБА_2 і приватним сільськогосподарським підприємством «Лосятинське» (правонаступник ПСП "Агрофірма "Світанок") договір оренди землі № 087 від 02 лютого 2010 року у звязку із закінченням строку, на який його було укладено.

Зобовязано приватне сільськогосподарське підприємство «Агрофірма «Світанок» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,454 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Лосятинської сільської ради Васильківського району Київської області, що належить їй на підставі державного акта на право власності на землю серії ІV-КВ №097702-3903 від 20 березня 2002 року.

В апеляційній скарзі відповідач ПСП «Агрофірма «Світанок» просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволені позову відмовити, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав.

Згідно із ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 2 лютого 2010 року між ОСОБА_2 (ОРЕНДОДАВЕЦЬ) і ПСП «Лосятинське» (ОРЕНДАР) укладено договір оренди землі №087, згідно із яким об'єктом оренди є земельна ділянка площею 2,454 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Лосятинської сільської ради Васильківського району Київської області, що належить позивачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-КВ №097702-3903 від 20 березня 2002 року.

Згідно Договору ОРЕНДОДАВЕЦЬ надав, а ОРЕНДОДАВЕЦЬ прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку і пунктом 8 Договору оренди передбачено, що його укладено на п'ять років. (том 1 а.с.10-13).

У той же день між сторонами підписано Акт прийомки-передачі землі в оренду, який підтверджує факт передачі орендодавцем і прийняття орендарем в тимчасове користування земельної ділянки за умовами укладеного між ними договором оренди.

ПСП «Лосятинське» було припинено шляхом приєднання до ПСП «Агрофірма «Світанок».

21.03.2015 року і 28.04.2015 року ОСОБА_2 направила ПСП «Агрофірма «Світанок лист-повідомлення і заперечення у поновленні договору оренди землі. (том 1 а.с.14-16, а.с.64-65).

Встановивши ці обставини, суд вірно вказав, що правовідносини сторін регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі» в редакціях, що були чинними станом на дату укладення між сторонами договору оренди землі.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що сторони договору оренди землі не дотримались вимог ст..33 Закону України «Про оренду землі» щодо поновлення цього договору, оскільки орендар у встановлений договором строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк з відповідним проектом додаткової угоди. Крім того, позивач заперечив щодо продовження користування відповідачем орендованою земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, про що свідчать надіслані 21.03.2015 року і 28.04.2015 року від імені позивача на адресу відповідача заперечення у поновленні договору оренди.

В рішенні також зазначено, що укладений між сторонами договір оренди землі припинив свою дію 03 лютого 2015 року, однак земельну ділянку позивачу відповідачем не повернуто, чим порушено умови укладеного між ними договору оренди землі та права позивача, як власника земельної ділянки.

Проте повністю погодитись із цими висновками не можна, так як вони не в повній мірі відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до ч. 2 ст. 792 ЦК України майнові відносини, щовиникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Крім того, ст. 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку дії договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» об'єднує два випадки пролонгації договору оренди. Так, у ч. 1 ст. 33 цього закону передбачено,що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар,який належно виконував обовязки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 25 цієї статті).

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме у тому разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність наступних юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обовязки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову у поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 лютого 2015 року, у справі № 6-10цс15.

Однак, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, суд помилково не врахував правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 25 лютого 2015 року у справі № 6-10цс15, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України.

В застосованій судом першої інстанції правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі №6-146цс16 зазначено, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обовязки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Застосування судом першої інстанції правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі №6-146цс16 не суперечить змісту правовідносин сторін спору, проте зроблене без врахуванням положень Договору і обставин справи.

Так, висновок суду першої інстанції про те, що Орендар у встановлений договором строк не надіслав орендодавцю повідомлення про свій намір скористатись переважним правом на укладення договору на новий строк відповідає матеріалам справи і не заперечується відповідачем.

Проте судом не враховано інші положення Договору щодо строку його дії і можливості поновлення.

Так, пункт 8 Договору оренди викладено в наступній редакції:

«Договір укладено на 5 (п»ять) років. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

У разі якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням». (том 1 а.с.10).

Пункт 8 Договору оренди в цій редакції відповідає положенням ст..33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладення договору):

Після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору.У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Строк дії договору оренди закінчився 2 лютого 2015 року.

Встановлено і не заперечується сторонами, що Орендар ПСП «Агрофірма Світанок» після закінчення строку дії договору оренди продовжує користуватись земельною ділянкою, яка належить Орендодавцю ОСОБА_2

Відповідно до п.8 Договору Орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору, тобто до 3 березня 2015 року не направив Орендарю письмові заперечення щодо продовження користування ним земельною ділянкою.

Доводи позивача про те, що ним було направлено орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди в місячний строк, як це передбачено Договором і законом, були досліджені колегією суддів, однак зазначені доводи не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки строк договору оренди закінчився 03 лютого 2015 року, а листи - повідомлення позивач направив відповідачу 21.03.2015року та 28.03.2015року (т.1а.с.14,64), тобто після закінчення місячного терміну встановленого п.8Договору і ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

Крім цього, наявні у справі лист-повідомлення і заперечення у поновленні договору оренди землі від 21.03.2015 року і 28.04.2015 року не можна вважати належними доказами оформлення листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі та отриманні їх відповідачем.

Так, рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення ПСП «Агрофірма Світанок» від 6.05.2015 року на ім.»я Мусаєвої ( том 1 а.с.16) та опис вкладень у цінний лист на ім.»я ПСП «Агрофірма Світанок» від 21.03.2015 року (том 1 а.с.65) не свідчать про отримання відповідачем заперечень орендодавця у поновленні договору оренди.

З листа начальника поштового відділення с.Ковалівка Васильківського району від 2.06.2016 року відсутня довіреність на одержання поштового відправлення, на підставі якої ПСП «Агрофірма Світанок» уповноважила би особу з прізвищем «Мусаєва» на отримання цінних та рекомендованих листів, адресованих ПСП «Агрофірма Світанок».

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 року у справі за №6-2988, зазначено, що під письмовим повідомленням слід розуміти не тільки направлення відповідних відомостей зазначеним особам у письмовому вигляді, а й отримання цими особами необхідних відомостей.

Отже, загальний зміст поняття «повідомлення» передбачає не тільки направлення відомостей, з якими особу слід ознайомити, а й отримання цією особою зазначених відомостей.

Тому колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач не дотримався положень п.8 Договору і протягом одного місяця після закінчення строку договору, тобто до 3 березня 2015 року не направив Орендарю письмові заперечення щодо продовження користування ним земельною ділянкою, орендар продовжує користуватись земельною ділянкою після закінчення строку договору, договір підлягає поновленню та той-самий строк і на тих саме умовах, які були передбачені договором.

З врахуванням обставин, встановлених при апеляційному розгляді справи, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до положень п.8 Договору оренди землі, ст., 31, 33 Закону України «Про оренду землі» правових підстав вважати договір оренди землі припиненим немає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за необґрунтованістю і недоведеністю позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ПСП «Агрофірма Світанок» 695,37 грн. судового збору, сплаченого ПСП «Агрофірма Світанок» за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2016 року скасувати та ухвалити нове:

В задоволені позову ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» про визнання припиненим договору та зобовязання вчинити дії відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма Світанок» 695 грн. 37 коп. судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: