Вирок № 58714592, 02.07.2016, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/360/15-к

Провадження № 1-кп/378/1/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2016 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Галич Ю. М.,

запасного судді Марущак Н.М.

за участю секретаря Заболотньої Ю.В.,

прокурора Турчин С.О., Клименко А.Ю.,

Обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3 ОСОБА_4,

представника ПІК « ААЗ Трейдінг Ко» ОСОБА_5 ,

представника цивільного відповідача ТОВ «Логістик МТС»- ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в смт. Ставище кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючий, одружений, інвалід 2 групи, маючий на утриманні одну дитину, зареєстрований та проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, працюючи на посаді водія ТОВ «Логістик МТС», 06 листопада 2014 року, близько 10 години, керував вантажним автомобілем марки «ОСОБА_7 45143-012-15» реєстраційний номер НОМЕР_1 з причіпом марки «Нефаз 8560-082-02» реєстраційний номер НОМЕР_2 ( надалі автомобіль КАМАЗ) , які, згідно висновку експерта № 465 від 05.12.2014 року та пояснень останнього, знаходилися у технічно справному працездатному стані, та рухався на 127 кілометрі + 300 метрів автодороги «Київ-Одеса» по правій смузі руху в напрямку м. Києва. Проїжджаючи повз металевий колесовідбійник, що знаходився ліворуч на розділювальній смузі автодороги в зустрічних напрямках та на краю якого розміщений дорожній наказовий знак 4.1 «Рух прямо», ОСОБА_1, всупереч вказаного знаку не продовжив рух прямо, а в порушення вимог п. 1.10. ПДР України, на розділювальній смузі за колесовідбійником вирішив здійснити маневр розвороту на зустрічні смуги руху автодороги в напрямку м. Одеса. Виконуючи вказаний маневр, ОСОБА_1 всупереч п. 2.3. «б» ПДР України, проявив неуважність та маючи обєктивну можливість виявити небезпеку для руху, всупереч вимог п. 10.1 ПДР України, перед зміною напрямку руху, а саме поворотом ліворуч з правої смуги руху в напрямку м. Києва, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасниками руху, а саме пасажирському автобусу «Temsa Safir» реєстраційний номер АІ 5933СХ (надалі автобус, Темза ), який рухався в попутному напрямку по лівій смузі руху, та почав змінювати напрямок руху ліворуч на ліву смугу руху в напрямку м. Київ, де допустив зіткнення з пасажирським автобусом.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди провідниця автобуса ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в області підборіддя, множинних саден в області тулуба та кінцівках, забою грудної клітини, закритого перелому кісток тазу, забою мяких тканин верхньої третини правого стегна, та термічного опіку 2 ступеня 1,5% поверхні правої стопи, які, згідно висновку експерта № 2 Д від 23.01.2015 року, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоровя більше 21 дня, а пасажирка автобуса ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки та саден на двох гомілках, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 11 Д від 10.02.2015 року, відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоровя більше 21 дня.

Згідно висновку експерта № 474 від 10.12.2014 року встановлено що:

-- в момент первинного контакту правий передній кут автобуса «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, контактував із лівою боковою частиною автомобіля НОМЕР_4, на відстані близько 3,2м від переднього краю автомобіля "КАМАЗ", при цьому продовжні осі автомобіля та автобуса розташовувались під кутом близько 40±5°, при відхиленні направляючої повздовжньої вісі автомобіля "КАМАЗ" ліворуч по відношенню до направляючої повздовжньої вісі автобуса «Temsa Safir";

-- зіткнення автобуса «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, із автомобілем НОМЕР_4, НОМЕР_5, сталось на лівій смузі руху проїзної частини автодороги «Київ-Одеса» в напрямку м. Києва до початку слідів бокового зсуву коліс автомобіля "КАМАЗ";

-- автобус «Temsa Safir" перед зіткненням рухався по лівій смузі руху проїзної частини автодороги «Київ-Одеса» в напрямку до м. Київ. Автопоїзд у складі автомобіля «КАМАЗ» та причепа «Нефаз» рухався праворуч та попереду автобуса та зміщувався ліворуч. ОСОБА_7 автомобіля «КАМАЗ» з автобусом «Temsa Safir" сталось на лівій смузі руху проїзної частини автодороги в напрямку м. Києва. Після первинного контакту транспортні засоби змістились до своїх кінцевих положень.

-Згідно висновку експерта № 5-02/4 від 29.01.2015 року встановлено що:

-- покази водія автобуса марки «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_9, вказані ним під час проведення слідчого експерименту в частині розташування місця зіткнення та вказаного ним механізму ДТП є технічно спроможними;

-- покази водія автомобіля НОМЕР_6, НОМЕР_7, ОСОБА_1, вказані ним під час слідчого експерименту в частині розташування місця зіткнення автомобіля «КАМАЗ» з автобусом «Temsa Safir", траєкторії руху керованого ним автомобіля «КАМАЗ», та взаємного розташування автомобіля «КАМАЗ» та автобуса «Temsa Safir" в момент їх первинного контакту вказаних під час 2-4 замірів слідчого експерименту, є технічно неспроможними. Технічно неспроможні покази не можуть використовуватись при проведенні експертного дослідження, тому всі подальші відповіді на поставлені питання дані для технічно-спроможного варіанту показів вказаного водієм автобуса марки «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3;

-- за даних дорожніх обставин, з технічної точки зору водій автомобіля НОМЕР_6, з причепом «Нефаз», д.н.з. АА1994X0, повинен був діяти згідно вимог пунктів 10.1., 33.4.1 та п. 1.10. Правил дорожнього руху;

-- за даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автобуса «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, повинен був діяти згідно вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху;

-- в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля НОМЕР_6, НОМЕР_7, мав технічну можливість уникнути зіткнення із автобусом марки «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, яка полягала у виконанні ним вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху;

-- в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_6, НОМЕР_8, шляхом застосування термінового гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху;

-- в даній дорожній обстановці в діях водія автобуса «Temsa Safir"", д.н.з. НОМЕР_3, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв'язку з даною пригодою, не вбачається;

-- в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_6, НОМЕР_7, маються невідповідності вимогам пункту 10.1. Правил дорожнього руху, які перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП;

-- в даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП перебувають невідповідності дій водія автомобіля НОМЕР_6, НОМЕР_7, вимогам пункту 10.1. Правил дорожнього руху.

-ОСОБА_10 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок грубого порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, а саме:

-

-п. 1.10. Розділювальна смуга - виділений конструктивно або за допомогою суцільних ліній дорожньої розмітки 1.1 або 1.2 елемент автомобільної дороги, який розділяє суміжні проїзні частини. Розділювальна смуга не призначена для руху або стоянки транспортних засобів. За наявності на розділювальній смузі тротуару по ньому дозволяється рух пішоходів;

-п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний:

-б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

-- п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

-п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

-п. 33.4.1 (наказовий дорожній знак «Рух прямо»), тобто рух дозволено в напрямку вказаному стрілкою на знаку.

Вказані порушення Правил дорожнього руху України перебувають в прямому причинному звязку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди та наслідками які настали, а саме спричиненням середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_8

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість в скоєнні злочину не визнав, суду показав, що в листопаді 2014 року, він керував автомобілем КАМАЗ з причіпом Нефаз по автодорозі Київ ОСОБА_11, так як возив зерно із Жашківського району Черкаської області в Рівненську область, на перехресті на Ставище пропустив поворот та проїхав прямо, що було далі не памятає. При даній дорожньо-транспортні пригоді він втратив свідомість і був доставлений до Ставищенської ЦРЛ, а тому участі у огляді місця події та транспортних засобів не приймав.

Не зважаючи на повне невизнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні злочину, його вина доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема, показами свідків, а також дослідженими письмовими доказами.

Від потерпілої ОСОБА_8 надійшла до суду заява, в якій вона просить справу розглядати без її участі. (а.с. 137 т.4).

Представник потерпілої ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_4, суду показав, що його підзахисній були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості внаслідок дорожньої пригоди, яка мала місце 06 листопада 2014 року, а тому по справі заявлено цивільний позов.

Представник потерпілого ОСОБА_5 суду показала, що автобус Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_9 належить підприємству із 100% Іноземним капіталом „ААЗ Трейдінг Ко, в результаті ДТП була заподіяна та невідшкодована матеріальна шкода в сумі 909855, 42 грн., вартість автотоварознавчого дослідження 1270 грн. та вартість проведеного перерахунку вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку в розмірі 600 гривень.

Винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується слідуючим:

- свідок ОСОБА_12, суду показав, що при проведенні слідчого експерименту близько року назад був залучений в якості понятого. ОСОБА_1 показував як рухався, і пішки, і за кермом ОСОБА_7. Крейдою ставили відмітки на асфальті, де він повертав. За кермом ОСОБА_7 рухався разом з ОСОБА_1 і інший водій. Від ОСОБА_1 зауважень не було. Він разом з іншим понятим допомагав особисто проводити всі заміри за пропозицією слідчого. Присутній був експерт. Час заміряли телефонним секундоміром, і оголошували. Був ще водій автобуса, який також показував, як він рухався. Слідчий запропонував ОСОБА_1 показати як він рухався, тиску на ОСОБА_1 зі сторони слідчого не було. В кінці було зачитано протокол, зауважень в учасників слідчого експерименту до проведеної слідчої дії не було. Шо чув і бачив, те в протоколі було і зафіксовано. Час і заміри в протоколі були зафіксовані вірно. Зауваження були від якогось чоловіка, який стояв збоку. Ніхто підказок ОСОБА_1, як рухатись, не робив. Грудками землі помічалась траєкторія поверх крейди, щоб було видніше. Місце зіткнення було на лівій полосі руху автобуса, на асфальтному покритті в сторону руху до м.Києва. Протокол слідчого експерименту складався там же на місці його проведення, а потім дописувався поруч в приміщенні автозаправки.

Слідчий Рибалко О.В. суду показав, що до протоколу огляду місця події від 6.11.2014 р. долучена саме та схема, яка була складена під час огляду місця події працівниками ДАІ Дударчомком та ОСОБА_13 в його присутності та присутності понятих, яку він не підписав, але інші учасники її підписали як поняті, так і присутні водії. В схемі було вказано ймовірні сліди юзу автобуса та автомобіля КАМАЗ по траєкторії, напрямку вказаних транспортних засобів, розташуванню їх після ДТП. В протоколі було зазначено, що ці сліди є встановленими. Експертизи для ідентифікування вказаних слідів не проводились. Привязка слідів була здійснена до кілометрового показчика (деякі сліди були привязані до інших слідів). Слідчий експеримент проводився ним безпосередньо з ОСОБА_1 та водієм автобуса ОСОБА_9 в один день, поняті були одні і ті ж. Були присутні також представники обох сторін, власників автобуса та ОСОБА_7, і водії сторін. Представники сторін не були учасниами вказаної слідчої дії, лише спостерігали. Заміри часу та відстані проводив безпосередньо експерт ОСОБА_14. який був залучений до проведення слідчої дії, за участю понятих. ОСОБА_1 під час слідчого експеременту самостійно вказував на траєкторію свого руху на автомобілі КАМАЗ та швидкість перед ДТП. ОСОБА_1 ставились запитання, а він показував і розказував. Водій ОСОБА_9 показав місце зіткнення, траєкторію руху автопоїзда, його швидкість. Для експеримента був залучений водій сторони. Траєкторію помічали крейдою та можливо підручними якимось засобами. Всі слідчі дії були проведені так. як записано в протоколах та схемі які він підтверджує і в судовому засіданні. ОСОБА_7 та автобуса відбулося в межах полоси руху автобуса. Згідно довідки GPS навігатора швидкість руху автобуса за 44 метри до зіткнення складала 67 км/ год, а водій автобуса ОСОБА_9 вказував швидкість автобуса близько 70 км/год/;

свідок ОСОБА_13 суду показав, що точної дати не памятає, близько 10-11 години, він як інспектор ВДАІ Ставищенського РВ разом з ОСОБА_10 виїжджав на місце ДТП на трасі Київ ОСОБА_11 (127 км) за участю транспортних засобів ОСОБА_7 з причіпом та автобуса, водій автобуса ОСОБА_9 був ще на місці, водія ОСОБА_7 забрала карета швидкої допомоги. За вказівкою слідчого він в присутності понятих здійснював огляд транспортних засобів, схему складав ОСОБА_10 При огляді по слідах гальмування та характеру пошкоджень зрозумів, що зіткнення відбулось в крайній лівій смузі в напрямку м. Києва, водій ОСОБА_7 здійснював розворот у невстановленому місці в порушення вимог дорожньої розмітки «суцільні полоси» та знаку «Рух прямо». Дорожнє покриття було сухим;

- свідок ОСОБА_10 суду показав, що він як працівник ВДАІ, 6 листопада 2014 року разом з напарником ОСОБА_13 виїжджали на дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася на 127 км автодороги Київ ОСОБА_11 . Він особисто, за участю понятих, за вказівкою слідчого складав схему даної пригоди, яка була перевірена слідчим та підписана понятими. Привязка слідів була здійснена до (кілометра автодороги, визначеного кілометровим стовпчиком, та до початку узбіччя), бо нерухомих обєктів не було. Зауважень від понятих не було. При огляді по слідах гальмування, осипу скла на дорозі, розташуванню транспортних засобів на дорозі та характеру пошкоджень зрозумів, що зіткнення відбулось на проїзній частині в крайній лівій смузі в напрямку м. Києва за дорожнім знаком 4.1, водій ОСОБА_7 здійснював розворот у невстановленому місці, водій автобуса намагався уникнути зіткнення. Слідів він не ідентифікував по вказівці слідчого фіксував всі сліди наявні на місці події;

- свідок ОСОБА_15 суду показав, що у листопаді 2014 року, точної дати не памятає, він, як працівник дорожньої служби, на автодорозі Київ-Одеса, де сталося ДТП, виставляв знаки і допомагав працівникам ДАІ. Також він приймав участь в замірах при складанні працівником міліції ОСОБА_10 схеми даної пригоди, яку разом з іншими документами він підписував, розміри та заміри заносили у схему ті які заміряли. Що він робив там та які конкретно документи підписував не памятає, оскільки пройшло багато часу;

- свідок ОСОБА_16 двічі зявлявся в судові засідання проте судові засіданні зривалися з причини неявки обвинуваченого та його захисника в судове засідання, по сімейних обставинах, свідок не має можливості зявлятися в наступні судові засідання оскільки з 10 березня 2016 року виїздить в Росію ( Сахалін) до рідні терміном на два роки та подав до суду заяву про це в якій вказав також, що викладені дані в протоколах слідчих дій де він був залученим в якості понятого він підтверджує всі дані викладені в протоколах і в схемах відповідають дійсності і він їх підтверджує (т.6 а.с.48);

- свідок ОСОБА_17 суду показав, що 6 листопада 2014 року відбулася дорожньо-транспортна пригода з автомобілем КАМАЗ, який належить ТОВ „Логістик МТС, де він на даний час працює. На місце ДТП він прибув близько 13год 15 хв і на його думку працівниками міліції не вірно встановлене місце зіткнення. Крім того, оскільки він на відтворення обстановки і обставин події приганяв аналогічний автомобіль, який був під час вищевказаної пригоди, тому також був присутній при даній слідчій дії. І на його думку, слідчий не зробив привязку до місця зіткнення і робив мітки, де автомобіль повинен здійснити поворот.

- свідок ОСОБА_11 суду показав, що він як представник ТОВ «Логістик МТС» 6.11.2014 р. близько 14 год. прибув на місце ДТП, де був слідчий , співробітники ДАІ, поняті, ОСОБА_1 не було, був водій автобуса, самого автобуса вже не було, було сухо. Його до участі в слідчих діях не допустили. Був присутній ще разом з їх водієм ОСОБА_18 на місці ДТП 11.12.2014, коли проводився слідчий експеримент, їх співробітник ОСОБА_19, який діяв за довіреністю товариства, був присутній при всіх замірах, який написав свої зауваження на окремому аркуші. В цей день йшов мокрий сніг, крейдою робили відмітки, їх не зовсім було видно. Він був лише поруч за метрів 10-15. Оскільки у ОСОБА_1 були головні болі, за кермом ОСОБА_7 був спочатку ОСОБА_18, потім ОСОБА_1. Секундоміром заміряли час, рулеткою кожного разу заміри не проводились. В кінці експерт помітив на дорозі землею, по якій траєкторії потрібно було рухатись ОСОБА_1. Протокол дописувався на АТЗ, там був ОСОБА_19, який і знайомився з протоколом слідчого експеременту. Щодо Пількевич__товариство виходило на звязок з нею та її батьком, коли її перевезли в м. Київ. Перед операцією пропонували допомогу в сумі 50000 грн.. Проте, батько потерпілої не погодився писати відповідну розписку, тому кошти не були їм видані. Батька він відвозив в СК «Провідна», допомагав писати заяву на відшкодування витрат.

Винність обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, підтверджується також іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- витягом з кримінального провадження № 12014110280000286 від 7 листопада 2014 року про внесення до ЄРДР даних щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 6 листопада 2014 року, близько 10 години, на 127 км автодороги Київ-Одеса за участю автомобіля КАМАЗ 45143-012-15, реєстраційний номер НОМЕР_10 з причіпом Нефаз 8560-082-02, реєстраційний номер НОМЕР_11 під керуванням ОСОБА_1, який здійснюючи маневр зміни напрямку руху не переконався, що вказаний маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив зіткнення з пасажирським автобусом Temsa Safir, реєстраційний номер АІ 59-33СХ, під керуванням ОСОБА_9, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого, пасажири автобуса ОСОБА_8 та ОСОБА_3 отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження (т. 2 а. с. 1);

- протоколом огляду місця події від 6 листопада 2014 року, схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної події від 6 листопада 2014 року з фототаблицями до нього, відповідно до яких під час огляду виявлено та зафіксовано сліди на місці дорожньої пригоди, пошкоджений автобус, пошкоджений вантажний автомобіль з причіпом та вилучено автобус Temsa Safir, реєстраційний номер АІ 5933СХ і автомобіль ОСОБА_7 45143-012-15, реєстраційний номер НОМЕР_10 з причіпом Нефаз 8560-082-02, реєстраційний номер НОМЕР_11 (т.2 а.с. 5-27); та досліджений в судовому засіданні відеозапис слідчої дії (т.2 а.с. 28).

- протоколом огляду транспорту від 6 листопада 2014 року, відповідно до якого під час огляду причіпа марки Нефаз 8560-082-02, реєстраційний номер НОМЕР_11, який належить ТОВ „Український Лізинговий Фонд виявлено, що шини придатні до експлуатації, вантаж та зовнішні пошкодження відсутні, (т.2 а.с. 29);

- протоколом огляду транспорту від 6 листопада 2014 року, відповідно до якого під час огляду автомобіля КАМАЗ 45143-012-15, реєстраційний номер НОМЕР_10, який належить ТОВ „Український Лізинговий Фонд виявлено пошкодження, а саме: розбите лобове скло, передня ліва блок фара, ліве дзеркало заднього огляду, деформовані двері з лівої сторони, ліва частина кабіни, паливний бак, бризговик передньої осі, лівий борт, розбито задній лівий стоп сигнал (т.2 а.с. 30).

- протоколом огляду транспорту від 6 листопада 2014 року, відповідно до якого під час огляду автобуса Temsa Safir, реєстраційний номер АІ 59-33СХ, який належить „АЗЗ Трейдінг КО виявлено пошкодження, а саме: деформовано передні двері з правої сторони, бокові двері з правої сторони, двері багажних відділень з правої сторони, розбите лобове скло, передня права блок фара, передній бампер, праве дзеркало заднього огляду (т.2 а.с. 31);

- актом обстеження дорожніх умов на ділянці автомобільної дороги М-05 Київ-Одеса від 6 листопада 2014 року, відповідно до якого на 127 км + 300 м автодороги М05 Київ-Одеса недоліки в утриманні дороги, які сприяли б скоєнню ДТП (або вплинули на тяжкість її наслідків) відсутні (т.2 а.с 32);

- протоколом огляду місця події від 18 листопада 2014 року та відеозаписом зафіксованим камерою спостережень, відповідно до яких під час перегляду відеозаписів з камер спостереження, яка розташована на території АЗК ТОВ „Восток, що знаходиться на 127 км автодороги М05 Київ-Одеса в напрямку м. Київ, встановлено, камера спостереження № 5 зафіксувала рух транспортних засобів, які були учасниками ДТП, спочатку проїхав автомобіль КАМАЗ в правій смузі руху в напрямку м. Києва, а за ним проїхав автобус в лівому ряду в цьому ж напрямку(т.2 а.с. 41-43);

- висновком експерта від 5 грудня 2014 року за № 466, відповідно до якого система робочого гальма автобуса Temsa Safir, реєстраційний номер АІ 59-33СХ, на момент огляду, знаходився в працездатному стані, але не функціонував по причині розгерметизації пневматичної системи, а саме руйнування пневматичного трубопроводу приводу звукового сигналу. Руйнування трубопроводу приводу звукового сигналу та подальша розгерметизація пневматичної системи сталась під час ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма автобуса перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автобуса марки Temsa Safir, реєстраційний номер АІ 59-33СХ, на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед подією, не виявлено. Рульове керування автобуса марки Temsa Safir, реєстраційний номер АІ 59-33СХ, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. При дослідженні системи робочого гальма, рульового керування та елементів підвіски автобуса марки Temsa Safir, реєстраційний номер АІ 59-33СХ, несправностей що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма чи системі рульового керування перед подією, та несправностей елементів підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП - не виявлено (т.2 а.с. 57-60).

- висновком експерта від 5 грудня 2014 року за № 465, відповідно до якого система робочого гальма автомобіля КАМАЗ 45143-012-15, реєстраційний номер НОМЕР_10 на момент огляду знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані, через від'єднання ресиверів від автомобіля та руйнації пневматичного трубопроводу приводу гальмівного механізму переднього лівого колеса автомобіля. Дані несправності виникли під час ДТП. Інших несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма автомобіля перед пригодою, не виявлено. Система робочого гальма причепа марки Нефаз 8560-082-02, реєстраційний номер НОМЕР_11, на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, які могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма причепа перед пригодою, не виявлено. Рульове керування автомобіля КАМАЗ 45143-012-15, реєстраційний номер АА 10-45 на момент огляду, знаходиться в технічно несправному непрацездатному стані по причині руйнації валу сошки, деформації та руйнації трубопроводів підсилювача рульового керування, та деформації повздовжньої рульової тяги. Дані несправності виникли під час ДТП. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля КАМАЗ 45143-012-15, реєстраційний номер НОМЕР_10, на момент огляду знаходяться в технічно несправному непрацездатному стані, через зміщення лівого краю балки підвіски передніх коліс із лівою ресорою в напрямку ззаду наперед, деформацію та руйнацію амортизатора підвіски переднього лівого колеса, деформацію листів обох ресор підвіски передніх коліс та деформацію стрем'янок правої ресори. Дані несправності виникли під час ДТП. Несправностей елементів підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості автомобіля перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски причіпа Нефаз 8560-082-02, реєстраційний номер НОМЕР_11, на момент огляду знаходяться в працездатному стані. Несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено. При дослідженні систем робочого гальма та елементів підвіски автомобіля КАМАЗ 45143-012-15, реєстраційний номер НОМЕР_10 та причіпа Нефаз 8560-082-02, реєстраційний номер НОМЕР_11, та системи рульового керування автомобіля КАМАЗ 45143-012-15, реєстраційний номер АА 10-45, несправностей що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі систем робочого гальма автомобіля та причіпа чи системі рульового керування автомобіля перед подією, та несправностей елементів підвіски автомобіля та причіпа, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортних засобів перед ДТП - не виявлено (т.2 а.с. 66-72);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11 грудня 2014 року за участю водія автобуса марки Temsa Safir, реєстраційний номер АІ 59-33СХ ОСОБА_9, під час проведення якого було уточнено обставини дорожно-транспортної пригоди, яка мала місце на 127 кілометрі автодороги Київ-Одеса, встановлено траєкторії повороту автомобіля КАМАЗ та дії водія під час дорожньої пригоди та вихідні дані для проведення інженерно-технічної експертизи (т.2 а.с. 73-75);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 11 грудня 2014 року за участю водія автомобіля КАМАЗ ОСОБА_1, під час проведення якого було уточнено обставини дорожно-транспортної пригоди, яка мала місце на 127 кілометрі автодороги Київ-Одеса, встановлено траєкторії повороту автомобіля КАМАЗ та дії водія під час дорожньої пригоди. (т.2 а.с. 76-79);

- судом досліджено відеозапис на диску, наданому ТОВ «Телерадіокомпанією ГРАНТ», на якому зафіксовані обставини на місці дорожньо-транспортної пригоди вже після дорожньої пригоди (а.с.80-81).

-судом досліджено відеозапис на диску, на якому зафіксовані покази ОСОБА_1 в якості підозрюваного та з якого судом встановлено, що ОСОБА_1 керував автомобілем ОСОБА_7 з причепом та рухався зі сторони Жашківського району Черкаської області в Рівненську область по автодорозі ОдесаКиїв в напрямку м.Києва та на Ставищенському перехресті пропустив поворот і йому необхідно було розвернутися, самі обставини дорожньо-транспортної пригоди він не памятає(а.с.82-83).

- висновком експерта від 10 грудня 2014 року за № 474, відповідно до якого в момент первинного контакту правий передній кут автобуса Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_9, контактував із лівою боковою частиною автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер АА 10- 45 КР, на відстані близько 3,2 м від переднього краю автомобіля КАМАЗ, при цьому продовжні осі автомобіля та автобуса розташовувались під кутом близько 40±5°, при відхиленні направляючої повздовжньої вісі автомобіля КАМАЗ ліворуч по відношенню до направляючої повздовжньої вісі автобуса Temsa Safir. ОСОБА_7 автобуса Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_9, із автомобілем КАМАЗ 45143-012-15, реєстраційний номер НОМЕР_10, який буксував причіп Нефаз, д.н.з. АА 19- 94 ХО, сталось на лівій смузі руху проїзної частини автодороги Київ-Одеса в напрямку м. Києва до початку слідів бокового зсуву коліс автомобіля КАМАЗ. Аналізуючи зафіксовану під час огляду місця ДТП слідову інформацію, з урахуванням пошкоджень транспортних засобів, встановленого взаємного розташування автобуса Temsa Safir та автомобіля КАМАЗ в момент їх первинного контакту, та встановленого місця їх зіткнення, можна стверджувати що механізм розвитку даної пригоди був наступним: автобус Temsa Safir перед зіткненням рухався по лівій смузі руху проїзної частини автодороги Київ-Одеса в напрямку до м. Київ. Автопоїзд у складі автомобіля КАМАЗ та причепа Нефаз рухався праворуч та попереду автобуса та зміщувався ліворуч. ОСОБА_7 автомобіля КАМАЗ з автобусом Temsa Safir сталось на лівій смузі руху проїзної частини автодороги в напрямку м. Києва. Після первинного контакту транспортні засоби змістились до своїх кінцевих положень (т.2 а.с. 88-95);

- висновком експерта від 29 січня 2015 року за № 5-02/4, відповідно до якого покази водія автобуса марки Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_9, ОСОБА_9, вказані ним під час проведення слідчого експерименту в частині розташування місця зіткнення та вказаного ним механізму ДТП є технічно спроможними. Покази водія автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер АА 10- 45 КР, з причепом Нефаз, реєстраційний номер НОМЕР_12, ОСОБА_1, вказані ним під час слідчого експерименту в частині розташування місця зіткнення автомобіля КАМАЗ з автобусом Temsa Safir, траєкторії руху керованого ним автомобіля КАМАЗ, та взаємного розташування автомобіля КАМАЗ та автобуса Temsa Safir в момент їх первинного контакту вказаних під час 2-4 замірів слідчого експерименту, є технічно неспроможними. Технічно неспроможні покази не можуть використовуватись при проведенні експертного дослідження, тому всі подальші відповіді на поставлені питання дані для технічно-спроможного варіанту показів вказаного водієм автобуса марки Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_9. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору водій автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10, з причепом Нефаз, реєстраційний номер АА 19 94 X0, повинен був діяти згідно вимог пунктів 10.1., 33.4.1 та п. 1.10. Правил дорожнього руху. За даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автобуса Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_9, повинен був діяти згідно вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10, з причепом Нефаз, реєстраційний номер НОМЕР_11, мав технічну можливість уникнути зіткнення із автобусом марки Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_9, яка полягала у виконанні ним вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_9, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10, який буксував причеп Нефаз, реєстраційний номер НОМЕР_11, шляхом застосування термінового гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху. В даній дорожній обстановці в діях водія автобуса Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_9, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв'язку з даною пригодою, не вбачається. В даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10, з причіпом Нефаз, реєстраційний номер НОМЕР_11, маються невідповідності вимогам пункту 10.1. Правил дорожнього руху, які перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП. В даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП перебувають невідповідності дій водія автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10, з причіпом Нефаз, реєстраційний номер НОМЕР_11, вимогам пункту 10.1. Правил дорожнього руху (т.2 а.с. 101-107);

- дорожнім листом № 087603 від 5 листопада 2014 року, відповідно до якого автобусом ТЕМЗА керували водії ОСОБА_9 та ОСОБА_20М.(т.2 а.с. 108);

- копією товарно-транспортної накладної від 4 листопада 2014 року № 001970, відповідно до якої автомобілем КАМАЗ з причепом керував ОСОБА_1 (т.2 а.с 109);

- копією наказу ТОВ „Логістик МТС від 13 серпня 2014 року № 364-ОС про прийняття на роботу, відповідно до якого ОСОБА_1 з 13 серпня 2014 року був прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів автотранспортного підрозділу в м. Кременчук (т.2 а.с. 123);

- копією наказу ТОВ „Логістик МТС від 24 вересня 2014 року № 12 про закріплення водіїв автотранспортних засобів за автомобілями, відповідно до якого ОСОБА_1 з 24 вересня 2014 року був закріплений за автомобілем КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10 (т.2 а.с. 124);

- витягом з журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (т.2 а.с. 125-127), копією контрольного листа проходження інструктажу з охорони праці (т. 2 а.с. 128), витягом з журналу реєстрації інструктажу з питань охорони праці та робочому місці (т.2 а.с. 129-133), витягом з журналу реєстрації інструктажів з безпеки руху (т. 2 а.с. 139-140, 141-142), відповідно до яких ОСОБА_1 пройшов інструктаж з питань охорони праці та з безпеки руху;

- копіями медичних довідок (т.2 а.с. 134,138) та копією картки працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду (т. 2 а.с. 135-137), відповідно до яких ОСОБА_1 придатний до керування транспортним засобом;

- копією договору про повну індивідуальну відповідальність від 13 серпня 2014 року та копією акту приймання - передачі матеріальних цінностей (майна) від 13 серпня 2014 року, відповідно до яких ОСОБА_1 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за збереження автомобіля КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10 та причіпа Нефаз, реєстраційний номер НОМЕР_11, які належать ТОВ „Логістик МТС (т. 2 а.с. 143-144);

- копією договору оренди № 1 від 4 червня 2014 року (т. 2 а.с. 148-151) та копією акту приймання передачі до договору оренди № 1 від 4 червня 2014 року, відповідно до якого ТОВ „Логістик МТС орендувало в ТОВ „ДПЗКУ-МТС автомобіль КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_10 та причіп Нефаз, реєстраційний номер НОМЕР_11 (т. 2 а.с. 145-147);

- висновком експерта № 2Д від 23 січня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді забійної рани в області підборіддя, множинних саден в області тулуба та кінцівках, забою грудної клітини, закритого перелому кісток тазу, забою мяких тканин верхньої третини правого стегна, та термічного опіку 2 ступеня 1,5% поверхні правої стопи, які утворилися від дії тупого предмета і могли утворитися в результаті ДТП у пасажира автобуса в строк та при обставинах вказаних в постанові. Вищевказані тілесні пошкодження не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоровя більше 21 дня (т. 2 а.с.169);

- довідкою виданою 25 грудня 2014 року міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги м. Києва, відповідно до якої ОСОБА_8 з 7 по 14 листопада 2014 року знаходилась у відділенні І травматології з уламковим переломом хірургічної шийки і головки лівого плеча зі зміщенням уламків; забій мяких тканин і садни обох гомілок (т. 2 а.с. 172);

- висновком експерта № 11Д від 10 лютого 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої плечової кістки та саден на двох гомілках, які утворилися від дії тупого предмета і могли утворитися в результаті ДТП у пасажира автобуса в строк та при обставинах вказаних в постанові. Вищевказані тілесні пошкодження не являлись небезпечними для життя в момент спричинення і відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що спричинили розлад здоровя більше 21 дня (т. 2 а.с.174);

-згідно довідки гідрометеорологічного центру 06 листопада 2014 року погодні умови були такими- температура повітря 8-9 градусів, без опадів, видимість 4-10 км.(а.с.46 т.2),

- згідно листа ТОВ «Ай Ті-Лінкс» від 12.12.2014 року (т. 2 а. с. 47-53) за даними системи супутникового моніторингу, що надійшли від приладу з с/н 23164778, встановленого на автобусі Теmsа SAFIR VIP д/н НОМЕР_13, поблизу с. Винарівка Ставищенського району швидкість автобуса о 10 год. 02 хв. 27 сек. становила 94 км/год.;

- відповідно до листа Філії «Білоцерківське ДЕУ» Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління від 11.11.2014 р. дозволена максимальна швидкість на ділянці дороги, де сталась ДТП, становить 110 км/год. (т. 2 а. с. 44-45).

У суді досліджено письмові докази, а саме протокол допиту водія автобуса ОСОБА_21, так як останній на даний час перебуває за межами України і не може з'явитись до суду протягом тривалого часу. Однак протокол його допиту, є документом отриманим під час проведення слідчих дій у межах даного кримінального провадження із додержанням правил КПК України та є належним і допустимим доказом, який отриманий у відповідності до процедури визначеної кримінально-процесуальним законом і тому може бути використаний як доказ в суді. (а.с.142-143 т.3).

Як вбачається із даного протоколу ОСОБА_21 показав, що він рухався по автодорозі Київ-Одеса в напрямку м. Києва, перед ним рухався автомобіль НОМЕР_6, НОМЕР_8, який у порушення правил дорожнього руху почав маневр розвороту із крайньої правої смуги руху в забороненому місці, не давши дорогу автобусу, яким він керував. Так як відстань між автомобілем та автобусом була незначною, із моменту виникнення небезпеки у нього не було обєктивної можливості зупинити автобус та уникнути зіткнення.

В ході судового слідства обвинувачений ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні злочину не визнав. Навпаки разом із своїм захисником намагаються перекласти вину на водія автобуса ТЕМЗА ОСОБА_9, який на їх думку не зреагував на небезпечну ситуацію, яка виникла внаслідок того, що ОСОБА_1 почав гальмувати та загорілися стопи в його автомобілі, внаслідок чого виникла небезпечна ситуація, проте вона не була аварійною і водій ОСОБА_9 не зреагував на цю небезпечну ситуацію та не зупинив своєчасно автобус, яким керував.

Однак, доводи обвинуваченого та його захисника є голослівними і такими, що спрямовані на те, щоб уникнути ОСОБА_1 кари за свої дії. При цьому, як видно із поведінки обвинуваченого своєї вини у скоєному він навіть не допускає.

Суд критично сприймає покази обвинуваченого ОСОБА_1 як такі, що дані з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Досліджені покази ОСОБА_22 про те, що він рухався по автодорозі Київ-Одеса в напрямку м. Києва, перед ним рухався автомобіль НОМЕР_6, НОМЕР_8, який у порушення правил дорожнього руху почав маневр розвороту із крайньої правої смуги руху в забороненому місці, не давши дорогу автобусу, яким він керував. Так як відстань між автомобілем та автобусом була незначною, із моменту виникнення небезпеки у нього не було обєктивної можливості зупинити автобус та уникнути зіткнення, суд сприймає як правдиві та такі, що відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені іншими доказами по справі, а саме:

-ці обставини підтверджуються також проведеним слідчим експериментом за участі водіїв автомобіля НОМЕР_6, НОМЕР_8 та автобуса «Temsa Safir"", д.н.з. НОМЕР_3. Даними отриманими під час огляду місця події (зокрема показниками спідометру автомобіля КАМАЗ, на якому зафіксована швидкість 25 км/год), відомостями наданими компанією Іt-linx щодо швидкості руху автобуса та його місцезнаходження за декілька хвилин до ДТП, із яких вбачається, що водій автобуса дійсно здійснював різку зміну швидкості, так як за 6 секунд його швидкість змінилась із 67 до 0 км на годину.

Обставини, встановлені під час слідчого експерименту, разом із іншими доказами та висновками судових експертиз були предметом дослідження під час проведення судової експертизи під час якої експерт прийшов до висновків, які були наведені вище, а саме:

- в момент первинного контакту правий передній кут автобуса «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, контактував із лівою боковою частиною автомобіля НОМЕР_4, на відстані близько 3,2м від переднього краю автомобіля "КАМАЗ", при цьому продовжні осі автомобіля та автобуса розташовувались під кутом близько 40±5°, при відхиленні направляючої повздовжньої вісі автомобіля "КАМАЗ" ліворуч по відношенню до направляючої повздовжньої вісі автобуса «Temsa Safir";

- зіткнення автобуса «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, із автомобілем НОМЕР_4, НОМЕР_14, сталось на лівій смузі руху проїзної частини автодороги «Київ-Одеса» в напрямку м. Києва до початку слідів бокового зсуву коліс автомобіля "КАМАЗ";

- автобус «Temsa Safir" перед зіткненням рухався по лівій смузі руху проїзної частини автодороги «Київ-Одеса» в напрямку до м. Київ. Автопоїзд у складі автомобіля «КАМАЗ» та причепа «Нефаз» рухався праворуч та попереду автобуса та зміщувався ліворуч. ОСОБА_7 автомобіля «КАМАЗ» з автобусом «Temsa Safir" сталось на лівій смузі руху проїзної частини автодороги в напрямку м. Києва. Після первинного контакту транспортні засоби змістились до своїх кінцевих положень.

Згідно висновку експерта № 5-02/4 від 29.01.2015 року встановлено що:

- покази водія автобуса марки «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, ОСОБА_9, вказані ним під час проведення слідчого експерименту в частині розташування місця зіткнення та вказаного ним механізму ДТП є технічно спроможними;

- покази водія автомобіля НОМЕР_6, НОМЕР_7, ОСОБА_1, вказані ним під час слідчого експерименту в частині розташування місця зіткнення автомобіля «КАМАЗ» з автобусом «Temsa Safir", траєкторії руху керованого ним автомобіля «КАМАЗ», та взаємного розташування автомобіля «КАМАЗ» та автобуса «Temsa Safir" в момент їх первинного контакту вказаних під час 2-4 замірів слідчого експерименту, є технічно неспроможними. Технічно неспроможні покази не можуть використовуватись при проведенні експертного дослідження, тому всі подальші відповіді на поставлені питання дані для технічно-спроможного варіанту показів вказаного водієм автобуса марки «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3;

- за даних дорожніх обставин, з технічної точки зору водій автомобіля НОМЕР_6, з причепом «Нефаз», д.н.з. АА1994X0, повинен був діяти згідно вимог пунктів 10.1., 33.4.1 та п. 1.10. Правил дорожнього руху;

- за даних дорожніх обставин, з технічної точки зору, водій автобуса «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, повинен був діяти згідно вимог пункту 12.3. Правил дорожнього руху;

- в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля НОМЕР_6, НОМЕР_7, мав технічну можливість уникнути зіткнення із автобусом марки «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, яка полягала у виконанні ним вимог пункту 10.1. Правил дорожнього руху, зокрема вимог, щодо переконання перед початком чи будь якою зміною напрямку руху в тому, що його дії будуть безпечними і не створять перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- в заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автобуса «Temsa Safir", д.н.з. НОМЕР_3, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем НОМЕР_6, НОМЕР_8, шляхом застосування термінового гальмування в заданий момент виникнення небезпеки для руху;

- в даній дорожній обстановці в діях водія автобуса «Temsa Safir"", д.н.з. НОМЕР_3, невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху, які перебували в причинному зв'язку з даною пригодою, не вбачається;

- в даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_6, НОМЕР_7, маються невідповідності вимогам пункту 10.1. Правил дорожнього руху, які перебувають в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП;

- в даній дорожній обстановці, з технічної точки зору, в причинному зв'язку з виникненням даної ДТП перебувають невідповідності дій водія автомобіля НОМЕР_6, НОМЕР_7, вимогам пункту 10.1. Правил дорожнього руху.

Сторона захисту висловлювала сумніви щодо достовірності вищевказаних висновків, але всі питання було знято під час допиту судового експерта ГУ МВС України в Київській області НДЕКЦ ОСОБА_14, який розяснив суду причини, з яких він прийшов до вищенаведених висновків, та експерта залученого стороною захисту ОСОБА_23. Суперечності у висновках судових експертів були усунуті під час їх допиту в суді.

При цьому, експерт проводячи судову експертизу та роблячи висновки викладені у висновку експерта №3-02/16 від 26.02.2016 року, наданого суду адвокатом ОСОБА_2 досліджував тільки електронні фото-зображення надані йому адвокатом. В той час, як експерт ОСОБА_14 крім матеріалів кримінального провадження досліджував також транспортні засоби, сліди, що утворились на них після ДТП і на підставі отриманих даних визначав кут зіткнення та місце зіткнення транспортних засобів. В той же час експерт ОСОБА_24- свої висновки робив тільки із тих матеріалів, які йому були надані адвокатом і ці висновки були переконливо спростовані під час допиту обох експертів у судовому засіданні.

Достовірність обставини викладених у протоколах слідчих експериментів підтверджується допитами в суді осіб, які приймали участь у вказаній слідчій дії, зокрема того ж експерта ОСОБА_14, слідчого Рибалка І.В., свідка ОСОБА_12, який приймав участь у якості понятого під час проведення слідчих експериментів.

Крім цього, висновки експерта щодо того, що у діях водія автобуса ОСОБА_9 І,О. не було порушень правил дорожнього руху підтверджуються наданими документами із компанії it-linx, яка надає послуги GPS моніторингу руху автобусів і в нашому випадку автобуса «Temsa Safir"", д.н.з. НОМЕР_3, згідно із яким (лист № 98 від 11.12.2015 року) вбачається, що о 10.03.автобус рухався із швидкістю 94 км/год. за 1402 м від місця зіткнення та точки в якій приладом зафіксовано швидкість 0 км на годину.

При цьому, як вбачається із даного листа швидкість руху автобуса «Temsa Safir"", д.н.з. НОМЕР_3 о 10:03:18год складала 67 км/год., о 10:03:21 год 28 км/год, а о 10:03:24 0 км/год. При цьому інтервал зафіксований приладом між вказаними показниками швидкості руху складав 3 сек.

Також згідно листа it-linx № 55 від 06.04.2016 року, яка надає послуги GPS моніторингу руху, лінійне переміщення автобусу зафіксоване вперед і вліво під кутом до автодороги приблизно 30 градусів, але зміна напрямку руху почалась раніше за точку у 28 км/год. Крім цього, транспортний засіб «Temsa Safir"", д.н.з. НОМЕР_3 06.11.2014 року о 10:02:27 год складала 94 км/год, 10:03:18 год складала 67 км/год., о 10:03:21 год 28 км/год, а о 10:03:24 0 км/год. Відстань яку подолав вказаний автобус становить 06.11.2014 року з 10:02:27 год по 10:03:18 год - 1338 метрів, з 10:03:18 год по 10:03:21 год - 41 метр, з 10:03:21 год по 10:03:24 - 23 метра абсолютної або близько 9 лінійної.

Під час допиту експерта ОСОБА_25 в суді встановлено, що для розрахунків ним брались вихідні дані надані слідчим, при цьому виходили із того, що швидкість 94 км/год. у автобуса була до моменту виявлення небезпеки, і в подальшому почала зменшуватись, що може свідчити про те, що водій виявив небезпеку і став гальмувати.

При цьому суду було розяснено механізм зіткнення транспортних засобів та обставини виникнення на них механічних пошкоджень, а також кут зіткнення та місце зіткнення.

Те, що водій автобуса рухався позаду автомобіля ОСОБА_7 та із додержанням правил дорожнього руху щодо додержання швидкісного режиму і його швидкість до зіткнення не перевищувала 100 км на годину підтверджується також і наданими суду 31.07.2015 року копіями технічної специфікації автобуса TEMSA SAFIR VIP на мові оригіналу та в перекладі на російську мову, а також ксерокопією із диску тахографу вищевказаного автобуса за час роботи водія ОСОБА_9 по маршруту «Київ-Одеса» за 05-06 листопада 2014 року.

До того ж під час огляду місця події було встановлено та це перевірено і підтверджено в суді, що у місці де водій автомобіля КАМАЗ ОСОБА_1 здійснював розворот виконання таких дій було заборонено дорожніми знаками та розміткою.

При цьому, водій автобуса, який рухався за автомобілем КАМАЗ в лівій смузі руху мав повне право розраховувати на те, що водій автомобіля КАМАЗ ОСОБА_1 буде додержуватись вимог правил дорожнього руху, як це передбачено у п. 1.4 Правил дорожнього руху- що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила.

Згідно із дослідженими в судовому засіданні доказами аварійну ситуацію на дорозі створив водій автомобіля КАМАЗ ОСОБА_1, так як здійснював розворот у забороненому місці із порушенням вимог п.10.1 Правил дорожнього руху та порушенням вимог знаку 4.1 «рух прямо».

Крім цього, суд враховує правову позицію Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України, викладену у постановах від 05.11.2015 року (справа № 5-218кс15) та від 10.12.2015 року (справа № 5-271кс15), згідно якої у випадку дорожньо-транспортної події за участю декількох водіїв для вирішення питання про наявність чи відсутність в їхніх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого відповідними частинами статті 286 КК, необхідно встановити причинний звязок між діяннями (порушенням правил безпеки дорожнього руху) кожного з них та наслідками, що настали, дослідити характер та черговість порушень, які вчинив кожен із водіїв, хто з них створив небезпечну дорожню обстановку (аварійну ситуацію), тобто зясувати ступінь участі кожного у спричиненні злочинного наслідку. При цьому виключається кримінальна відповідальність особи, яка порушила правила дорожнього руху вимушено, через створення аварійної ситуації іншою особою, яка керувала транспортним засобом.

В діях водія автобуса ОСОБА_9 суд не вбачає порушень Правил дорожнього руху

Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_14 підтвердив висновки вказаних вище транспортно-трасологічної та інженерно-технічної експертиз.

Стосовно твердження захисника обвинуваченого, що експертом безпідставно взято для розрахунків при проведенні інженерно-технічної експертизи в якоті вихідних даних швидкість 94 км/год, оскільки вона була зафіксована вищевказаним приладом обліку, встановленим на автобусі, не менше ніж на віддалі 1400 м від місця ДТП, а останній показник швидкості автобуса за даними цього приладу 67 км/год., який даним експертом не був взятий до уваги, слід зазначити наступне.

Згідно даних тахометра, встановленого на автобусі, щодо швидкості руху автобуса в період 5 по 6.11.2014 р. (т. 3 а. с. 232) за період часу з 9-ї до 10 год. 6.11.2014 автобус рухався із швидкістю не більше 100 км/год, а близько 10 год. запис тахографа переривається, тобто дані вказаного технічного пристрою, встановленого на автобусі, не суперечать вищевказаним даним із системи супутникового моніторингу.

Також згідно відповіді компанії it-linx, Бортові пристрої приймають Параметри від вбудованого в них GPS приймача, який фіксує їх кожну секунду, обробляють та надсилають до Системи без змін» проте, загальна кількість точок фіксації може бути зменшена задля оптимізації витрат на стільниковий зв'язок та обсяг бази даних. Оптимізація кількості точок фіксації відбувається за спеціальним адаптивним алгоритмом, який помічає точки фіксації для відправки до Системи у випадку настання наступних умов: Зміна швидкості між попередньою точкою фіксації і поточною складає не менше 30 км/год та час не менше 3 секунд.

В судовому засіданні експерт ОСОБА_14 пояснив, що швидкість (94 км/год.) він прийняв, як таку що була зазначена слідчим в постанові в якості вихідних даних, вона була задана як швидкість автобуса перед початком гальмування, і він її врахував як технічно-спроможну швидкість, оскільки вона відповідає матеріалам справи зокрема, даним системи супутникового моніторингу (т. 2 а. с. 49, 52), а швидкість 67 км (за 6 сек. до зафіксованої приладом 0) це вже була швидкість автобуса, коли він гальмував і автобус під час зменшення швидкості до 67 км/год. перебував вже на Естакаді Е-95 над Р-18, на якій сталась ДТП (т. 2 а. с. 52).

Стосовно визначення швидкості автобуса на ділянці дороги, яка потрапляє в сектор відеофіксації камери спостереження на автозаправній станції, слід зазначити, що згідно доданих до листа ТОВ «Ай Ті-Лінкс» від 12.12.2014 року (т. 2 а. с. 49) графічних матеріалів (т. 2 а. с. 47) вказана автозаправна станція знаходиться на значній відстані від місця ДТП, сектор відеофіксації камери спостереження даної АТЗ не охоплює місце зіткнення і значну діляну дороги перед місцем зіткнення.

І обидва експерти ОСОБА_14 та ОСОБА_26, зазначили, що швидкість руху обох ТЗ після виїзду з ділянки дороги охопленої вищевказаною камерою відеофіксації, могла бути як збільшена так і зменшена і, тому визначення швидкості на цій ділянці дороги (АТЗ) не буде більш технічно спроможно, ніж зазначена слідчим та взята при розрахунку екпертом вищевказана швидкість 94 км (що була зафіксована за даними супутникового моніторингу) за 57 сек. до зіткнення .

Щодо висновку № 3-02/16, експертів з судової автотехніки, транспортної трасології та фототехніки до факту даного ДТП, ОСОБА_26 та ОСОБА_24, то суд сприймає цю експертизу в частині визначення швидкості 108,1 км + 5,4 км\год автобуса ТЕМЗА критично, поскільки в судовому засіданні встановлено із технічних характеристик автобуса, що він не може рухатися більше як 100 км\год та даними ІН-ті Лінкса, який надав швидкість руху автобуса перед дорожньою пригодою в межах 94 км\год. Також при проведенні цієї експертизи були враховані вихідні дані з показів ОСОБА_1, проте ОСОБА_1 не надавав суду таких показів які викладені у вихідних даних експертизи, відсутні такі покази під час допиту останнього в якості підозрюваного, де він вказує, що не памятає обставин дорожньої пригоди, а експерти вказують, що КАМАЗ перед розворотом займав обидві смуги дороги в напрямку руху автомобіля КАМАЗ, проте в справі відсутні такі дані і докази цього. В п. 5 висновку експерт ОСОБА_26 вказує ОСОБА_1 належало не створювати небезпеки для дорожнього руху і утриматися від розвороту в даному місці, поскільки йому це забороняв робити і наявний знак «Рух прямо», це підтвердив експерт ОСОБА_26 і під час допиту в судовому засіданні.

Виходячи із досліджених експертиз суд вважає, що як належними слід визнати експертизи проведені експертом ОСОБА_14 так як ці експертизи відповідають дійсним обставинам справи та підтверджуються і іншими доказами по справі: як показами свідків, так і матеріалами справи, дослідженими вище, і підстав для проведення комплексної експертизи суд не вбачає, поскільки в експертизах проведених експертом ОСОБА_14 викладено всі висновки, які необхідні для прийняття рішення судом, усунуті протиріччя під час допиту експертів в судовому засіданні та містяться відповіді на питання поставлені захисником обвинуваченого в клопотанні про проведення комплексної експертизи .

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що водію ОСОБА_27 слід було виконувати вимоги знаку «Рух прямо» та вимоги п.10.1 ПДР які він порушив здійснюючи розворот в невстановленому місці і якби він не порушував, то і не було б дорожньо транспортної пригоди, а в діях водія автобуса ТЕМЗА Іванченко суд не вбачає порушення ПДР поскільки згідно п.1.4 ПДР він мав право розраховувати, що інші учасники дорожного руху будуть виконувати ці правила і він в межах швидкості встановленої для проїзду по цій дорозі рухався в своїй полосі.

Твердження захисника обвинуваченого, що у ОСОБА_27 загорілися стопи і це вже є небезпечною ситуацією, не ґрунтуються на вимогах закону, поскільки водій міг таким чином знижувати швидкість, або взагалі зупинитись, про намір здійснювати розворот у забороненому місці водієм ОСОБА_27 ніщо не свідчило та сигнали поворотів він не включав.

Суд сприймає схему до протоколу огляду місця дорожньої пригоди від 06.11.2014 року (а.с.9 т.2) як належний доказ, поскільки в судовому засіданні було встановлено, що ця схема була складена працівниками міліції (на той час) в присутності понятих та в неї внесені відомості та сліди, які були зафіксовані на місці події, те що слідчий не підписав цю схему, не свідчить про неналежність цього доказу, поскільки в судовому засіданні і слідчий Рибалко підтвердив її належність, також зафіксовані в ній дані підтвердили і поняті, які підписали цю схему.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина обвинувачуваного ОСОБА_1, у вчиненні злочину доведена і його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинувачуваному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані які характеризують особу обвинуваченого його позитивні характеристики, те що він є інвалідом другої групи.

Обставин, що помякшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1М, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Із урахуванням обставин вчинення злочину, його тяжкості, даних про особу обвинувачуваного, суд вважає, що виправлення останнього можливе без ізоляції від суспільства, міру покарання ОСОБА_1, слід обрати в межах санкції статті, за якою його визнано винним, у виді штрафу, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до обвинувачуваного вимог ст. 69, 75 КК України, проте, підстав для їх застосування не знаходить.

По справі заявлено цивільні позови:

- позовна заява прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради „Київська обласна клінічна лікарня про стягнення ОСОБА_1 на користь вказаного Комунального закладу витрат на лікування ОСОБА_3 в сумі 17636 гривень 10 копійок (т. 1 а.с. 159-161);

- позовна заява прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь вказаної лікарні витрат в сумі 1369 гривень 27 копійок на лікування ОСОБА_8 (т.1 а.с. 164-166);

- позовна заява прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Управління фінансів Ставищенської райдержадміністрації про стягнення з ОСОБА_1 на користь вказаного Управління коштів, витрачених Комунальним закладом „Ставищенська центральна районна лікарня в сумі 336 гривень 90 копійок на лікування потерпілої ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 169-172).

При вирішенні питання за цивільними позовами прокурора Ставищенського району про відшкодування витрат на лікування закладам охорони суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради „Київська обласна клінічна лікарня про стягнення з ОСОБА_1 на користь вказаного Комунального закладу витрат в сумі 17636 гривень 10 копійок на лікування ОСОБА_3 (т. 1 а.с. 159-161), суд вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню, оскільки вказана потерпіла у звязку з отриманням вищевказаних тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили розлад здоров'я більше 21 дня, знаходилася на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному центрі та опіковому відділенні даного комунального закладу 40 ліжко-днів з 07.11.2014 року по 17.12.2014 року, що підтверджується довідкою даного закладу від 26.02.2015 р. та калькуляцією вартості лікування (т. 1 а. с. 162, 163), і вказаним лікувальним закладом понесено витрати на лікування ОСОБА_3 в сумі 17636 гривень 10 копійок, які слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ст. 1206 ЦК України.

При вирішенні цивільного позову прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь вказаної лікарні витрат в сумі 1369 гривень 27 копійок на лікування ОСОБА_8 (т.1 а.с. 164-166), суд вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню, оскільки вказана потерпіла взвязку із отриманням вищевказаних тілесних ушкоджень знаходилася на стаціонарному лікуванні у відділенні травматології вказаної лікарні швидкої медичної допомоги 7 ліжко-днів з 07.11.2014 року по 14.11.2014 року, що підтверджується довідкою даного медичного закладу № 2501/2 від 29.12.2014 року та актом виконаних робіт (стаціонарне лікування) (т. 1 а. с. 167, 168) і вказаним лікувальним закладом понесено витрати на лікування ОСОБА_8 в сумі 1369 гривень 27 копійок, які слід стягнути з обвинуваченого відповідно до ст. 1206 ЦК України.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Управління фінансів Ставищенської райдержадміністрації про стягнення з ОСОБА_1 на користь Управління фінансів Ставищенської райдержадміністрації коштів, витрачених Комунальним закладом „Ставищенська центральна районна лікарня в сумі 336 гривень 90 копійок на лікування потерпілої ОСОБА_3, суд вважає, що вказаний позов підлягає задоволенню, оскільки вказана потерпіла взвязку із отриманням вищевказаних тілесних ушкоджень знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні даного закладу 1 ліжко-день з 06.11.2014 р. до 07.11.2014 року, що підтверджується довідкою закладу № 1086 від 05.12.2014 року (т. 1 а.с. 169-172, 173);

По справі також заявлено:

- позов ОСОБА_3, яка просить суд стягнути з ТОВ „Логістик матеріальну шкоду в сумі 4889 гривень 38 копійок, моральну шкоду в розмірі 405 мінімальних заробітних плат з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент винесення вироку та витрати по сплаті коштів за проведення психологічного дослідження в сумі 6 200,00 грн. ( т. 1 а. с. 81-86, т. 4 а. с. 194-195),

- позов підприємства із 100% Іноземним капіталом „ААЗ Трейдінг Ко, який просить суд стягнути з ТОВ „Логістик матеріальну шкоду в сумі 911725 гривні 42 копійки, з яких вартість відновлювального ремонту автобуса ОСОБА_28, д.н.з. НОМЕР_13, що знаходиться у володінні ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» на підставі договору оренди-найму транспортних засобів від 3 червня 2012 року, в сумі 909 855,42 грн., вартість проведення автотоварознавчого дослідження у розмірі 1 270,00 грн., вартість проведення перерахунку вартості відновлювального ремонту та матеріального збитку у розмірі 600,00 грн. (т. 3 а.с. 85-87)0.

При вирішенні питання за вказаними цивільними позовами суд виходить з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Проте, як зазначив Верховний суд України в постанові від 6 листопада 2013 року по справі № 6-108цс13, не є таким субєктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у звязку з виконанням своїх трудових (службових) обовязків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом. Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України. Положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1187 ЦК України). В такому випадку обовязок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія. Отже, аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Статтею 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх (службових) обовязків.

Факт перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ «Логістик МТС» підтверджується товаро-транспортною накладною від 04.11.2014 р. (т. 2 а. с. 109), наказами вказаного товариства від 13.08.2014 про прийняття його на роботу водієм та від 24.09.2014 про закріплення за ним автомобіля НОМЕР_15, НОМЕР_16 (т. 2 а. с. 123-124), відповідно до якого обвинувачений керував закріпленим за ним вищевказаним автомобілем з причіпом. Вказаний автомобіль з причепом знаходяться у володінні ТОВ «Логістик МТС» на підставі договору оренди № 1 від 04.06.2014 р., укладеного між вказаним товариством та ТОВ «ДПЗКУ- МТС» (т. 2 а. с. 144-151). Автомобіль КАМАЗ застрахований за полісом обов'язкового страхування № АІ/7014332 від 21.10.2014 в ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» (т. 3 а.с. 58).

По справі встановлено, що внаслідок злочинних дій обвинуваченого потерпілій ОСОБА_3 в звзку із спричиненням їй тілесних ушкоджень у вигляді забійної рани в області підборіддя, множинних саден в області тулуба та кінцівках, забою грудної клітини, закритого перелому кісток тазу, забою мяких тканин верхньої третини правого стегна, вона знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Комунального закладу „Ставищенська центральна районна лікарня 1 ліжко-день з 06.11.2014 р. до 07.11.2014 року (т. 1 а.с. 173) та на стаціонарному лікуванні в ортопедо-травматологічному центрі та опіковому відділенні Комунального закладу Київської обласної ради „Київська обласна клінічна лікарня 40 ліжко-днів з 07.11.2014 року по 17.12.2014 року (т. 1 а.с. 162, 163). На лікування ОСОБА_3 під час стаціонарного і амбулаторного лікування понесла затрати 16864,82 гривень були профінансовані Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Києві (т. 1 а. с. 89), залишок невідшкодованих коштів становить 4889,38 гривень, що підтверджується фіскальними, товарними чеками, квитанціями, замовленням на надання медичної допомоги (т. 1 а. с. 92-98).

Крім того, потерпілій ОСОБА_3 внаслідок злочину було заподіяно моральну шкоду, яка виразилась в тому, що вона тривалий час терпіла фізичний біль, переносила моральні страждання у звязку з отриманням тілесних ушкоджень, була змушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоровя потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно з висновком експерта Київської незалежної судово-експертної установи ОСОБА_29 за № 1509 від 3 грудня 2015 року (т. 4 а. с. 197 -210) ситуація, що склалась для ОСОБА_3 внаслідок ДТП була та залишається для неї інтенсивно психотравмуючою, екстремальною та стресовою на фоні цілковитого здоровя, соціального та особистого благополуччя; нанесено реальну непоправиму шкоду здоровю середньої тяжкості; одержані тілесні ушкодження призвели до кардинального погіршення фізичного її самопочуття, вона страждала від інтенсивного фізичного болю, знерухомленості, повної безпомічності в сомообслуговуванні та залежності від інших , суттєвих обмежень проявів життєвої активності, суттєво вплинула на душевний стан позивача, порушуючи адаптивне життєве функціонування. Зазначена ситуація кардинально змінила її звичний, усталений спосіб життя вона відчувала інтенсивні негативні емоції. Зазначена ситуація обмежує можливості її професійної самореалізації, суттєвим чином відобразилась на мікрокліматі в родині. Розмір моральної шкоди, що була спричинена ОСОБА_3, внаслідок ДТП 6 листопада 2014 року, з урахуванням психологічних коефіцієнтів, може становити 405 мінімальних заробітних плат.

Беручи до уваги викладене, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача ОСОБА_3, стійкість розладу здоров'я та тривалість лікування, тяжкість вимушених змін у її житті, час та зусилля, необхідні для відновлення стану здоров'я, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що розмір відшкодування достатній для компенсації завданої позивачу моральної шкоди, необхідно визначити у сумі 170000 грн.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля КАМАЗ була застрахована за вищевказаним полісом обов'язкового страхування, - до цих правовідносин потрібно також застосовувати положення ЗУ Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі Закон), згідно статті 3 якого обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоровю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (заподіювачів шкоди).

У відповідності до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобовязується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобовязується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 22.1. ст.22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоровю, майну третьої особи.

Згідно з п. 9.3 ст. 9 Закону та згідно п. 4 вищевказаного полісу страхова сума, в межах якої страховиком здійснюється виплата страхового відшкодування за шкоду, заподіяну життю і здоровю на одного потерпілого становить 100000 грн.

Відповідно до ст. 23 Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є в тому числі шкода, повязана з лікуванням та тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

Згідно з ст. 26-1 вказаного Закону страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Оскільки цивільна відповідальність водія ТОВ «Логістик МТС» на момент ДТП була застрахована відповідно до вищевказаного полісу, а застрахованим транспортним засобом був автомобіль КАМАЗ, то відповідно до вказаного полісу страховик, яким є ПрАТ «СК «ПРОВІДНА», забезпечує відшкодування шкоди, завданої життю, здоровю та майну третіх осіб під час ДТП, що сталась за участі забезпеченого транспортного засобу та внаслідок цієї пригоди настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобовязана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Тобто, різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, повинен сплатити цивільний відповідач ТОВ «Логістик МТС».

Відповідно до п.16 постанови Пленуму ВСССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ № 4 від 1.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки непредявлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Відповідно до змісту статей 9, 26-1 Закону страхове відшкодування моральної шкоди є похідним від страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю, що має бути виплаченим і розмір страхового відшкодування моральної шкоди визначається виключно від розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю, що має бути виплаченим.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що матеріальна і моральна шкода потерпілій ОСОБА_3 завдана ОСОБА_1 - працівником ТОВ «Логістик МТС» під час виконання ним своїх (службових) обовязків на момент скоєння ДТП 06.11.2014 р., цивільний позов ОСОБА_3 слід задовольнити частково, стягнувши на її користь з ТОВ «Логістик МТС» відповідно до ст. 1172 ЦК України кошти в сумі 168 912 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди, заподіяної здоров'ю в сумі 4889,38 гривень (яка повинна бути відшкодована страховиком відповідно до вищевказаного полісу) та у стягненні 1088 грн. на відшкодування моральної шкоди слід відмовити, оскільки саме таку суму становить 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю (ліміт відповідальності страховика 100000 грн., фактичні витрати понесені на лікування 21754 грн. 20 коп., 5 % від вказаної суми становить 1088 грн.)

Витрати по сплаті коштів за проведення психологічного дослідження в сумі 6200,00 грн. (а. с. 196) слід стягнути з ТОВ «Логістик МТС», оскільки ці витрати не відносяться до витрат, які мають відшкодовуватись страховою компанією відповідно до ст. 23 вищевказаного Закону .

При вирішенні позовної заяви підприємства із 100% Іноземним капіталом „ААЗ Трейдінг Ко до ТОВ „Логістик про стягнення матеріальної шкоди в сумі 909855, 42 грн., судом встановлено, що внаслідок ДТП було пошкоджено Автобус ОСОБА_28, д.н.з. НОМЕР_13, який знаходиться у володінні ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» на підставі договору оренди-найму транспортних засобів від 3 червня 2012 року ( т. 1 а. с. 67-74), яким наряду з додатковою угодою № 2 передбачено, що ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» може самостійно звертатися до страхової компанії, а також безпосередньо до особи, яка завдала шкоди орендованому транспортному засобу з вимогами щодо відшкодування такої шкоди. (а. с. 73)

Відповідно до Звіту № 4640/06/15 від 22 червня 2015 року про оцінку даного автобуса, проведеного оцінювачем ТОВ «Сател Груп», вартість матеріального збитку (з урахуванням зносу запчастин) становить 488 856,70 грн., вартість відновлювального ремонту Temsa Safir, реєстраційний номер НОМЕР_13 (п. 2.6 Звіту № 4640/06/15) становить 959 855,42 грн. (матеріальний збиток, завданий власникові автобуса в результаті його пошкодження при ДТП складає 488856,70 гривень, виходячи з його ринкової вартості, оскільки вартість відновлювального ремонту значно перевищує вказану вартість і становить 959855 грн. 42 коп.).

Позивач визначає розмір матеріальної шкоди за вказаним позовом в сумі 909855, 42 грн., як вартість відновлювального ремонту автобуса без врахування зношеності майна. Проте, доказів на підтвердження використання для відновлення попереднього стану пошкодженого внаслідок ДТП автобуса новиз вузлів, деталей, комплектуючих частин, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, суду позивачем не надано.

ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» здійснила ПІК «ААЗ Трейдінг Ко» на підставі заяв даного підприємства страхову виплату у розмірі 50000 гри. в межах ліміту відповідальності згідно вищевказаного полісу № АІ/7014332, за яким було застраховано цивільну відповідальність водія автомобіля КАМАЗ, на підставі страхового акта від 09.02.2015 (т. 3 а. с. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КПК України, експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, та має право згідно з Законом України «Про судову експертизу» на проведення експертизи, і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ та процесів, які містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та надати висновок з питань, що виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери його знань.

На підставі ст.9 Закону України «Про судову експертизу» атестовані відповідно до цього Закону судові експерти включаються до державного Реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладається на Міністерство юстиції України..

Особа або орган, які призначили судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, а у випадках, передбачених частиною четвертою статті 7 цього Закону, - іншим фахівцям з відповідних галузей знань.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про судову експертизу» судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.

Зазначена товарознавча експертиза була проведена оцінювачем ТОВ «Сател Груп» ОСОБА_30.

Однак Реєстр атестованих судових експертів Міністерства юстиції України не містить відомостей про включення вказаного оцінювача до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Аналізуючи положення кримінально-процесуального кодексу України, Закону України «Про судову експертизу» суд вважає, що оцінювач ТОВ «Сател Груп», який провів оцінку вищевказаного автобуса, про що склав Звіт № 4640/06/15 від 22 червня 2015 року, не має право на проведення судової експертизи, оскільки не включений до державного Реєстру атестованих судових експертів. Тому вищевказаний звіт від 22 червня 2015 року про оцінку автобуса, проведений оцінювачем ТОВ «Сател Груп» не є належним та допустимим доказом.

Згідно висновку № 03/16 судової автотоварознавчої експертизи від 29 січня 2016 року, виконаної за клопотанням відповідача на підставі ухвали Ставищенського районного суду від 20 серпня 2015 судовим експертом ТОВ Центру судових експертиз «Альтернатива» ОСОБА_31, який діє на підставі свідоцтва Міністерства юстиції України № 1503 від 03.10.2014р.): ринкова вартість вищевказаного автобуса (на момент. ДТП) на час проведення експертизи складає 777689,40грн. Вартість відновлювального ремонту автобуса та матеріальний збиток, завданий власнику автобуса внаслідок зіткнення з вантажним вищевказаним автомобілем КАМАЗ визначити не виявляється можливим по мотивам, викладеним у дослідницькій частині висновку (оскільки на автобусі розпочаті ремонтно-відновлювальні роботи, що слідує з того що передня частина, яка отримала найбільші пошкодження при ДТП, розібрана. Той факт, що на автобусі розпочаті ремонтно-відновлювальні роботи, зробив неможливим проведення огляду з метою визначення обсягу та номенклатури робіт по відновленню після ДТП, для відповіді на питання ухвали про вартість відновлювального ремонту та матеріальному збитку).

З урахуванням викладеного суд вважає, що оскільки Підприємством із 100% Іноземним капіталом „ААЗ Трейдінг Ко не надано суду належних та допустимих доказів про матеріальний збиток, завданий підприємству в результаті пошкодження автобуса при ДТП, і при розгляді справи таких доказів судом не встановлено,- в задоволенні вищевказаного позову даного підприємства про стягнення з ТОВ „Логістик матеріальної шкоди, визначеної позивачем як вартість відновлювального ремонту автобуса без врахування зношеності майна, слід відмовити, що не позбавляє можливості позивача звернутись в подальшому до суду з вказаним позовом, подавши суду на підтвердження обставин щодо спричинення матеріального збитку належні та допустимі докази.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого слід стягнути судові витрати на користь держави, повязані із залученням експертів, в сумі 2851 гривні 16 копійок.

Речові докази автомобіль КАМАЗ з причепом та автобус ТЕМЗА повернути власникам .

Керуючись ст.ст. 368, 370 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян тобто в сумі 5100 (пять тисяч сто) гривень без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Комунального закладу Київської обласної ради „Київська обласна клінічна лікарня задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального закладу Київської обласної ради „Київська обласна клінічна лікарня (розрахунковий рахунок № 35427201032089, МФО 821018,ЄДРПО 01993701, в ГУДКСУ у Київській області) витрати на лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 17636 (сімнадцять тисяч шістсот тридцять шість) гривень 10 копійок.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (розрахунковий рахунок № 35423201054556, МФО 820019,ЄДРПО 00184945 в ГУДКСУ м. Києва) витрати на лікування потерпілої ОСОБА_8 в сумі 1369 (одна тисяча триста шістдесят девять) гривень 27 копійок.

Цивільний позов прокурора Ставищенського району в інтересах держави в особі Управління фінансів Ставищенської райдержадміністрації задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління фінансів Ставищенської районної державної адміністрації кошти, витрачені КЗ «Ставищенська центральна районна лікарня» на лікування потерпілої ОСОБА_3 в сумі 336 (триста тридцять шість) гривень 90 копійок в дохід районного бюджету на розрахунковий рахунок № 35416001031558, МФО 821018,ЄДРПО 01994209, УДКСУ в Ставищенському районі Київської області.

Цивільний позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістик задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик» моральну шкоду в сумі 168912 (сто шістдесят вісім девятсот дванадцять) гривень та витрати по сплаті коштів за проведення психологічного дослідження в сумі 6200 (шість тисяч двісті) гривень .

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ „Логістик відмовити.

В задоволенні цивільного позову підприємства із 100% Іноземним капіталом „ААЗ Трейдінг Ко до Товариства з обмеженою відповідальністю „Логістик про стягнення матеріальної шкоди в сумі 911725 гривні 42 копійки відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати, понесені на залучення експертів в сумі 2851 ( дві тисячі вісімсот пятдесят одна) гривня 16 копійок.

Речові докази автомобіль КАМАЗ з причепом та автобус ТЕМЗА повернути власникам .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ю. М. Галич