Рішення № 58714086, 15.06.2016, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/668/13-ц

Номер провадження: 2/365/50/16

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2016 року смт. Згурівка

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ХИЖНОГО Р.В.

при секретарі судового засідання НОСОВОЇ О.О.

за участю

відповідача за первісним позовом та третьої особи за зустрічним позовом ВАФІК В.О.

представника відповідача за первісним позовом

та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду № 1 цивільну справу за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») - ОСОБА_5 звернулась до Згурівського районного суду Київської області з позовною заявою, в якій вказує, що 28.11.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк»), який в свою чергу є правонаступником Акціонерного комерційного банку «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ФК «Вектор Плюс») укладено договір факторингу, згідно умов якого ПАТ «Сведбанк» відступає ФК «Вектор Плюс» право вимоги заборгованості по кредитних договорах. 28.11.2012 року між ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, згідно якого право вимоги заборгованості по кредитних договорах перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи». Внаслідок укладення вказаних договорів ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за Кредитним договором № 2615/0908/88-037 від 10.09.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та відповідачем ОСОБА_4 Згідно умов Кредитного договору відповідач отримав кредит в сумі 55000,00 доларів США та зобов"язувався повернути наданий кредит і сплати проценти за користування в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором та Додатком № 1 до нього - Графіком погашення кредиту. Банк мав право надавати кредит в іноземній валюті на підставі письмового дозволу (генеральної ліцензії) на здійснення операцій з валютними цінностями, індивідуальна ліцензія не потребується. Банк виконав свої зобов"язання за Кредитним договором та надав відповідачу кредит в сумі55000,00 доларів США. В свою чергу, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, яка станом на 01.07.2013 року становить: за кредитом - 39979,41 доларів США, що за курсом НБУ на 01.11.2012 року складає - 319555,42 грн., за відсотками - 17481,36 доларів США, що за курсом НБУ на 01.11.2012 року складає - 139728,51 грн., неустойка - 34440,53 доларів США, що за курсом НБУ на 01.11.2012 року складає - 275283,16 грн. В забезпечення виконання зобов"язання позичальником ОСОБА_4, що випливають з основного договору, 10.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 2615/0908/88-037-Р-1, згідно якого відповідачка виступає як солідарний боржник за зобов"язаннями відповідача ОСОБА_4

Враховуючи вищевикладене представник позивача ТОВ «Кредитні ініціативи» - ОСОБА_5 просить суд:

1. Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» кредитну заборгованість - 734567,25 грн., а саме за кредитом - 319555,42 грн., по відсотках - 139728,51 грн., пеня - 275283,16 грн.

2. Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» витрати по сплаті судового збору у сумі 3441 грн.

19.01.2016 року відповідачка ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, в якій зазначає наступне. 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, а цей же день між ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» також укладено Договір факторингу. Відповідно до Договору факторингу ФК «Вектор Плюс» без повідомлення боржника відступило свої права вимоги новому фактору, яким є ТОВ «Кредитні ініціативи», право на вимогу яких ще не належало на підставі документації, яка на день підписання договору не була передана, як і не була оплачена сума переуступки прав вимоги. Кредит наданий ПАТ «Сведбанк» відповідачу був іпотечним та надавався на споживчі потреби, а саме придбання однокімнатної квартири в АДРЕСА_1, підтвердженням чого є укладений 10.09.2008 року Договір іпотеки № 2615/0908/88-037-Z-37. При цьому, позивач в обґрунтування позовних вимог копію договору іпотеки не надає. Позивач жодним чином не зазначає про те, що предмет іпотеки - однокімнатну квартиру в АДРЕСА_1, під заставу якої відповідачем ОСОБА_4 було отримано кредит, було реалізовано з прилюдних торгів в примусовому порядку згідно виконавчого напису № 4495 від 06.07.2010 року, вчинено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Свед Банк» коштів в розмірі 63050 дол. США та 50033,68 грн. пені. Предмет іпотеки був реалізований на прилюдних торгах 20.10.2011 року за ціною 217000,00 грн., що за курсом НБУ становило 27150,79 дол. США. Підтвердженням продажу квартири є акт продажу майна на прилюдних торгах від 20.10.2011 року, затверджений в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві Андросович Н.В. Незважаючи на реалізацію предмета іпотеки, до дня зарахування грошей кредитору ПАТ «Сведбанк» продовжував нараховувати проценти за користування кредитом та пеню за несвоєчасну сплату тіла кредиту та процентів за користування кредитом за весь час, до дня укладення договору факторингу від 28.11.2012 року, укладеного між ПАТ «Сведбанк» та ФК «Вектор Плюс». На день укладення договорів факторингу іпотечний договір, незважаючи на реалізацію предмета іпотеки, не було належним чином припинено чи розірвано, а значить він був дійсним та мав бути переданий згідно акту прийому-передачі новому кредитору. За наведених обставин, вважає, що процедуру відступлення права вимоги дотримано не було, а тому ТОВ «Кредитні ініціативи», належним позивачем за первісним позовом вважатись не може. В додатках до позовної заяви не має доказів на підтвердження передачі Договору фінансової поруки, згідно з яким позивачем пред'явлено вимоги до відповідачки ОСОБА_1.10.09.2008 року дійсно було укладено Договір поруки № 2615/0908/88-037-Р-1, в якому вона виступила як поручитель за виконання відповідачем ОСОБА_4 обов"язків, що виникли на підставі кредитного договору. Жодних письмових вимог від кредиторів про сплату боргу і про дострокове повернення кредиту на її адресу не надходило, хоча це передбачено умовами Договору поруки. З матеріалів позовної заяви вбачається, що на її адресу нібито направлялось повідомлення про усунення порушень (добровільне виселення), проте ні дати, ні підтвердження вручення встановити не можливо. Замість додержання процедури вручення вимоги чи повідомлення їй було вручено державним виконавцем копію акту про продаж майна з прилюдних торгів від 20.10.2011 року, незважаючи на те, що у позивача за первісним позовом ОСОБА_1 є малолітні діти, які були зареєстровані за адресою місцезнаходження предмету іпотеки. Квартира була реалізована в примусовому порядку згідно виконавчого напису № 4495 виданого 06.07.2010 року приватним нотаріусом Осипенко Д.О. З цього слідує, що підтвердження факту невиконання позичальником зобов"язання за кредитним договором сталося ще 06.07.2010 року. Таким чином, строк виконання основного зобов'язання для пред'явлення ОСОБА_1 вимоги про стягнення заборгованості закінчився 07.01.2011 року. Вважає позовні вимоги до неї необґрунтованими та безпідставними, а сам Договір поруки припиненим у зв"язку з пропуском первісним кредитором шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України, на протязі якого не було направлено на її адресу письмової вимоги про виконання поручителем свого зобов"язання. З неї заборгованість стягувалась як з майнового поручителя за Договором іпотеки за рахунок реалізації предмета іпотеки з прилюдних торгів, так і стягується заборгованість як з фінансового поручителя за договором поруки, тобто відбувається подвійне стягнення заборгованості. Враховуючи вищевикладене, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_1 просить визнати припиненим правовідношення за Договором поруки № 2615/0908/88-037-Р-1 від 10.09.2008 року.

В судове засідання позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» свого представника не направило, про розгляд справи повідомлялось у встановленому законом порядку, представник позивача ОСОБА_8 направив до суду заяву, в якій просив справу розглядати без участі представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника позивача за первісним позовом, оскільки у справі є достатньо матеріалів про права та правовідносини сторін.

В судовому засіданні відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 проти задоволення вимог ТОВ «Кредитні ініціативи» заперечував, посилаючись на те, що 28.11.2012 року внаслідок укладення ряду факторингових договорів вимоги до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи». Внаслідок укладення вказаних договорів ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за Кредитним договором № 2615/0908/88-037 від 10.09.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та відповідачем ОСОБА_4 Відповідачі не були повідомлені про заміну кредитора у зобов'язанні. Згідно умов Кредитного договору відповідач отримав кредит в доларах США, при цьому із позовної заяви та додатків до неї не вбачається наявність у ТОВ «Кредитні ініціативи» ліцензії на здійснення кредитування в іноземній валюті. Вважає ТОВ «Кредитні ініціативи» неналежним позивачем, оскільки не було дотримано процедуру відступлення права вимоги. Позивачем невірно розраховано суму заборгованості, в тому числі пеню, яка обрахована позивачем за межами строків позовної давності. Кредитний договір був забезпечений заставою - квартирою, яка знаходилась в іпотеці ПАТ «Сведбанк» та була реалізована на прилюдних торгах в примусовому порядку, при цьому розмір заборгованості на вартість квартири зменшений не був. На адресу відповідачки ОСОБА_1 письмова вимога про виконання зобов'язання не направлялась, а тому відсутні достатні правові підстави стягувати з відповідачки суму боргу в позовному порядку.

В судовому засіданні представник відповідачки за первісним та позивачки за зустрічним ОСОБА_9 - ОСОБА_2 первісні позовні вимоги не визнала взагалі, зустрічні позовні вимоги підтримала повністю. Вважає Договір поруки припиненим, оскільки відповідачка не була повідомлена про заміну кредитора. Крім того, вимоги кредитора до поручителя були задоволені шляхом реалізації предмета іпотеки. За таких обставин, зустрічний позов має бути задоволеним, а договір поруки визнаний припиненим. Оскільки, договір поруки при припинений, позовні вимоги до ОСОБА_1, як поручителя за кредитним договором до задоволення не піддягають.

Дослідивши письмові докази по справі судом встановлено, що 10.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та відповідачем ОСОБА_4 укладено Кредитний договір № 2615/0908/88-037 на визначених умовах, що встановлено з копії Кредитного договору та Додатку № 1 до нього - Графіка погашення заборгованості (а.с.26-28). 10.09.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_1 укладено Договір поруки № 2615/0908/88-037-Р-1, згідно якого відповідачка ОСОБА_1 виступає як солідарний боржник за кредитними зобов"язаннями відповідача ОСОБА_4 (копія договору поруки - а.с.29). 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ФК «Вектор Плюс» укладено договір факторингу, згідно умов якого ПАТ «Сведбанк» відступає ФК «Вектор Плюс» право вимоги заборгованості від боржників за Кредитними договорами. 28.11.2012 року між ФК «Вектор Плюс» та позивачем ТОВ «Кредитні ініціативи» (копія свідоцтва про державну реєстрацію - а.с.5, копія свідоцтва про реєстрацію фінансової установи - а.с.6) укладено договір факторингу, згідно якого право вимоги, в тому числі за Кредитним договором № 2615/0908/88-037, перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи», що встановлено з копій договорів факторингу (а.с.9-24), витягу з Додатку № 1 до Договору факторингу (а.с.25). За кредитним договором виникла прострочена кредитна заборгованість, яка визначається позивачем за первісним позовом в сумі 734567,25 грн. (розрахунок заборгованості - а.с.33). Про наявність заборгованості відповідачам за первісним позов направлялось повідомлення про усунення порушень, вимога про добровільне виселення (копія повідомлення - а.с.34, копії реєстрів відправок кореспонденції -а.с.35-36). 10.09.2008 року був укладений іпотечний договір № 2615/0908/88-037-Z-37, згідно умов якого іпотекодавець ОСОБА_1 в забезпечення виконання основного зобов"язання за кредитом передала в іпотеку належну їй на праві власності однокімнатну квартиру в АДРЕСА_1, предмет іпотеки оцінений сторонами 382368,00 грн., що еквівалентно 78816,01 доларів США (копія іпотечного договору - а.с.132-133). Предмет іпотеки - однокімнатну квартиру в АДРЕСА_1, було реалізовано з прилюдних торгів в примусовому порядку 20.10.2011 року за ціною 217000,00 грн., що за курсом НБУ становило 27150,79 дол. США, що встановлено з копії виконавчого напису № 4495 від 06.07.2010 року (а.с.134), копії акту продажу майна на прилюдних торгах від 20.10.2011 року (а.с.142), копії протоколу № 1011261/7 про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (предмета іпотеки), яке належить ОСОБА_1 (а.с.143). Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_1 є батьками неповнолітніх дітей ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_2 (копії свідоцтв про народження - а.с.197, т.2 - а.с.31).

Відповідно до п. 1 ст. 1046 ЦК України,за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець ) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

В силу ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Положеннями ст. 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями ч. 1 ст. 3 ЦПК України передбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Оцінюючи добуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні первісного та зустрічного позовів необхідно відмовити, виходячи з наступного.

10.09.2008 року було укладено Кредитний договір № 2615/0908/88-037 грошових коштів в іноземній валюті, позичальником за яким є відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 На час укладення кредитного договору Банк мав право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті у зв"язку із наявністю генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, індивідуальна ліцензія в такому випадку не потребується. Факт укладення договору відповідачем не оспорюється. В забезпечення виконання зобов"язання позичальником 10.09.2008 року укладено Договір поруки № 2615/0908/88-037-Р-1, згідно якого відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виступають як солідарні боржники за кредитним зобов"язанням. 10.09.2008 року був укладений іпотечний договір № 2615/0908/88-037-Z-37, згідно умов якого ОСОБА_1 в забезпечення виконання основного зобов"язання за кредитом передала в іпотеку належну їй на праві власності однокімнатну квартиру в АДРЕСА_1, яка вподальшому була реалізована з прилюдних торгів. Внаслідок укладення договорів факторингу право вимоги за Кредитним договором перейшло до нового кредитора - позивача за первісним позовом ТОВ «Кредитні ініціативи». Суд не вважає, що ТОВ «Кредитні ініціативи» є неналежним позивачем за вимогами про стягнення кредитної заборгованості, оскільки згідно договорів факторингу право вимоги заборгованості по кредитних договорах, в тому числі за Кредитним договором № 2615/0908/88-037 від 10.09.2008 року перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи». Питання оспорювання договорів факторингу судом не розглядалось. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні первісного позову, суд виходить з того, що позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Позивачем за первісним позовом не надано до суду інформацію щодо зарахування коштів виручених від реалізації предмету іпотеки на погашення кредиту. Крім того, до суду не було надано детальний помісячний розрахунок заборгованості по кредиту, з відображенням основної суми кредиту, нарахованих процентів та пені, а також коштів сплачених на погашення кредиту, починаючи з дати укладення кредитного договору, про надання яких судом направлялись відповідні вимоги та ухвали. За даних обставин, відсутні підстави для задоволення позову щодо солідарного стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованость за Кредитним договором № 2615/0908/88-037 від 10.09.2008 року та судового збору.

В частині зустрічного позову, суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки підстави для припинення договору поруки визначені в ст. 559 ЦК України, зазначений перелік підстав є вичерпним. Посилання відповідачки ОСОБА_1 на припинення договору поруки у зв"язку із зміною кредитора в основному зобов'язанні, не приймаються судом до уваги, оскільки зміна кредитора жодним чином не збільшила обсяг її відповідальності. Сторонами в Договорі поруки визначено, що строком припинення поруки є повне виконання позичальником або поручителем своїх обов"язків передбачених основним зобов"язанням, строк виконання основного зобов'язання визначений по 10.08.2018 року, а тому відсутні підстави для визнання поруки припиненою у зв"язку із закінчення строку поруки, не непред'явленям протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання вимоги до поручителя. Також суд не вважає, що договір поруки припинений, оскільки заборгованість погашена за рахунок реалізації з прилюдних торгів предмета іпотеки - житлової квартири в АДРЕСА_1. До даного висновку суд приходить виходячи з того, що договір поруки припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. Оскільки за рахунок реалізації предмета іпотеки погашаються вимоги кредитора до майнового поручителя, фінансова порука продовжує діяти. До аналогічного висновку прийшов Пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справи у своїй постанові «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, де в абз. 2 п. 9 зазаначено, що задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Реалізація предмета іпотеки має наслідком відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку» припинення іпотеки, а не припинення договору поруки. За даних обставин суд вважає за необхідне відмовити у визнанні припиненим правовідношення за Договором поруки № 2615/0908/88-037-Р-1 від 10.09.2008 року.

Керуючись ст.ст.3,10,60,213-218 ЦПК України, ст.ст.512-517, 553,554,559,1046,1046,1048,1049,1054,1077 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», третя особа ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ Р.В.ХИЖНИЙ