Ухвала суду № 58708793, 23.06.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/10327/15 Головуючий у 1 інстанції: Зимогляд В.В.

№ провадження 22-ц/778/1705/16 Суддя-доповідач: Савченко О.В

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„23" червня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Бурак А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3, зацікавлена особа - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання громадянина недієздатним та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою, зацікавлена особа -орган опіки та піклування виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області, про визнання свого чоловіка ОСОБА_4 недієздатним та призначення опікуна.

В заяві зазначала, що її чоловік ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв»язку з перенесеним інсультом з 13.08.2008 року є інвалідом першої групи, через захворювання в останній час не усвідомлює наслідків своєї поведінки, не може орієнтуватися в простих життєвих ситуаціях, потребує постійного нагляду та турботи.

Згідно акту судово-психіатричного експерта № 317 від 18.05.2015 року, у теперішній час ОСОБА_5 виявляє ознаки деменції внаслідок ураження головного мозку (дисцикуляторна енцефалопатія змішаного ґенезу - судинного (ішемічний інсульт, гіпертонічна хвороба церебральний атеросклероз) та токсичного (внаслідок вживання алкоголю), у силу чого він не може розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Посилаючись на зазначені обставини і на те, що її чоловік потребує сторонньої опіки, просила суд визнати недієздатним ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та призначити її опікуном.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2016 року заяву задоволено.

Визнано недієздатним ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Черняховськ Калінінградської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, встановлено над ним опіку.

З вказаним рішенням не погодилася дочка ОСОБА_5 - ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені заяви.

У засідання апеляційного суду, призначене на 23 червня 2016 року, належним чином повідомлена ОСОБА_2, яка отримала повістку 17.05.2016 року, не явилась, як і повідомлена про слухання справи ОСОБА_3, у зв»язку з чим в порядку ч.2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута за відсутності названих осіб.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 234 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи суд розглядає в порядку окремого провадження.

Правила розгляду цивільних справ даної категорії визначені Главою 2 і ст.ст. 236-241 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 237, ч.3 ст. 238 ЦПК України заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім»ї,близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

У заяві про визнання фізичної особи недієздатною повинні бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

За вимогами ч.1 ст. 241 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника або опікуна.

Подання органу опіки та піклування щодо призначення конкретної особи опікуном ОСОБА_5 по даній справ не подавалось.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 та визнаючи її чоловіка ОСОБА_5 недієздатним, суд послався, зокрема, на висновок судово-психіатричної експертизи № 317 від 18.05.2015 року, яка призначалася ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 09.02.2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про оспорення з передбачених ст.. 225 ЦК України підстав довіреності та договору дарування, в якій ставилися питання не тільки про психічний стан ОСОБА_5 на теперішній час, але й питання щодо психічного стану ОСОБА_5 на час надання ним довіреності від 25.11.2013 року, якою він, зокрема, уповноважував ОСОБА_6 подарувати ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 і на підставі якої від імені ОСОБА_5 зазначені квартира була подарована ОСОБА_2 за договором дарування від 13.03.2014 року.

З матеріалів експертизи(а.с. 21-29) вбачається, що вона проводилася за участю ОСОБА_5, предметами експертного дослідження була також медична документація ( амбулаторна карта Мелітопольської ЦРЛ, справа МСЕК № 1440, історія хвороби ОСОБА_5, що складена Комунальною установою «Обласна клінічна психіатрична лікарня»).

Виходячи з положень ст.ст. 59, 145, 239 ЦПК України, висновок судово-психіатричної експертизи щодо психічного стану здоров»я особи є обов»язковим та допустимим доказом у справах про визнання її недієздатною.

У рішенні по даній справі за заявою ОСОБА_3 суд у відповідності до вимог ч.4 ст. 212 ЦПК України відобразив результати оцінки вказаного доказу та навів мотиви його прийняття.

Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права при проведенні підготовки даної справи до судового розгляду та призначення судово-психіатричної експертизи не можна визнати достатніми підставами для скасування оскаржуваного рішення, враховуючи, що відповідно до вимог ч.3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що оскаржуване рішення впливає на вирішення по суті ще не розглянутого судового спору про недійсність виданої ОСОБА_5 25.11.2013 року довіреності та вчиненого на її підставі договору, не є переконливими, враховуючи, що від вирішення питання щодо недієздатності ОСОБА_5 залежить лише можливість його особистої участі у вирішенні іншої цивільної справи за заявленим ним раніше позовом до ОСОБА_2, а не питання обґрунтованості та доведеності цього позову.

За загальним правилом громадянин вважається недієздатним лише з часу набрання законної сили рішенням суду про визнання його недієздатним. У тих випадках, коли від часу виникнення недієздатності залежать певні правові наслідки, суд на прохання осіб, які беруть участь у справі, з урахуванням висновку судово-психіатричної експертизи та інших даних про психічний стан громадянина, у рішенні може зазначити, з якого часу громадянин є недієздатним.

Питання про те, з якого часу виникла недієздатності у ОСОБА_5 і від якого залежать певні правові наслідки, зважаючи на положення ст. 226 ЦК України, згідно яким правочин, вчинений недієздатною особою, є нікчемним, та на положення ч.2 ст. 225 ЦК України, згідно яким правочин, вчинений особою, яка в наступному була визнана недієздатною, може за позовом її опікуна визнаватися недійсним з підстав, передбачених ч.1 ст. 225 ЦК України, судом по даній справі не вирішувалось і в рішенні час, з якого ОСОБА_5 є недієздатним, не зазначений.

Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими і достатніх підстав для висновку про необгрунтованість судового рішення по даній справі не містять.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12 лютого 2016 року по даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: